Бухоблік

Продаж товару з доставкою: документальне оформлення, податковий та бухгалтерський облік

Продати товар — півсправи. Як правило, його ще потрібно доставити від продавця до покупця (наприклад, зі складу продавця на склад покупця). У цій статті розглянемо варіанти продажу товару з доставкою, документальне оформлення, податковий та бухгалтерський облік для різних варіантів доставки.


Умови доставки у договорі

Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу).

Згідно з частиною першою ст. 664 цього Кодексу обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

  • вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар;
  • надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлено інший момент виконання продавцем обов’язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина друга п. 1 ст. 664 Цивільного кодексу).

Згідно зі ст. 334 цього Кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Отже, питання доставки товару повинні узгоджуватися договором купівлі-продажу, при цьому можливі такі базові варіанти:

  • товар передається покупцеві за місцезнаходженням продавця, покупець доставляє товар власним транспортом чи наймає для цього стороннього перевізника. За загальним правилом право власності на товар переходить до покупця в момент передачі за місцезнаходженням продавця;
  • доставку товару здійснює продавець, причому вартість доставки оплачується покупцем окремо від вартості товару. Цей варіант аналогічний попередньому. Фактично продавець виступає для покупця в тому числі стороннім перевізником. За загальним правилом право власності на товар переходить до покупця в момент передачі за місцезнаходженням покупця;
  • доставку товару здійснює продавець (власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника), причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів і окремо в документах на поставку товару не виділяється. За загальним правилом право власності на товар переходить до покупця в момент передачі за місцезнаходженням покупця.

У вищезазначених базових варіантах договорів купівлі-продажу йдеться про перехід права власності за загальним правилом, згідно з нормами Цивільного кодексу. Однак договором може передбачатися й інший момент переходу права власності (наприклад, у момент оплати товару тощо).

Сторони договору при визначенні в договорі питань переходу права власності можуть (а в окремих випадках зобов’язані (при зовнішньоекономічній діяльності)) застосовувати правила тлумачення внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010.

Договір поставки

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тобто договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу. На відміну від останнього за договором поставки обидві сторони виступають суб’єктами підприємницької діяльності, і товар передається переважно для використання у підприємницькій діяльності.

Детальніше особливості договорів поставки врегульовано статтями 264 — 271 Господарського кодексу.

Документальне оформлення доставки залежно від виду транспорту

Розглянемо, який первинний документ підтверджує доставку вантажу залежно від виду транспорту. Зауважимо, що такий документ є підставою для списання вантажу у продавця і оприбуткування у покупця, для відображення такої операції в бухгалтерському та податковому обліку сторін.

Автомобільний транспорт

При здійсненні автоперевезень в Україні основним нормативним документом, який визначає права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспортуперевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів-замовників, є Правила № 363.

Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Згідно з Правилами № 363 товарно-транспортна накладна (далі — ТТН) — єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типову форму ТТН (форма № 1-ТН) затверджено наказом № 488/346.

Таким чином, доставка товару оформляється ТТН, але тільки за умови, що доставка (вантажне перевезення) здійснюється на договірних засадах (п. 1 Переліку № 207). Те саме випливає зі змісту Правил № 363, які регламентують взаємовідносини між перевізниками та замовниками. Замовники замовляють, а перевізники здійснюють перевезення на договірних засадах.

В окремих випадках замість ТТН (форма № 1-ТН) застосовуються інші форми документів:

  • міжнародна автомобільна накладна (СМR) (ст. 9 Зако-ну № 1955) — при здійсненні міжнародних перевезень;
  • товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового, форма № 1-ТН (спирт) (наказ № 154);
  • товарно-транспортна накладна на переміщення високооктанових кисневмісних домішок, форма № 1-ТН (вкд) (наказ № 154);
  • товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв, форма № 1-ТН (алкогольні напої) (наказ № 154);
  • спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини до товарно-транспортної накладної за формою № 1-ТН, форма № 1-ТН (МС) (наказ № 176). Зазначимо, що ця спеціалізована товарна накладна додається до звичайної ТТН, а не застосовується замість неї;
  • товарно-транспортна накладна на відпуск хлібобулочних виробів, форма № 1-ТТН (хліб) (наказ № 153);
  • товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти), форма № 1-ТТН (нафтопродукт) (Інструкція № 281/171/578/155).

Якщо доставка здійснюється для власних потреб перевізників (власників автомобільного транспорту), оформляється накладна або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж (п. 2 Переліку № 207). Такими документами можуть бути:

  • ТТН (форма № 1-ТН);
  • накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, форма № М-11 (наказ № 193);
  • товарна накладна (фор-ма № ВЗСГ-7) чи накладна (внутрігосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8) (наказ № 929);
  • акт приймання-передачі довільної форми тощо.

Детальніше про оформлення автомобільних перевезень — далі за текстом.

Залізничний транспорт

Згідно з п. 6 Статуту залізниць накладнаосновний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил № 644 і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторониодержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 23 Статуту залізниць форма накладної і порядок її заповнення затверджуються Мінтрансом України, яким у першу чергу затверджено Правила № 644.

Згідно з п. 1.1 цих Правил на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил. У разі пред’явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил № 542).

Накладна відповідно до Правил № 644 може оформлятись і надаватися в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Оформлення перевізних документів для військових вантажів здійснюється за спеціальними інструкціями, а для небезпечних вантажів — згідно з Правилами № 1430.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

При оформленні й використанні накладної в електронному вигляді слід дотримуватися в тому числі Порядку № 690, Порядку № 800, відповідних розділів Правил № 138.

Морський транспорт

Порядок оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом встановлено Правилами № 1098 за такими формами бланків (додатки 1 — 16 до цих Правил): картка обліку експортного, транзитного вантажу; доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів; штурманська розписка; люкова записка; вантажний список; здавальний акт; вантажний план; маніфест на вантажі; тальманська розписка; наряд; видатковий ордер; повідомлення; навантажувальний ордер; приймально-здавальна відомість; відвіс; подорожній лист.

Повітряний транспорт

Документом на оформлення перевезення вантажу є авіаційна вантажна накладна, яка оформлюється в порядку, визначеному Правилами № 186 та Інструкцією № 822.

Авіаційна вантажна накладна є комплектом документів, що складається з трьох примірників (оригіналів) і дев’яти копій (якщо це типова авіаційна вантажна накладна) або трьох примірників і від шести до одинадцяти копій (якщо це основна авіаційна вантажна накладна) (п. 3.3 Інструкції № 822).

Особливості оформлення автомобільних перевезень із залученням транспортної організації

Перевезення автомобільним транспортом (зокрема, із залученням стороннього перевізника) є найпоширенішими, тому розглянемо такі перевезення детальніше.

Згідно зі ст. 50 Закону про автотранспорт договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору є:

  • найменування та місцезнаходження сторін;
  • найменування та кількість вантажу, його пакування;
  • умови та термін перевезення;
  • місце та час навантаження і розвантаження;
  • вартість перевезення;
  • інші умови, узгоджені сторонами.

Правила укладення договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом наведено в розділі третьому Правил № 363.

Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні наведено в додатку 1 до Правил № 363, разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом — у додатку 2 до цих Правил.

Слід зазначити, що міжнародний договір перевезення вантажу встановлюється накладною (ст. 4 КДПВ). З огляду на зміст ст. 4 Закону № 1955 такою накладною є міжнародна автомобільна накладна (СМR). Перевезення вантажів може здійснюватися також на підставі договору транспортного експедирування (ст. 8 цього Закону).

При документуванні внутрішніх перевезень (між населеними пунктами територією України без перетину державного кордону — ст. 1 Закону про автотранспорт) застосовуються такі форми документів, затверджені наказом № 488/346:

  • подорожній лист вантажного автомобіля, форма № 2;
  • товарно-транспортна накладна, форма № 1-ТН;
  • талон замовника, форма № 1-ТЗ (у випадку, коли послуги перевезення надаються з погодинною оплатою).

При документуванні міжнародних перевезень (перевезення з перетином державного кордону України — ст. 1 Закону про автотранспорт) застосовуються такі форми документів:

  • подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні, форма № 1 (міжнародна), затверджена наказом № 488/346;
  • міжнародна автомобільна накладна (СМR) (ст. 4 Закону № 1955). Основні особливості її заповнення встановлено статтями 4 — 6 КДПВ. Вона виконує в тому числі функції договору перевезення;
  • інші документи (рахунок-фактура (Invoice), пакувальний аркуш і специфікація тощо).

Особливості заповнення ТТН

Особливості заповнення ТТН (форм) регулюються:

№ 1-ТН (спирт), № 1-ТН (вкд), № 1-ТН (алкогольні напої) — Інструкцією, затвердженою наказом № 154;

№ 1-ТН (МС) — Інструкцією, затвердженою наказом № 176;

№ 1-ТТН (хліб) — Інструкцією, затвердженою наказом № 153;

№ 1-ТТН (нафтопродукт) — Інструкцією № 281/171/578/155.

Щодо універсальної форми ТТН (форма № 1-ТН, затверджена наказом № 488/346), то особливості її запов-нення визначалися Інструкцією № 228/253, яка втратила чинність згідно з наказом № 507/1059. Тому на сьогодні відсутні нормативно-правові акти, які б регламентували особливості заповнення ТТН за формою № 1-ТН. Водночас у листі № 1802-04/09/19-10 рекомендується з метою правильного заповнення первинної транспортної документації керуватися положеннями Інструкції № 228/253. У таблиці розглянемо порядок заповнення ТТН за формою № 1-ТН, керуючись Інструкцією № 228/253 (див. приклад заповнення самої форми).

Порядок заповнення ТТН за формою № 1-ТН за етапами


з/п

Реквізит ТТН

Інформація, яка зазначається

Етап 1. Вантажовідправник до прибуття автомобіля оформляє ТТН у чотирьох примірниках (для вантажів нетоварного характеру, щодо яких не ведеться складський облік, але ведеться облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру тощо, — у трьох примірниках) на кожну партію вантажу, заповнюючи такі реквізити:

1

«Товарно-транспортна накладна»

Дата виписування ТТН

2

«Замовник (платник)»

Найменування підприємства (організації), що здійснює оплату транспортної роботи і послуг

3

«Вантажовідправник» і «Вантажоодержувач»

Найменування підприємств (організацій), що здійснюють відповідно відвантаження (списання) і одержання (оприбуткування) перелічених в ТТН товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ)

4

«Пункт навантаження» і «Пункт розвантаження»

Адреси відповідно пунктів навантаження і розвантаження

5

«Відомості про вантаж»:

графи з 1 по 7

Назва, кількість і вартість окремо кожного виду ТМЦ, що будуть відвантажені вантажоодержувачу.

У випадках коли неможливо перелічити всі назви і характеристики пред’явлених до перевезення ТМЦ, до товарного розділу ТТН додається як невід’ємна її частина належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), що застосовується підприємством для оформлення операцій з передачі ТМЦ. При цьому графи 1, 2, 4, 5 — 7 розділу «Відомості про вантаж», а також рядок «Всього відпущено на суму» не заповнюються, а у вільних рядках зазначених граф ТТН записуються назви спеціалізованих форм товарних накладних, їх номери і дати виписування

6

графа 3 «Контейнери»

При перевезенні вантажів у контейнерах зазначаються їх кількість і номери

7

«Всього відпущено на суму»

Прописом зазначається загальна вартість відвантажених товарів
(див. також рядок 5 цієї таблиці)

8

«Відпуск дозволив»

Зазначається посадова особа, відповідальна за відвантаження ТМЦ,
яка своїм підписом засвідчує достовірність зроблених записів і дозволяє відправку вантажу

Етап 2. Після прибуття автомобіля і навантаження ТМЦ заповнюються такі реквізити:

Вантажовідправник

9

відповідні рядки заголовку ТТН

На підставі наданого водієм подорожнього листа записує номер подорожнього листа, до якого додається ТТН, найменування перевізника, що виконує перевезення вантажу, прізвище та ініціали водія, марки і державні номери відповідно автомобіля та причепів, що прибули під навантаження

10

«Відомості про вантаж»:

графа 8 «З вантажем слідують документи»

Найменування і номери документів, що додаються до ТТН (товарних, залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень, свідоцтв тощо). Зазначені документи водій-експедитор приймає і передає разом з вантажем вантажоодержувачу

11

графа 9 «Вид пакування»

Вид пакування, в якому перевозиться вантаж (скорочено: «ящ.», «корз.», «боч.», «пак.» тощо). При пред’явленні до перевезення неупакованого вантажу зазначається скорочено «н/у»

12

графа 10 «Кількість місць»

Кількість місць щодо кожного із зазначених у графі найменування вантажу і кожного виду пакування. При перевезенні вантажу пакетами на піддонах зазначає кількість пакетів, при перевезенні вантажу навалом, насипом або наливом вносить відповідний запис і кількість місць не вказує

13

при перевезенні вантажу нетоварного характеру в ТТН графи 1, 2, 4 — 10 не заповнюються

14

графа 11 «Спосіб визначення маси»

Зазначає, яким способом визначено масу вантажу, та при зважуванні — тип вагів («тов. ваги», «авт. ваги» тощо). Якщо масу вантажу визначено за стандартом, заміром або розрахунково — робить відповідний запис

15

У рядках, де фіксують факт прийняття-передачі вантажу, матеріально відповідальна особа вантажовідправника, яка відпускає вантаж, наносить відбиток пломби, за якою проводилося пломбування (при перевезеннях вантажів під пломбою — у контейнерах, цистернах тощо), а також прописом — загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу зданого для перевезення вантажу в тоннах з точністю до 0,01

Водій

16

«Прийняв водій-експедитор»

Зазначає прізвище, ініціали і власним підписом на всіх примірниках ТТН засвідчує зразок відбитка пломби, кількість місць, масу вантажу і номери контейнерів, прийнятих до перевезення

Довірена особа вантажоодержувача (за умови прийняття нею ТМЦ до перевезення):

17

«Вантаж одержав»

Записує власні прізвище, ініціали, посаду і засвідчує факт одержання вантажу власним підписом

Вантажовідправник

18

«Підпис вантажоодержувача»

Цей реквізит заповнюється, якщо ТМЦ приймаються до перевезення довіреною особою вантажоодержувача. Зверху зазначають номер доручення, дату його видачі та ким видане

19

«Вантажно-розвантажувальні операції», рядок «Навантаження»:

графа 15 «Виконавці»

Найменування організації, яка виконує навантажувальні операції (перевізник, вантажовідправник, спеціалізована організація тощо)

20

графа 16 «Спосіб»

Спосіб навантаження (ручний, механізований, наливом, із бункера тощо), найменування механізму, яким виконують навантажувальні роботи, та його характеристику (вантажопідйомність, місткість ковша, інше)

21

графи 18 «Прибуття» і 19 «Вибуття»

Час (години, хвилини) прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції. Часом прибуття автомобіля під навантаження є час пред’явлення водієм подорожнього листа біля в’їзних воріт (на контрольно-пропускному пункті) або особі, відповідальній за відвантажування товару. Навантаження вважається закінченим після вручення водію належним чином оформленої ТТН. У випадках коли за одну їздку вантаж завантажено за декількома ТТН, час прибуття під навантаження записують у першій з них, час вибуття з-під навантаження — в останній ТТН, а в решті ТТН відповідні графи прокреслюються. При перевезенні вантажу по талонах і оформленні декількох їздок з вантажем однією ТТН у графі 18 записують час прибуття під навантаження першим рейсом (їздкою), у графі 19 — час вибуття від вантажовідправника після оформлення ним ТТН

22

графа 20 «Час простою»

Час (години, хвилини) простою під навантаженням. При перевезенні вантажу по талонах і оформленні декількох їздок з вантажем однією ТТН у графі 20 зазначають загальний час (години, хвилини) простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням по всіх оформлених талонах

23

графи 21, 22 «Додаткові операції»

Зазначаються виконані при навантаженні додаткові операції (зважування, аналіз, перерахунок тощо) із записом їх кількості та витраченого часу (хвилини)

24

графа «Транспортні послуги»

Перелічуються транспортні послуги, виконані водієм при навантаженні (пакування, зв’язування вантажу, укривання брезентом тощо), зазначається їх кількість

25

графа 23 «Підпис відповідальної особи»

Представник вантажовідправника, відповідальний за проведення навантажувальних робіт, засвідчує власним підписом достовірність зазначених реквізитів

26

Перший примірник ТТН залишається у вантажовідправника і є підставою для списання ТМЦ. Другий, третій і четвертий примірники, засвідчені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, передаються водію

Етап 3. На шляху доставки вантажу відповідальна особа перевізника робить такі записи:

27

«Переадресування»

Цей реквізит заповнюється, якщо провадиться зміна адреси призначення. Нова адреса зазначається у всіх трьох примірниках ТТН, які знаходяться у водія. Реквізити в рядках «Вантажоодержувач» та «Пункт розвантаження» закреслюють (так, щоб їх можна було прочитати) і в рядку «Переадресування» проставляють реквізити нового вантажоодержувача. Ці записи засвідчують підписом відповідального представника перевізника

28

«Автопідприємство»,
«Водій» та «Автомобіль»

Заповнюється у разі необхідності перевантаження вантажу на інший автомобіль на шляху його доставки. Раніше зазначені реквізити закреслюють (так, щоб їх можна було прочитати) і записують нові дані. Ці записи засвідчує підписом відповідальна особи перевізника, яка керує перевантаженням. Крім того, факт передачі вантажу від одного водія-експедитора іншому засвідчується актом установленої форми, про що робиться відповідна відмітка на вільному місці зворотної сторони ТТН, де записуються номер акта, дата складання та його короткий зміст («Про нестачу місць», «Про порушення пломби» тощо)

Етап 4. Після доставки вантажу здійснюються такі записи:

Вантажоодержувач

29

«Вантажно-розвантажувальні операції», рядок «Розвантаження»:

графа 15 «Виконавці»

Найменування організації, що виконує розвантажувальні роботи (перевізник, вантажоодержувач, спеціалізована організація тощо)

30

графа 16 «Спосіб»

Спосіб розвантаження (ручний, механізований, самоскидом, зливанням тощо), найменування механізму, яким виконують розвантажувальні роботи, та його характеристика (вантажопідйомність, місткість ковша, інше)

31

графи 18 «Прибуття», 19 «Вибуття»

Час (години, хвилини) прибуття автомобіля під розвантаження і вибуття його після закінчення операції. Часом прибуття автомобіля під розвантаження є час пред’явлення водієм подорожнього листа біля в’їзних воріт (на контрольно-пропускному пункті) або особі, відповідальній за оприбуткування товару. Розвантаження вважається закінченим після вручення водію належним чином оформленої ТТН

32

графа 20 «Час простою»

Час (години, хвилини) простою під розвантаженням

33

графи 21, 22 «Додаткові операції»

Виконані при розвантаженні і прийманні вантажу додаткові операції (зважування, перерахунок, аналіз тощо) із записом їх кількості та витраченого часу (хвилини)

34

графа «Транспортні послуги»

Перелічуються транспортні послуги, виконані водієм при розвантаженні, зазначається їх кількість

35

графа 23 «Підпис відповідальної особи»

Засвідчує своїм підписом достовірність зазначених реквізитів

36

У рядках, де фіксується факт прийняття-передачі вантажу, матеріально відповідальна особа вантажоодержувача наносить відбиток пломби, якою проведено пломбування доставленого вантажу (при перевезенні вантажу під пломбою — у контейнерах, цистернах тощо), а також прописом зазначає загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу вантажу в тоннах з точністю до 0,01. У рядку «Прийняв» записує власну посаду, прізвище, ініціали і підписом та штампом вантажоодержувача засвідчує прийняття вантажу

Водій

37

«Здав водій-експедитор»

Власним підписом засвідчує здачу вантажу вантажоодержувачу

38

Другий примірник ТТН водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування ТМЦ.
Третій і четвертий примірники ТТН, засвідчені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника і вантажоодержувача, разом із подорожнім листом водій здає диспетчеру перевізника

Етап 5. Отримавши від водія третій і четвертий примірники ТТН, перевізник заповнює:

39

«Код замовника», «Маршрут №», «Гаражні номери причепів»

Заносяться відповідні дані

40

«Вид перевезень»

Найменування виду перевезень (за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за покілометровим тарифом, централізовані перевезення тощо)

41

«Відомості про вантаж», графи 12 — 14

Зазначаються код, клас, маса (брутто) вантажу в тоннах з точністю до 0,01 за кожним найменуванням та загальна маса вантажу

42

«Кількість їздок, заїздів»

Заповнюється при перевезенні вантажу по талонах і оформленні декількох їздок з вантажем однієї ТТН. Тут зазначають загальну кількість їздок

43

«Інші відомості»:

графи 24 — 28

Відстань перевезення вантажу з розподілом за групами доріг на підставі таблиці відстаней

44

графа 29

Код експедирування вантажу

45

графи 30 та 31

Вартість транспортних послуг, що повинна бути сплачена замовником автотранспорту, та нарахування заробітної плати водію за їх виконання; розрахунки виконують на підставі тарифних розцінок

46

графи 32 та 33

Поправочні коефіцієнти до заробітної плати водія і основного тарифу згідно з домовленістю перевізника — замовника автотранспорту

47

«Розрахунки
вартості»
та «Таксування»

Відповідальна особа виконує розрахунки вартості транспортних робіт і послуг, заробітної плати водію і засвідчує розрахунки власним підписом

48

Третій примірник ТТН, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію

 

Особливості оформлення ТТН у разі транзитних поставок

Досить поширеною на практиці є така ситуація.

Продавець (вантажовідправник) продає (відвантажує) продукцію (товар) покупцеві. У свою чергу покупець продає цю продукцію наступному покупцеві. Причому товар надходить від першого продавця (вантажовідправника) безпосередньо останньому покупцеві, минаючи склад першого покупця. Розглянемо особливості виписування ТТН у такій ситуації.

Припустимо, що доставка продукції здійснюється за рахунок вантажовідправника (продавця) стороннім автоперевізником. За інших варіантів доставки наведені нижче особливості виписування ТТН та укладення договорів є подібними.

Між продавцем і першим покупцем укладається один договір поставки (купівлі-продажу), а між першим покупцем і наступним покупцем — інший договір поставки (купівлі-продажу).

У першому договорі зазначають адресу доставки продукції — склад наступного покупця (третьої особи згідно з цим договором). Встановлюють момент переходу права власності на продукцію від продавця до першого покупця (наприклад, у момент передачі продукції на складі останнього покупця). Зазначається, що доставка продукції здійснюється за рахунок, приміром, вантажовідправника.

У другому договорі зазначають, що продукція надходить на склад останнього покупця від третьої особи (вантажовідправника). Договором встановлюють момент переходу права власності на продукцію від першого до другого покупця (наприклад, у момент передачі продукції на складі другого покупця).

Окрім того, в обох договорах доцільно уточнити порядок передачі-приймання продукції (хто, що, коли видає, виписує, підписує рахунок, ТТН, накладну тощо).

Щодо власне особливостей виписування ТТН, то на підставі першого договору під час відвантаження продукції продавець як вантажовідправник виписує чотири примірники ТТН. У графі «Замовник» і «Вантажовідправник» зазначають продавця, у графі «Вантажоодержувач» — останнього покупця.

Перший примірник ТТН залишається у продавця (вантажовідправника). Він є підставою для списання продукції зі складу продавця та відображення операції з продажу на користь першого покупця в обліку продавця. До речі, останній покупець при отриманні на складі продукції від вантажовідправника повинен надати йому довіреність.

Другий примірник надають першому покупцеві для оприбуткування продукції від постачальника та одночасно для відображення її продажу на користь наступного покупця.

Яким чином і хто надає ТТН?

Під час виписування ТТН на складі продавця перший примірник залишається у продавця, а інші три надаються автоперевізникові (експедитору). Останній доставляє продукцію на склад другого покупця. Там цей покупець розписується у всіх трьох примірниках про одержання продукції, один забирає собі, а два інші повертає перевізникові. У свою чергу перевізник один примірник забирає собі, а другий повертає вантажовідправникові.

На підставі цього останнього примірника ТТН вантажовідправник (продавець) виписує рахунок на оплату, податкову накладну і передає рахунок разом із ТТН першому покупцеві.

Отримавши ТТН (де зазначено кількість поставленої продукції), рахунок на оплату із зазначенням ціни і вартості продукції, податкову накладну продавця, перший покупець може виписувати другому покупцеві свій пакет документів на відвантаження продукції.

Це насамперед рахунок на оплату і податкова накладна. У цих документах зазначатимуться кількість, ціна і вартість проданої другому покупцеві продукції (до того можна відсканувати ТТН (примірник продавця)). У цьому примірнику, нагадаємо, є підпис покупця як підтвердження отримання продукції.

Причому додатково виписувати видаткову накладну не потрібно, адже накладною оформляється господарська операція передачі-приймання матеріальних цінностей. А у наведеній ситуації цінності вже передано за ТТН.

Отже, перший покупець надасть другому покупцеві рахунок на оплату, податкову накладну і відсканований примірник ТТН.

Третій примірник надають другому покупцеві. Він буде підставою для оприбуткування продукції. Хто і як передає, зазначалося вище (перевізник під час відвантаження продукції). Крім того, перший покупець надасть другому покупцеві також рахунок на оплату і податкову накладну.

Четвертий примірник ТТН додають до подорожнього листа автомобіля. Це примірник автоперевізника.

Чи повинен вантажовідправник (продавець) зазначати в ТТН ціну продукції?

За загальним правилом ціну потрібно зазначати, але в наведеній ситуації ТТН отримає другий покупець, а зазначена у ТТН ціна стосується першого покупця. Тому, звісно, ціну в ТТН для цієї ситуації доцільно не зазначати, а тільки номенклатуру і кількість. Окремо в ТТН можна дописати, що вартість продукції погоджується окремо між сторонами, визначається договором між ними.

Бухгалтерський і податковий (податок на прибуток) облік витрат на доставку вантажу

Розглянемо облік для трьох базових ситуацій.

Ситуація 1. Товар передається покупцеві за місцезнаходженням продавця, покупець здійснює доставку товару власним транспортом чи наймає для цього стороннього перевізника.

Продавець. Оскільки продавець не здійснює доставки, в його обліку такі операції не відображаються.

Покупець. У бухгалтерському обліку згідно з п. 9 ПБО 9 вартість доставки у складі транспортно-заготівельних витрат включається до первісної вартості придбаних і доставлених запасів.

Зауважимо, що транспортно-заготівельні витрати можуть обліковуватися на окремому субрахунку обліку запасів (289) із наступним розподілом на вартість витрачених запасів або ж безпосередньо включатися до первісної вартості кожної одиниці запасів складовою частиною такої вартості на тому самому субрахунку, що й придбані та доставлені запаси (наприклад, на субрахунку 281 «Товари на складі», 201 «Сировина й матеріали» тощо).

У податковому обліку податку на прибуток ситуація тотожна. Згідно з п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Тобто витрати на доставку в податковому обліку включаються до первісної вартості придбаних запасів.

Приклад 1. Підприємствоплатник ПДВ придбало товари вартістю 12 000 грн., у тому числі ПДВ2000 грн. Витрати на доставку (сторонній перевізник) становлять 840 грн., у тому числі ПДВ140 грн.

Вартість транспортно-заготівельних витрат підприємство розподіляє на кожну одиницю придбаних запасів, на окремому субрахунку не обліковує.

Бухгалтерський облік покупця за прикладом 1 наведено в табл. 1.

Таблиця 1


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Придбано товари

28

631

10 000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

2000

3

Оплачено придбаний товар

631

311

12 000

4

Отримано послуги з перевезення (доставки) товарів

28

631

700

5

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

140

6

Оплачено послуги з перевезення

631

311

840

 

Ситуація 2. Згідно з договором доставку товару здійснює продавець, причому вартість доставки оплачується покупцем окремо від вартості товару.

Продавець. У цьому випадку продавець для покупця виступає стороннім перевізником, який надає покупцеві послуги з перевезення. Тому в бухгалтерському і податковому обліку продавця-перевізника операція з продажу послуг з перевезення відображатиметься у загальновстановленому порядку, причому окремо і незалежно від операції з продажу запасів, які перевозяться.

Покупець. Бухгалтерський облік для покупця такий самий, як і в попередній ситуації.

Приклад 2. Початкові дані прикладу 1. За окремим договором перевезення доставку товару здійснює підприємство-продавець. Собівартість проданих товарів становить 6000 грн., послуг з перевезення500 грн.

Бухгалтерський і податковий облік продавця за прикладом 2 наведено в табл. 2. Облік покупця такий самий, як і в табл. 1.

Таблиця 2


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Доходи

Витрати

Продаж товарів

1

Продано товари

361

702

12 000

10 000

-

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

-

-

3

Віднесено на фінансові результати дохід від продажу

702

791

10 000

-

-

4

Відображено собівартість проданих товарів

902

28

6000

-

6000

5

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

902

6000

-

-

6

Отримано оплату за продані товари

311

361

12 000

-

-

Надання послуг з перевезення

7

Надано послуги з перевезення

361

703

840

700

-

8

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

703

641

140

-

-

9

Віднесено на фінансові результати дохід від продажу

703

791

700

-

-

10

Відображено собівартість наданих послуг

903

23

500

-

500

11

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

903

500

-

-

12

Отримано оплату за надані послуги

311

361

840

-

-

Ситуація 3. Згідно з договором доставку товару здійснює продавець (власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника), причому вартість доставки входить до вартості проданих і доставлених товарів і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Продавець. Згідно з п. 19 ПБО 16 витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки, включаються до витрат на збут (витрат, пов’язаних з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг)). Обліковуються ці витрати на рахунку 93 «Витрати на збут».

Отже, у бухгалтерському обліку витрати на доставку товару включаються до витрат на збут (рахунок 93). Те саме і в податковому обліку — витрати на доставку включаються до складу витрат на збут відповідно до пп. «е» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу.

Покупець. Обов’язок доставки продукції (товару) покладається на продавця згідно з основним договором поставки товару за його рахунок. Таким чином, вартість доставки окремо покупцю не виставляється. Тому окремо в обліку вартість доставки не відображається.

Приклад 3. Початкові дані прикладів 1 та 2. Тільки вартість доставки згідно з основним договором поставки товару покладається на продавця за його рахунок. Тобто вартість доставки окремо покупцю не виставляється.

Бухгалтерський і податковий облік продавця і покупця за прикладом 3 наведено в табл. 3.

Таблиця 3


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Доходи

Витрати

Бухгалтерський та податковий облік у продавця

1

Продано товари

361

702

12 000

10 000

-

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

-

-

3

Доставлено товар покупцеві

93

23

500

 

500

4

Віднесено на фінансові результати дохід від продажу

702

791

10 000

-

-

5

Відображено собівартість проданих товарів

902

28

6000

-

6000

6

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

902

6000

-

-

7

Отримано оплату за продані товари

311

361

12 000

-

-

Бухгалтерський та податковий облік у покупця

8

Придбано товари

28

631

10 000

-

-

9

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

2000

-

-

10

Оплачено придбаний товар

631

311

12 000

-

-