Митна справа

Нотаріальне засвідчення вірності копій документів, повернення ­державного мита та звільнення від його сплати

У цій статті розглянемо, як справляється державне мито за нотаріальне засвідчення вірності копій документів, який порядок повернення державного мита, а також звільнення від його сплати осіб, які згідно із законодавством мають пільгу, але посвідчують у нотаріальному порядку документи в інтересах  осіб, які не користуються цією пільгою.


Нотаріальне засвідчення вірності копій документів

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом про державне мито, ст. 1 якого встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено у ст. 2 цього Декрету, а розмір ставок державного мита — у ст. 3 Декрету.

Зокрема, державне мито за нотаріальне засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) справляється у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати державного мита (пп. «п» п. 3 ст. 3 Декрету про державне мито).

За засвідчення копій і витягів з документів державне мито справляється з кожної сторінки документа незалежно від його формату та кількості рядків.

При засвідченні вірності кожної копії одного документа (коли на прохання особи видається кілька копій) державне мито справляється виходячи з кількості копій засвідчених документів (за дві копії документа, який складається з однієї сторінки, — 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за три — 0,03 і т. д.)

Відповідно до розділу другого Інструкції № 811 за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, — при їх видачі.

Статтею 6 Декрету про державне мито встановлено, що державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України (в іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв’язку), крім державного мита, яке зараховується до Держбюджету України.

Слід зазначити, що коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому зазначається, за яку дію чи документ сплачується це державне мито.

До документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається примірник розрахункового/касового документа (або його копія) про сплату державного мита.

Повернення державного мита

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених ст. 8 Декрету про державне мито.

Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Державної казначейської служби України (далі — органи Казначейства), на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у валюті платежу з поточних рахунків в іноземній валюті, відкритих на ім’я Казначейства в уповноважених банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Нацбанком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків, відкритих в органах Казначейства, про що платник зазначає у заяві.

Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходжень державного мита, згідно з Порядком № 226.

Подання надається платником до відповідного органу Казначейства разом із заявою про повернення державного мита з бюджету та розрахунковим/касовим документом або його копією (у разі повернення державного мита частково та якщо оригінал знаходиться у справі установи, яка справляє державне мито), що підтверджує сплату державного мита до бюджету.

Для повернення державного мита у справах, що залишаються в установах, які справляють державне мито, в поданні цієї установи зазначається, що оригінал розрахункового/касового документа знаходиться у справі цієї установи.

Звільнення від сплати державного мита

Перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, передбачено ст. 4 Декрету про державне мито.

Зокрема, п. 18 цієї статті визначено, що від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіо-екологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди І та ІІ груп.

Згідно з п. 16 глави 1 розділу п’ятого Інструкції № 811 пільга зі сплати державного мита, визначена п. 18 ст. 4 Декрету про державне мито, надається при його сплаті за вчинення дій і видачу документів, що стосується безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.

Таким чином, якщо особа, яка користується пільгами, передбаченими ст. 4 Декрету про державне мито, посвідчує в нотаріальному порядку документ в інтересах особи, яка не користується цими пільгами, державне мито сплачується на загальних підставах.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42