Інтерв’ю

У Грузії відкрити власне підприємство можна всього за 15 хвилин

Останнім часом українська влада активно намагається запровадити імпортозаміщення. Так, за даними Нацбанку України, у  червні ввезення іноземних товарів в Україну скоротилося на 21,8% порівняно з відповідним періодом минулого року й становило близько 5,8 млрд. дол. Зменшився також товарообіг з деякими нашими партнерами. Наприклад, з Грузією. Про грузинсько-українські відносини розповідає нещодавно призначений Посол Грузії в Україні Міхеїл УКЛЕБА.


В. — Пане Посол, за останніми статистичними даними Україна зменшила обсяги реалізації продукції в Грузії. Чому це відбулося? Українська продукція неконкурентоспроможна чи є інші причини?

М. У. — Україна для нас — один із найважливіших серед десятки стратегічних партнерів, вона посідає третє місце після Туреччини та Азербайджану. Дійсно, товарообіг з Україною дещо скоротився, але не критично. Причини різні — і ціни відіграють важливу роль, і попит на продукцію. Проте дані за кілька місяців 2013 року дуже обнадійливі, тому не виключено, що торгівля між нашими країнами набиратиме обертів. До того ж не можна не відзначити, що Грузія збільшила експорт в Україну за останній рік  на  8,2%, і в 2012 році його загальний обсяг становив 167 млн. дол.

В.Що більше за все цікавить грузинський ринок? Яку основну продукцію експортує Україна?

М. У. — Основна продукція — сигарети й сигари. Дуже великий обсяг — близько 70 млн. дол. Це найбільша складова українського експорту в Грузію. Крім того, купуємо вироби зі сталі, залізничні рейки та продукти харчування. Дуже популярні українські цукерки й шоколад.

В.А що пропонує Грузія українському ринку?

М. У. — Більша частина експорту припадає на продукцію зі спирту та вино. На другому місці — мінеральні води. Також збільшено обсяг продажу феросплавів і залізничних локомотивів. І звісно, українці люблять наші цитрусові.

В.Але, можливо, варто розширити перелік продукції, яку наші країни пропонують одна одній?

М. У. — Так. Грузія, зі своєї сторони, може збільшити обсяг реалізації продукції хімічної промисловості, медпрепаратів, феросплавів, сільгосппродукції. Від України можна було б чекати збільшення обсягу поставок продукції металургійної промисловості та сільгосппродукції.

В.Український парадокс. Микраїна, яка в основному реалізує метал на зовнішніх ринках. У нас є потужні підприємства, що можуть забезпечувати повний цикл для виготовлення цієї продукції. Маємо власні феросплавні заводи, але купуємо у вас, а не на внутрішньому ринку. Минулого року декілька феросплавних заводів зупиняли діяльність через те, що їхня продукція була неконкурентоспроможною порівняно з імпортною. Можливо, влада Грузії дотує промисловість, аби вона розвивалася? Поділіться секретом.

М. У. — Це конкуренція. Де дешевше, там і вигідніше купувати продукцію, враховуючи, звісно, ціну та якість. Запевняю, що влада тут ні при чому — це порушення міжнародних домовленостей, і як член СОТ з 2000 року Грузія в цих рамках дотримується правил гри.

В.Сьогодні Україна з метою захисту внутрішнього ринку запроваджує мито на деякі імпортні товари (наприклад, наприкінці квітняна іноземні автомобілі). У свою чергу низка країн звернулися до СОТ із заявами про санкції до України та введення мит на українську продукцію. Чи застосовуватиме Грузія «каральні заходи»?

М. У. — Наскільки мені відомо, поки що це питання не розглядається. З погляду партнерства й дипломатії такі проблеми між двома країнами можна врегулювати цивілізованими методами. Наприкінці червня Тбілісі відвідала економічна комісія: з української сторони — віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, з грузинської — віце-прем’єр-міністр з питань енергетики та представники міністерств і департаментів. Зустріч пройшла в дружній атмосфері. Було підписано низку документів і в галузі охорони здоров’я, і між нашими агентствами з інвестицій, а також з інших питань. Тому, гадаю, якщо грузинська сторона й матиме претензії до Києва у зв’язку із запровадженням мит, усі проблеми зможемо вирішити в рамках цієї комісії.

В.Чи вважаєте Ви у світлі останніх подій у Туреччині та Єгипті, що може підвищитися інтерес до грузинських курортів і, як наслідок, збільшиться потік туристів?

М. У. — Туризм — дуже важлива складова економіки, і в цій галузі у нас є великі можливості. До речі, українські мандрівники дуже полюбили Кавказ. У нас за чотири місяці поточного року потік туристів-українців збільшився на 63%. Причому тільки за січень — квітень, хоча, як прийнято вважати, для туризму це не дуже «цікаві» місяці. Ми дуже раді ситуації, що склалася. Цьому сприяє й відкриття нових авіарейсів: Донецьк — Кутаїсі, Харків — Кутаїсі. З Києва ж можна прилетіти до Батумі, Кутаїсі та Тбілісі. У день — по два-три рейси.

В.Сподіваюся, що на цьому відповідні відомства не зупиняться й надалі відкриватимуть нові маршрути між нашими країнами?

М. У. — Так, адже транспортний напрям співробітництва є дуже важливим. Досі немає постійної регулярної пасажирської лінії морем, як за радянських часів. Тоді великі морські лайнери ходили між грузинськими й українськими портами. Круїзи, звісно, наразі є, але їх дуже мало. Працюємо над тим, щоб налагодити пасажирські та круїзні рейси не лише між нашими державами, а й підключити до цього проекту всі чорноморські країни.

В.Поговоримо про інвестиції. Як відомо, Грузія увійшла до десятки країн з привабливим інвестиційним кліматом. А чи працює в країні український бізнес?

М. У. — Звісно, і влада багато зробила в цьому напрямі. Інвестори є, тому що у Грузії дуже спрощено ведення бізнесу. До того ж відкрити власне підприємство можна всього за 15 хвилин. Створено будинки юстиції, в одному місці можна здійс-нити до сотні різних операцій — від оформлення нерухомості до ре-єстрації шлюбу. Ви не повірите, але такі чудеса бувають. За 10 — 15 хвилин можна швидко оформити документи будь-якої складності через комп’ютерну систему. Чесно кажучи, на словах цього не передати — потрібно приїхати до Грузії й побачити.

В.Тобто всі адміністративні послуги зосереджено в одному місці й жодного хабара для прискорення процесу ніхто не вимагає?

М. У. — Жодного. Це великий успіх, і ми дуже цим пишаємося. Для боротьби з корупцією у нас було створено сучасну поліцію. До речі, поліцейські автомобілі повністю комп’ютеризовано. Водію навіть не потрібно права із собою возити:
назве прізвище — і через дві-три хвилини вся його історія з’являється в комп’ютері поліцейського.

В.А як щодо українських інвесторів? Чи інвестують вони в проекти в Грузії?

М. У. — Як зацікавлені у припливі капіталу ми вбачаємо спів-працю з українськими інвесторами в галузі гідроенергетики. Грузія в цьому плані достатньо багата країна, а українці якраз виробляють агрегати для гідроелектростанцій. Є інтерес до сфер туризму, нерухомості, будівництва, сільського господарства — як бачите, широке поле для співпраці.

В.Ви згадали про гідроенергетику. З ким працює Грузія в цьому напрямі?

М. У. — Наразі використовуємо лише невелику частку можливих гідроресурсів. Є дуже серйозна програма розвитку гідроенергетики: будується кілька ліній з Туреччини для реекспорту, близько 10 гідроелектростанцій різних потужностей. Для внутрішньої економіки це стане важливою складовою, тому що плануємо навіть експортувати електроенергію.

В.Грузії не так пощастило, як сусіднім країнам з більшими запасами енергоресурсів. Це не засмучує?

М. У. — Звісно, ні. Грузія вдало розташована, є важливою транзитною країною. Через неї проходять стратегічно важливі нафтопровід і газопровід. У декількох портах є нафтові термінали, якими експортується нафта.

В.Україна також є транзитною країною і готова підключатися до різних енергетичних проектів, робити свій внесок у будівництво газо- і нафтопроводів. Що Ви думаєте з цього приводу? Чи зможе Україна стати повноцінним учасником будівництва?

М. У. — Енергетична складова  є важливою для нашої співпраці. Вищезгаданою комісією розглядалося питання створення чорноморського нафтового коридору. Триває робота над підписанням угоди між державами-учасницями про транспортування коридором каспійської, центральноазійської нафти в  Україну та інші європейські країни. Дуже важливе місце відводимо експорту газу. Вже підписано угоди з Азербайджаном, Румунією. Інтерес України до цього проекту також є, і вона може взяти в ньому участь.


Розмову вела Лілія ВАШАТКО

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42