Новини
Тема: Податок на прибуток

Формування резервів із страхування життя у податковому обліку страховика

Страхування життя належить до виняткової діяльності компаній із страхування життя (лайфових компаній). Статтею 38 Закону про страхування визначено, що страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування, тобто страховикам дозволяється здійснювати діяльність або у сфері страхування іншій, ніж страхування життя, або у сфері страхування життя. Такий розподіл діяльності страховиків пов'язано з особливостями фінансового управління, у тому числі особливостями визначення доходів і витрат страховика.

Розмір страхових премій від реалізації послуг зі страхування життя залежить від розміру страхової суми. У страхуванні життя певних обмежень щодо страхової суми не існує. Страховики, як правило, встановлюють лише нижню межу страхової суми, і на практиці ця сума визначається виходячи з фінансових можливостей страхувальника капіталізувати доходи та розмір страхового тарифу, який розраховується на підставі відповідної статистики (демографічної) та з урахуванням розміру інвестиційного доходу (очікуваної норми прибутковості). Для розрахунку нетто-ставки (основної частини страхового тарифу, яка призначається для формування страхових резервів та виплат) за накопичувальними видами страхування використовуються дані про смертність і тривалість життя населення за таблицями смертності, складеними за результатами перепису населення або на основі власної статистики страховика, а також норми прибутковості щодо інвестування страхових нетто-премій, які надійшли від страхувальників і використовуються страховиком як інвестиційні ресурси.

Особливістю цієї галузі є поєднання в її рамках усіх видів страхування, пов'язаних зі страховим захистом життя й здоров'я особи, а також додатковим пенсійним забезпеченням. При цьому деякі види належать до довгострокового (накопичувального) страхування, термін якого визначено пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, а деякі — до інших видів страхування життя.

Згідно зі ст. 30 Закону про страхування страховики зобов'язані дотримуватися певних умов забезпечення платоспроможності, однією з яких є створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань. Для забезпечення страхових зобов'язань зі страхування життя та медичного страхування страховики формують резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування. Кошти резервів зі страхування життя не є власністю страховика і мають бути обов'язково відокремлені від його іншого майна.

Страхові виплати за договорами страхування життя можуть мати як одноразовий (на випадок смерті застрахованої особи), так і тривалий характер. В останньому випадку страхові виплати є, по суті, не страховим відшкодуванням, а страховим забезпеченням, до якого належать: пенсії, ренти, ануїтети. З усіх можливих подій — смерті застрахованої особи, або її дожиття до закінчення терміну дії договору страхування, або досягнення нею певного віку — не може не настати хоча б одна з них. Отже, в будь-якому разі за договором страхування життя страхову виплату буде зроблено. Звідси особливий порядок формування резервів зі страхування життя, відмінний від порядку формування технічних резервів, які формуються та обліковуються у ризикових компаніях.

Оподаткування прибутку страховика від провадження страхової діяльності, у тому числі діяльності зі страхування життя, регулюється ст. 156 Податкового кодексу.

На перехідний період до впровадження загальної системи оподаткування страховики декларують доходи у податковій декларації, затвердженій наказом № 97. Звертаємо увагу, що в рядках 31 і 32 цієї декларації розрахунково відображається річна сума прибутку від страхової діяльності (крім виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення) згідно з п. 8 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу та окремо (щоквартально) — сума прибутку, отриманого від діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, який оподатковується за ставкою 0%.

При визначенні об'єкта оподаткування до переліку доходів від страхової діяльності згідно з пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу включено, зокрема, суми зменшення розміру страхових резервів порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства. До витрат страховика на підставі пп. 156.1.2 цього пункту належать витрати у вигляді суми збільшення розміру страхових резервів порівняно зі сформованими на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах, сформованих відповідно до законодавства.

Згідно з пп. 156.1.3 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу для цілей цієї статті страхові резерви розраховуються за методикою формування резервів із страхування життя та правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, визначеними національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Методику формування резервів із страхування життя затверджено розпорядженням № 24, п. 1.1 глави 1 якого встановлено, що цю Методику розроблено відповідно до вимог ст. 156 Податкового кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі ст. 31 Закону про страхування кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть включатись до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, та підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або передачі застрахованій особі.

На відміну від страхових компаній, що займаються ризиковими видами страхування і формують технічні резерви, компанії, які реалізують контракти зі страхування життя, створюють математичні резерви.

Статтею 31 Закону про страхування та розпорядженням № 24 установлено, що страхові резерви зі страхування життя поділяються на резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) та резерви належних виплат страхових сум.

У свою чергу резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) складаються з:

  • резервів нетто-премій;
  • резервів витрат на ведення справи;
  • резервів вирівнювання;
  • резерву бонусів.

Розрахунок математичних резервів здійснюється з використанням актуарних методів окремо за кожним чинним на звітну дату договором з урахуванням темпів зростання інфляції, якщо це передбачено договором. Загальний розмір математичного резерву дорівнює сумі резервів, розрахованих окремо за кожним договором.

Слід звернути увагу, що на дати, наступні за днем закінчення строку дії договору, математичні резерви вважаються рівними нулю.

Одночасно з розрахунком страхових резервів страховик за кожним договором оцінює обсяг страхових зобов'язань перестраховика. Отже, суто специфічною ознакою, притаманною лише страхуванню, є можливість перестраховувати ризики, прийняті на страхування. По-перше, це впливає на розподіл ризику, по-друге, є додатковим джерелом отримання доходу і тим самим формує загальний фінансовий результат від основної діяльності. Перестрахування поряд з формуванням, інвестуванням страхових резервів є основою фінансової стійкості страховиків. Страхові компанії, що взяли на себе значні обов'язки, які перевищують можливості їх виконання за рахунок власних коштів і страхових резервів, зобов'язані передавати ризик виконання відповідних страхових зобов'язань. Отже, це дає можливість отримувати на страхування великі ризики і за допомогою перестрахування розподіляти їх пропорційно своїм можливостям.

Резерви належних виплат страхових сум складаються з:

  • резерву заявлених, але не врегульованих збитків;
  • резерву збитків, що виникли, але не заявлені.

Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюється за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється за сукупністю договорів у цілому. Загальний розмір резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

Інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум узагальнюється відповідно до наказу № 291 на субрахунках 492 «Резерви із страхування життя», 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя», 496 «Результат зміни резервів із страхування життя» пасивного рахунку 49 «Страхові резерви».

При формуванні доходів і витрат страховика, що здійснює операції зі страхування життя, наведені страхові резерви із страхування життя беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування — прибутку. Обчислення розміру кожного з цих резервів визначено розпорядженням № 24.

Слід зауважити, що розрахунок страхових резервів виконується кожним страховиком на підставі положення про формування резервів із страхування життя, яке розробляється відповідно до розпорядження № 24 та затверджується цим страховиком. Положення має бути підписано актуарієм, який відповідає вимогам законодавства, та скріплено підписом відповідальної особи і печаткою страховика. Копія положення подається до Держфінпослуг України протягом 15 календарних днів після затвердження страховиком.

Нагадаємо, що Податковим кодексом для компаній зі страхування життя збережено як на перехідний період, так і надалі ставку 0% з податку на прибуток за довгостроковими договорами страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (абзац перший пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156). За іншими видами страхування життя, у тому числі за договорами пенсійного страхування, які не відповідають положенням Закону № 1057, застосовується загальна ставка оподаткування прибутку.

Згідно з п. 156.3 ст. 156 Податкового кодексу платники податку ведуть окремий облік доходів і витрат, пов'язаних з отриманням прибутку, що звільняється від оподаткування або оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним для цілей оподаткування сума страхових резервів за договорами довгострокового страхування життя і пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення та сума страхових резервів за іншими договорами страхування життя розраховуються окремо, про що також зазначено в п. 2.3 глави 2 розпорядження № 24.

Важливо звернути увагу, що абзацом другим пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 Податкового кодексу врегульовано розподіл витрат страховика, який здійснює довгострокове страхування життя, між тією частиною його діяльності, на яку поширюються пільги, та тією, на яку вони не поширюються, а саме: витрати від провадження операцій з довгострокового страхування життя та операцій за іншими договорами страхування життя розподіляються пропорційно до питомої ваги доходу від зазначених видів діяльності в загальному їх обсязі.

Отже, для обчислення об'єкта оподаткуванняприбутку страхова компанія зі страхування життя матиме можливість включати до переліку витрат від страхової діяльності відрахування до резервів інших видів страхування життя (окремо резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) та резервів належних виплат страхових сум), а до переліку доходів від страхової діяльностісуми, що повертаються з резервів інших видів страхування життя (окремо резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) та резервів належних виплат страхових сум).

Крім того, для обрахунку і декларування прибутку, отриманого від діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, який оподатковується за ставкою 0%, у витратній частині обліку братимуть участь відрахування до резервів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення (математичні резерви та резерви виплат), а в дохідній частині — суми, що повертаються з резервів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (математичні резерви та резерви виплат).

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42