Податок на майно

Плата за землю для фізичних осіб

Плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Земельний податок — це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок і земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.  Розглянемо, як нараховуються суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належні до сплати фізичними особами.


Нарахування сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Як нараховуються суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належні до сплати фізичними особами?

Облік фізичних осіб — платників податку та нарахування відповідних сум плати за землю згідно з п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу проводяться щороку до 1 травня.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Нарахування фізичним особам сум податку проводять територіальні органи Міндоходів України, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог статей 285 — 287 Кодексу.

При цьому підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є договори оренди земельних ділянок.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до територіального органу Міндоходів України за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний територіальний орган Міндоходів України про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу).

Нарахування громадянам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться територіальними органами Міндоходів України, які видають до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати.

Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

Слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати до територіальних органів Міндоходів України документи, що посвідчують їх право на пільгу.

Придбання житлового будинку

Якщо фізична особа придбала житловий будинок, чи повинна вона сплачувати земельний податок?

Статтею 269 Податкового кодексу установлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

У ст. 270 Податкового кодексу зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожній з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в її користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

У ст. 286 Податкового кодексу зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, приватизації земельних ділянок, що було раніше надано їм у користування (ст. 81 Земельного кодексу).

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади й держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу з урахуванням вимог Земельного кодексу.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання або фізична особа придбала житловий будинок, будівлю (його частини) або споруду на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування, успадкування та на інших умовах цивільно-правових угод, то до неї переходить право користування цією земельною ділянкою, а земельний податок сплачується з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою та відповідно до цільового (господарського) призначення на підставі даних Державного земельного кадастру.

Застосування функціонального коефіцієнта при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки після закінчення строку дії дозволу на виконання будівельних робіт

Який функціональний коефіцієнт застосовується при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки після закінчення строку дії дозволу на виконання будівельних робіт?

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з Порядком № 18/15/21/11 коефіцієнт Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, зайнятої поточним будівництвом та відведеної під майбутнє будівництво, дорівнює 0,5.

Зазначений зменшений коефіцієнт застосовується до моменту введення в експлуатацію об’єкта будівництва (строку дії дозволу на виконання будівельних робіт). Після закінчення строку зазначеного дозволу до земельної ділянки застосовується відповідний функціональний коефіцієнт, який залежить від типу будівлі (землі ресторанів2,5, землі торгівлі2,5, землі промисловості1,2).

Відповідальність за порушення правил сплати

Які штрафні санкції передбачено для фізичних осіб — землевласників і землекористувачів та орендарів за порушення встановлених Податковим кодексом строків сплати сум плати за землю?

Законом № 3609 було внесено зміни до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, відповідно до яких з 06.08.2011 р.передбачено відповідальність у вигляді штрафів платників податків у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться територіальними органами Міндоходів України, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, тобто платник — фізична особа до 1 липня поточного року узгоджує суму грошового зобов’язання з плати за землю з фізичних осіб.

Таким чином, з 06.08.2011  р. для фізичних осібземлевласників і землекористувачів та орендарів, з якими узгоджено суму грошового зобов’язання з плати за землю, застосовується штрафна (фінансова) санкція у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці понад 30  календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання,у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Розміщення на присадибній ділянці об’єкта торгівлі

Як повинен сплачувати плату за землю власник присадибної ділянки, який розмістив на своїй ділянці об’єкт торгівлі (магазин, кіоск чи павільйон)?

Статтею 38 Земельного кодексу встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.

Таким чином, при розміщенні на власній присадибній ділянці об’єкта торгівлі цільове призначення земельної ділянки змінюється, оскільки ці земельні ділянки належать до другої категорії земель.

Громадянину — власнику присадибної ділянки, який має намір розмістити на зазначеній ділянці об’єкт торгівлі (або переобладнати в об’єкт торгівлі гараж чи іншу будівлю), слід отримати дозвіл у місцевих органах архітектури та містобудування щодо можливості розміщення такого об’єкта або можливості переобладнання будівлі.

Додаткові правовстановлюючі документи на земельну ділянку, крім державного акта на право власності на земельну ділянку, у такому разі не подаються.

Відповідно до абзацу третього п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11 коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються залежно від чисельності населення в населеному пункті.

Згідно з п. 275.3 ст. 275 Податкового кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь і земель лісогосподарського призначення) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи зі ставок податку, встановлених п. 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Відповідно до п. 276.1 ст. 276 Податкового кодексу податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 та 275 цього Кодексу.

Тому громадянинвласник присадибної ділянки, який розмістив на зазначеній ділянці об’єкт торгівлі (або переобладнав в об’єкт торгівлі гараж чи іншу будівлю), наприклад магазин, кіоск чи павільйон, повинен сплачувати плату за землю за двома ставками податку. За площу під будівлею (магазином, кіоском чи павільйоном) з урахуванням прибудинкової території розраховується ставка податку згідно зі ст. 274 Податкового кодексу (1%), а за площу, зайняту житловим фондом, ставка розраховується згідно з цією статтею з урахуванням п. 276.1 ст. 276 цього Кодексу (1% × 3%).

Статтею 35 Закону № 858 зазначено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення та консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, установлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель й ухвалення на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Замовниками документації щодо землеустрою можуть бути органи державної влади, місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

Отже, особа, яка розмістила на власній присадибній ділянці об’єкт торгівлі, повинна замовити розробку вищезазначеної документації (у відповідній землевпорядній організації) та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (у місцевому органі земельних ресурсів), на підставі яких розраховуватиме розмір плати за землю та сплачуватиме плату за землю за двома ставками податку.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42