Бухоблік

Облік послуг з охорони на підприємстві

Кожному підприємству доводиться вирішувати проблему збереження власного майна, інколи навіть охороняти посадових осіб. Для здійснення охорони наймають сторонніх суб’єктів охоронної діяльності чи створюють власний підрозділ охорони. Крім того, застосовують різноманітні технічні засоби. Розглянемо, як відображати в податковому і бухгалтерському обліку підприємства витрати на здійснення охоронних заходів.


Здійснення охорони сторонніми суб’єктами охоронної діяльності

Загальні вимоги до суб’єктів охоронної діяльності

Основним нормативним документом, який регламентує охоронну діяльність, є Закон про охоронну діяльність. Цим Законом передбачено, що суб’єкти охоронної діяльності здійснюють таку діяльність на підставі отриманої в установленому порядку ліцензії (статті 1, 5, 7 цього Закону).

Організаційні, кваліфікаційні вимоги до суб’єктів охоронної діяльності, вимоги до організації заходів охорони та їх здійснення встановлено Ліцензійними умовами № 365.

Відповідно до ст. 5 Закону про охоронну діяльність суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої в установленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

  • з охорони майна громадян;
  • з охорони майна юридичних осіб;
  • з охорони фізичних осіб.

Укладення договору

Згідно з частиною першою ст. 8 цього Закону суб’єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. В усній формі договори з охорони не укладаються.

Оскільки такі договори є договорами з надання послуг, мають виконуватися насамперед норми глави 63 «Послуги. Загальні положення» (статті 901 — 907) Цивільного кодексу, а саме:

  • виконавець за завданням замовника надає послугу, а замовник її повинен оплатити;
  • виконавець надає послугу особисто;
  • замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором;
  • строк дії договору про надання послуг установлюється за домовленістю сторін, якщо інше не установлено законом або іншими нормативно-правовими актами;
  • збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором; виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас договір з надання послуг охорони обов’язково має містити умови, передбачені ст. 8 Закону про охоронну діяльність, а саме:

  • умови відшкодування суб’єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним зобов’язань;
  • замовник послуг з охорони майна зобов’язаний надати суб’єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Додаткові умови, які має містити договір, установлено також пп. 2.3.4 п. 2.3 Ліцензійних умов № 365:

суб’єкти охоронної діяльності згідно з договором із замовником можуть здійснювати виконання договорів з надання охоронних послуг на користь третіх осіб лише за їх письмовою згодою;

при укладенні договорів охорони в них конкретно зазначаються об’єкт охорони, його місцезнаходження.

Нагадаємо, що об’єктом охорони може бути фізична особа та/або майно (ст. 1 Закону про охоронну діяльність).

Послуги з охорони майна підприємства в бухгалтерському та податковому обліку

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 18 ПБО 16 до адміністративних витрат відносяться загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, у тому числі витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Згідно з п. 19 ПБО 16 витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Отже, витрати з охорони майна загальногосподарського призначення відносяться до адміністративних витрат (рахунок 92 «Адміністративні витрати»), а майна, пов’язаного зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг,до витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»).

Відповідно, якщо охороняється майно загальновиробничого призначення (приміром, приміщення виробничих цехів), витрати з охорони відносяться до загальновиробничих витрат (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»). Витрати з охорони об’єктів соціального призначення тощо відносяться до складу інших операційних витрат (субрахунок 949 «Інші витрати операційного призначення»).

Податковий облік

Податок на прибуток

Якщо охороняється майно підприємства, пов’язане зі здійсненням господарської діяльності, вартість охоронних послуг враховується при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших витрат. При цьому відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх здійснено, тобто в якому було підписано акт або інший документ, оформлений відповідно до вимог чинного законодавста, який підтверджує надання охоронних послуг.

Крім цього, підприємству, майно якого охороняється, слід врахувати, що якщо вартість охороних послуг може бути безпосередньо віднесена до конкретного об’єкта витрат, то такі витрати враховуються у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від ре-алізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Податок на додану вартість

Суму ПДВ, сплачену у вартості послуг з охорони, може бути віднесено до податкового кредиту підприємства-замовникаплатника ПДВ за умови виконання норм ст. 198 Податкового кодексу. Зокрема, згідно з п. 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається із сум податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо підприємство-замовник — платник податку придбає послуги, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням, не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (частина перша п. 198.6 Податкового кодексу).

Приклад 1. Підприємство-замовник отримало від суб’єкта охоронної діяльності згідно з договором про охорону послуги з охорони на сумму 12 000 грн., в тому числі ПДВ2000 грн. Охоронялась адміністративна будівля підприємства.

Бухгалтерський та податковий облік у підприємства-замовника за даними прикладу 1 наведено в табл. 1.

Таблиця 1


п/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Доходи

Витрати

1

Отримано послуги з охорони

92

631

10 000

-

10 000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

2000

-

-

3

Оплачено послуги з охорони

631

311

12 000

-

-

Послуги з охорони посадових осіб підприємства (фізичних осіб) У бухгалтерському та податковому обліку

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу до складу витрат не включаються витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 та 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Податок на додану вартість

Щодо суми ПДВ, сплаченої платником у вартості отриманих послуг з охорони посадової особи такого платника нагадаємо, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається з сум податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як свідчить практика, здебільшого такі послуги не стосуються господарської діяльності платника податку — замовника.

Податок на доходи фізичних осіб

У випадку, що розглядається, слід зазначити, що доходом фізичної особи відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 65 Податкового кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Поняття додаткового блага визначено пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, а саме: додаткове благо — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Водночас якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

Так, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою

К = 100 : (100 — Сп),

де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, суми коштів, сплачених підприємством на оплату послуг з охорони посадових осіб, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких посадових (фізичних) осібплатників податків як додаткове благо та оподатковуються податковим агентом за ставкою 15(17)% у джерела виплати з урахуванням вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

Приклад 2. Підприємство замовило у стороннього суб’єкта послуги з охорони власного керівника. Вартість таких послуг за місяць становила 6000 грн., у тому числі ПДВ1000 грн.

Коефіцієнт для розрахунку бази оподаткування ПДФО1,176471 [100 : (10015)].

Сума ПДФО, яку слід утримати з будь-якого доходу керівника (наприклад, із заробітної плати, належної до виплати на руки),1 058,82 грн. (6000 × 1,176471 × 15%).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).

Підтвердженням надання послуг з охорони за відповідний період є підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг охорони. Таким чином, нарахування здійснюється у момент отримання такого акта. Отже, ПДФО до бюджету перераховується протягом банківського дня, що настає за днем підписання акта.

Бухгалтерський облік

Вартість послуг з охорони відноситься до інших витрат операційної діяльності (субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Бухгалтерський та податковий облік у підприємства-замовника за даними прикладу 2 наведено у табл. 2.

Таблиця 2


п/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

Доходи

Витрати

1

Отримано послуги з охорони

949

631

6000

-

-

2

Оплачено послуги з охорони

631

311

6000

-

-

3

Утримано ПДФО

661

641/ПДФО

1 058,82

-

-

4

Перераховано ПДФО до бюджету

641/ПДФО

311

1 058,82

-

-

 

Винятки при фінансуванні особистих потреб фізичних осіб, коли таке фінансування відноситься до податкових витрат згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу

 

Розглянемо винятки.

Стаття 142 Податкового кодексу надає визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Стаття 143особливості віднесення до складу витрат сум внесків на соціальні заходи.

При визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення:

  • пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексувитрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
  • пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексувитрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, витрати на навчання, на організацію навчально-виробничої практики тощо в порядку, передбаченому цим підпунктом;
  • пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексувитрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку в порядку, передбаченому даним підпунктом.

Витрат на послуги з охорони посадових осіб (фізичних осіб) в цих винятках немає, тому їх вартість не включається до складу податкових витрат. Такі витрати класифікують як витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Здійснення охорони власними силами підприємства

Сторож, охоронник чи охоронець

Для здійснення охорони підприємству доведеться наймати відповідних працівників. На яку посаду наймати — сторожа, охоронника чи охоронця?

Вимоги до цих працівників визначено Довідником № 336:

  • сторож (код Класифікатора професій 9152, категорія «Швейцари та сторожі», п. 137 розділу 2 «Професії робітників»);
  • охоронник (код Класифікатора професій 5169, категорія «Працівники захисних та охоронних служб», п. 115 розділу 2 «Професії робітників»);
  • охоронець (код Класифікатора професій 5169, категорія «Працівники захисних та охоронних служб», п. 114 розділу 2 «Професії робітників»).

Основна відмінність між сторожем, охоронником та охоронцем полягає у тому, що перші двоє охороняють майно, а охоронці забезпечують безпеку та недоторканність особи.

Розглянемо, в чому полягає відмінність між сторожем та охоронником.

Встановлені Довідником № 336 обов’язки для сторожа та охоронника подібні. Водночас кваліфікаційні вимоги до охоронника є ширшими. Наприклад, на відміну від сторожа охоронник може вживати заходів щодо відбиття нападу шляхом застосування службового собаки, вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони з використанням допоміжних знарядь та фізичної сили тощо.

Таким чином, залежно від обов’язків, що буде покладено на працівника, його наймають сторожем, охоронником або охоронцем.

Специфіка роботи сторожів (охоронників, охоронців) полягає в тому, що вони працюють, як правило, позмінно, цілодобово, у вихідні та святкові дні, що унеможливлює дотримання нормальної щоденної або тижневої тривалості робочого часу. Під нормальною слід розуміти тривалість робочого часу працівників не більше 40 год за тиждень (ст. 50 КЗпП). Тому для сторожів (охоронників, охоронців) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, аби тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 61 КЗпП).

Порядок та умови застосування підсумованого обліку робочого часу встановлюються колективним договором. На обліковий період складається графік роботи (змінності), з яким мають бути ознайомлені сторожі (як правило, за місяць до його введення). Особливості застосування підсумованого обліку встановлено Методичними рекомендаціями № 138.

Звернемо увагу на деякі особливості оплати праці. Статтею 107 КЗпП передбачено, що якщо зміна роботи сторожа (охоронника, охоронця) припадатиме на святковий або неробочий день, установлений ст. 73 цього Кодексу, оплата проводиться у розмірі подвійної годинної або денної ставки (працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками). Працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий та неробочий день здійснювалася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму. На бажання працівника, який працював у святковий та неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота сторожа (охоронника, охоронця) у нічний час (з 22.00 до 06.00) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108 КЗпП).

Якщо за змінним графіком роботи робочий день сторожа (охоронника, охоронця) припадає на вихідний день на підприємстві, то такий день оплачується як звичайний робочий день.

Припустимо, що під час чергування одного зі сторожів (охоронників) сталася крадіжка тощо, що призвело до нанесення збитку підприємству. Чи можна в такому разі покласти на сторожа (охоронника) повну індивідуальну матеріальну відповідальність?

За загальним правилом — не можна.

Це було б можливим у разі укладення зі сторожем (охоронником) договору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134 КЗпП). Однак згідно зі ст. 1351 КЗпП такі договори укладаються з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність установлено постановою № 447/24.

Із працівниками, посади яких або роботи, які вони виконують, не зазначено в Переліку, договори про повну матеріальну відповідальність не укладаються. Ані сторожів, ані охоронників у зазначеному Переліку немає. Тому договір про повну матеріальну відповідальність укладати з ними не можна.

За загальним правилом, матеріальна відповідальність для сторожа (охоронника) може настати тільки у межах середнього заробітку, та й то у разі наявності вини сторожа (охоронника) (ст. 132 КЗпП). Хоча повна матеріальна відповідальність може настати навіть без наявності договору про повну матеріальну відповідальність. Наприклад, якщо шкоду завдано діями сторожа (охоронника), які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (наприклад, сторож чи охоронник сам здійснив крадіжку), чи шкоду завдано сторожем (охоронником), який був у нетверезому стані (пункти 3, 4 ст. 134 КЗпП) тощо.

Облік технічних засобів охоронного призначення

Під час здійснення охорони можна застосовувати технічні засоби — системи і технічні засоби охоронної сигналізації, теле-, відеоспостереження, контролю доступу тощо.

Розглянемо, як відображати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на влаштування таких технічних засобів.

Варіант 1. Окремий обліковий об’єкт

За загальним правилом, кожна із систем є окремим обліковим об’єктом, приміром, охоронна сигналізація. Фактично вона складається з різних елементів — блоку керування, датчиків, виконавчого пристрою, блоку живлення тощо. Всі ці елементи виконують у складі комплексу тільки свою функцію, а комплекс елементів виконує свою основну роботу тільки в такому складі, а не кожен окремо. Таким чином, згідно з п. 4 ПБО 7 увесь такий комплекс є окремим об’єктом обліку — об’єктом основних засобів.

Те саме стосується всіх інших технічних засобів. Окремими об’єктами основних засобів є системи телеспостереження, відеоспостереження, контролю доступу тощо.

Отже, облаштування такої системи на підприємстві слід розглядати як виготовлення об’єкта основних засобів як у бухгалтерському, так і в податковому обліку податку на прибуток.

У бухгалтерському обліку дані технічні засоби доцільно обліковувати на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

У податковому обліку їх доцільно відносити до групи 4 «Машини та обладнання». Зазначимо, що мінімально допустимий строк корисного використання зазначених об’єктів для податкового обліку — 5 років (п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу).

Амортизація таких об’єктів нараховується у загальновстановленому порядку.

Варіант 2. Частина будівлі (споруди), на якій встановлено систему

Слід зазначити, що з наведеного у п. 4 ПБО 7 визначення об’єкта основних засобів доходимо виснов-ку, що підприємство має право розглядати зазначені системи не як окремий об’єкт, а як невід’ємну частину будівлі (споруди), у якій систему встановлено. Наприклад, якщо якась з наведених систем облаштовується на будівлі (споруді) під час її будівництва, то після введення даної будівлі в експлуатацію така система може не обліковуватися окремо, а включається до об’єкта основних засобів — будівлі. Таким чином, на балансі числитиметься один об’єкт обліку (основних засобів) — будівля.

Або така система встановлюється на будівлі після введення її в експлуатацію. В такому випадку встановлення системи розглядатиметься як поліпшення будівлі. У податковому обліку податку на прибуток сума витрат на встановлення системи разом з витратами на ремонт і поліпшення усіх інших об’єктів основних засобів у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основ-них засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат (п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу), а сума перевищення збільшує первісну вартість будівлі (споруди) (п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу). В бухгалтерському обліку, за загальним правилом, згідно з п. 14 ПБО 7 витрати на встановлення системи збільшують первісну вартість будівлі (споруди). Хоча первісна вартість будівлі (споруди) може бути збільшена у порядку, встановленому Податковим кодексом (в розмірі 10% — на витрати, те, що перевищує, — на збільшення первісної вартості).

Як підприємство має вибрати один з двох наведених варіантів? Вибраний варіант обліку доцільно зазначити у наказі керівника підприємства.

Охоронні системи, які встановлюються в орендованих приміщеннях на умовах оперативної оренди

Діє те саме правило, що і для систем, які встановлюються у власних будівлях, спорудах. Вони можуть обліковуватися за одним з двох наведених варіантів:

  • варіант 1 — як окремий об’єкт;
  • варіант 2 — як поліпшення орендованого об’єкта.

Вибраний варіант документується наказом керівника підприємства.

Якщо вибрано варіант 1, то в бухгалтерському і податковому обліку податку на прибуток відображається оприбуткування окремого об’єкта основних засобів, який амортизується у загальновстановленому порядку. При поверненні орендованого об’єкта орендар повинен демонтувати охоронну систему, адже це його власність, чи продати її орендодавцеві (якщо саме таку домовленість передбачено договором між орендодавцем і орендарем). Операція продажу відображається у загальновстановленому порядку як продаж основних засобів.

Якщо вибрано варіант 2, то в податковому обліку податку на прибуток слід дотримуватися правил, установлених пунктами 146.19 і 146.20 ст. 146 Податкового кодексу, а саме:

  • якщо у договорі оренди не прописано дозвіл чи обов’язок орендаря поліпшувати об’єкт оренди, витрати на таке поліпшення не включаються до складу податкових витрат і не підлягають амортизації;
  • якщо такий дозвіл чи обов’язок у договорі оренди прописано, то сума витрат на встановлення охоронної системи у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку — орендарем до складу витрат, а сума перевищення амортизується як окремий об’єкт основних засобів у порядку, встановленому для групи основних засобів, до якої належить об’єкт оперативної оренди (лізингу), що поліпшується.

У разі повернення поліпшеного об’єкта вартість, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації відноситься до складу витрат орендаря. При цьому орендодавець не змінює вартість основних засобів, яка амортизується, або витрати на суму витрат, здійснених орендарем для поліпшення такого об’єкта.

Охорона власними силами У бухгалтерському та податковому обліку підприємства

Бухгалтерський та податковий облік витрат на охорону власними силами є таким самим, як і облік витрат на послуги охорони, надані сторонніми суб’єктами охоронної діяльності. Певні особливості є при обліку різноманітних технічних засобів (систем) охоронного призначення. Такі особливості розглянуто вище.

При здійсненні охорони власними силами підприємство може нести також інші витрати. Наприклад, придбавати зброю, боєприпаси для охоронців. Такі активи обліковуються у загальновстановленому порядку. Зброя може бути об’єктом основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів (залежно від вартості). Боєприпаси належать до складу запасів (субрахунок 209 «Інші матеріали»). Окрім того, при зберіганні зброї та боєприпасів слід дотримуватися вимог Інструкції № 622.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42