Статті

Лабіринти бізнесу

Відкриття/закриття підприємницької діяльності: реалії та перспективи


На тему відносин роботодавця з працівником існує майже стільки ж анекдотів, скільки вигадано, наприклад, про тещу. Причина такого стану справ криється не в тому, чи до душі людині виконання функцій, за які їй сплачують гроші. І, напевно, не в тому річ, є ви працівником із числа так званого офісного планктону чи представником творчої професії, для яких восьмигодинний робочий день у чотирьох стінах дуже часто стає мукою, поєднаною із зайвою амортизацією техніки підприємства і власних штанів. Просто навіть ті, хто щиро відданий своїй роботі, люблять її помірковано і не без взаємності. А отже, хоч раз, бодай подумки, вириваються з лабет прискіпливого керівника на вільний хліб і намагаються організувати свій бізнес.

Ризик не для всіх

Подібний настрій спостерігається у більшості українців. За даними опитування, проведеного міжнародним кадровим порталом hh.ua, 82% респондентів, які працюють за наймом, замислювалися про власний бізнес. Причому перспектива працювати на себе, а не на пузатого дядька чи істеричну тітку, приваблює передусім менеджерів середньої ланки і топ-менеджерів. Водночас тільки 15% опитаних зважилися на це.

Що ж тримає співвітчизників на «каторзі» у роботодавця? 65% вказують на стабільність і спокій, 20% — на фіксовану зарплату. З тим, що спокійніше працювати за заданими кимось параметрами, а не самому моделювати ситуацію, складно не погодитися. Адже власний бізнес — не лише свобода, а й відповідальність, не тільки можливість заробити більше, а й ризик. А ще — зустрічі з податківцями, митниками та іншими чиновниками, яким від вас щось потрібно. На жаль, недосконале законодавство й бюрократія не лише не допомагають, а й заважають вести бізнес. Такого висновку дійшли 80% новоспечених бізнесменів.

Гра за новими правилами

Дбаючи про те, щоб громадяни активніше займалися підприємницькою діяльністю, влада останнім часом зробила низку прогресивних кроків, спрямованих на спрощення процедур відкриття і закриття бізнесу. Останній з них — нові правила реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, запроваджені з 1 липня 2013 р. Якщо раніше цим займалися чиновники виконкомів міської ради міст обласного значення, райдержадміністрацій міст Києва та Севастополя, то тепер обов’язки з реєстрації підприємств покладено на фахівців Держреєстру, підпорядкованого Мін’юсту України. У Міністерстві обґрунтовують нововведення необхідністю усунення подвійного підпорядкування держреєстраторів і приведення обліку підприємців у відповідність із єдиними стандартами.

«В Україні існувала дворівнева система започаткування бізнесу, в якій були суб’єкти, які здійснюють цю діяльність, і суб’єкти, які визначають, як її здійснювати. Минулого року ухвалено відповідні закони, і тепер система працює так, як в усіх європейських країнах», — зазначив голова Вищої ради юстиції України Олександр Лавринович, який донедавна очолював Мін’юст України. З його слів, стара система не сприяла якісній роботі та створювала умови для незаконної діяльності з реєстрами, тоді як перехід на нову буде максимально комфортним для бізнесу. Реєстрація юридичних осіб займатиме до трьох робочих днів, а фізичних осіб — підприємців — до двох днів.

Можливість реєструвати бізнес в Інтернеті, використовуючи електронний цифровий підпис, з’явилася ще у 2011 р., а з 2013 р. на порталі Держреєстру України можна в електронному вигляді зробити обмін усіма необхідними документами між заявником і реєстратором.

Зупинятися на досягнутому можновладці не збираються і вже з наступного року планують наділити нотаріусів правом реєструвати і закривати бізнес. У такий спосіб час підприємців вдасться ще більше заощадити, оскільки нотаріусів у нашій державі 7000, а держреєстраторів — усього 1540.

Кожен п’ятнадцятий — підприємець

Перейматися полегшенням життя платників податків керівництво держави почало не вчора, про що свідчать і поступове зміцнення позицій України в рейтингу Doing Business, і статистичні дані. У середньому протягом тижня реєструються 890 юридичних і 3130 фізичних осіб. З початку року в Україні з’явилося понад 102 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, більшість з яких — фізичні особи. Зауважимо також, що юридичних осіб найчастіше реєструють у м. Києві, фізичних осіб — підприємців — у м. Донецьку.

В цілому ж підприємців — фізичних осіб налічується вже більш як 3 млн., або в перерахунку на душу населення — кожен п’ятнадцятий українець.

Ще в 2009 р. Мінекономіки України ініційовано ухвалення закону, який передбачав скорочення обсягу статутного фонду для відкриття ВАТ зі 100 мінімальних зарплат до однієї, а також зменшення вдвічі кількості дозвільних процедур і часу на їх проведення. Йшлося тоді й про наміри полегшити процедуру закриття бізнесу.

Суттєво вплинув на процес відкриття власної справи Закон України від 21.04.2011 р. № 3263-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва». Ним було скасовано вимогу про мінімальний розмір статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю, а також норми про обов’язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновників на статутних документах і нотаріальне посвідчення установчих договорів.

Мовчання — знак згоди

Назва іншого нормативно-правового акта — Закону України від 21.04.2011 р. № 3262-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту» говорить сама за себе. Тобто засновники суб’єкта господарювання в разі згоди з положеннями модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, можуть взяти його за основу, а не обтяжувати себе розробкою індивідуального документа.

«Для України з бюрократичною процедурою затвердження установчих документів і реєстрації юридичних осіб такі зміни мають позитивний ефект», — вважає асоційований партнер юридичної фірми «Інюрполіс» Олена Пархоменко.

Все це сприяло зменшенню витрат і паперової тяганини як для бізнесу, так і для держави. Щодо процедури закриття бізнесу, то за останні роки вона також зазнала змін. Найбільшого розголосу в цьому сенсі набула реалізація в 2009 р. на практиці приказки «мовчання — знак згоди». Як відомо, одним із атрибутів припинення підприємницької діяльності є надання держреєстратору довідок із податкових органів і Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів. Їх не завжди можна було дочекатися, оскільки виконавцям складно звикнути до думки, що сьогоднішній платник завтра припинить наповнювати засіки Батьківщини. Натомість принцип мовчазної згоди полягає в тому, що якщо протягом десяти днів від закінчення встановленого строку таку довідку не надають, то вважається, що її надано.

Минулої осені законотворці висунули ідею скасувати проведення податківцями перевірок підприємців, які вирішили припинити діяльність і не використовують працю найманих працівників. Проект закону (реєстраційний № 11005) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення перевірок у зв’язку з припиненням за заявницьким принципом підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників» депутати ухвалили в цілому 02.10.2012 р. Проте гарант Конституції оцінив цей документ як недосконалий — менше ніж за один місяць законопроект було повернуто до парламенту.

У частині відкриття бізнесу з 17 грудня 2012 р. набрали чинності законодавчі норми, згідно з якими довідку податкового органу про взяття на облік платника податків скасовано, а замість неї запроваджено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що підтверджує державну реєстрацію суб’єкта господарювання та взяття його на облік в органах державної статистики, Міндоходів України й Пенсійного фонду України.

Нереалізовані проекти

Втім, поки що далеко не всі плани суб’єктів законодавчої ініціативи щодо спрощення відкриття/закриття бізнесу втілено в життя. Чи то ідей забагато, чи то сесії у народних обранців закороткі. Так, у березні 2013 р. до Верховної Ради України було подано законопроект № 2410-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом». Пропонується в окремих випадках припиняти діяльність фізичних осіб — підприємців за один день.

«Це дуже важливо, зокрема, для дрібних підприємців: якщо їхній бізнес перестав приносити навіть дуже скромний дохід і вони змушені шукати роботу, то повинні зареєструватися як безробітні та отримувати допомогу», — наголошується в пояснювальній записці. Наразі статус документа — «наданий для ознайомлення».

Аналогічний етап проходження став останнім і для проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток», схваленого урядом у квітні 2013 р. і зареєстрованого в парламенті за № 2795.

«Прийняття закону дасть змогу спростити процедуру створення нових підприємств, поліпшити позиції України в міжнародних рейтингах. Крім того, дія закону зменшить можливості для здійснення рейдерства й порушень при управлінні та веденні бізнесу, — наголосив міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов. — Такий простий приклад: коли на підприємстві відбувається зміна власника, то новий директор часто не може приступити до виконання обов’язків через маніпуляції попередників із печаткою — ані платіжку відправити, ані договір укласти. З прийняттям цього закону така ситуація не виникне».

Невтомні законотворці

У свою чергу Мін’юст України також запропонував припиняти підприємницьку діяльність протягом одного дня після подання заяви. Задля цього потрібно скасувати двоетапну процедуру припинення підприємницької діяльності для фізичних осіб — підприємців за їх рішенням, яка нагадує біганину білки в колесі: від держреєстратора до податкової і назад до держреєстратора. Відповідний законопроект виставлено на сайті Мін’юсту України для надання пропозицій та зауважень.

Трохи більше пощастило ідеологам урядового проекту закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (щодо спрощення реєстрації осіб як платників податків)» (реєстраційний № 2139) — 21 травня 2013 р. його було ухвалено в першому читанні. Зазначеним законопроектом передбачено можливість подання заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ та/або обрання спрощеної системи оподаткування державному реєстратору як додатка до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця. До податкових органів при цьому одночасно з відомостями реєстраційної картки передається електронна копія такої заяви. Очікується, що реалізація положень законопроекту спростить і здешевить процедури започаткування бізнесу для суб’єктів господарювання.

Лібералізація від Міндоходів України

У самому ж Міндоходів України констатують збільшення кількості платників, зокрема тих, що працюють за спрощеною системою оподаткування. Їх налічується 1,4 млн., або на 100 тис. більше, ніж у першому півріччі 2012 р. Позитивну динаміку фахівці пов’язують із вжиттям низки заходів щодо лібералізації податкової політики стосовно малого та середнього бізнесу. Тільки 2013 рік приніс платникам п’ятої групи «спрощенців» зниження ставки єдиного податку з 10 та 7 до 7 та 5% відповідно, а другої групи — запровадження подання звітності один раз за рік, а не щокварталу. Також заяви про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати в електронному вигляді і за власним рішенням протягом року змінювати групу або ставку податку.

Запроваджувати новації, спрямовані на дерегуляцію діяльності суб’єктів малого і середнього бізнесу, в Міндоходів України мають намір і надалі. Незабаром будуть спрощені правила реєстрації та взяття на облік платників єдиного податку та ПДВ. А з 1 січня 2014 р. саме «спрощенці» першими отримають можливість користуватися новим сервісом «Електронна перевірка».

Стартапи на різний смак

Для започаткування власної справи не завжди потрібні чималі гроші. Якщо задатися пошуком, то можна побачити, що Інтернет буквально вирує стартаперськими ідеями на різний смак і для людей, які ведуть різний спосіб життя. Приміром, студенти і школярі можуть заробити на виготовленні шпаргалок чи налаштуванні й обслуговуванні сучасних ґаджетів. Домогосподаркам і жінкам, що перебувають у декретній відпустці, стануть у пригоді власні навички та хобі. Чому б, скажімо, не в’язати речі на продаж, робити манікюр удома чи влаштувати щось на зразок міні-ясел, піклуючись не лише про свою дитину, а й про пару-трійку сусідських?

Досить цікавими є також думки щодо виготовлення наклейок на унітази, купальників (плавок) з непромокальною кишенею, шоколаду з індивідуальним дизайном, облаштування перукарні на автомийці тощо. У будь-якому разі ставку варто робити на ексклюзивні послуги, які не надають за рогом. Так, у м. Києві на Виноградарі послуги родини, яка, вчасно довідавшись про дефіцит у даному мікрорайоні копіювальної техніки, відкрила цей нехитрий бізнес прямо у власній квартирі, користуються неабияким попитом. А міні-маркет посеред житлових будинків, у якому, хоч і трохи дорожче, але завжди можна придбати одну-дві позиції товару в обхід черг, — взагалі найкращий спосіб вести малий бізнес усіх часів і народів.

Держава допоможе

Щоправда, в кількох останніх випадках доведеться все ж таки розкошелитися. Але краще не поспішати підлабузнюватися до товстосумів, які потрібними коштами, можливо, й поділяться, але потім повернуть своє сторицею. Допомогти зі стартовим капіталом у такому випадку може держава, а саме — центр зайнятості. Для цього потрібно зареєструватися в ньому, і не тільки звільненим, а й усім, кому є 18 років, але хто не має роботи. Є, звичайно, й тут умови: колишнім або діючим підприємцям, засудженим, звільненим за порушення трудової дисципліни та іншим підозрілим особам грошей не дадуть.

Право на одноразову допомогу виникає, якщо протягом місяця фахівці центру зайнятості нікуди не прилаштують потенційного працівника. Після цього можна сміливо писати заяву на надання допомоги і не забути додати до неї бізнес-план свого проекту. Рішення щодо кожного претендента, яке має бути готовим через 10 робочих днів після подання документів, приймає директор центру зайнятості. А ще протягом 10 календарних днів після прийняття рішення потрібно принести до центру зайнятості копію виписки з Єдиного державного реєстру про реєстрацію фізичної особи — підприємця, завірену в нотаріуса. Якщо йдеться про створення юридичної особи, зазначений строк становить 30 календарних днів; крім виписки потрібно надати копії установчих документів.

Фінансова допомога переказується на банківський рахунок одним платежем, а ціна питання (читай — розмір допомоги) в кожному окремому випадку є індивідуальною. Сума до виплати залежить від трудового стажу претендента, розміру його заробітної плати за останні 12 місяців і дорівнює річній допомозі по безробіттю.

А тепер про «підводні камені». По-перше, гроші на стартап виділяються виключно в межах коштів, передбачених на такі цілі бюджетом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Тобто не факт, що вдасться одержати всю належну суму. По-друге, навіть якщо попередня зарплата була високою, розраховувати на чималі фінансові «вливання» з боку держави не варто, оскільки в Україні встановлено максимальний розмір допомоги по безробіттю, який наразі становить чотири прожиткові мінімуми. Тобто з розрахунку на один місяць ви отримаєте щонайбільше 4588 грн. (1147 грн. — розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у період з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р.).

Бізнес-інтереси громадян

За статистикою, незважаючи на кількість бажаючих започаткувати бізнес, по фінансову допомогу держави для підприємницької діяльності звертаються лише 2% безробітних. Уявлення про те, чим саме прагнуть займатися співвітчизники, дає змогу сформувати опитування на одному з веб-порталів. «Я хотіла б відкрити невеличку крамницю автозапчастин...», «Хочу відкрити фізичну особу — підприємця з надання послуг (частковий ремонт електричної проводки, усунення коротких замикань тощо)...», «Мене цікавить перукарська діяльність, нігтьовий сервіс...» — далеко не повний спектр бізнес-інтересів громадян.

Обирати цілі й засоби та діяти чи так і залишити проекти «прожектами» — вирішувати читачам «Вісника». Для тих, кому близька анекдотична ситуація, коли на запитання керівника про ймовірне похмілля підлеглий відповідає, що має червоні очі, бо плакав, — не хотів іти на роботу, мабуть, настав час змін.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42