Бухоблік

Організація роботи художньої галереї. Проведення міжнародної конференції

До редакції «Вісника» надходять запитання від передплатників журналу щодо відображення операцій в обліку підприємства. Розглянемо найтиповіші ситуації з надісланих листів.

Організація роботи художньої галереї

Ситуація 1. Підприємство планує створити художню галерею, продавати картини, виконані художниками, а також організувати курси з навчання малюванню й надавати послуги з дизайну. У зв’язку з цим виникає низка запитань, а саме: чи потрібно придбавати торговий патент, якщо розрахунки вестимуться в безготівковій формі або готівкою в касу (знаходиться в галереї), продаж картин та інших творів мистецтва здійснюватиметься за готівкові кошти, а решта послуг (курси з малювання тощо) — за безготівковим розрахунком; чи можливе придбання пільгового торгового патенту при торгівлі картинами; чи потрібно використовувати РРО?


Придбання торгового патенту

Відповідно до пп. «а» пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують у встановленому цією статтею порядку торгові патенти та, зокрема, провадять торговельну діяльність у пунктах продажу.

Згідно з пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексуроздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Отже, у разі якщо розрахунки за продані картини планується проводити тільки в безготівковій формі, торговий патент на здійснення торговельної діяльності не потрібен.

Не потрібно придбавати торговий патент на здійснення діяльності з надання таких побутових послуг, як послуги з дизайну та з навчання малюванню, оскільки в Переліку № 1258, яким встановлено платні побутові послуги, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, такі види послуг відсутні.

У випадку якщо розрахунки за послуги здійснюватимуться готівкою в касу підприємства, що знаходиться у галереї, патент також не придбавається. А от при продажу картин відповідно до пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 та пп. «а» пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу, тобто якщо провадиться торговельна діяльність у пунктах продажу товарів або при здійсненні діяльності з надання платних побутових послуг, визначених Переліком № 1258, торговий патент придбавати потрібно. Пунктом продажу в цьому випадку є безпосередньо зал (зали) галереї і каса підприємства.

Придбання пільгового торгового патенту при торгівлі картинами

Відповідно до пп. 267.2.2 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу з придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням товарів вітчизняного виробництва, зокрема товарами народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

Для того щоб детально визначити, які товари належать до товарів народного промислу, слід звернутися до ст. 1 Закону № 2547, згідно з якою виріб народного художнього промислуце художній виріб декоративно-вжиткового призначення, виготовлений відповідно до традицій цього промислу ручною працею або з використанням механізованої праці у підготовчих і допоміжних операціях.

Також у розділі II Переліку № 283 наведено групи виробів народних художніх промислів, в яких відсутні художні картини. Тому при торгівлі картинами потрібен звичайний, а не пільговий торговий патент.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку (ст. 9 вищезазначеного Закону).

Тобто РРО не застосовувалися б тільки в тому випадку, якщо через касу підприємства здійснювалися б розрахунки за послуги (дизайн, навчання малюванню), з обов’язковим оформленням прибуткових касових ордерів та видачею квитанцій. Водночас у разі продажу супутніх товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

Проведення міжнародної конференції

Ситуація 2. Новостворене підприємство планує провести міжнародну конференцію з питань застосування електронних обчислювальних машин (далі — ЕОМ) при навчанні у вищому навчальному закладі. Будуть запрошені відповідні фахівці, які мають теоретичні знання та практичний досвід у використанні ЕОМ в освітньому процесі, проводитимуться заняття з учасниками конференції у вигляді лекцій. Оплата від осіб (фізичних і юридичних) надходитиме як внески від учасників конференції в касу і на поточний рахунок підприємства. Крім того, підприємство нестиме витрати на оренду, рекламу, виплату гонорарів тощо. Види діяльності підприємства — театральна та концертна діяльність, рекламна діяльність, надання інших комерційних послуг, функціонування концертних і театральних залів. З цього приводу виникає низка запитань, а саме: чи можливо при прийнятті готівкових коштів працювати без РРО; чи потрібно отримувати ліцензію для проведення конференції; чи обов’язково підприємству бути платником ПДВ; як оформити виплату гонорарів фізичним особам — лекторам конференції; як оформити участь у конференції та оплату для учасників конференції (фізичних і юридичних осіб)?


Застосування РРО

Відповідно до ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, із додержанням установленого порядку їх застосування.

Проте згідно зі ст. 9 вищезазначеного Закону РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Виходячи з інформації про види діяльності, наданої в запитанні, підприємство не є підприємством торгівлі або підприємством громадського харчування (ресторанного господарства). Тому за умови проведення розрахунків у касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, підприємство має право не застосовувати РРО.

Отримання ліцензії

Закон про ліцензування визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та порядок їх ліцензування. Вищеперелічені види діяльності підприємства не підлягають ліцензуванню, оскільки їх не передбачено ст. 9 цього Закону. Отже, ліцензію для проведення конференції отримувати не потрібно.

Реєстрація платником ПДВ

Щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ нагадаємо про таке: п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V цього Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Тобто якщо підприємство тільки починає свою діяльність і ще не перевищило вищезазначеної загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, то таке підприємство має право не реєструватися платником ПДВ. Проте слід врахувати, що юридичні особи — резиденти України, які вже є платниками ПДВ, охочіше мають справу з підприємствами — продавцями товарів/послуг, що також зареєстровані платниками ПДВ.

Взаємовідносини з лекторами

Для правильного оформлення взаємовідносин з лекторами, в тому числі для подальшої виплати гонорару, необхідно укласти договори цивільно-правового характеру. При цьому у такому договорі, зокрема, доцільно зазначити такі дані: назву договору, його номер, дату і місце укладання; предмет договору (у цьому розділі договору може бути зазначена тема лекції); місце, дату і час надання послуг (проведення заходу); найменування і реквізити сторін договору (зокрема, ПІБ лектора, його паспортні дані, ідентифікаційний код). Якщо сторони вважають це доцільним, то у договорі можна також зазначити науковий ступінь лектора (якщо він є); вид оплати (готівкова або безготівкова), реквізити картрахунку, строк оплати; суму винагороди (гонорару); термін дії договору; відповідальність сторін та інші необхідні дані.

Текст виступу (або тези у розгорнутому вигляді) з додатками (креслення, схеми) повинні бути узгоджені сторонами. Для цього необхідно підписати такі документи як з боку підприємства, так і лектора (або представника юридичної особи).

Крім цього, необхідно скласти акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), де слід зазначити суму гонорару залежно від узгодженого методу розрахунку (фіксовану величину залежно від обсягу інформації, часу виступу тощо). Цей документ, як і договір, підписується обома сторонами договору із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу сума винагород (гонорарів) лекторів, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правових договорів, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Податковим агентом при цьому є підприємство, яке нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171 зазначеного Кодексу).

Взаємовідносини з учасниками конференції

Підприємство як організатор конференції повинно забезпечити її учасників комплектом документів. Орієнтовний (стандартний) перелік таких документів має містити: запрошення учаснику, в якому надається повна інформація про запланований захід (тематика, місце і час проведення, склад учасників, лекторської групи, вартість участі, вид оплати (попередня оплата на поточний рахунок або внесок готівкою до початку роботи)) тощо; програму конференції із зазначенням тем виступів, ПІБ лекторів; виступи лекторів та учасників конференції на паперових носіях або СD-носіях (надсилається додатково після закінчення конференції); договір; рахунок; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); податкову накладну для платників ПДВ (якщо підприємство зареєструється платником ПДВ); квитанцію до прибуткового касового ордера (у разі оплати готівкою).

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42