Єдиний податок

Оренда нерухомого майна: обмеження при застосуванні спрощеної системи оподаткування

Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування.

Не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2 (пп. 291.5.3 зазначеного пункту).

Розглянемо, чи поширюється обмеження, встановлене цим підпунктом, на платника єдиного податку, який надає в оренду торговельні місця на ринку. Крім того, з’ясуємо, чи має право фізична особа — підприємець застосовувати спрощену систему оподаткування у разі передачі за договорами управління юридичній або фізичній особі нерухомого майна, площа якого перевищує розміри, встановлені пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Надання в оренду торговельних місць на ринку

Відповідно до п. 1.6 Інструкції № 209 ринок — це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування суб’єкт господарювання або його відокремлений підрозділ, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

За конструкцією ринки можуть бути критими, відкритими та комбінованими, за товарною спеціалізацією — з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, а також змішані.

Пунктом 1.8 Інструкції № 209 визначено, що торгове місце — площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Крім того, відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу фізичні особи — підприємці мають право за договором найму (оренди) передати майно (приміщення, земельні ділянки) у користування за плату на певний строк.

Згідно з наказом № 396 надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном, зокрема нежитловими будівлями (у тому числі виставковими залами, складськими приміщеннями), земельними ділянками, а також діяльність ринків відносяться до КВЕД ДК 009:2010 групи 68.2 класу 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Таким чином, норми пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу поширюються на платників єдиного податку, які надають в оренду або в суборенду торговельні місця на ринку, а також магазини на території ринку, оскільки зазначені обмеження стосуються тих платників, які здійснюють надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

Нерухоме майно передано за договором управління: бути платником єдиного податку чи н?і

Договір управління майном укладається відповідно до вимог глави 70 Цивільного кодексу. Так, враховуючи норми п. 1 ст. 1029 та п. 1 ст. 1032 цього Кодексу, за визначеним договором одна сторона, яка є установником управління та власником майна, передає його в управління на певний строк другій стороні, тобто управителеві. При цьому управитель зобов’язується здійснювати від свого імені управління майном власника в інтересах останнього або зазначеної ним у договорі особи. Іншими словами, певні вигоди від використання майна отримують вигодонабувачі, тобто власник або інша названа ним особа (пункти 1, 2 ст. 1034 Цивільного кодексу), а управитель отримує тільки плату за надані власнику майна посередницькі послуги з його управління та не може бути вигодонабувачем (п. 3 ст. 1033 Цивільного кодексу).

Майно, передане в управління, має обліковуватись в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Таким чином, доходи та витрати від управління майном отримує установник управління, тобто фізична особа — підприємець, при цьому доходом управителя майном (юридичної особи) є винагорода, передбачена договором управління майном.

Отже, фізична особапідприємець не має права застосовувати спрощену систему оподаткування у разі передачі за договорами управління юридичній або фізичній особі нерухомого майна, а саме: житлових приміщень та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2.

При цьому загальна система оподаткування для фізичних осібпідприємців не містить обмежень у використанні загальної площі об’єктів нерухомого майна.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42