Статті

Утилізаційний збір: зміни не за горами

З 1 вересня набрав чинності Закон про утилізаційний збір. Проте його редакція ще не є остаточною. В уряді розуміють, що цей нормативний акт є недосконалим і потребує доопрацювання, а тому до нього вже готуються поправки. Вони покликані усунути спірні положення Закону, урівняти різних суб’єктів автомобільної галузі та що найважливіше — покращити життя українським автолюбителям.


Президент України дав невідкладне доручення Кабінету Міністрів України щодо вдосконалення законодавства у сфері утилізації транспортних засобів. На думку глави держави, збір слід розглядати передусім як екологічний податок, а не як спосіб захисту вітчизняного виробника. Воно й не дивно: на фінішну пряму вийшли переговори про асоціацію з Європейським Союзом. Майбутня зона вільної торгівлі не передбачатиме протекціоністських заходів для української продукції. І недарма міністр закордонних справ України Леонід Кожара зазначив, що після підписання цього договору Україна скасує й підвищене мито на імпортні автомобілі. До того ж така надмірна турбота про українську автомобільну промисловість викликала запитання у Світової організації торгівлі.

Отже, зауваження Президента України стосуються насамперед нерівних умов для виробників автомобілів та імпортерів. Нагадаємо, що нині за Законом перші звільняються від сплати збору. У дорученні глави держави передбачено зробити екологічний податок загальнообов’язковим для всіх, що цілком відповідає обов’язкам України перед СОТ. А не сплачуватимуть його ті суб’єкти господарювання, які власними силами забезпечать утилізацію транспортних засобів. До того ж Президент пропонує усунути надмірні вимоги до підприємств, де, власне, відбуватиметься розбирання автомобілів. На його думку, вони не обов’язково мають відповідати нормам ISO 1400, а отже, і автовиробникам, і дилерам буде простіше облаштувати такі утилізаційні майданчики. Конкуренція буде корисною цьому бізнесу. Тим паче що у нас уже зараз існують сотні фірм, які займаються викупом авто, розбиранням старих машин на запчастини та здаванням їх на металобрухт. У випадку запровадження надто жорстких стандартів ISO 1400 вони просто припинять своє існування, а тисячі людей втратять роботу.

Таке рішення знайшло підтримку як у представників української автомобільної промисловості, так і в імпортерів. Скажімо, голова корпорації «Укравто» (до неї, зокрема, входить Запорізький автозавод) Олександр Козіс стверджує, що уже розпочалися роботи з облаштування мережі підприємств з утилізації, що дасть змогу щороку розбирати й переробляти до 150 тис.  машин. А це немало, враховуючи, що автопарк нашої держави становить трохи більше 8 млн.  транспортних засобів, і не слід забувати, що «кандидатів» на списання у ньому вистачає. Середній вік автомобілів в Україні — 18 років, тобто частка застарілих моделей ще радянського часу залишається досить високою.

З десяток подібних підприємств, тільки значно масштабніших, збирається організувати й держава. Але така ініціатива не всім зрозуміла. Зі слів генерального директора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олега Назаренка, один великий утилізаційний центр у Великій Британії щодня переробляє 2 тис. машин. Тобто десять таких заводів здатні розібрати 600 тис. автомобілів за місяць, а за рік — утилізувати весь наш автопарк.

Ще одна важлива зміна, яка очікує на Закон, — перегляд суми збору. Згідно з чинною редакцією вона становить від 4700 до 30 000 грн. і залежить від класу автомобіля, його віку та об’єму двигуна. Президент запропонував скасувати всі коефіцієнти й установити єдину ставку — на рівні 5500 грн. До того ж планується чітко виписати порядок використання цих коштів у бюджеті, адже екологічний податок повинен передусім сприяти збереженню довкілля. Проте імпортери вважають розмір збору завищеним, бо він значно більший, ніж у багатьох країнах світу.

«Мені абсолютно незрозуміло, чому до Закону закладено таку цифру, — говорить генеральний директор АВТ «Баварія» Олександр Тимофєєв. — Коли я розповів німецьким колегам, що у нас запроваджується утилізаційний збір, то вони зраділи: мовляв, Україна стає більш цивілізованою країною. Але коли  назвав суму, то дуже здивувалися, бо в Німеччині вона не перевищує 100 євро».

Також Президент України наполягає на гарантіях захисту прав та економічних інтересів власників, які добровільно передають на утилізацію транспортні засоби. Зокрема, щодо відшкодування вартості утилізації транспортних засобів. Адже наразі компенсацію передбачено лише за умови купівлі автомобіля вітчизняного виробництва. Виходить, що громадяни, які забажають придбати іномарку чи взагалі послуговуватися громадським транспортом, будуть дискриміновані.

Загалом представники влади, вітчизняних виробників та імпортерів одностайні у думці, що зміни до Закону потрібні, а ініціативи Президента є слушними й нагальними. Тепер справа за Кабінетом Міністрів та Верховною Радою. Звичайно, що швидше ці поправки буде внесено, то менше постраждають і дилери, і покупці. Бо поки що імпорт нових автомобілів суттєво знизився, а автосалони вичікують та намагаються продавати машини зі своїх складів. І очікують на набрання чинності новою редакцією Закону, щоб вести бізнес на рівних умовах.

Олег НАЗАРЕНКО,
генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів:

— Ми абсолютно підтримуємо ініціативи Президента України, в яких насамперед йдеться не про збір на утилізацію, а про екологічний податок. Чому СОТ і Європа були обурені утилізаційним збором? Вони визнають, що Україна має право запроваджувати будь-які норми, але існує угода про заборону технічних бар’єрів торгівлі. Якби збір сплачували тільки імпортери, а виробники не сплачували, це й був би технічний бар’єр. Сподіваюся, його усунуть.

Я не дуже вірю в те, що українці готові віддавати авто на утилізацію, вони й надалі здаватимуть їх на розбирання чи на металобрухт. У нас є попит на метал, якщо досі крадуть каналізаційні люки чи огорожі з кладовищ. Немає проблем і з утилізацією шкідливих речовин з автомобілів, адже всі СТО щомісяця сплачують за переробку відпрацьованих мастил, фільтрів, акумуляторів і здають їх відповідним підприємствам.

До того ж із Закону слід вилучити положення про повторне використання автомобілів. Адже не виключено, що власник здасть автомобіль і заплатить за утилізацію — а його перепродадуть або зберуть із кількох автомобілів один і випустять на дороги України. Ми бачили приклад Китаю, коли 87% зданих автомобілів перепродавалися на чорному ринку.

Зараз ВААІД розробляє законопроект, який з допомогою депутатів винесемо на розгляд парламенту. Він повністю відповідає дорученню Президента. Крім того, ми пропонуємо відтермінувати набрання чинності Законом до кінця року і зменшити ставку збору до 1 тис. грн. — на рівні інших країн світу. Ще одна наша пропозиція — направляти екологічний податок не в Мінекології, а напряму до бюджету. Враховуючи те, що за півроку дефіцит державної скарбниці становить 21 млрд. грн., нехай ці кошти краще буде спрямовано на розвиток охорони здоров’я, виплату пенсій допомогу дітям, інвалідам.


Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42