ПДВ

Обчислення та сплата податку на додану вартість

Нещодавно Міндоходів України проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Обчислення та сплата податку на додану вартість». На запитання платників відповідала заступник начальника відділу розгляду звернень з ПДВ Управління методології непрямих податків Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України Алла КОНОНОВА.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.


Податковий кредит не формується за донарахуваннями контролюючих органів

Чи має право суб’єкт господарюванняплатник ПДВ на формування податкового кредиту за рахунок донарахованих митними органами податкових зобов’язань?


Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату цього податку.

Також п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями, податковими накладними та в окремих випадках — транспортними квитками, готельними рахунками, касовими чеками та іншими документами, визначеними п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Отже, донараховані митними органами податкові зобов’язання з ПДВ, сплачені платником податку до бюджету, не враховуються при формуванні податкового кредиту такого платника.

Код УКТ ЗЕД у податковій накладній не виправляється

Як у податковій накладній виправити код УКТ ЗЕД, якщо податкову накладну зареєстровано та минуло 30 днів з моменту такої реєстрації?


З 06.08.2011 р. Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі — Закон № 3609) введено в дію норму щодо зазначення в податковій накладній для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, обов’язкового реквізиту — коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пп. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 (далі — Порядок № 1379), не дає права покупцю на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту податкова накладна, виписана з порушенням порядку її заповнення.

Водночас пп. 12.3 п. 12 Порядку № 1379 встановлено, що у разі постачання підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів/послуг у податковій накладній заповнюється графа 4 — код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Додаток 2 до податкової накладної «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» виписують у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 Податкового кодексу (п. 18 Порядку № 1379). А саме: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань за операціями з постачання підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, у графі 4 розрахунку коригування зазначається код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 Порядку № 1379).

Зазначимо, що чинною формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не передбачено граф, у яких відображається коригування кодів УКТ ЗЕД, неправильно зазначених у податкових накладних.

Зазначення коду УКТ ЗЕД у податкових накладних старого зразка

Чи мав право платник ПДВ у період з 06.08.2011 р. до 01.01.2012 р. віднести до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, в яких не зазначено коду УКТ ЗЕД?


Законом № 3609 (набрав чинності з 06.08.2011 р.) встановлено, що обов’язковим реквізитом податкової накладної є код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України).

На момент набрання чинності Законом №  3609 була чинною форма податкової накладної, затверджена наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 (далі — наказ № 969 (втратив чинність)), яка, відповідно, не передбачала такого реквізиту.

З 16.12.2011 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 (далі — наказ № 1379), яким було затверджено нову форму податкової накладної, одним з обов’язкових реквізитів якої визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, починаючи з 16.12.2011 р. податкові накладні мали бути виписані за новою формою, затвердженою наказом № 1379, із обов’язковим зазначенням в таких податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України.

У період з 06.08.2011 р. до 15.12.2011 р. включно оформлення податкових накладних мало здійснюватися за формою, визначеною наказом № 969, яка не передбачала такого реквізиту, як код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України.

Таким чином, податкові накладні, виписані з 16.12.2011  р. за старою формою, визначеною наказом № 969, та у яких, відповідно, не зазначено коду товару згідно з УКТ ЗЕД, вважаються такими, що заповнені з порушенням, а тому не враховуються при формуванні податкового кредиту платника.

Коригування податкових зобов’язань при поверненні авансу неплатнику ПДВ

Підприємством — платником ПДВ укладено договір купівлі-продажу на товар з фізичною особою — неплатником ПДВ. Після отримання попередньої оплати підприємство виписало податкову накладну та нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ. Пізніше фізична особа відмовилась від отримання товару, договір було розірвано та їй повернено кошти. Чи можна відкоригувати податкові зобов’язання в цій ситуації?


Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. Згідно з пп. «а» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно зі статтями 620, 666 Цивільного кодексу України у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконано та фактичної поставки товару не здійснено, покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. У такому разі повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу розглядається цивільно-правовим законодавством як розірвання угоди, а не як перегляд цін. Отже, повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбудеться, тому і об’єкт оподаткування у постачальника відсутній.

Отже, якщо продавцемплатником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ було визначено податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавецьплатник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ (з урахуванням строку позовної давності). При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупцянеплатника ПДВ.

Відгодування бройлерів

Сільгосптоваровиробник застосовує спецрежим оподаткування ПДВ та здійснює вирощування (відгодівлю) птиці (КВЕД 01.24), яку надалі реалізує у вигляді м’ясопродукції у торговельній мережі. Походження птиці таке: власно розведені (виведені на власному підприємстві) та бройлери, які в однодобовому віці ввозяться з Європи. Уся птиця підпадає під товарну групу УКТ ЗЕД 0105. В якій декларації з ПДВ слід відображати обсяги операцій з продажу м’яса вирощених та відгодованих бройлерів? Чи матиме право на податковий кредит таке підприємство за операціями з ввезення курчат-бройлерів?


Нагадаємо, що згідно з п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримано в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником.

Згідно з п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу дія спеціального режиму оподаткування ПДВ поширюється, зокрема, на розведення птиці (КВЕД 01.24.0): відтворювання поголів’я свійської птиці (курей, гусей, індиків, цесарок, перепілок, страусів тощо); вирощування свійської птиці; одержання яєць.

Отже, операції з продажу платником ПДВсуб’єктом спеціального режиму оподаткування м’яса бройлерів, раніше ввезених в Україну в однодобовому віці, відгодованих та вирощених таким виробником, відображаються в податковій декларації з позначкою 0121 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства».

При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (п. 209.4 ст. 209 Податкового кодексу).

Надання послуг із збирання врожаю платнику єдиного податку

Фермерське господарство, яке є платником ФСП, користується спецрежимом оподаткування ПДВ та здійснює вирощування зернових і технічних культур, надає послуги у рослинництві, із збирання врожаю власною технікою іншим сільгосппідприємствам. В якій декларації з ПДВ відображаються суми ПДВ, нараховані за операціями з надання перелічених послуг приватному підприємству, що перебуває на єдиному податку і здійснює свою діяльність за кодом УКТ ЗЕД 01.11вирощування зернових?


Згідно з пп. 209.17.14 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу дія спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на надання послуг у рослинництві із збирання врожаю.

При цьому з метою застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарськими вважаються послуги, що надаються безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб) іншим сільськогосподарським товаровиробникам.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Отже, операції з надання послуг зі збирання платником податкусуб’єктом спеціального режиму оподаткування власною технікою врожаю іншому підприємству, в тому числі платнику єдиного податку, відображаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування у складі декларації з ПДВ з позначкою «0121» за умови, що такий платник відповідає критеріям сільськогосподарського підприємства, визначеним у п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу.


Підготувала Наталія БОНДАРЕНКО, оглядач «Вісника»,
за 
сприяння: Алли КОНОНОВОЇ, заступника начальника відділу
розгляду звернень з 
ПДВ Управління методології непрямих податків
Департаменту координації нормотворчої та 
методологічної роботи
з 
питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України,
та 
Інформаційно-комунікаційного департаменту
Міністерства доходів і 
зборів України

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42