Юридична практика

Визнання недійсними записів про державну реєстрацію, установчих документів суб’єкта господарювання

Суть справи.  На думку ТОВ «К», при його створенні не було порушено жодної норми чинного законодавства, що, у свою чергу, виключає можливість для органу ДПС на звернення до суду із позовом про його припинення.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України при розгляді справи № К/800/12827/13 за позовом органу ДПС до ТОВ «К» про визнання недійсними записів про державну реєстрацію, установчих документів, припинення юридичної особи, підтримуючи позицію державного податкового органу, зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно зі статутом ТОВ «К» є правонаступником ПП «Б» (створено шляхом перетворення ПП «Б») та відокремленого структурного підрозділу — готелю «К» відповідно до умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного між Харківською обласною радою та ПП «Б» та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу.

Зазначений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу був фактично основною умовою створення ТОВ «К» та підставою для реорганізації ПП «Б», оскільки ця реорганізація відбувалась у зв’язку з виконанням обов’язкової умови договору, яким передбачено, що проведення реорганізації здійснюється на базі придбаного майна цілісного майнового комплексу.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб — підприємців, регулює Закон № 755.

Так, ст. 1 цього Закону визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осібпідприємцівце засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 551 Господарського кодексу визначено ознаки фіктивності суб’єкта господарювання, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особоюпідприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

  • зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;
  • не зареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;
  • зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;
  • зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу установчими документами суб’єкта господарювання, зокрема, є його статут (положення).

В установчих документах мають зазначатись найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків і збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, органи управління і контролю, їх компетенцію, умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством.

Установчі документи поряд з нормами законодавства визначають правовий статус господарської організації та встановлюють правову основу її господарської діяльності.

Невідповідність положень установчих документів може бути причиною скасування судом державної реєстрації суб’єкта підприємництва.

Частиною першою ст. 17 Закону № 755 встановлено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі даних з відповідних реєстраційних карток та відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (частина третя ст. 8 цього Закону).

Згідно зі ст. 110 Цивільного кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частинами другою та третьою ст. 38 Закону № 755 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено: підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, яке не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за зазначеним її місцезнаходженням.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши матеріали справи, дійшли правильного висновку, що ТОВ «К» було внесено до офіційного документа — реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, створеної шляхом реорганізації діючої юридичної особи у результаті злиття, поділу або перетворення, відомості, які не відповідають дійсності (тобто при створенні юридичної особи ТОВ «К» були допущені порушення вимог законодавства, які не можна усунути), а також що ТОВ «К» здійснюється діяльність згідно зі статутом, положення якого не відповідають дійсності, і зазначені обставини знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з подальшою реєстрацією суб’єкта господарювання.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідками з Єдиного державного реєстру, витягом з цього реєстру в Єдиному державному реєстрі міститься запис про відсутність ТОВ «К» за місцезнаходженням, у зв’язку з чим суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи.

Враховуючи зазначене, Вищий адміністративний суд України повністю підтримав позицію органу ДПС, залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та відмовив суб’єкту господарювання у їх скасуванні.


Владислав РОЗМОШ, заступник начальника
ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42