Інтерв’ю

Громадяни мають відчути всі переваги державних сервісів

Голова Державної реєстраційної служби України Дмитро ВОРОНАЯкісні, зручні та доступні послуги для громадян — під таким гаслом працюють державні реєстратори. Хочете знати, як збільшити обсяги послуг у 10 разів, не витрачаючи ні копійки з бюджету? Тоді це інтерв’ю, яким ми розпочинаємо низку діалогів з керівниками органів влади, — для вас.
Про законодавчі новації та стратегічні напрями роботи розповідає голова Державної реєстраційної служби України Дмитро ВОРОНА.


В.Дмитре Миколайовичу, як відомо, з 1 липня 2013 року Укрдержреєстру передано функції реєстрації юридичних осіб та фізичних осібпідприємців. Які успіхи вже є?

Д. М. — Головний наш успіх полягає в тому, що ми забезпечили безболісний перехід системи від місцевих органів влади до Укрдержреєстру. І це стало непомітною подією в житті нашої держави — ані жодних скандалів, ані жодних проблем не виникло. Сьогодні ми вже констатуємо: з переходом ми впоралися вдало, тобто завдання, яке ставилося на даному етапі, виконано.

Зараз наша служба працює над запровадженням єдиних державних стандартів надання послуг. Це те, чого не було. Раніше кожна міська рада встановлювала свої правила, і траплялося, що люди скаржились на якість надання послуг у процесі реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців за рахунок справляння додаткових платежів, зайвої паперової тяганини тощо.

В.Зараз став модним тренд електронізації відносин між органами влади та громадянами. Що в цьому напрямі робиться в реєстраційній службі?

Д. М. — По-перше, здійснювати візит до Укрдержреєстру для реєстрації бізнесу вже не обов’язково. Це можна зробити через Інтернет. Достатньо подати нам усі необхідні документи, завірені електронним цифровим підписом, і так само в режимі онлайн отримати відповідь.

По-друге, всі великі офіси, в яких надаються послуги реєстраторів, розміщені ніби на долоні в наших клієнтів. Простежити, відкриті ми чи закриті, чи є черги, можна безпосередньо на нашому веб-сайті, перейшовши за посиланням на веб-камери органів Укрдержреєстру. Це реально працює.

Наступний крок, який ми робимо, — впровадження електронних систем керування чергою, і ми сподіваємося, що це буде втілено до кінця року.

Записатися до нас на прийом можна і через Інтернет, обравши цю послугу на сайті. У такому разі вам буде чітко визначено час, коли на вас чекатимуть.

В.Які ще електронні сервіси плануєте впроваджувати?

Д. М. — Ми поширюватимемо ті сервіси, які сьогодні існують. Також розвиваємо консультування не тільки телефоном, а й у Skype. На нього припадає вже половина від загальної кількості консультацій. Крім того, ми хочемо запровадити смс-розсилку, щоб повідомляти людям, які цього бажають, про результати розгляду їхніх звернень. Щодо прогнозів, то очікуємо, що зможемо охопити електронними сервісами всі наші послуги, аби громадяни переконалися: Укрдержреєстр виходить на прозорий і комфортний рівень співпраці.

В.Як відбувається наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та як здійснюється передача даних від БТІ до Укрдержреєстру?

Д. М. — Передача даних від БТІ поки що не здійснюється, тому що не встановлено правовий режим їхніх архівів. Зараз у Верховній Раді України перебуває законопроект, за яким уся ця інформація визнаватиметься власністю держави і передаватиметься до Укрдержреєстру.

Наповнення реєстру речових прав на нерухоме майно проходить абсолютно нормально, так, як і має бути. Ми діємо за заявницьким принципом: людина до нас звертається, ми виконуємо всі необхідні функції. Причому тепер до Укрдержреєстру приходить значно менше людей, бо є ще нотаріуси, які також є державними реєстраторами.

Реєстрацію нерухомості ми поділяємо на два підвиди. Первинну і так звану проблемну реєстрацію проводить Укрдержреєстр, а все, що стосується вторинного ринку і перереєстрації, — нотаріуси. Зараз 40% справ обробляють нотаріуси і 60% — ми. До кінця року, за нашими підрахунками, співвідношення буде 60% на 40% на користь нотаріусів. Це те, чого ми прагнемо досягти.

В.Очікується, що з нового року надавати послуги реєстраторів зможуть і нотаріуси. На якій стадії втілення в життя цієї ініціативи Мін’юсту?

Д. М. — Нотаріуси займатимуться цим з нового року. Маємо підтримку з боку як уряду, так і керівництва Верховної Ради України. Законопроект, який дасть право нотаріусам реєструвати бізнес, є дуже прогресивним. Він дасть можливість нашим громадянам відчути всі переваги державних сервісів. Сподіваємося, документ буде підтримано всіма народними депутатами, більшість з яких уже висловилися за його появу.

Наразі законопроект погоджено з профільними міністерствами й відомствами, він перебуває на розгляді Кабінету Міністрів України і незабаром буде переданий до парламенту.

В.Які сфери діяльності є найпоширенішими серед тих, хто виявляє бажання розпочати бізнес?

Д. М. — Найбільше бізнесменів реєструється у сфері ІТ. Але тут складно говорити про якісь тенденції. Перелік видів діяльності, наведений у типовому статуті, вміщено на чотирьох сторінках. А новостворений підприємець може виявитися майстром на всі руки, тобто займатися відразу кількома, а то й багатьма видами діяльності.

В.Які підстави зазвичай змушують Ваших підлеглих відмовляти в реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осібпідприємців, актів цивільного стану, друкованих ЗМІ та інформаційних агентств?

Д. М. — Виключно законні. Якщо йдеться про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, то часто приводом для відмови стає неповний або неналежно оформлений пакет документів. Приміром, громадянин прийшов до нас із наміром зареєструвати будинок, проте не може, тому що не має права власності на земельну ділянку. Це — найпоширеніша ситуація. Відмовляємо також через корпоративні спори, які відбуваються постійно, або взагалі через відсутність документів про право власності. Трапляються ще ситуації, коли є два-три рішення суду про одне й те саме і не зрозуміло, яке з них виконувати.

У цілому по країні ми відмовляємо десь у 2,5% звернень. Така частка від 100 звернень — не багато, а от від майже 3 млн., які ми розглянули за січень — серпень поточного року тільки з питань реєстрації нерухомості, — це вже немало. Шкода, що люди, яким відмовлено, виходять незадоволені й у них формується негативна думка про роботу владних структур.

Я не стверджую, що в нас ідеальна служба. І не можна за місяць навчити працювати в новому форматі реєстраторів, які приєдналися до нас у процесі реформи, — тих же колишніх працівників БТІ чи виконкомів. Але ми намагаємося впроваджувати такі сервіси, які б дистанціювали людей від прийняття чиновниками рішень на свій розсуд.

В.Серед співвітчизників побутує думка, що не так складно відкрити власну справу, як припинити підприємницьку діяльність. Що робиться задля усунення цієї диспропорції?

Д. М. — Це якраз питання передусім до податкових органів — щоб вони швидше проводили перевірки. Реєстратору для закриття підприємства потрібен один день, однак для цього також потрібна довідка від податкової про те, що перевірка відбулася. Ми ініціювали законопроект, за яким державні реєстратори зможуть припиняти діяльність підприємців за їх заявою. Вони ще повинні будуть пройти всі перевірки в податковій, але вважатиметься, що бізнес ліквідовано. Сподіваємося, що народні обранці нас підтримають.

В.Підприємці часто скаржаться на таку формальну перешкоду в їх діяльності, як довідка статистики. Такий документ теоретично не повинен впливати на господарську діяльність підприємств, однак на практиці він слугує орієнтиром у певних адміністративно-господарських відносинах. Чи не плануєте Ви якось вплинути на вирішення цієї проблеми і надати більшої сили витягам (випискам) з реєстру, де могли б зазначатися 1015 видів діяльності, а не 5 основних, як у довідці?

Д. М. — На мою думку, ми маємо просто викреслити види діяльності з усього документообігу. При настанні певних ситуацій, наприклад якщо бізнесмен претендує на пільгу, він повинен довести, що займається конкретним видом діяльності. А в тому, щоб просто переводити папір на зазначення 5 чи 15 видів діяльності, особливого сенсу я не бачу. Ніхто сьогодні довідку статистики не перевіряє. Жодних чинників, які впливають на те, займаєшся ти цими видами діяльності чи ні, немає. Є статутні види діяльності, але й там може бути не враховано низку позицій, породжених розвитком сучасних технологій.

Як на мене, інформацію в довідках і саму їх кількість потрібно звести до мінімуму. Натомість варто створити відкриту базу даних на сайті Держстату України, аби, користуючись нею, кожен зміг прийняти рішення про те, чи варто співпрацювати з тим чи іншим контрагентом. Загалом усі реєстри по можливості потрібно відкрити й надати до них доступ як громадянам, так і працівникам державних органів.

В.Незабаром планується запровадити реєстрацію суб’єктів господарювання через відділення УДППЗ «Укрпошта». Як це технічно відбуватиметься?

Д. М. — Дуже просто. Справа в тому, що за відсутності електронного документообігу в нашій державі ми почали шукати альтернативу. І побачили її в Укрпошті, оскільки вона є професійним оператором поштового зв’язку. Як це виглядатиме? Приміром, ви проживаєте в сільській місцевості й захотіли зареєструвати бізнес. У такому випадку навіть не доведеться їхати до райцентру. Потрібно лише прийти на пошту з документами. Операціоніст пошти нестиме відповідальність за виконання трьох функцій: ідентифікацію особи, прийняття документів і відправлення їх до найближчого органу реєстраційної служби. Відповідь також приходитиме через пошту. І коштуватиме така послуга, скажімо, 6 грн. — значно менше, ніж ви б витратили на проїзд в обидві сторони. А в населених пунктах підрозділи Укрпошти розташовано так, що відстань до найближчого відділення є невеликою.

Навчання з працівниками Укрпошти вже проходять. Невдовзі відбудеться урочисте підписання Регламенту надання послуг, а з 1 листопада 2013 року система запрацює.

Таким чином, з 1 січня 2014 року ми без витрачання державних коштів збільшуємо нашу мережу в 10 разів. Сьогодні у підрозділів Укрдержреєстру — 2 тисячі приміщень, в яких надаються послуги, а разом з відділеннями Укрпошти і нотаріусами буде 22 тисячі. 

В.Чи контролюватиметься рівень плати за послуги, що надаватимуться нотаріусами?

Д. М. — На ті послуги, які нотаріуси надаватимуть з 1 січня — реєстрація/ліквідація бізнесу й надання витягів з реєстрів, — ми хочемо встановити граничні ціни, які б дорівнювали, скажімо, розміру державного мита. Якщо зареєструвати підприємство коштує 170 грн., то ще 170 грн. — не більше — потрібно буде віддати нотаріусу. Нотаріусів в Україні налічується 1340 державних і близько 5,5 тисяч приватних. Обирати ж, чиїми послугами користуватися, — громадянам.

В.Нещодавно Ви відкрили сторінку в Фейсбуці для особистого спілкування з громадянами. З якими запитаннями й пропозиціями вони звертаються найчастіше?

Д. М. — Відкрив — і викликав вогонь на себе, оскільки спочатку були негативні відгуки про діяльність служби. Але вже почали писати й «дякую». Звертаються і з побутовими питаннями, і з приводу запису на прийом. Якось написали навіть працівники одного з наших підрозділів — поскаржилися на відсутність премії. Тобто сторінка в Фейсбуці — дискусійний майданчик абсолютно для всіх. Звичайно, намагаюся з громадянами спілкуватись особисто і в основному так і роблю, але там, де є потреба в детальній консультації, відповіді надають наші фахівці.

Зараз аналогічні сторінки відкрили керівники органів Укрдержреєстру на обласному рівні, і ми почали переадресовувати туди людей. Адже якщо проблему можна вирішити на місцевому рівні, то, очевидно, саме так краще і вчинити. Буде і швидше, і ефективніше.

Головне — ми прагнемо бути відкритими для прямого спілкування, відчувати пульс. Коли цього немає, втрачаєш контроль над ситуацією.

В.За якими основними напрямами рухається служба?

Д. М. — Наше головне завдання — прозорість, комфорт і надійність для громадян. Я всім підлеглим намагаюся пояснити, що наша служба — для громадян, а не навпаки, адже ми покликані забезпечувати для них сервіс, а не щось вимагати.

Що ми робимо сьогодні і що ми анонсуємо? Як я вже зазначив, ми зосередилися на співпраці з Укрпоштою і виконанні нотаріусами нових функцій. Це два стратегічні напрями. При цьому техніку для налагодження електронних черг і систему сканування закуповуємо, законодавство вдосконалюємо, передачу архівів з БТІ відпрацьовуємо.

Щодо РАГСів завершуємо впровадження системи запису на прийом за допомогою Інтернету.

В.А анулювати заявку можна, якщо потенційне подружжя посварилося?

Д. М. — Ні. Ми за громадян, за інститут сім’ї і в таких справах, як розлучення, не хочемо бути помічниками.

В.Чого слід чекати суб’єктам підприємницької діяльності від Держреєстру в глобальному масштабі?

Д. М. — Зараз складно прогнозувати навіть те, як служба розвиватиметься наступного року, тому що існує проблема росту. Ми виростемо відразу в 10 разів, а це будь-якому організму дуже важко пережити. Укрдержреєстр — не виняток. І що саме нас лихоманитиме, на яких ділянках роботи буде виявлено вузькі місця, поки що невідомо. Та все ж частину ймовірних прорахунків ми вже бачимо і нівелюємо, максимально зосереджуючи на цьому зусилля.


Розмову вели Петро КРИЧУН
та Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42