Митна справа

Особливості переміщення через митний кордон України громадянами валютних цінностей

Загальний порядок декларування та пропуску через митний кордон валютних цінностей

Загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у регулюванні валютних операцій та порядок здійснення валютного контролю визначено Декретом № 15-93. Згідно з частиною п’ятою ст. 13 цього Декрету функцією Міндоходів України у сфері валютного контролю є, зокрема, здійснення контролю за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Порядок переміщення через митний кордон України та здійснення митного контролю товарів (у тому числі валютних цінностей) установлено Митним кодексом.

Пунктом 1 частини першої ст. 4 цього Кодексу визначено, що до валютних цінностей належать:

  • валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
  • іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
  • платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;
  • банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

На відміну від визначення терміна «валютні цінності», наведеного в п. 1 ст. 1 Декрету № 15-93, визначене Митним кодексом поняття не включає в себе кошти, що перебувають на рахунках, внесках у банківських та інших фінансових установах на території і за межами України.

Особа, яка переміщує через митний кордон України платіжну картку, не зобов’язана письмово її декларувати, оскільки здійснення контролю за обігом валюти, що зберігається на банківському рахунку цієї особи, не належить до державної митної справи.

Письмове декларування громадянами валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному і несупроводжуваному багажі та є предметом регулювання органами доходів і зборів, здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форму якої затверджено постановою № 431 (далі — митна декларація). Митна декларація заповнюється громадянином, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою. Відомості про валютні цінності, що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не досягли 16-річного віку та/або є недієздатними особами чи особами, цивільна дієздатність яких обмежена, зазначаються в митних деклараціях осіб, які їх супроводжують.

Готівкова валюта, що пересилається громадянами в міжнародних поштових відправленнях з оголошеною цінністю, декларується шляхом подання до органу доходів і зборів митної декларації CN 23, використання якої є обов’язковим під час пересилання посилок, міжнародних згрупованих поштових відправлень з позначкою «Консигнація» і відправлень «EMS» та є можливим у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю, а в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю — на підставі товаросупровідних документів (частина перша ст. 236 Митного кодексу, п. 6 Положення № 450).

Відповідно до законодавства України з питань митної справи валютні цінності є товаром, який при переміщенні через митний кордон України не підлягає оподаткуванню.

Обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), встановлюються Нацбанком України (частина третя ст. 197 Митного кодексу). Органи доходів і зборів здійснюють контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України відповідно до вимог Інструкції № 148 та Положення № 469.

Здійснюючи в межах повноважень валютний контроль, органи доходів і зборів України мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, пов’язаних із ввезенням (пересиланням) на територію України та вивезенням (пересиланням) за її межі валютних цінностей (частина друга ст. 12 Декрету № 15-93).

У разі переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», валютних цінностей, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, або незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про валютні цінності, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, або пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях валютних цінностей, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі статтями 471 — 473 Митного кодексу.

Переміщення громадянами готівки через митний кордон України

Готівка — це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки (п. 3 глави 1 Інструкції № 148).

Пунктом 5 цієї глави встановлено, що фізична особа незалежно від віку має право вивозити за межі України і ввозити в Україну готівку.

Згідно з нормами пунктів 1 — 4 глави 2 зазначеної Інструкції фізична особа (резидент і нерезидент) має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування, а в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, — за умови письмового декларування органу доходів і зборів у повному обсязі.

При цьому положення законодавства України з питань державної митної справи передбачають здійснення декларування товарів, які не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню (зокрема, готівка в сумі, що не перевищує 10 000 євро), у письмовій формі за бажанням власника або на вимогу посадової особи органу доходів і зборів. Детальні відомості про товари, що декларуються письмово за бажанням власника або на вимогу органу доходів і зборів, наводяться у графі 4 митної декларації.

Митна декларація є підставою для вивезення (ввезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації (п. 6 глави 1 Інструкції № 148).

Фізична особа — нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України (п. 6 глави 2 зазначеної Інструкції). Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам та використання коштів за поточними рахунками регулюється положеннями глав 6, 7 Інструкції № 492.

Пунктом 2 глави 2 Інструкції № 148 встановлено, що фізична особарезидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, яка перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, які підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів30 календарних днів починаючи з дня видачі.

На території України готівка видається клієнтам з їх рахунків через касу банку на підставі заяви на видачу готівки (глава 1 розділу IV Інструкції № 174), форму якої наведено в додатку 10 до цієї Інструкції. Крім видаткового касового документа документом, що підтверджує зняття коштів з рахунків банків, може бути довідка банку, складена в довільній формі. Така довідка видається на вимогу клієнта, зокрема у разі зняття коштів з банкомата за допомогою платіжної картки.

Підтвердженням зняття готівки з рахунків іноземних банків є відповідний документ довільної форми, виданий банком (фінансовою установою) за кордоном.

Особа здійснює ввезення/вивезення саме тієї валюти, яка зазначена в документі банку (фінансової установи). У разі здійснення конвертації (обміну) готівкової валюти, знятої з рахунку, декларант також повинен подати органу доходів і зборів документ, виданий йому касою банку (фінансової установи) як підтвердження здійснення валютно-обмінної операції. Форми таких документів (квитанцій, довідки-certificate) наведено в додатках 3, 4, 11 до Інструкції № 502.

Чеки банкоматів та платіжних терміналів не є документами, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків, оскільки не містять інформації про особу.

У разі якщо особа вивозить дорожні чеки в сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро, відповідно до роз’яснень Нацбанку України документами, на підставі яких здійснюється переміщення чеків на суму більше ніж 10 000 євро, є документи про зняття готівки з рахунку клієнта, за яку здійснено купівлю дорожніх чеків.

Фізична особанерезидент при ввезенні в Україну готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, не подає документів про її зняття з рахунку банку (фінансової установи), проте має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, лише якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою органу доходів і зборів при ввезенні в Україну (пункти 3, 4 глави 2 Інструкції № 148). Підставою для пропуску готівки фізичної особи — нерезидента за межі митної території України є ввізна митна декларація, що подається особою органу доходів і зборів і залишається у справах цього органу.

Кошти, отримані фізичною особою — нерезидентом як доходи з джерелом їх походження з України, не можуть вивозитися з України готівкою, але можуть зараховуватись на окремий поточний рахунок у національній або іноземній валюті фізичної особи — нерезидента, відкритий ним для власних потреб у банку України. З рахунків, відкритих в іноземній валюті, кошти можуть перераховуватися за межі України.

Відповідно до положень глави 7 Інструкції № 492 на поточний рахунок фізичної особи — нерезидента можуть, зокрема, зараховуватись:

  • оплата праці, державна допомога та соціальні виплати, авторські гонорари, премії, призи, одержані від юридичної особи;
  • кошти за реалізоване власне майно;
  • кошти, одержані в порядку спадкування;
  • повернуті надлишково сплачені суми податків і зборів;
  • відшкодування страхових сум;
  • прибутки, отримані від здійснення інвестицій в Україну;
  • кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи — нерезидента;
  • отримана в Україні готівкова валюта (у разі одержання переказів із-за кордону, ввезення платіжних карток і платіжних документів).

Готівкові кошти зараховуються на рахунок фізичної особи за наявності підтвердження джерел їх походження (копії підтвердних документів залишаються в банку).

Документи, що є підставою для переміщення готівки через митний кордон України (касовий документ, довідка банку, митна декларація), можуть використовуватися для митного контролю та митного оформлення тільки один раз. Можливості переміщення частинами готівки, суму якої зазначено в цих документах, Інструкцією № 148 не передбачено.

Фізичним особам дозволяється пересилати в Україну та за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро, у міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю (п. 1 глави 3 цієї Інструкції).

Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладено готівку в сумі, що перевищує 300 євро, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам (п. 1 глави 3).

Умови переміщення громадянами готівки через митний кордон України можна зобразити схематично.

Умови переміщення громадянами готівки через митний кордон України

Переміщення громадянами банківських металів через митний кордон України

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж: для золота — 995, для срібла — 999, для платини і паладію — 999,5, і для іноземних монет з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота — 900, для срібла — 925, для платини та паладію — 999 (п. 1 глави 1 Інструкції № 148).

Фізична особа незалежно від віку має право вивозити за межі України і ввозити в Україну банківські метали (п. 5 глави 1 цієї Інструкції).

Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування органу доходів і зборів у повному обсязі.

Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів (форму ліцензії наведено в додатку 1 до Інструкції № 148) та за умови письмового декларування органу доходів і зборів.

Індивідуальну ліцензію видає територіальне управління Нацбанку України за місцем проживання фізичної особи. Ця ліцензія дійсна на строк до одного року і підлягає здаванню відповідному органу доходів і зборів, що здійснює пропуск зазначених у ліцензії банківських металів за межі України (пункти 1 — 3 глави 4 Інструкції № 148).

Відповідно до п. 6 глави 1 цієї Інструкції митна декларація є підставою для вивезення (ввезення) зазначених у ній банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу її оформлення.

Банківські метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки (п. 3 глави 4 зазначеної Інструкції).

Можливість пересилання банківських металів у міжнародних поштових та міжнародних експрес-відправленнях Інструкцією № 148 не передбачено.

Умови переміщення громадянами банківських металів через митний кордон України можна зобразити схематично.

Умови переміщення громадянами готівки через митний кордон України

Переміщення громадянами цінних паперів через митний кордон України

Визначення поняття цінних паперів, види цінних паперів та їх класифікацію наведено у ст. 3 Закону № 3480.

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з проспектом їх емісії (за емісійними цінними паперами), а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (частина перша ст. 3 Закону № 3480).

В Україні в цивільному обігу можуть бути такі групи цінних паперів:

  • пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів фондів операцій з нерухомістю) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів фондів операцій з нерухомістю). До пайових цінних паперів належать: акції; інвестиційні сертифікати; сертифікати фондів операцій з нерухомістю;
  • боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів належать: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов’язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі;
  • іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні;
  • приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;
  • похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;
  • товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах (частина п’ята ст. 3 Закону № 3480).

Відповідно до глави 2 Положення № 469 фізична особа має право вивозити (пересилати) за межі України цінні папери на умовах письмового декларування та за наявності індивідуальної ліцензії Нацбанку України на вивезення (пересилання) за межі України цінних паперів.

Не потребують отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку України операції з вивезення (пересилання) за межі України фізичною особою виражених в іноземній валюті цінних паперів, які були раніше ввезені цією особою в Україну, що підтверджується митною декларацією.

Фізична особа має право ввозити (пересилати) в Україну цінні папери, виражені в іноземній валюті, на умовах письмового декларування, а цінні папери, виражені у гривнях, — на умовах письмового декларування та за наявності індивідуальної ліцензії Нацбанку України на ввезення (пересилання) в Україну цінних паперів.

Не потребують отримання цієї ліцензії операції із ввезення (пересилання) в Україну фізичною особою цінних паперів, виражених у гривнях, які були раніше вивезені (переслані) цією особою за межі України, що підтверджується митною декларацією.

Форми індивідуальних ліцензій на вивезення (пересилання) за межі України і на ввезення (пересилання) в Україну цінних паперів наведено в додатках 3, 4 до Положення № 469. Термін дії індивідуальних ліцензій становить один рік з дня їх видачі. Ці ліцензії підлягають здаванню відповідному органу доходів і зборів, який здійснює їх пропуск через митний кордон України.

Особливості переміщення громадянами монет через митний кордон України

Порядок митного контролю та митного оформлення монет, що переміщуються через митний кордон України, має певні особливості залежно від коду цього товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), перебування монет в обігу (можливості здійснення обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу), матеріалу, з якого вони виготовлені, їх художнього чи історичного значення тощо.

Умовно монети можна поділити на три групи:

  • валютні цінності (готівка і банківські метали), порядок переміщення яких через митний кордон України регулюється Інструкцією № 148;
  • культурні цінності, умови переміщення яких через митний кордон України визначено Законом № 1068 та Інструкцією № 258;
  • інші монети (предмети колекціонування, що не мають культурної цінності, у тому числі виготовлені з дорогоцінних металів), митне оформлення яких здійснюється на загальних підставах, установлених статтями 371, 374 Митного кодексу.

Монети (у тому числі вироблені з дорогоцінних металів із пробами, нижчими ніж 900для золота, 925для срібла, 999для платини та паладію), які перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), відносяться до готівки.

Громадяни можуть переміщувати такі монети в ручній поклажі, супроводжуваному і несупроводжуваному багажі в необмеженій кількості, за умови обов’язкового письмового декларування в повному обсязі у разі, якщо сума цих грошових одиниць перевищує в еквіваленті 10 000 євро, а також у міжнародних поштових та експрес-відправленнях з оголошеною цінністю — у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро.

Монети, вироблені з дорогоцінних металів із пробами для вітчизняних монет не нижче ніж: для золота995, для срібла999, для платини і паладію999,5, і для іноземних монет з дорогоцінних металів із пробами не нижче ніж: для золота900, для срібла925, для платини та паладію999, належать до банківських металів.

Такі монети вагою до 500 г громадянам дозволяється переміщувати через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному і несупроводжуваному багажі за умови обов’язкового письмового декларування. Монети, вага яких перевищує 500 г, дозволяється вивозити з України на підставі індивідуальної ліцензії Нацбанку України. Пересилати монети, що належать до банківських металів, у міжнародних поштових та експрес-відправленнях законодавством України заборонено.

Монети, які є валютними цінностями, не підлягають оподаткуванню при переміщенні через митний кордон України.

До культурних цінностей згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1068, належать рідкісні монети (вітчизняні та зарубіжні монети із дорогоцінних і недорогоцінних металів, виготовлені до 1960 р. включно), які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню й охороні відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 21 Закону № 1068 під час ввезення культурних цінностей на територію України органу доходів і зборів подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджено дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

Статтею 22 зазначеного Закону встановлено, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають вилученню органами доходів і зборів з метою повернення їх у встановленому порядку власнику.

Культурні цінності за кодом 9705 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (колекції та предмети колекціонування, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес), виготовлені 50 років тому і більше, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України підлягають письмовому декларуванню та звільняються від оподаткування митними платежами (частина п’ята і п. 2 частини десятої ст. 374 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 13 Закону № 1068 свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Не потребують дозволу на вивезення (тимчасове вивезення) за межі України ювілейні та пам’ятні монети, які не є засобом платежу (крім вітчизняних і зарубіжних монет із дорогоцінних та недорогоцінних металів, виготовлених до 1960 р. включно, що є культурними цінностями) (додаток 1 до Інструкції № 258).

Митне оформлення та оподаткування монет (у тому числі виготовлених з дорогоцінних металів), що не належать ні до валютних, ні до культурних цінностей, здійснюється на загальних підставах.

При вивезенні (пересиланні) за межі митної території України:

  • товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро, не підлягають письмовому декларуванню;
  • товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню (ст. 371 Митного кодексу).

Вивізного мита, а також дозвільних документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, законодавством України не встановлено.

При ввезенні (пересиланні) на митну територію України не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та не оподатковуються товари:

  • сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться в ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;
  • сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться в ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України;
  • сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових і експрес-відправленнях та несупроводжуваному багажі.

Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує зазначену вартість, але не перевищує 10 000 євро, оподатковуються ввізним митом за ставкою 10% і податком на додану вартість за ставкою 20%.

Митне оформлення товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує 10 000 євро, здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств (ст. 374 Митного кодексу).


Галина ЩІПАНСЬКА, заступник начальника відділу митного контролю транспортних засобів і товарів громадян
Управління організації митного контролюта оформлення Департаменту митної справи Міністерства доходів  і зборів України,

та Наталія ІВАНІНА, головний державний інспектор

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42