Єдиний податок

Упрощенная система налогообложения для физических лиц

Нормами Податкового кодексу для приватних підприємців передбачено загальну та спрощену системи оподаткування.

Суттєвою перевагою для обрання підприємцем спрощеної системи оподаткування є те, що ця система замінює сплату окремих податків і зборів, установлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV цього Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Крім того, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу та п. 6 ст. 9 Закону про РРО платників єдиного податку звільнено від застосування РРО та розрахункових книжок на відміну від підприємців, що обирають загальну систему оподаткування, де РРО використовується на загальних підставах.

Розглянемо основні вимоги щодо застосування підприємцями спрощеної системи оподаткування, особливості нарахування і сплати єдиного податку, порядку ведення обліку та складання звітності, а також відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Перший крок обрання спрощеної системи оподаткування — подання заяви

Для обрання спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву в один із таких способів:

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Протягом 10 календарних днів з дня подання заяви контролюючий орган видає безоплатно свідоцтво платника єдиного податку (далі — Свідоцтво) або письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Коли фізична особа вважатиметься платником єдиного податку

Відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано Свідоцтво.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої — п’ятої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Крім того, суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Обрання групи платника єдиного податку

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на групи. Підприємці самостійно обирають ту чи іншу групу, за вимогами якої відповідають сукупності критеріїв, установлених главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

Зауважимо, що згідно з п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу невідповідність критеріям, встановленим для платників єдиного податку, є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі Свідоцтва.

Зазначені критерії наведено в таблиці.

ПОКАЗНИК

ГРУПА ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

ПЕРША ГРУПА

ДРУГА ГРУПА

ТРЕТЯ ГРУПА

П’ЯТА ГРУПА

Кількість найманих працівників

Без найманих працівників

10 осіб

20 осіб

Не обмежено

Сплата податку за використання найманої праці

Відсутня

Обсяг виручки

150 000 грн.

1 000 000 грн.

3 000 000 грн.

20 000 000 грн.

Ставка податку

Від 1 до 10% мінімальної заробітної плати

Від 2 до 20% мінімальної заробітної плати

3 або 5% обсягів доходу

5 або 7% обсягів доходу

Види діяльності

Роздрібний продаж на ринках та надання побутових послуг* населенню (крім заборонених п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу)

Господарська діяльність з надання послуг, у тому числі побутових*, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (крім посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна; здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; заборонених п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу)

Крім заборонених п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу

Ведення обліку

Книга обліку доходів

Книга обліку доходів або Книга обліку доходів і витрат

Звітність

Один раз на рік

Щокварталу

Подання заяви на застосування спрощеної системи

Один раз при переході на спрощену систему

Термін дії Свідоцтва

Безстроково

Термін сплати

Авансом до 20 числа поточного місяця.

Можна здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року

Протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за звітний квартал

Можливість реєстрації платником ПДВ

Відсутня

Відсутня

За бажанням платника

За бажанням платника

Можливість не сплачувати податок за період відпустки та лікарняного

За заявою платника

За заявою платника (за умови відсутності найманих працівників)

Відсутня

*Перелік побутових послуг наведено у п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу.

 

Обмеження на застосування спрощеної системи

Крім обсягу річного доходу та чисельності найманих працівників існують й інші обмеження на право застосування спрощеної системи оподаткування.

Зокрема, спрощена система оподаткування не поширюється на фізичних осібпідприємців, які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор;
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях обсягом до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива і столових вин);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом про страхування, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
  • технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
  • діяльність з надання в оренду земельних ділянок, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлових приміщень (споруди, будівлі) та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 300 м2.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

  • страхові брокери;
  • фізичні особи — нерезиденти;
  • суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Ведення обліку

Платники єдиного податку першої та другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги).

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачену заробітну плату, сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Дані книг використовуються вищезазначеними платниками для заповнення податкової декларації.

Після закінчення кожного місяця, кварталу й року виводяться сумарні підсумки за відповідний період.

У разі необхідності реєстрації нової Книги обліку протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку та зберігається ним протягом трьох років після здійснення останнього запису.

Відображення в податковій декларації повернутого авансу у разі розірвання договору з покупцем товарів (робіт, послуг)

До складу доходу, визначеного п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати відображаються у графі 3 Книги обліку доходів, показник якої враховується при визначенні скоригованої суми доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги (графа 4 Книги) та загальної суми доходу (графа 7 Книги).

Якщо повернення коштів здійснюється в іноземній валюті, то сума, яка відображається у графі 3 Книги, визначається у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу (авансу, передоплати).

У Книзі обліку доходів і витрат аналогічно відображається сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати без ПДВ.

Дані Книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку, тобто загальна сума доходу від провадження діяльності, визначена з урахуванням суми повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати, переноситься до відповідного рядка податкової декларації.

Що є доходом платника єдиного податку

Відповідно до пп. 292.1.1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником.

До суми доходу платника єдиного податку третьої та п’ятої груп, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Розглянемо деякі нюанси визначення доходу.

Банком повернуто кошти з депозитного рахунку

Чи є доходом платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку такого підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору?

Кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особипідприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, не є доходом фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку, якщо зазначені кошти було покладено після включення до доходу такого підприємця в період їх отримання.

Суму коштів помилково зараховано на розрахунковий рахунок

Чи включається платником єдиного податку до доходу сума коштів, помилково зарахованих на його розрахунковий рахунок і повернутих протягом звітного періоду (наступних періодів)?

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2346 помилковий переказ — рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми готівкою.

Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку, відбулися в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа — підприємець — платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів, які підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

Від продажу товару отримано готівку

Чи включається повторно до доходу підприємця сума доходу, отримана готівкою від продажу товарів і відображена в Книзі обліку доходів, при внесенні її на розрахунковий рахунок?

Платники єдиного податку першої та другої груп і платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного (за підсумками робочого дня) відображення отриманих доходів.

Отже, якщо фізична особапідприємець отримані суми доходу від продажу товарів у вигляді готівки відобразила у Книзі обліку доходів і вносить у погодженому з банком порядку готівку на свій розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, то вдруге ця сума не відображається у Книзі, яку ведуть платники єдиного податку.

 

Суму коштів перераховано з одного розрахункового рахунку на інший

Чи включається до доходу платника єдиного податку сума коштів, отримана від продажу товарів (робіт, послуг), яка перерахована з одного розрахункового рахунку на інший, відкриті для здійснення підприємницької діяльності?

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику в грошовій (готівкою або безготівково) формі, дата підписання платником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої груп, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до положень наказу № 1183 фізична особа — підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати усіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, платник єдиного податку включає до доходу суму коштів, отриману від продажу товарів (робіт, послуг), у день її отримання на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності. Кошти, які вже було включено до доходу, переведено на інший розрахунковий рахунок, який також відкрито для здійснення підприємницької діяльності, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.

Використання платіжних терміналів

Яка сума вважається доходом платника єдиного податку у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків: загальна сума розрахунків або сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за вирахуванням комісії банку?

Враховуючи положення ст. 292 Податкового кодексу, у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом платника єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності

Чи включається до доходу платника єдиного податку сума коштів, отримана від Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності за період перебування на лікарняному?

Відповідно до пп. 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 2240 особи, застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи (підприємці, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків (установленого розміру єдиного податку) не менше повних 6 календарних місяців протягом останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 частини першої ст. 35 Закону № 2240).

Таким чином, дохід, отриманий у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, є доходом саме фізичної особи, тому що одержувачем заробітної плати завжди є фізична особа незалежно від виду діяльності, яким вона займається.

Враховуючи те, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату доходу, сума отриманої допомоги не включається до складу доходу фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку, а оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Нарахування та сплата єдиного податку

Порядок нарахування та сплати єдиного податку розглянемо щодо кожної групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп

Для цих платників ставки податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами у фіксованих розмірах:

  • для платників єдиного податку першої групи — у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
  • для платників єдиного податку другої групи — у межах від 2 до 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, окремі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою в розмірі 15%. До таких доходів належать:

  • суми перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для платника податку відповідної групи;
  • дохід, отриманий від провадження діяльності, не зазначеної у Свідоцтві;
  • дохід, отриманий при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначено у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу;
  • дохід, отриманий від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Єдиний податок сплачується шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Водночас можна здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 календарних днів і більше. Для того аби мати змогу скористатися таким правом, зазначеним платникам необхідно відповідно до пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу подати заяву у довільній формі, зазначивши в ній інформацію про період щорічної відпустки, у разі хвороби — обов’язково додати копію листка непрацездатності.

При цьому згідно з п. 295.6 ст. 295 Податкового кодексу авансові внески з єдиного податку за такі періоди зараховуються в рахунок майбутніх платежів за заявою платника податків.

Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп

Об’єктом оподаткування платників єдиного податку третьої та п’ятої груп є отриманий за податковий (звітний) період (тобто календарний квартал) дохід.

Для платників єдиного податку третьої групи встановлюється ставка єдиного податку у розмірі:

  • 3% доходу — у разі сплати ПДВ;
  • 5% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Для платників п’ятої групи — ставка у розмірі:

  • 5% доходу — у разі сплати ПДВ;
  • 7% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється в розмірі 5 або 7%.

Крім того, окремі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою в розмірі 15%. До таких доходів належать:

  • суми перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для платника податку відповідної групи;
  • дохід, отриманий при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначено у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу;
  • дохід, отриманий від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Сплачується єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Подання звітності

За підсумками звітного періоду платники єдиного податку подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — податкова декларація) за місцем податкової адреси.

Формою податкової декларації, затвердженої наказом № 1688, передбачено заповнення відповідних розділів залежно від групи платника єдиного податку, а також розділів, які заповнюються усіма платниками.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та відображають у ній обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.

У разі якщо допущено перевищення або прийнято рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи, зазначені платники подають до контролюючого органу податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяги доходу, оподаткованого за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, за ставкою 15%, за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу, а також авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.

Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Крім того, відповідно до п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, установлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податку самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначено ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податку, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу, зобов’язаний:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі податкової декларації з цього податку, що подає за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Платник єдиного податку може подавати як звітну, звітну нову, так і уточнюючу податкову декларацію (відповідні відмітки робляться в полі 1 «Тип податкової декларації» розділу І «Загальні відомості» декларації). При цьому у полі 2 розділу І «Загальні відомості» декларації зазначається звітний (податковий) період, за який подається звітна (звітна нова) декларація або звітний (податковий) період, за який подається уточнююча декларація.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то платник єдиного податку залежно від обраної групи вказує правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах декларації — з ІІ по V, та визначає:

  • виправлені податкові зобов’язання з єдиного податку за звітний (податковий) період — у розділі VІ декларації (рядки 21 — 29);
  • суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з єдиного податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% суми збільшення) — у розділі VІІ декларації (ряд-ки 30 — 35).

Якщо виправлення проводиться в уточню-ючій декларації, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку залежно від обраної групи зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється, у відповідних розділах декларації — з ІІ по V, та визначає:

  • податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється, — у розділі V декларації (рядки 21 — 29);
  • суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з єдиного податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% суми збільшення) — у розділі VІІ декларації (рядки 30 — 35).

Відмова від спрощеної системи оподаткування: подання заяви та сплата єдиного податку

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. До заяви, зокрема, включаються відомості (за наявності) про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

Пунктом 294.6 ст. 294 Податкового кодексу передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Згідно з п. 295.8 ст. 295 зазначеного Кодексу у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Таким чином, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Водночас такий платник не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42