Інтерв’ю

Рівень фінансово-бюджетної дисципліни в державі потребує суттєвого покращення

На відміну від органів влади, що забезпечують надходження до бюджетів усіх рівнів, Держфінінспекція пильнує за тим, наскільки ефективно вони витрачаються. З 17.09.2013 р. ця установа також отримала право проводити перевірки державних закупівель, що іноді стають предметом критики у пресі. Як позначиться виконання нових функцій на цілісності головного кошторису країни — покаже час, але роботи у державних контролерів точно побільшає. Про те, як працюється за нинішніх умов, заходи, спрямовані на запобігання зловживань в управлінні бюджетними ресурсами, та деякі аспекти вдосконалення законодавчої бази розповідає Голова Державної фінансової інспекції України Петро АНДРЄЄВ.


В. — Петре Петровичу, минулого року ви запровадили ризикоорієнтовний підхід при плануванні контрольно-ревізійних заходів. У чому він полягає і як позначився на якості роботи?

П. П. — Справді, минулого року для меншого втручання держави в діяльність підконтрольних установ та зменшення фіскального тиску Держфінінспекція запровадила ризикоорієнтовний підхід під час планування контрольно-ревізійної роботи. Для цього 23 квітня 2012 року розроблено Концепцію ризикоорієнтовного відбору об’єктів контролю при плануванні інспектування Держфінінспекцією та її територіальними органами і схвалено Методологічною радою Держфінінспекції.

Залежно від критеріїв ризики розрізняють за високим, середнім і низьким ступенем. До Плану контрольно-ревізійної роботи входять ревізії об’єктів контролю, у яких сума балів за розрахованими ступенями ризиків має максимальне значення. При цьому перевага надається тому об’єкту, де кількість ризиків високого ступеня є найбільшою.

Під час планування враховуються показники за результатами діяльності об’єктів контролю за три попередні роки та/або станом на відповідну дату звітного періоду залежно від ризику.

Для забезпечення ризикоорієнтовного відбору об’єктів контролю необхідну інформацію, копії документів отримують від підконтрольних установ та інших джерел у межах компетенції.

Відмова у наданні об’єктом контролю фінансової звітності та необхідної інформації є чинником, що свідчить про наявність ризиків і проблемних питань у діяльності підконтрольної установи, та підставою для розгляду питання щодо відбору такого об’єкта до плану контрольно-ревізійної роботи. Про факти відмови інформують органи управління, органи державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Завдяки оптимізації контрольно-ревізійної роботи в 2013 році вдалося зменшити кількість планових ревізій порівняно з 2012 роком на 35%, або на 1,8 тис., та майже наполовину (49%, або 3,2 тис.) порівняно з 2011 роком. При цьому  результативність ревізій зрівнялась із 2011 роком і становить понад 2 млрд. грн. установлених втрат.

Отже, запровадження Концепції ризикоорієнтовного відбору об’єктів контролю під час планування інспектування Держфінінспекцією та її територіальними органами зменшило фіскальний тиск на об’єкти контролю, при цьому результативність контрольно-ревізійної роботи стала кращою.

В. — Про що загалом свідчить робота Держфінінспекції з контролю за використанням бюджетних коштів? Як змінився рівень фінансової дисципліни порівняно з 2012 роком?

П. П. — Питання контролю за цільовим, законним та ефективним використанням бюджетних коштів, що має на меті забезпечення належного рівня фінансово-бюджетної дисципліни в державі, є головним завданням органів Держфінінспекції. Однак, на жаль, все ще залишаються поширеними спроби деяких посадових осіб у будь-який спосіб обійти норми законодавства. Як наслідок, загальний обсяг виявлених порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, у 2012 році перевищив 3,7 млрд. грн., з яких понад 1,6 млрд. грн. — це втрати коштів державного та місцевих бюджетів.

За дев’ять місяців поточного року загальна сума виявлених втрат становила понад 2,9 млрд. грн., зокрема втрати бюджетів усіх рівнів — 1,2 млрд. грн.

Водночас Держфінінспекція постійно вживає заходів, спрямованих на відшкодування та усунення виявлених порушень і недопущення їх надалі.

Зокрема, протягом січня — вересня 2013 року забезпечено відшкодування та поновлення втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму понад 1,2 млрд. грн. (із них 692,6 млн. грн. — втрати бюджетних коштів).

За аналогічний період минулого року відповідна сума була майже такою самою — понад 1,4 млрд. грн. Загалом за минулий рік забезпечено відшкодування втрачених державних ресурсів на загальну суму понад 1,9 млрд. грн. (з них порушень із бюджетними коштами — на 746,5 млн. грн.).

Отже, можна дійти висновку, що рівень фінансово-бюджетної дисципліни в державі потребує суттєвого покращання. Тому, гадаю, найближчим часом роботи для органів Держфінінспекції вистачатиме.

В. — Які види правопорушень нині є найпоширенішими?

П. П. — Тематика фінансових правопорушень наразі є досить різноманітною, проте спробую виокремити найтиповіші.

Так, зважаючи на багаторічну практику контрольно-ревізійної роботи органів Держфінінспекції, найпоширенішими можна вважати порушення, пов’язані з наданням у користування або продажем державного та комунального майна і земель; зайвою оплатою завищених обсягів та вартості виконаних робіт чи наданих послуг; безпідставним виділенням бюджетних коштів через завищення відповідних розрахунків або особам, які не мали на це права; недотриманням вимог законодавства з оплати праці, а також численні порушення у сфері державних закупівель.

При цьому наймасштабніші порушення, які з року в рік виявляють органи Держфінінспекції, є типовими не лише за видами, а й сферами (галузями) контролю.

Зокрема, своєрідним лідером у переліку галузей економіки, де виявляють найбільші фінансові порушення, наслідком яких стають втрати ресурсів держави, залишається енергетична та вугільна галузі. Там сума виявлених протягом 2012 року втрат становила майже 440 млн. грн., а за січень — вересень поточного року — 140,7 млн. грн.

Загальний обсяг порушень, виявлених на підприємствах, в установах та організаціях агропромислової сфери, за минулий рік становив майже 365 млн. грн., а за січень — вересень поточного року перевищив 68 млн. грн.

Втрати оборонної галузі в 2012 р. — понад 250 млн. грн., а з початку поточного року їх виявлено на 92,2 млн. грн.

Не відстають від попередників і об’єкти контролю, що перебувають у підпорядкуванні Мінінфраструктури України. Якщо сума виявлених у них порушень у 2012 році становила 124,7 млн. грн., то за дев’ять місяців 2013 року її обсяг зріс у 5,8 раза і перевищив 729 млн. грн. Найбільша її частка (близько 600 млн. грн.) — це втрати фінансових і матеріальних ресурсів, виявлені під час контрольних заходів на підприємствах залізничного транспорту.

На жаль, цей перелік можна продовжити.

В. — Відомо, що Держфінінспекція закликала керівників підприємств, установ і організацій спільно боротися з корупцією. Які успіхи на цій ниві?

П. П. — Ми цілком прозорі для громадськості. Хочу наголосити, що відкриті ми не лише для представників об’єктів контролю, а й для будь-якого нашого громадянина. Для цього як у центральному апараті Держфінінспекції, так і в її територіальних органах діють «телефони довіри», за якими кожен громадянин може поінформувати про відомі йому факти порушень антикорупційного законодавства.

Крім того, через «телефон довіри» громадяни можуть повідомити  про випадки порушення фінансової дисципліни, зокрема порушення законодавства під час витрачання бюджетних коштів, використання державного чи комунального майна об’єктами, підконтрольними органам Держфінінспекції. Також громадяни можуть поінформувати про відомі їм випадки неправомірних дій чи бездіяльності та рішень службових осіб органів Держфінінспекції під час здійснення ними їхніх повноважень.

Загалом за дев’ять місяців 2013 року на «телефон довіри» лише до центрального апарату інспекції надійшло 134 звернення громадян.

Вашим читачам хочу повідомити номер «телефону довіри» Держфінінспекції: (044) 425-38-18. Із «телефонами довіри» наших територіальних органів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держфінінспекції та у відомчому журналі «Фінансовий контроль».

Крім того, для профілактики та недопущення корупційних дій, зокрема серед наших працівників, у «Фінансовому контролі» регулярно публікуються матеріали, в яких роз’яснюються ті чи інші інновації та вимоги антикорупційного законодавства.

Інформацію про вжиті заходи щодо запобігання та протидії корупції та іншу актуальну інформацію у цій сфері в Держфінінспекції та її територіальних органах розміщено на нашому офіційному веб-сайті в рубриці «Запобігання проявам корупції».

Тобто і в цьому напрямі ми теж активно працюємо.

В. — Нещодавно Прем’єр-міністр України Микола Азаров дав завдання за рахунок приватизації перекрити суму недонадходжень до бюджету через зниження ставок податків. Чи означає це, що слід готуватися до викриття нових махінацій у цій сфері?

П. П. — Оскільки основним принципом приватизаційних процесів у нашій країні є законність, органи Держфінінспекції в межах визначених повноважень здійснюють постійний контроль за використанням і збереженням державного майна відповідно до законодавчих вимог, у тому числі під час його приватизації.

Зважаючи на те, що приватизація майна полягає у його платному відчуженні на користь інших осіб, приватизаційні процеси справді нерідко супроводжуються фінансовими злочинами. Найпоширенішим порушенням, яке останнім часом виявляють органи Держфінінспекції, є недотримання законодавства при відчуженні державного та комунального майна.

Наприклад, під час ревізії Національної академії аграрних наук України встановлено, що Академія на порушення вимог законодавства без відповідного рішення Президії НААНУ та погодження Кабінету Міністрів України у квітні 2010 року підписала мирову угоду із суб’єктом господарювання недержавної форми власності — Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву (Украгропромбуд)  щодо передачі їй адмінбудинку, розташованого в м. Києві по вул. Суворова, 9 загальною площею 4887,6 м2 експертною вартістю 127,6 млн. грн. При цьому зазначена будівля належить до пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Рішенням господарського суду м. Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду корпорацію було зобов’язано звільнити будівлю, проте Вищий господарський суд України своїми постановами спочатку відмовив Академії у витребуванні спірної будівлі від корпорації та скасував зазначені рішення, а надалі взагалі відмовив Кабінету Міністрів України та Академії в ознайомленні з матеріалами справи та участі в судових засіданнях.

Як наслідок, на початок 2013 року адмінбудівля перебувала на балансі Академії, проте фактично з початку 2011 року апарат Академії був розташований за іншою адресою та допуску до приміщень по вул. Суворова не мав через розміщену там охорону.

Доволі поширеними є факти порушень і під час приватизації (відчуження) комунального майна.

Зокрема, управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міськради недоотримало 1,5 млн. грн. від орендарів, які приватизували об’єкти комунальної власності, через зменшення вартості об’єктів приватизації на суму здійснених ними витрат на проведення невід’ємних поліпшень, що не було передбачено рішеннями міськради.

Управлінням комунальних ресурсів Дрогобицької міськради Львівської області в період тимчасової заборони приватизації пам’яток культурної спадщини відповідно до рішень сесій міськради реалізовано семи фізичним особам — підприємцям нежитлові приміщення центральної частини міста вартістю 1,2 млн. грн., що належать до пам’яток архітектури місцевого значення.

Під час ревізій місцевих бюджетів на території м. Запорізької області встановлено непоодинокі факти приватизації орендарями приміщень у м. Запоріжжі при наявній тривалій заборгованості (від 13 до 30 місяців) за їх оренду, що призвело до втрат доходів бюджетом понад 0,5 млн. грн.

Проте все ж таки основні визначені законодавством функції контролю за приватизаційними процесами щодо державного майна належать Фонду держмайна України. Наразі Держфінінспекція проводить державний фінансовий аудит ефективності виконання бюджетних програм у системі Фонду держмайна України за період з 2011 року, у межах якого досліджуються бюджетні програми «Керівництво та управління у сфері державного майна» та «Заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна».

За попередніми результатами дослідження ефективності здійснення Фондом держмайна України та його регіональними відділеннями повноважень у сфері організації та проведення приватизації державного майна встановлено, що лише в 2012 році за участю регіональних відділень зазначеного Фонду державну форму власності змінили 150 об’єктів, або майже 88,8% від усіх роздержавлених за звітний період.

Якщо кінцеві результати цього аудиту зацікавлять читачів вашого видання, ми обов’язково про них поінформуємо після завершення дослідження.

В. — Як свідчить практика, законодавство потребує постійного вдосконалення. Які ваші плани в площині регуляторної політики?

П. П. — Ми проводимо постійну роботу з удосконалення чинних нормативно-правових актів з питань діяльності органів Держфінінспекції, а також розробки нових нормативно-правових актів у цій сфері.

Зокрема, нещодавно прийнято розроблену Держфінінспекцією урядову постанову від 03.07.2013 р. № 513 щодо внесення комплексних змін до порядку проведення ревізій. Її прийняття пов’язано з останніми змінами до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а також обумовлено необхідністю удосконалення окремих аспектів підготовки, проведення ревізії та реалізації її матеріалів. Крім того, для визначення процедури проведення перевірок державних закупівель Держфінінспекцією розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яку було прийнято 01.08.2013 р. за № 631.

У найближчих планів щодо підготовки проектів регуляторних актів — розроблення законопроекту щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності органу державного фінансового контролю, а також проекту Методики визначення збитків внаслідок порушення замовниками законодавства у сфері державних закупівель.

Так, у законопроекті запропоновано уточнити перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення від імені органів державного фінансового контролю, а також внести зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» щодо приведення його норм у відповідність із Бюджетним та Кримінальним процесуальним кодексами України. Наразі цей законопроект узгоджується із зацікавленими органами.

Ще одним документом, над яким ми сьогодні працюємо, є проект Методики визначення збитків внаслідок порушення замовниками законодавства у сфері державних закупівель. Історія погодження цього проекту є досить тривалою та проблемною. Зацікавлені органи висловили до нього численні зауваження, враховувати які, на нашу думку, не можна.

З огляду на це 21 серпня поточного року на урядовому засіданні було прийнято рішення про подальше опрацювання та вдосконалення цього документа.

В. — Чи ефективно працює Громадська рада при відомстві? Чого вдалося досягти завдяки співпраці?

П. П. — У нас налагоджено плідну співпрацю з Громадською радою. Можу похвалитися, що така рада при Держфінінспекції — доволі представницька. До її складу входять висококваліфіковані професіонали, які розуміються на контрольно-ревізійній роботі. Значна частина Громадської ради — це досвідчені викладачі вишів із профільних дисциплін. Не називатиму конкретних осіб, але щоб окреслити представницький рівень нашої Громадської ради, зазначу: очолює її ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Леонід Губерський.

Щодо результатів діяльності Громадської ради, то на її засіданнях розглядаються проекти всіх значущих нормативних документів Держфінінспекції. Зокрема, останнім часом було розглянуто проект Методичних рекомендацій щодо проведення Держфінінспекцією та її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм; проект Методичних рекомендацій щодо проведення Держфінінспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів; законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». До всіх цих документів члени Громадської ради надали свої пропозиції, які було враховано.


Розмову вели Петро КРИЧУН
та Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42