Статті

Вперед, до минулого

Часом досить лише кинути оком на інгредієнти, з яких складається жаданий і красиво упакований делікатес, щоб із жахом відкласти його вбік і взяти з магазинної полиці найзвичайнісінький, здавна відомий. От тільки дуже часто навіть традиційні продукти не завжди безпечні, а за своїми смаковими і поживними властивостями сьогодні мало чим нагадують ті, які їли наші прабабусі та прадідусі. Знали б вони, що через десятиліття звичне для них існування в «натуральному» світі наймудріші з їхніх нащадків піднесуть до рангу життєвої філософії, завзято, крок за кроком, просуваючись уперед, до минулого!

Ідея екологічно чистих продуктів виникла в 60-х роках минулого сторіччя як своєрідний бунт проти забруднення природи. Спершу асортимент таких продуктів був мізерно малий, а ціни на них — неймовірно високими. І лише згодом, коли шкідливі синтетичні компоненти заполонили харчові продукти, по суті перетворюючи їжу в отруту для людського організму, споживачі побачили в них альтернативу модифікованій їжі, а компанії — колосальний потенціал для розвитку економіки.

3 жовтня 2013 р. Президент України  підписав Закон України № 425-VII «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

Виступаючи на відкритті Міжнародного інвестиційного форуму в м. Кіровограді, Віктор Янукович зазначив, що розвиток органічного сільського господарства є перспективним напрямом для України, який сприятиме забезпеченню захисту ґрунтів, екосистем і здоров’я людей.

У боротьбі за статус

У таких країнах, як Австралія, Канада, Нова Зеландія, Голландія, Італія, органічне виробництво розвивається більше ніж півстоліття і навіть є предметом престижу й конкуренції між державами. В одному з недавніх дайжджестів іноземної преси повідомлялося про те, що представники органічного сільського господарства Нової Зеландії сприйняли як виклик заяву гімалайського королівства Бутан, що межує з такими потужними торговельними партнерами Нової Зеландії, як Індія та Китай, про наміри стати повністю органічною країною. Причому представники найстарішої у світі новозеландської компанії «Soil & Health» вважають, що у Бутану є всі шанси для перемоги. Для Нової Зеландії, населення якої становить понад 700 тис. чоловік, поступитися в подібній боротьбі означає поставити під удар понад 2/3 мешканців своєї країни, які цілком залежать від сільського господарства.

Звісно, від таких економічних баталій Україна поки що тримається осторонь, адже рухається в органічному напрямі відносно недавно — лише близько десятиліття, якщо не вважати відомих на світових ринках одиничних господарств, наприклад таких, як «Агроекологія» на Полтавщині, заснованих ще за часів Союзу. Однак послідовників органічного виробництва в Україні стає дедалі більше, що пов’язано зі збільшенням попиту на органічні продукти як в усьому світі, так і у нас. Зі слів голови Правління Федерації органічного руху України Євгена Милованова, наприкінці минулого року європейські сертифікати виробництва органічної продукції одержали 164 українські господарства. До кінця нинішнього року їх кількість збільшиться й перевищить 170.

За даними, оприлюдненими на сайті Федерації, споживання українцями органічних продуктів у 2012 р. перевищило 7,9 млн. євро, тоді як у 2011 р. цей показник становив 5,1 млн. євро. У 2012 р. в Україні зафіксовано 278 800 га угідь сертифікованого сільського господарства.

Не випадково експерти стверджують, що наша країна встигла зайняти власну нішу в органічному світі і вважається дуже перспективною для виробництва органічної продукції. А от за статус однієї з найуспішніших ще доведеться поборотися.

Наскільки органічний ринок є перспективним для вітчизняного агропромислового комплексу, поцікавилися ми у міністра агрополітики Миколи Присяжнюка.

«Органічна продукція, — переконаний профільний міністр, — нині стає дедалі затребуванішою на світовому ринку. Деякі експерти навіть називають його найдинамічнішим сектором галузі. Адже зростання обсягів торгівлі органічною продукцією у світі щороку становить 20 — 25%. І саме для українського агросектора це дає значні перспективи — на сьогодні наші виробники застосовують значно менше, порівняно, наприклад, із західноєвропейськими, засобів захисту рослин чи мінеральних добрив.

Чимало українських підприємств, а їх налічується понад 70, вже зараз провадять діяльність за принципами органічного господарювання та сертифіковані відповідно до чинних міжнародних стандартів. Загалом органічне виробництво ведеться в Україні на понад 260 тис. га. Повірте, навіть для нас як однієї із провідних аграрних країн це немало.

Проте активний розвиток органічного руху в Україні вимагає чіткої, ефективної системи підтримки і забезпечення на національному рівні.  Закон України  «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» унормовує вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання, реалізації органічної сировини та продуктів харчування. Крім того, цим Законом передбачено запровадження економічних стимулів виробництва органічної продукції, а також інших заходів, що сприятиме підвищенню якості української органічної продукції».

Ціна альтернативи

На сьогодні українці, обираючи здоровий спосіб життя, набагато уважніше й вимогливіше ставляться не лише до харчових продуктів, які купують у супермаркетах, а й до тих, які пропонують на сільськогосподарських ринках. Адже вирощена дрібнотоварним виробником або селянином-одноосібником городина, фрукти або вироблена ними молочна продукція, як свідчать дослідження, містять чимало шкідливих для здоров’я компонентів. Тому жоден із наших співвітчизників не відмовився б від рятівної альтернативи — споживати натуральну та якісну їжу, вирощену без хімічних добрив на екологічно чистих ґрунтах, виготовлену без ГМО, харчових барвників, підсилювачів смаку та інших небезпечних атрибутів, якими переповнені сучасні продукти.

Однак натуральна їжа, придбання одягу з натуральних тканин, інших товарів із первозданної сировини — показник не лише стилю життя, а і його якості, у тому числі високого рівня доходів. А цим середньостатистичний українець похвалитися не може. Ціни на органічні продукти більшості покупців поки що не по кишені. Тому виготовлена в Україні органічна продукція переважно експорто-орієнтована. Українське органічне зерно, бобові, олійні культури поставляють до Німеччини, Великої Британії, Данії, Італії. Великим попитом у країнах Заходу користуються українські органічні соки, джеми.

Стереотипи та реалії

Чи може масовий споживач очікувати на зниження цін на елітну сьогодні органічну продукцію; як стимулювати українського виробника до діяльності в органічному секторі, адже вирощувати продукцію за допомогою сучасних методів (з пестицидами, мінеральними добривами) вважається справою менш клопітною та набагато рентабельнішою? З такими запитаннями ми звернулися до Євгена Милованова.

«Подібні сентенції доволі-таки стереотипні, відносні, і з ними можна посперечатися, — зазначає експерт. — Адже практика ведення господарства органічними методами за умови дотримання стандартів і за наявності кваліфікованого персоналу свідчить, що собівартість сільгоспкультур уже з третього-четвертого року вирощування нижча, ніж за допомогою хімічних методів, навіть незважаючи на те, що багато статей витрат досить високі. По суті, той факт, що в Україні на сьогодні зростає кількість вітчизняних виробників органічної сільськогосподарської продукції, вказує на те, що чимало підприємців схиляються до моральніших і гуманніших методів господарювання. Примітно, що успішно наповнюють внутрішній ринок дрібно-товарні виробники — невеликі господарства Західної та Центральної України, які спеціалізуються переважно на виробництві овочів, фруктів, м’яса, молока, яєць. Саме завдяки їм за останні кілька років вітчизняний ринок почав інтенсивно насичуватися. Ці тенденції спостерігаються не лише у столиці й великих обласних центрах, таких як Харків або Донецьк, а й навіть у райцентрах, де відкриваються невеликі спеціалізовані магазини органічної продукції. У цілому на ринку України майже половина органічних продуктів — вітчизняного виробництва.

Наочніше ознайомитися з діяльністю українських підприємств, що працюють на органічному ринку, можна було під час Органічного Тижня в  Україні, що відбувся на початку вересня, ініціатива проведення якого належить Федерації органічного руху України. Захід такого масштабу в нашій країні став першим на території Центральної та Східної Європи. У рамках Органічного Тижня відбулися П’ятий Всеукраїнський Ярмарок органічних продуктів, Міжнародна експозиція «Organic space», Міжнародний симпозіум «Органічні продукти: обличчям до споживача». У Києві, Донецьку, Севастополі, Черкасах, Харкові, де відбулися презентації органічної продукції, виробленої в Україні, мешканці змогли самі продегустувати вироби вітчизняних підприємств, що працюють в органічному секторі, — від солодощів, молочних продуктів до натуральної органічної каші».

Звісно, обсяги органічних продуктів в Україні ще не такі значні, і продукти ці дорогі. Однак ціни на вітчизняну продукцію можуть знизитися тоді, коли держава законодавчо закріпить, зокрема, субсидування органічного сектора, як це існує в європейських країнах.

Коли певен на всі сто

Природно, кожен, хто вже зараз готовий заплатити більше за натуральний продукт, хоче бути впевненим, що придбав якісний товар. Як розпізнати органічний продукт, котрий, як і все затребуване й ексклюзивне, ділки прагнуть одразу ж підробити? Зрештою, звідки споживачеві знати, чи не поласувала бджілка з органічної пасіки квітковим пилком рослин з конвенційних господарств (які використовують хімічні та інші синтетичні методи вирощування культур і обробки ґрунтів), чи справді настільки чистий огірочок, законсервований у банці?

Власне, органічне виробництво тим і відрізняється, що кожен його етап чітко відслідковується відповідно до певних стандартів. Наприклад, ті ж вулики на органічній пасіці мають бути виготовлені лише з натуральних матеріалів і згідно з європейським законодавством розташовуватися так, щоб у радіусі трьох кілометрів від пасіки не було конвенційних господарств. Про подібні нюанси пересічному споживачеві знати зовсім не обов’язково. Для нього гарантією органічного походження продукту слугує насамперед маркування на упаковці.

«Надійніше за все купувати органічну продукцію в спеціалізованих магазинах або супермаркетах, де вона розміщується на спеціальних полицях. Хоча й тут не слід втрачати пильності, — радить Євген Милованов. — Адже нерідко на такі полиці потрапляє продукція, що не має жодного відношення до органічної. На харчових продуктах повинен міститися «Євролисток» (маркування, що свідчить про факт сертифікації продукту відповідно до стандартів Євросоюзу). Якщо вас із якихось причин все-таки мучать сумніви, можна подивитися на сертифікат із номером сертифікаційного органу і його назвою, куди за потреби можна звернутися.

У цілому за європейськими (за якими переважно проходили процедури сертифікації українські виробники до набрання чинності вітчизняним нормативним актом) та американськими стандартами лише маркування «100% Organic» свідчить про повну відсутність синтетичних добавок. «Organic» гарантує 95% органічних інгредієнтів. «Made with Organic Ingredients» — мінімум 70% органіки, «All Natural» або «Natural» — взагалі не означає органічного походження продукту».

Та бути впевненим на всі сто у тому, що продукт чистий і безпечний, можна, лише виростивши його на власній ділянці. І українці в цьому досягають успіхів. Навіть кмітливі японці тепер беруть із них приклад і, самі того не відаючи, інтегруються в український стиль життя. На вихідні вони виїжджають у передмістя, щоб займатися вирощуванням для себе більш здорової їжі. Допомагають їм у цьому некомерційні організації, що займаються навчанням фермерству та освоєнням пустельних приміських земель. Серед японських жителів уїкенд «по-українському» став дуже популярним. 


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42