Новини
Тема: Інше

Світовий досвід трансфертного ціноутворення: тенденції та перспективи

Метою цієї публікації є ознайомлення читачів з історією розвитку ідеї контролю за трансфертним ціноутворенням (далі — ТЦ), з міжнародними організаціями, які є ініціаторами та драйверами практики розвитку цього інституту, основними визнаними в світовій практиці методичними документами щодо цього питання та з найближчими перспективами вищезазначеного процесу.


Протягом останніх десятиліть на глобальному рівні відбулися суттєві зміни в світовому економічному, фінансовому та податковому просторі. Дедалі більше уваги приділяється таким податковим наслідкам глобалізації економічної діяльності, як: використання нових фінансових інструментів, новітніх мобільних інформаційно-комунікаційних технологій; збільшення в геометричній прогресії кількості та обсягів надання послуг, операцій, предметом яких є нематеріальні активи; розширення практики використання мультинаціональними підприємствами (транснаціональними корпораціями) «податкових сховищ (гаваней)»; агресивне податкове планування; реструктуризація моделей бізнесу з метою зниження бази оподаткування; використання ТЦ тощо.

І ці наслідки мають вивчатися лише в сукупності та комплексно.

Держави втрачають у податкових надходженнях внаслідок використання мультинаціональними підприємствами агресивного податкового планування для перенесення доходів до місць (юрисдикцій) із більш сприятливими режимами оподаткування.

З метою реагування на вищезазначені фактори в багатьох країнах світу проведено суттєві реформи систем оподаткування, які характеризуються поступовим зниженням податкових ставок при одночасному розширенні бази оподаткування, протидією заниженню бази оподаткування та передачі доходів (прибутку) іншому платнику податків із нижчою ставкою оподаткування податком на прибуток (корпоративним податком) тощо.

Одним із методів таких процесів стало запровадження низкою країн системи державного регулювання та контролю за ТЦ.

Станом на початок 2013 р. норми ТЦ запроваджено в понад 70 державах світу, фактично — в усіх розвинутих країнах. Серед країн СНД такі системи є у Казахстані (у 2001 р.), Росії (у 2012 р.), в Україні (з 01.09.2013 р.).

В Узбекистані та Білорусі запроваджено окремі елементи контролю за звичайними цінами. Планується така система в Азербайджані.

В Україні з 01.09.2013 р. набрав чинності Закон № 408, розроблений з урахуванням стандартів організації економічної співпраці та розвитку і прогресивних міжнародних практик.

Історична довідка

Чинні настанови ОЕСР 2010 р. є переглянутою та доопрацьованою редакцією Звіту ОЕСР «Трансфертне ціноутворення та транснаціональні компанії» 1979 р. та настанов ОЕСР, затверджених Радою ОЕСР в 1995 р. До зазначених Звіту та настанов окремі положення щодо регулювання та контролю за ТЦ містилися в Модельній (типовій) конвенції ОЕСР про податок на доходи та капітал 1963 р.
Останні доповнення та зміни до настанов ОЕСР прийнято Комітетом ОЕСР з фінансових питань 22.06.2010 р. та схвалено Радою ОЕСР 22.07.2010 р. (між 1995 та 2010 роками — в 2001 р. було затверджено проміжну редакцію настанов ОЕСР).
Останніми роками активізувалася робота Комітету ОЕСР з податкових питань та Комітету ОЕСР з фінансових питань щодо підготовки та узгодження проектів внесення змін та доповнень і надання роз’яснень щодо окремих положень (розділів) настанов ОЕСР 2010 р. У свою чергу, Звіт ОЕСР 1979 р. та Модельна (типова) конвенція ОЕСР 1963 р. значною мірою побудовані на положеннях про здійснення контролю за ТЦ чинної на той момент редакції Кодексу внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки (Internal Revenue Code (аналог Податкового кодексу України).
США — член ОЕСР є першою державою, яка з 50 — 60-х років ХХ ст. на практиці застосовує окремі елементи регулювання та контролю за ТЦ.
Положення спеціального законодавства США з регулювання та контролю за ТЦ формувалося поступово з 60-х років ХХ ст. Нині такі положення є в Кодексі внут-рішніх доходів США, зокрема у параграфі 482 «Перерозподіл доходів та витрат між платниками податків» частини ІІІ підрозділу «Е» розділу 1 підглави «А» глави 26 Кодексу внутрішніх доходів США (зі змінами та доповненнями) (далі — параграф 482 КВД США) та у Правилах 26 СFR 1.482, виданих Федеральною податковою службою Міністерства фінансів США 11.07.2006 р. з метою забезпечення належного правозастосування параграфа 482 КВД США. Зазначені положення і правила є основними, але не єдиними документами США про регулювання та контроль за ТЦ.

Міжнародні організації як рушійні сили запровадження державного регулювання та контролю за ТЦ

Основними ініціаторами такого запровадження є три найпотужніші міжнародні організації:

Організація економічної співпраці та розвитку (далі — ОЕСР), до складу якої входять 34 розвинуті країни світу;

Європейський Союз (далі — ЄС), до якого входять 28 країн;

Організація Об’єднаних Націй (далі — ООН).

У цих організаціях створено та діють такі підрозділи (структури), що спеціалізуються безпосередньо на питаннях ТЦ:

  • відділ ТЦ Комітету з податкових питань ОЕСР (Комітет активно співпрацює з Центром податкової політики та адміністрування при ОЕСР);
  • спільний форум з ТЦ Європейської комісії ЄС;
  • підкомітет з ТЦ Комітету експертів ООН з міжнародної співпраці з податкових питань (Комітет є допоміжним підрозділом Департаменту ООН з економічних та соціальних питань).

При розробленні методологічно-рекомендаційних документів, якими регулюються питання у сфері ТЦ, ці організації співпрацюють між собою, в тому числі завдяки тому, що більшість держав, які входять до ЄС, є також членами ОЕСР, а всі держави — члени ЄС та держави — члени ОЕСР є членами ООН.

Крім того, згідно з установчими документами ОЕСР Європейський Союз бере участь у роботі цієї організації також як окрема юридична особа (фактично є 35-м членом ОЕСР).

Документами ОЕСР з питань ТЦ у своїй діяльності керуються не тільки держави — члени цієї організації, а й окремі держави, які не є членами ОЕСР, в тому числі Україна.

Основні методологічні документи, що регламентують здійснення контролю за ТЦ

При вивченні питань ТЦ діяльність і документи вищезазначених організацій з таких питань слід розглядати в сукупності (оскільки такі документи мають рекомендаційний характер).

Основними документами, що встановлюють та роз’яснюють методологію, порядок, процедури та особливості здійснення регулювання та контролю ТЦ, є (наводяться в розрізі організацій-розробників):

  • ОЕСР (єдиний розробник методологічно-рекомендаційних документів з питань ТЦ на міжнародному рівні з кінця 70-х років ХХ ст. та до 2002 р., організація, яка має найбільший досвід з питань ТЦ та залишається провідним розробником таких документів):

Рекомендації ОЕСР щодо ТЦ для транснаціональних компаній та податкових служб (OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational Enterprises and Tax Administrations, Paris, 22 July 2010) (даліРекомендації ОЕСР);

Модульна (типова) конвенція ОЕСР стосовно податків на доходи та капітал (Model Tax Convention on Income and on Capital: Condensed Version, OECD, Paris, 22 July 2010; Model Tax Convention on Income and on Capital: Full Version (as it read on 22 July 2010). OECD (2012), Paris);

Методичні рекомендації з розробки законодавства в сфері ТЦ, спрямовані на гармонізацію підходу, що використовується (OECD Transfer Pricing LegaslationA Suggested Approach, Paris, June 2011);

  • ЄС (у 2002 р. створено спеціальний Спільний форум з ТЦ Європейської комісії ЄС (EU Joint Transfer Pricing Forum (скорочено — JTPF)):

Арбітражна конвенція ЄС про уникнення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутку асоційованих підприємств (Convention on the Elimination of Double Taxation in Connection with the Abjustment of Prifits Beetween Associated Enterprises, 90/436/ECC, Brussels, 23 July 1990);

Кодекс поведінки стосовно документації з ТЦ для асоційованих підприємств в ЄС (Code of Conduct on transfer pricing documentation for associated enterprises in the European Union (EU TPD), 9738/06, Brussels, 21 June 2006);

Кодекс поведінки стосовно ефективного застосування положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутку асоційованих підприємств (Code of conduct for the effective implementation of the Convention on the elimination of double taxation in connection with the adjustment of profits of associated enterprises, 2006/C 176/02, Brussels, 28 July 2006);

Настанова ЄС з укладання договорів про попереднє ціноутворення (Guidelines for Advance Pricing Agreements within the EU. COM(2007) 71 final {SEC(2007) 246}, EU, Brussels, 26/02/2007);

Настанова ЄС з міжгруповими послугами з низькою доданою вартістю (JTPF Report: Guidelines on Low Value Adding Intra-group Services, JTPF/020/REV3/2009/EN, Brussels, February 2010);

  • ООН:

Настанова ООН з ТЦ для країн, що розвиваються, ООН, Нью-Йорк, червень 2013 р. (United Nations Practical Manual on Transfer Pricing for Developing Countries, ST/ESA/347, United Nations, New York, 05/2013);

Модульна (типова) конвенція ООН щодо уникнення подвійного оподаткування між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, ООН, Нью-Йорк (United Nations Model Double Taxation Convention between Developed and Developing Countries, ST/ESA/340, United Nations, New York, 2011/2013 (видання 2011 р., переглянуте в червні 2013 р.);

Довідник ООН з окремих питань адміністрування у сфері уникнення подвійного оподаткування для країн, що розвиваються, ООН, Нью-Йорк, червень 2013 р. (United Nations Handbook on Selected Issues in Administration of Double Tax Treaties for Developing Countries, United Nаtions, New York, 06/2013).

Перспективи розвитку контролю за ТЦ

На сьогодні актуальними напрямами розвитку світової практики з регулювання та контролю за ТЦ з метою оподаткування фахівцями ОЕСР та ЄС визнаються:

  • упорядкування та надання пояснень за правилами ТЦ з метою розгляду конкретних галузей діяльності, в яких чинні правила призвели до небажаних результатів;
  • формулювання та узгодження загальних вимог щодо документації про контрольовані операції;
  • розробка матеріалів щодо оцінки ризиків ТЦ та рекомендацій щодо уникнення таких ризиків з подальшою розробкою механізмів ефективного вирішення спірних питань з ТЦ;
  • накопичення матеріалів, їх аналіз та надання пояснень щодо схем із наданням/використанням нематеріальних активів та передачею/отриманням прав на такі активи (інтелектуальну власність), а також схем із наданням/використанням товарів та послуг у цифровому форматі; включення результатів такої роботи до правил ТЦ та надання пояснень щодо використання таких нових правил;
  • накопичення матеріалів, їх аналіз та надання пояснень щодо схем агресивного податкового планування та їх аналітичне опрацювання (в частині схем з використанням ТЦ);
  • розвиток ініціатив щодо обов’язкового розкриття та обміну інформацією, форм спільного нагляду за дотриманням умов такого розкриття та обміну (в частині сторін, що є учасниками контрольованих операцій) тощо.

Історична довідка

Модульні (типові) конвенції ОЕСР та ООН щодо уникнення подвійного оподаткування неодноразово переглядалися протягом ХХ ст. Вони є складовою частиною світових зусиль, спрямованих на уникнення подвійного оподаткування. Такі кроки ініційовано ще в 1921 р. Лігою Націй та продовжено з 1955 р. Організацією Європейської Економічної Співпраці (нині ОЕСР), Організацією Об’єднаних Націй (наступницею Ліги Нації) та різними регіональними форумами.  Перші Модельні (типові) конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування було прийнято в 1943 р. (м. Мехіко) та в 1946 р. (м. Лондон). Вони знайшли своє практичне відображення в серії типових двосторонніх податкових конвенцій або їх проектів. Одним із наслідків фінансових криз 1998 та 2008 років є активізація роботи міжнародних організацій (ОЕСР, ЄС, ООН) у перше та друге десятиліття ХХI ст. у сфері регулювання та контролю за ТЦ. Самостійна робота щодо підготовки відповідних документів з питань ТЦ розпочалася:

  • ЄC — у 2002 р. зі створенням спеціального Спільного форуму з трансфертного ціноутворення Європейської комісії Європейського Союзу (EU Joint Transfer Pricing Forum (скорочено JTPF);
  • ООН — у 2009 р., коли розпочалася підготовка проекту Настанови ООН з ТЦ, прийнятої ООН 29.05.2013 р.

З повної назви Настанови ООН з ТЦ 2013 р. випливає, що на відміну від ОЕСР, яка розробляє рекомендації щодо регулювання та контролю за ТЦ насамперед для розвинутих країн, ООН свою Настанову адресує країнам, що розвиваються. Положення Настанови ООН з ТЦ значною мірою базуються на положеннях Рекомендацій ОЕСР 2010 р., але не є повністю ідентичними.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00