Інтерв’ю

Упродовж багатьох років ми є одним із найбільших торговельних партнерів України

Інтеграція України у світовий економічний простір неможлива без налагодження плідної взаємодії із сусідньою Польщею, яка попри географічну наближеність до нас цілком задовольняє власні євроцентристські амбіції. Керівництво обох держав, яке 7 жовтня поточного року підписало Програму українсько-польського співробітництва на 2013 — 2015 рр., добре це розуміє. Про роль інвестиційного клімату у процесі руху до Європи, започаткування бізнесу по-польськи, життя до і після саміту «Східного партнерства» розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик ЛІТВІН.


В. Пане Генрику, як Ви оцінюєте результати проведення минулого року спільно з Україною фіналу чемпіонату з футболу Євро-2012? Як цей захід позначився на інвестиційній привабливості Польщі?

Г. Л. — Результати я оцінюю однозначно позитивно. Польща і Україна довели світові, що вони спроможні разом організувати масовий захід, який носить міжнародний характер. Це стало свідченням високого професійного рівня державних структур в обох країнах, а також своєрідною унікальною нагодою для популяризації нашої країни з точки зору її туристичних переваг, зокрема міст, у яких проходили матчі чемпіонату. Вже кілька років поспіль ми спостерігаємо зростання кількості відвідувань Польщі іноземцями, і я сподіваюся, що результати проведення такого масштабного заходу сприятимуть збереженню посиленої туристичної динаміки.

Щодо другої частини запитання, то слід позитивно оцінити вплив Євро-2012 і на стан інвестиційної привабливості Польщі, причому це не лише моя думка, а висновки незалежних глобальних консалтингових фірм. Слід пам’ятати, що самі матчі чемпіонату УЄФА з футболу були лише верхівкою того тривалого процесу, в рамках якого в країні ухвалювалася низка законів, покликаних полегшити реалізацію великих амбітних інвестицій та сприяти модернізації інфраструктури, у тому числі транспортної мережі. Цей аспект є особливо важливим, він повсякчас брався до уваги під час планування інвестиційної діяльності. Позитивний сумарний ефект здійснених кроків буде ще упродовж багатьох років відчутним чинником розвитку країни.

В.Яких зусиль влада Польщі докладає для залучення інвестицій в економіку своєї держави?

Г. Л. — Польща — це чудове місце для інвестування і розширення бізнесу. У міжнародних аналітичних звітах наголошується на економічній і політичній стабільності країни, її освічених і компетентних кадрах та чималому внутрішньому ринку.

Світові концерни охоче обирають Польщу для розміщення нових інвестицій. За рейтингами Bloomberg-2013 її названо найкращою країною для бізнесу в Центрально-Східній Європі. У свою чергу, у звіті FDI Intelligence в рейтингу найкращих місць у світі для виробничих інвестицій Польща посіла третє місце після Китаю і США. Як випливає з даних звіту про Інвестиційну привабливість Європи — 2012, опрацьованого компанією Еrnst&Young, протягом трьох найближчих років Польща буде другим після Німеччини найпривабливішим місцем у Європі для розміщення інвестицій. У нашій країні постійно триває робота над покращенням умов ведення підприємницької діяльності, а звіт Світового банку Doing Business — 2013 підтверджує, що в цьому аспекті Польща є лідером перетворень у масштабі ЄС. Для іноземних фірм тут пропонується низка інвестиційних заохочень, вид і особливості яких упродовж останніх 20 років певною мірою еволюціонували. Серед найважливіших механізмів, які за цей період надавалися іноземним інвесторам, слід назвати спеціальні економічні зони, мережу кредитно-гарантійних фондів чи систему спеціальної підтримки інвестицій, що мають істотне значення для розвитку національної економіки. У країні працює Польське Агентство інформації та іноземних інвестицій (ПАІтІІ), яке надає інвесторам підтримку у процесі входження на польський ринок, консультує щодо найоптимальнішого використання наявних на ринку можливостей. ПАІтІІ супроводжує інвесторів на кожному етапі всіх необхідних адміністративних юридичних процедур, що виникають під час реалізації інвестиційного проекту, підтримує іноземні компанії, які вже працюють на території Польщі.

В.Чи стимулює керівництво вашої держави підприємців вкладати кошти на території інших країн? Яким чином?

Г. Л. — Механізм підтримки польських підприємців на міжнародному економічному ринку діє за трьома основними напрямами. Перший — участь у розробці спільної торговельної політики Європейського Союзу, в якій враховуються інтереси Польщі, відбувається посилення нашої позиції в ЄС та у міжнародному розподілі праці. Заходи, які реалізуються в цьому обсязі, покликані допомогти польським підприємцям в доступі як до ринків інших держав — поза межами Європейського Союзу, так і на євросоюзному внутрішньому ринку.

Другий напрям — активізація економічних контактів з країнами Сходу та такими, що знаходяться за європейським континентом. У цьому напрямі особливо важливим є підписання двосторонніх угод про економічне співробітництво і взаємний захист інвестицій, що для інвесторів має основне значення.

Третій — це активна економічна співпраця в рамках міжнародних організацій шляхом координації діяльності органів центральної влади в роботі OECР, організації ООН з промислового розвитку, СОТ (в рамках раундів Doha, DDA СОТ), підтримка участі польських підприємців у тендерах, організованих НАТО, участь у роботі міжнародних агентств з енергетики, атомної енергії, у глобальному партнерстві з ядерної енергії.

Одним із важливих підприємств, що займається підтримкою польського бізнесу за кордоном, є АТ «Корпорація страхування експортних кредитів» (KUKE S.A.), до якого підприємці звертаються з проханням надати страхові послуги для здійснення зовнішньоторговельних операцій. Послуги, які пропонує KUKE, сприяють проведенню безпечних торговельних операцій як на території Польщі, так і за кордоном. KUKE здійснює страхування експортних операцій під гарантії державної скарбниці, що збільшує гарантії безпеки торгівлі в умовах ринків із підвищеним ризиком. Завдяки страховим послугам польські експортери можуть безпечно здійснювати операції з продажу товарів партнерам з далеких екзотичних країн. KUKE страхує також довгострокові експортні проекти, які фінансуються кредитними лініями з періодом сплати не менше двох років.

В.Польща входить до трійки країнлідерів експорту українського меду (2,2 тис. т у 2012 р.). Яку ще продукцію Україна імпортує до вашої країни? Що більше цікавить ваш ринок?

Г. Л. — Провідна позиція Польщі не обмежується виключно експортом меду. Уже упродовж багатьох років ми є одним із найбільших торговельних партнерів України. Минулого року Польща посіла четверте місце з огляду на обсяги українського експорту, серед держав Європейського Союзу ми є найбільшим споживачем українських товарів. Порівняно з іншими державами Україна експортує до Польщі досить різноманітний асортимент. Хоча найбільший обсяг експорту припадає на вироби металургійної промисловості й залізну руду, вони не мають такої значної переваги в експортній структурі, як у випадку інших країн. Дедалі більшої ваги у двосторонньому обміні набуває сільськогосподарська продукція, насамперед олійномістке насіння і товари харчової промисловості.

В.Що у свою чергу пропонує Польща українському ринку?

Г. Л. — Наша країна перебуває в першій п’ятірці найбільших імпортерів України. Польські товари настільки різноманітно представлено на вашому ринку, що навіть складно назвати якісь домінуючі позиції. На першому місці — паливні матеріали, але великі обсяги імпорту в Україну займають також вироби хімічної, харчової промисловості, машинобудування тощо. Такий широкий діапазон товарів свідчить про глибокі міждержавні економічні зв’язки.

Серед потенційних найпопулярніших польських позицій можна назвати продовольство, зокрема продукти м’ясо-молочної переробки, які з огляду на високу якість і низькі ціни ефективно конкурують на українському ринку.

В.Минулого року Україна розпочала поставки газу з Польщі. Чи збираєтеся розширювати взаємодію у цьому напрямі? На які обсяги плануєте вийти?

Г. Л. — Це запитання слід адресувати представникам відповідних українських структур і концерну RWE, у якого Україна купує газ, що поставляється через територію Польщі. Важливо, що розмір цих поставок постійно зростає (наприклад, у липні цього року він становив 112,6 млн.  м3, тобто на 11,6% більше, ніж у червні 2013 р.), проте обсяги сировини для України визначає не польська сторона, а тільки українська у погодженні з концерном RWE. Нинішня пропускна спроможність газопроводу в Дроздовичах, звідки до України надходить газ, сягає близько 1,5 млрд. м3 газу на рік.

В.Які загалом галузі економіки вважаєте перспективними з точки зору подальшого розвитку співпраці між двома державами?

Г. Л. — Існує величезний потенціал для розвитку нашої співпраці. Торговельний оборот між нашими країнами поки що не досяг тієї рекордної позначки, яку мав у 2008 році. Крім розширення вже налагодженого співробітництва найперспективнішими напрямами вважаємо аграрний сектор, енергетику, у тому числі експорт електроенергії до Польщі, причому обмеженням тут є інфраструктура, яка вимагає проведення необхідної модернізації мереж передачі. Гостро стоїть проблема наявності сучасної інфраструктури не лише в енергетиці. Для збільшення торговельного обміну необхідно відкривати нові та розбудовувати діючі прикордонні переходи, що прискорило б митний пропуск вантажів. Серйозною проблемою, яка не сприяє розвитку торгівлі, є неодноразові намагання української сторони запровадити додаткові митні збори, оплати, ліцензії або квоти. Це стосувалося, наприклад, транспортних засобів, лікарських препаратів і коксу. Проте маємо надію, що після підписання у листопаді Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, важливою частиною якої є всеохоплююча зона вільної торгівлі, усі подібні обмеження залишаться у минулому, а Україна матиме доступ не лише на польський ринок, а й на величезний ринок Європейського Союзу.

В.Чи складно в Польщі відкрити власний бізнес? Скільки часу, грошей і зусиль потрібно для цього підприємцю-початківцю?

Г. Л. — Щодо громадян України, які отримали дозвіл Республіки Польща на постійне проживання або перебування, статус біженця або згоду на тимчасовий захист на території Польщі, правила ведення бізнесу є такими, як і для громадян ЄС. Це стосується також можливостей зареєструвати, наприклад, індивідуальну підприємницьку діяльність, що триває один день і звільнена від будь-яких оплат. Інший вид можливого підприємництва — у формі господарських товариств: командитних, командитно-акційних, з обмеженою відповідальністю або акційних. Процедура реєстрації товариств дещо інша, оскільки передбачає здійснення запису до так званого Крайового Судового Реєстру підприємців (KRS), що пов’язано з незначними витратами.

Якщо конкретніше, то у разі одно-осібного підприємництва передбачено лише безоплатну електронну реєстрацію діяльності у Центральному Реєстрі. Щодо платників ПДВ, то єдині витрати, які під час реєстрації покриває зацікавлена особа, — це казначейський збір у розмірі 170 злотих. Вартість реєстрації одного з будь-яких господарських товариств залежить, зокрема, від розміру засновницького капіталу. Реєстрація найпопулярнішого виду діяльності, яким є товариство з обмеженою відповідальністю і статутний капітал якого мінімально становить 5000 злотих, пов’язана з витратами (реєстраційні і нотаріальні дії), що сумарно не перевищують 1300 злотих. Такі суми сплачуються у разі самостійної реєстрації підприємницької ініціативи. При плануванні бізнес-діяльності очевидно, що до необхідних витрат слід додати також плату за оренду офісу, послуги бухгалтера чи, наприклад, професійного консультанта, які допомагають уникнути помилок, сприяють правильній з податкової точки зору побудові бізнес-плану, забезпечують інтереси інвестора в статуті товариства, та інші аспекти діяльності, проте сумарно ці витрати зазвичай не більші, ніж в Україні.

В.Як відомо, Польща підтримує підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, яка може пожвавити українсько-польські економічні відносини. Якими їх бачите, скажімо, років через п’ять?

Г. Л. — Якщо ми дотримуватимемося бажаного варіанту, тобто якщо у Вільнюсі буде підписано Угоду про асоціацію і вона без зволікання набере чинності, особливо в економічному аспекті, то я би міг сподіватися, що українським підприємцям цілком вистачить п’ятирічного періоду, аби вони почали себе впевнено почувати в нових економічних умовах та могли максимально використовувати перспективи, які відкриває перед ними зона вільної торгівлі. Таким чином, я гадаю, і польські підприємці, які вже майже 10 років, а дехто й довше, працюють в умовах необмеженої конкуренції з партнерами з інших держав ЄС, не уникатимуть нових можливостей співпраці з Україною, які з’являться у результаті ще глибшого входження в такий важливий для нас ринок, як український. Тим більше якщо взяти до уваги значно вищий ступінь лібералізації товарного обороту в європейському просторі. Отже, я маю надію, що протягом перших п’яти років товарооборот між Україною і Польщею зокрема і з Євросоюзом загалом суттєвою мірою відображатиме існуючий потенціал — той, що вже багато років залишається невикористаним.


Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42