Податок на прибуток

Пільги в оподаткуванні податком на прибуток

Податкові пільги завжди були і залишаються об’єктом особливої уваги і зацікавленості платників, оскільки можливість їх застосування означає повне або часткове звільнення від оподаткування податками та зборами, у тому числі податком на прибуток. Передбачені законодавством пільги надаються залежно від об’єктів і суб’єктів оподаткування. Для деяких суб’єктів господарювання податкові пільги мають постійний характер, для інших, з метою стимулювання їх розвитку, — надаються на певний період часу.
У контексті Податкового кодексу податковими пільгами є переваги, що надаються окремим категоріям платників податків перед іншими платниками і полягають у повному або частковому звільненні їх від оподаткування та створюють стимули до активізації економічної діяльності.
Розглянемо, які суб’єкти господарювання та за яких умов мають право на застосування податкових пільг, звільнення від оподаткування отриманого прибутку, податкові канікули тощо.


Надання податкових пільг

В умовах дії Податкового кодексу пільги надаються шляхом:

  • податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
  • зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
  • встановлення зниженої ставки податку та збору;
  • звільнення від сплати податку та збору.

Пільги можуть надаватися:

  • Верховною Радою України щодо загальнодержавних податків і зборів;
  • Верховною Радою АР Крим щодо додаткових податкових пільг відносно податків, що зараховуються до бюджету цієї Республіки, в межах надходжень до її бюджету (пп. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Податкового кодексу);
  • органами місцевого самоврядування (щодо місцевих податків і зборів).

Водночас відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу сільським, селищним, міським радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.

Слід зауважити, що використання податкових пільг є не обов’язком, а правом платника, для реалізації якого він може:

  • скористатися податковою пільгою;
  • відмовитися від використання податкової пільги;
  • зупинити використання пільги на один або декілька податкових періодів.

Таким чином, юридична особа, якій безпосередньо надано податкову пільгу, має право відмовитися від неї чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, письмово повідомивши про своє рішення територіальний орган Міндоходів України за місцем своєї реєстрації.

При цьому не використані платником податкові пільги не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, не можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків і зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що система податкових пільг була дещо реформована з прийняттям Податкового кодексу, який містить досить широкий перелік підстав для отримання податкових переваг у різних формах.

Застосування міжнародних договорів

З метою уникнення подвійного оподаткування у Податковому кодексі надається перевага положенням чинних міжнародних договорів, ніж положенням податкового законодавства.

Так, відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Спеціальна ст. 103 Податкового кодексу регулює порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Ця норма дає змогу чітко визначити підстави, які дають право на одержання переваг, установлених угодами про уникнення подвійного оподаткування, встановити процедури підтвердження права нерезидента на податкові пільги, передбачені в зазначених угодах, визначити, як здійснюватиметься відшкодування надлишкового утримання сум податку на доходи із джерелом їх походження з України тощо. Важливою умовою для застосування міжнародного договору є надання нерезидентом податковому агенту документа, який підтверджує статус податкового резидента.

Довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, видає компетентний (уповноважений) орган відповідної країни, визначений міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни. Довідку слід належним чином легалізувати й перекласти відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Податкового кодексу).

Звільнення від оподаткування

Порядок звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств передбачено статтями 154, 157 і 158 Податкового кодексу, а також підрозділом 4 розділу ХХ цього Кодексу. Зокрема, ст. 154 встановлено низку податкових преференцій для окремих підприємств та організацій, а саме: звільнення від оподаткування отриманого прибутку. Розглянемо їх детальніше.

Громадські організації інвалідів

Враховуючи соціальну значущість підприємств та організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, таким підприємствам відповідно до законодавства України надано певні права на отримання державної допомоги у вигляді пільгового оподаткування. Зокрема, п. 154.1 ст. 154 Податкового кодексу передбачено, що звільняється від оподаткування прибуток таких підприємств та організацій, отриманий від діяльності, визначеної їх статутом. При цьому зазначеною нормою передбачено певні умови, за яких прибуток таких підприємств та організацій не підлягає оподаткуванню, а саме:

  • підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів, є їх повною власністю (під повною власністю мають на увазі те, що власність таких підприємств має стовідсотково належати громадським організаціям інвалідів, без інших співвласників);
  • кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, протягом попереднього звітного (податкового) періоду становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;
  • фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду становить не менше ніж 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу, який видає уповноважений орган відповідно до Закону № 875. У разі відсутності такого дозволу зазначені підприємства та організації несуть відповідальність, передбачену ст. 127 Податкового кодексу.

Рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань соціальної політики, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти (ст. 142 Закону № 875).

Порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Порядок надання пільг з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів врегульовано постановою № 518.

Повноваження Комісії щодо визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів (у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, позик, дотацій тощо) покладено на Мінсоцполітики України, а також обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Мінсоцполітики АР Крим.

Ці повноваження стосуються надання дозволів на право користування пільгами, зокрема, з оподаткування ПДВ, податку на прибуток, плати за землю, фінансової допомоги на безповоротній та поворотній основі (за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів), цільової позики та дотацій (за рахунок коштів цього Фонду).

Варто зазначити, що регіональні органи приймають рішення щодо пільг для підприємств громадських організацій інвалідів, які отримали за попередній податковий рік дохід в обсязі, меншому за 8400 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня поточного року.

Щодо підприємств з доходом понад цей розмір рішення приймає Мінсоцполітики України.

Водночас Мінсоцполітики України, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям, Мінсоцполітики АР Крим доручено максимально прискорити розгляд заяв інвалідів для вирішення питань пільгового оподаткування, а Міндоходів України сприяти врегулюванню проблемних питань, що виникають у зв’язку з впровадженням зазначеного механізму надання пільг.

Виробники дитячого харчування

Виробництво дитячого харчування — це стратегічний сектор вітчизняної харчової промисловості. З метою стимулювання його подальшого розвитку та збільшення обсягів виробництва з боку держави приділяється особлива увага та надаються певні преференції, зокрема з оподаткування.

Так, п. 154.2 ст. 154 Податкового кодексу встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток, отриманий суб’єктами господарювання від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, які входять до Переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Перелік таких спеціальних продуктів дитячого харчування і порядок віднесення цих продуктів до продукції власного виробництва регламентуються постановою № 859, згідно з якою спеціальні продукти дитячого харчування визнаються продукцією власного виробництва, якщо вони повністю були вироблені в спеціалізованих цехах підприємств (незалежно від форм власності) на території України з використанням вітчизняної сировини.

При цьому продукти дитячого харчування, виготовлені із сировини, плодоовочевих напівфабрикатів, круп та круп’яного борошна, закуплених за імпортом (за винятком вітамінів, компонентів рисового та вівсяного борошна, які не виробляються в Україні), а також продукти дитячого харчування, закуплені організаціями, які займаються підготовкою їх для продажу (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та перепакування), продажем, транспортуванням, зберіганням тощо, не можуть визнаватися продукцією власного виробництва.

Прибуток, звільнений від оподаткування, має цільове призначення та спрямовується на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін на ці продукти.

Міжнародна технічна допомога

Пільги щодо оподаткування поширюються на прибуток, отриманий підприємствами за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми — Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС (п. 154.4 ст. 154 Податкового кодексу).

Дія цієї пільги регламентується Законом № 309 та Порядком № 153.

Згідно зі ст. 10 Закону № 309 міжнародна технічна допомога підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок № 153 визначає процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги.

Таким чином, право на звільнення прибутку, зазначеного у п. 154.4 ст. 154 Податкового кодексу, платники податку мають лише за умови дотримання ними норм Закону № 309 та Порядку № 153. В інших випадках прибуток оподатковується на загальних підставах.

Кошти, вивільнені від оподаткування, використовуються виключно на фінансування вищезазначених програм.

При цьому у разі якщо вимоги щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів порушуються, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до вимог Податкового кодексу.

Діяльність з оздоровлення та відпочинку дітей, надання освітніх послуг

Податковим кодексом встановлено, що не є об’єктом оподаткування прибуток, отриманий державними підприємствами «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей, та прибуток дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг.

Податкові канікули

Податкові канікули запроваджено Податковим кодексом з метою стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, відповідна група платників податку на прибуток, за умови дотримання відповідних критеріїв, установлених п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу, на період з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р., може застосовувати ставку податку 0%.

Так, застосовувати зазначену ставку податку суб’єкти господарювання можуть, якщо:

  • розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн.;
  • середньооблікова кількість працівників протягом року не перевищувала 20 осіб;
  • розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, установлені законом.

Крім того, право на отримання цієї пільги мають платники податку на прибуток, які відповідають одному з критеріїв, визначених абзацами «а» — «в» п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу, а саме:

  • утворені в установленому законом порядку після 01.04.2011 р.;
  • діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
  • зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників — до 50 осіб.

При цьому у разі якщо у таких платників у будь-якому звітному періоді порушується хоча б один із вищезазначених критеріїв, то такі платники зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за загальними правилами, тобто за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 з урахуванням вимог п. 10 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу, та подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою наказом № 1213.

Крім того, у разі якщо платники податку перебувають на податкових канікулах та у цей період здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), вони зобов’язані нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Дія податкових канікул не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворено в період після набрання чинності розділом III Податкового кодексу шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації або здійснюють заборонені для них види діяльності.

Крім того, права на податкові канікули не мають суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність, перелічену у пп. 2 п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу.

Слід звернути увагу на те, що для платників податку, які застосовують ставку податку 0%, кошти, вивільнені від оподаткування, мають цільове призначення та використовуються з урахуванням такого:

суми коштів, що не перераховано до бюджету при застосуванні нульової ставки податку, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;

суми коштів, що не перераховано до бюджету від застосування нульової ставки, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

Під матеріально-технічною базою суб’єкта господарювання розуміють виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва та документи, що використовуються суб’єктом господарювання у процесі вчинення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності.

У разі якщо суми коштів, що не перераховано до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, використано не за цільовим призначенням, їх слід перерахувати до бюджету в І кварталі наступного звітного року.

Необхідно пам’ятати, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України.

Енергоефективні технології та альтернативні види палива

Тема впровадження енергоефективних проектів і технологій на сьогодні є важливою та актуальною, тому з метою стимулювання діяльності підприємств цієї галузі їм надається державна підтримка, зокрема у вигляді пільг з оподаткування податком на прибуток.

Так, ст. 158 Податкового кодексу визначено особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергоефективних технологій, а саме: звільняється від оподаткування 80% прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України. Стислий опис видів таких товарів наведено у Переліку, затвердженому постановою № 1005.

Крім того, звільняється від оподаткування 50% прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, включених до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів і проектів.

При впровадженні платником податку енергоефективних заходів і проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів і реалізації проектів. Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначені преференції діятимуть протягом п’яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

Індустрія програмної продукції

З метою розвитку вітчизняної індустрії програмної продукції суб’єктам господарювання у цій сфері надано значні преференції. Так, Законом № 5091 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу доповнено новим п. 15, згідно з яким починаючи з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. такі платники податків нараховують податок на прибуток, отриманий від економічної діяльності в цій сфері, за ставкою 5%.

Право на застосування ставки податку 5% отримують ті суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним у пп. 1.4 п. 15 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, та отримують свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування.

Для визначення об’єкта оподаткування за пільговою ставкою (5%) такі платники ведуть окремий облік доходів і витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від здійснення пільгових операцій та операцій, що підлягають оподаткуванню за загальними правилами (19%). При цьому до складу витрат таких платників, пов’язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за пільговою ставкою, не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку від провадження такими платниками іншої (непільгової) діяльності.

Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, який оподатковується за пільговою ставкою, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності. Тобто якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою 5%, та отримання прибутку від іншої діяльності, то витрати платника податку, пов’язані з отриманням прибутку, що оподатковується за пільговою ставкою, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від пільгової діяльності відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податку (пп. 1.3 п. 15 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

Інвестиційні проекти

Законом № 5205 починаючи з 01.01.2013 р. запроваджено податкові преференції з оподаткування податком на прибуток у вигляді застосування знижених ставок для оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки.

Так, починаючи з 01.01.2013 р. прибуток таких підприємств оподатковується у такому порядку:

  • з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р. — 0%;
  • з 01.01.2018 р. по 31.12.2022 р. — 8%;
  • з 01.01.2023 р. — 16%.

Інвестиційним проектом у пріоритетній галузі економіки вважається інвестиційний проект, передбачений для реалізації на новоствореному або діючому підприємстві, на якому буде проведено реконструкцію або модернізацію (за обов’язкової умови виділення окремого структурного підрозділу, де реалізовуватиметься інвестиційний проект) та який водночас відповідає таким критеріям:

загальна кошторисна вартість перевищує суму, еквівалентну:

  • 3 млн. євро — для суб’єктів великого підприємництва;
  • 1 млн. євро — для суб’єктів середнього підприємництва;
  • 500 тис. євро — для суб’єктів малого підприємництва.

Кількість створених нових робочих місць для працівників, які безпосередньо задіяні у виробничих процесах, перевищує:

  • 150 — для суб’єктів великого підприємництва;
  • 50 — для суб’єктів середнього підприємництва;
  • 25 — для суб’єктів малого підприємництва.

Середня заробітна плата працівників не менш як у 2,5 раза перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У разі якщо протягом двох років з дня схвалення інвестиційного проекту або у наступні роки не досягнуто вищеперелічених критеріїв чи у разі відмови суб’єкта господарювання від реалізації інвестиційного проекту, такий суб’єкт втрачає право на застосування правил оподаткування з урахуванням вищезазначених особливостей та зобов’язаний сплатити податок на прибуток на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту.

Крім того, при досягненні такими суб’єктами господарювання суми податкових пільг з податку на прибуток у розмірі, що дорівнює сумі фактично здійснених інвестицій, прибуток, отриманий у звітних періодах, наступних за звітним періодом, в якому було досягнуто такого розміру податкових пільг, оподатковується на загальних підставах.

Таким чином, від оподаткування звільняється прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах, визначених за правилами податкового обліку фактичних витрат, передбачених інвестиційною програмою, та межа яких не перевищує загальної річної суми такої інвестиційної програми (п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу).

Неприбуткові установи та організації

Нагадаємо, що згідно з положеннями Податкового кодексу неприбутковими установами та організаціями вважаються ті установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Звільнення від оподаткування податком на прибуток доходів неприбуткових установ та організацій передбачено ст. 157 Податкового кодексу. Право на користування пільгами в оподаткуванні виникає після внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ в порядку, положення про який затверджено наказом № 37 (далі — Реєстр), та присвоєння їм відповідної ознаки неприбутковості.

Визначення доходів неприбуткової організації, що підлягають звільненню від оподаткування, напряму залежить від виду такої неприбуткової організації та присвоєної їй ознаки неприбутковості. Чіткий перелік доходів неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування, визначено у пунктах 157.2 — 157.9 ст. 157 Податкового кодексу.

Проте у разі якщо неприбуткова установа та організація отримують дохід з інших джерел, ніж передбачено вищезазначеними нормами Податкового кодексу, то вони зобов’язані сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вищих за суму таких доходів. При цьому для визначення суми оподатковуваного прибутку сума амортизаційних витрат не враховується.

Територіальні органи Міндоходів України вправі виключити організації із Реєстру у разі порушення ними положень Податкового кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До таких порушень, зокрема, належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, наприклад для провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Варто зазначити, що змінами, внесеними Законом № 422 до п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу, для неприбуткових організацій виключено вимогу щодо сплати податку на прибуток із суми перевищення надходжень від окремих видів доходів у І кварталі звітного року на 25% суми загальних доходів попереднього року.

Надання тимчасових податкових пільг іншим суб’єктам господарювання

Перелік суб’єктів господарювання, яким надаються тимчасові пільги, наведено у пунктах 15 — 19 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу. Зокрема, тимчасово, до 01.01.2020 р., звільняються від оподаткування:

  • прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
  • прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної та теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
  • прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених ст. 7 Закону № 1391, для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України;
  • прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону № 1392.

Строком на 10 років починаючи з 01.01.2011 р. від оподаткування звільняється прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії.

Крім того, також мають пільги в оподаткуванні отриманого прибутку суб’єкти господарської діяльності, які надають готельні послуги (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» й «три зірки», у тому числі новозбудовані чи реконструйовані, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрацію існуючих будівель і споруд.

Такими пільгами можуть скористатися ті суб’єкти господарювання, у яких дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання становить не менше 50% сукупного доходу за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга.

Нагадаємо, що розмір сукупного доходу раніше було обмежено 75%, але змінами, внесеними Законом № 5180 до п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, таке обмеження зменшено до 50%.

Вивільнені від оподаткування кошти спрямовуються платником податку на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), впровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів (у тому числі отриманих до дня набрання чинності Податковим кодексом), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними. При цьому якщо платникові податку для погашення такого кредиту та сплати процентів за ним надано кредит (кредити) рефінансування, враховуються лише ті суми, що сплачуються за кредитом (кредитами) рефінансування.

Також починаючи з 01.01.2011 р. строком на 10 років від оподаткування податком на прибуток звільняється:

  • прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (групи 17 — 19 КВЕД ДК 009:2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;
  • прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості;
  • прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (клас 72.19 група 72.1 розділ 72 КВЕД ДК 009:2010), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;
  • прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (класи 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005).

Крім того, тимчасово, до 01.01.2015 р., звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

До 01.01.2016 р. не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб’єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб’єктами мультиплікації (виробниками мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.

Визначення курсових різниць

Змінами, внесеними Законом № 4453, для платників податку, які підпадають під дію пунктів 15 — 19 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу, встановлено окремий, відмінний від загальних правил, порядок визначення курсової різниці щодо суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті.

Згідно з цим порядком для зазначеної категорії платників податку визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості (зобов’язання), вираженої в іноземній валюті, яку буде отримано або сплачено у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіваленті, що виникає за операціями, пов’язаними з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування (у тому числі із створенням та переоснащенням матеріально-технічної бази), здійснюється на суму повного або часткового погашення заборгованості (зобов’язання) на дату здійснення такого погашення. Фінансовий результат, отриманий внаслідок перерахунку такої заборгованості (зобов’язання), обліковується разом з результатами діяльності платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування, відповідно до п. 152.11 ст. 152 Податкового кодексу щодо ведення окремого обліку.

Це означає, що перерахунок курсових різниць такими платниками податку на дату балансу вже не провадиться.

Цільове використання коштів, вивільнених від оподаткування

Як зазначалося вище, суми вивільнених коштів (суми податку, які внаслідок застосування пунктів 15 — 19 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними.

Внесені Законом № 4453 зміни до п. 21 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу дають змогу платникам податку, які підпадають під дію пунктів 15 — 19 цього підрозділу, за рахунок вивільнених коштів повертати кредити, у тому числі ті, що було отримано до дати набрання чинності Податковим кодексом. При цьому якщо платником податку для погашення кредиту, використаного на зазначені цілі, та сплати процентів за ним отримано кредит (кредити) рефінансування, то для цілей цього пункту враховуються лише суми, які сплачуються платником за кредитом (кредитами) рефінансування.

Слід зазначити, що перелічені напрями використання коштів, вивільнених від оподаткування, мають бути пов’язані виключно з тією діяльністю платника податку, прибуток (дохід) від здійснення якої звільняється від оподаткування.

З метою оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

Крім того, Законом № 4453 встановлено граничний строк для використання вивільнених коштів, який становить 1095  днів із  дати закінчення періоду, за  результатами якого платник податку залишив ці  кошти в  своєму розпорядженні.

При цьому слід ураховувати, що залишок вивільнених та невикористаних коштів розраховується за підсумками кожного звітного (податкового) періоду, в якому платником податку було отримано звільнення від оподаткування податком на прибуток.

У разі якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) кошти, вивільнені відоподаткування, не  будуть використані, то  після закінчення зазначеного періоду платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з  податку на  прибуток за  результатами податкового періоду, в  якому закінчується граничний строк використання сум вивільнених коштів, а  також сплатити пеню, нараховану відповідно до  норм Податкового кодексу.

Механізм використання коштів, вивільнених від оподаткування, встановлено Порядком № 299. Про використання таких коштів до територіального органу Міндоходів України подається Звіт, форму якого затверджено наказом № 1685.

Відображення пільгових операцій у Податковій декларації

Відображення пільгових операцій здійснюється у додатку ПЗ «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» (до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом № 1213).

Додаток ПЗ складається з двох таблиць:

  • у табл. 1 здійснюється розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування;
  • у табл. 2 зазначаються підстави для застосування пільги.

Відповідні показники цього додатка визначаються з урахуванням положень п. 152.11 ст. 152 Податкового кодексу, якими встановлено, що платники податку, прибуток яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування податком на прибуток, ведуть окремий облік такого прибутку. Окремо ведеться облік доходів, щодо яких застосовуються пільги (підстави для їх застосування зазначаються у табл. 2).

У разі якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності, що не підлягають оподаткуванню, прибуток визначається за кожним видом такої діяльності окремо, а в табл. 2 додатка ПЗ відображаються підстави для застосування пільги.

Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України (п. 30.8 ст. 30А Податкового кодексу).

Облік податкових пільг

Суб’єкти господарювання, які мають право на застосування податкових пільг, зобов’язані:

  • вести облік сум податків (зборів), не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманими пільгами;
  • складати Звіт про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою № 1233;
  • подавати до територіальних органів Міндоходів України за місцем реєстрації зазначений вище звіт у строки, встановлені для подання квартальної звітності. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Водночас враховуючи те, що платники податку на прибуток переважно подають податкову декларацію з податку на прибуток за звітний рік, сума податку від діяльності, звільненої від оподаткування, визначається у податковій декларації, то й суми пільги зі сплати цього податку для тих платників, що подають лише річну декларацію, слід визначати за звітний рік.

Проте за наявності пільг з інших податків і зборів Звіт про суми податкових пільг подається у загальному порядку, тобто щокварталу.

Обчислення суми пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування здійснюється за допомогою такого алгоритму (алгоритм наведено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом № 584):

сума пільги = (Доходи від діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування — Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування — Інші витрати, які відносяться до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування) × Розмір ставки податку.

Відповідальність за порушення цільового використання коштів, вивільнених від оподаткування

Контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також за їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг), та своєчасного повернення коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі, покладається на територіальні органи Міндоходів України за місцем реєстрації суб’єкта, що застосовує пільги з оподаткування прибутку.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті Податкового кодексу, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню.

Якщо відповідний територіальний орган Міндоходів України самостійно визначає суму податкового зобов’язання, то на платника податку накладається штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу).

Повторне протягом 1095 днів визначення суми податкового зобов’язання з цього податку тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42