Статті

Митна вартість: історія, сьогодення та перспективи

Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, а й у системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі, як мито, митні збори, акцизний податок та податок на додану вартість.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон держави, — одна з кардинальних і найболючіших проблем митної справи. Питання тлумачення митної вартості товарів і методики її визначення досить часто призводили (і призводять!) до конфліктів між підприємцями і владою. Велике значення умов і порядку визначення митної вартості товарів полягає, зокрема, в тому, що цей процес, з одного боку, суттєво позначається на цінах ринку, а з іншогодосить негативно відображається на формуванні державного бюджету.


Історія

Ця вкрай складна для нас проблема існувала ще в сиву давнину, на зорі митної справи. Митні платежі значно примножували доходи. Спочатку вони утримувалися з кількості товарів — ввезення, міри без урахування вартості об’єкта оподаткування. З часом при визначенні розміру митних платежів стали звертати увагу на вартість товару.

Про це свідчать факти з історії розвитку митно-тарифного регулювання у Давній Індії. Вважається, що автором передової на той час системи адміністрування був прем’єр-міністр Каутілія (317 — 180 рр. до н. е.), який розробив збірник законодавства «Артазастра», де було зазначено шляхи проходження товаропотоків для цілей нарахування митних податків, умови сплати податків, чітку систему сплати митних штрафів, що визначалися в кратних розмірах до суми нарахованих податків.

У збірнику «Артазастра» передбачалося обов’язкове декларування кількості або вартості товару. У разі заниження його кількості або вартості стягувалася сума у вісім разів більша від належної.

Визначення митної вартості завжди було копіткою справою. Власники товарів намагалися декларувати вантажі, занижуючи їх вартість, що, відповідно, зменшувало суму сплати митних податків. Водночас в інтересах митників необхідно було встановити їх реальну вартість, а іноді й завищену, щоб отримати максимальні доходи. Одним із варіантів вирішення суперечки стало застосування механізму специфічних ставок (у грошовому виразі за одиницю товару), а не адвалорних (у процентному відношенні до митної вартості товару).

Найпростішу адвалорну ставку мита 5% (1 шилінг з фунта) було застосовано в Англії у 1303 р. Але непорозуміння між власниками товарів і митниками щодо визначення митної вартості вдалося уникнути шляхом запровадження переліків імпортованих та експортованих товарів із визначенням їх митної вартості за одиницю чи вагу товару. Використання таких переліків практично перетворювало адвалорну 5-відсоткову ставку мита за формою в специфічну ставку на кожний товар по суті.

Вплив на митну вартість мало і здешевлення грошей (монет). Для прикладу: у ХVІ ст. монети втратили свою вартість через загальне здешевлення металу внаслідок його припливу з Нового Світу, а також застосування металу низької якості.

Протягом ХVІ ст. золотий впав у ціні вдвічі, протягом ХVІІ ст. — ще вшестеро, а разом упродовж двох століть — удванадцятеро. Відповідно змінилися й ціни товарів. Так, з 1580 р. по 1640 р. вони зросли (у грошах): на лікоть атласу — з 24 до 72; на камінь перцю — з 300 до 1000; на камінь цукру — зі 180 до 600; на гарнець вина — з 45 до 150; на гривню срібла — зі 180 до 600; на чвертку пшениці — з 16 до 53,5; на щуку — з 2,1 — 6 до 7,4 — 18. Змінилася також і заробітна плата: робітникові денно — з 1/3 до 4 ½; воякові пішому за четверть року — зі 150 до 492; кінному — з 300 до 984.

Аби зупинити зростання цін, починаючи з 1620 р. було утворено комісії для встановлення цін на товари. Ці ціни обиралися й публікувалися. За порушення рішення комісії загрожувала конфіскація товару та грошова кара. Однак реальної користі від діяльності комісій не було. За визначенням однієї з пізніших таких комісій (1643 р.), ті такси не могли осягнути якогось реального значення, бо купці не приймали їх. Все це спонукало купців до бойкоту й гальмувало торговельний рух. Зазначена комісія 1643 р. висловила переконання, що взагалі таке таксування неможливе, «бо не може ані обійняти всієї різнорідності товарів, ані застосовуватися до відмінностей в їх якості», і що найважливіше — не можна взагалі диктувати ціни привозним товарам, «які мають свою ціну з тих країв залежно від своєї кількості або браку її».

У 1950 р. у м. Брюсселі підписано Конвенцію про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів. Митна вартість сприймалася як нормальна ціна товару (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем за умов повної конкуренції відкритого ринку), визначена на умовах СІФ (вартість, страхування і фрахт) у місці перетинання митного кордону країни — імпортера товару.

У 1979 р. у рамках Токійського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) підписано Угоду про застосування ст. VІІ ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей», яка визначала митну вартість як ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари при продажу з метою експорту до країн імпорту, скориговану з урахуванням установлених додаткових нарахувань до цієї ціни.

Відповідно до Угоди про застосування ст. VІІ ГАТТ 1994 р. митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країн імпорту. Причому в цій Угоді митна вартість імпортних товарів означає вартість товарів для цілей справляння адвалорних мит на імпортні товари.

Отже, призначенням митної вартості є реалізація основного принципу ст. VІІ ГАТТ, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або оцінка аналогічного товару не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Дійсна вартість має дорівнювати ціні, за якою для часу і місця, визначених законодавством країни-імпортера, такий або аналогічний товар пропонується для продажу у звичайному режимі торгівлі за умови повної конкуренції.

Сьогодення

Питання визначення вартості товарів, які перетинали кордон, залежали від процесу розвитку міжнародної торгівлі і завжди були приводом для дискусій у суспільстві, потребували чіткого недвозначного тлумачення в законодавчих актах, щоб не стати об’єктом зловживань. Тривають такі дискусії й сьогодні.

Наведемо деяку хронологію заходів громадськості лише за 2013 р., на яких розглядалися питання митної вартості.

У лютому 2013 р. з метою застосування дійсного (адекватного) рівня митної вартості товарів при їх митному оформленні за дорученням Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка створено робочі групи з представників митних та податкових органів із залученням працівників територіальних органів, а також суб’єктів ЗЕД.

На засіданні Громадської ради при Держмитслужбі України, яке відбулося 28 лютого, було порушено питання щодо вирішення проблем стосовно економічно обґрунтованої ціни товарів, що розміщуються в митному режимі імпорту, у розрізі товарних підкатегорій.

6 березня вперше відбулася спільна нарада щодо економічно обґрунтованої ціни товарів, що розміщуються в митному режимі імпорту, у розрізі товарних підкатегорій. У заході взяли участь представники Держмитслужби України, Державної податкової служби України, професійних, ділових асоціацій, громадських організацій та суб’єктів ЗЕД.

21 березня на останньому засіданні Громадської ради при Держмитслужбі України її членами було порушено питання щодо діяльності робочої групи, яка збирала та опрацьовувала інформацію стосовно економічно обґрунтованих цін товарів, що розміщуються в митному режимі імпорту.

14 травня відбулося організаційне засідання Комітету Ради підприємців з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України, на якому розглядалися питання, що виникають під час здійснення митного контролю та оформлення товарів. Насамперед це проблема визначення митної вартості.

17 липня — робоча зустріч фахівців Департаменту митної справи з представниками Громадської ради при Південній митниці, проведена за дорученням заступника Міністра доходів і зборів України Віктора Левицького за результатами звернень до урядової «гарячої лінії». Громадськість інформувала представників влади, що значна частина рішень про коригування митної вартості товарів виноситься посадовими особами митниць із порушенням встановленого порядку застосування методів її визначення.

19 липня відбулося засідання Громадської ради при Міністерстві доходів і зборів України. Питаннями порядку денного були визначення та коригування митної вартості.Заступник голови Громадської ради при МіндоходівОлег Платонов поінформував членів Ради, що за результатами аналізу звернень суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності основним проблемним питанням є визначення та коригування митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення товарів.

26 липня відбулось перше засідання Комісії Громадської ради при Міндоходів з питань митної справи. Члени Комісії розглянули ситуацію, що склалася при визначенні митної вартості, та ухвалили рішення — узагальнити звернення суб’єктів ЗЕД, підготувати запит на отримання статистичної інформації щодо кількості рішень, прийнятих працівниками митниць про коригування митної вартості товарів, а також інформації щодо кількості рішень про визначення митної вартості за першим методом.

Нинішній рік характеризується дискусіями, присвяченими темі митної вартості. Адже є запитання як у влади, так і у бізнесу. Більше того, як в однієї, так і в іншої сторони є пропозиції щодо їх вирішення та спільні напрацювання.

Перспектива

Модератором спільних напрацювань також виступив Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Для забезпечення митного оформлення у строки, визначені п. 1 ст. 255 Митного кодексу України, підвищення відповідальності декларантів за правильність вибору методу декларування митної вартості товарів та за достовірність відомостей про визначення митної вартості товарів було розроблено та зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо митної вартості товарів та методів її визначення)» (далі — законопроект) та розміщено на сайті (реєстраційний № 2061а від 20.05.2013 р., внесено народним депутатом Віталієм Хомутинніком). Цим законопроектом запропоновано зміни до розділу ІІІ, статей 263 та 311 Митного кодексу України щодо порядку декларування митної вартості товарів.

4 вересня 2013 р. на черговому засіданні Комітету розглянуто доопрацьовану редакцію. (Цей законопроект уже розглядався 14 червня на Комітеті, і було ухвалено рішення про його доопрацювання.) Відкриваючи розгляд порядку денного щодо законопроекту, Віталій Хомутиннік коротко поінформував про позиції, які пропонуються в ньому, а саме:

  • уточнено випадки, коли застосовується перший метод визначення митної вартості та коли цей метод застосувати неможливо;
  • чітко встановлено право декларанта на випуск товарів у вільний обіг за заявленою митною вартістю і прописано відповідну процедуру з цього питання;
  • визначено, що документом, який підтверджує заявлену митну вартість, є декларація митної вартості. Інші документи, що підтверджують заявлену митну вартість, подаються під час митного оформлення за власним бажанням декларанта (значно скорочено перелік документів, які подаються до відповідних процедур);
  • уточнено та затверджено перелік випадків, коли митниця може відмовити у митному оформленні за заявленою митною вартістю за першим методом;
  • визначено, що відомості стосовно митної вартості, які містяться в інформаційних системах Міністерства доходів і зборів України, не можуть бути підставою для коригування митної вартості, визначеної декларантом за ціною договору.

На презентації законопроекту Віталій Хомутиннік акцентував увагу учасників засідання на тому, що цей проект підтримано громадськістю. І справді, неодноразово в Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики проводилися засідання робочої групи з доопрацювання проекту закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо митної вартості товарів та методів її визначення)».

У засіданні поряд з представниками Секретаріату зазначеного Комітету, Міндоходів України, Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва України взяли участь представники Громадської колегії з питань податкової та митної політики, Американської торгової палати в Україні, експерти Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, представники бізнес-асоціацій. Засідання проходили у форматі постатейного обговорення законопроекту з урахуванням поданих зауважень і пропозицій.

Отже, Секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики було проведено значну роботу щодо залучення громадськості до опрацювання тексту законопроекту.

На засіданні Комітету деякі його члени висловили застереження, що такий підхід нівелює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час їх митного оформлення: таким чином органи Міндоходів де-факто позбавляються права коригувати митну вартість, що негативно вплине на надходження до державного бюджету. З огляду на ці зауваження керівник Комітету Віталій Хомутиннік нагадав присутнім, що новим Митним кодексом України митниці надано для цього важіль — пост-аудит.

Заступник Міністра доходів і зборів України Андрій Ігнатов звернув увагу учасників засідання на те, що функцію пост-аудиту переоцінено. Для його ведення потрібно вносити зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів, до законів, що регулюють судові відносини. Він висловив готовність підтримати цей законопроект, якщо буде підготовлено збалансовані зміни.

Членами Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики прийнято рішення: законопроект № 2061а ухвалити в першому читанні та доопрацювати його редакцію з урахуванням пропозицій Міністерства доходів і зборів України.

Можна лише прогнозувати, в якій редакції буде остаточно ухвалено закон щодо митної вартості. Але одне можна сказати з упевненістю — тільки діалог, взаємодія держави та бізнесу допоможуть у вирішенні цього питання.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42