Статті

Податковий запит: шлях без перешкод

Чимало держав уклали між собою угоди з податкових питань. Активним учасником цього процесу є і Україна, яка нещодавно приєдналася до Глобального форуму ОЕСР з обміну податковою інформацією.


На думку Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка, це сприятиме підвищенню прозорості української податкової системи як для інвесторів, так і для країн-партнерів. Уряди багатьох країн сьогодні активно працюють над налагодженням обміну інформацією щодо фінансових потоків і тіньових схем ухилення від оподаткування. І Україна в цьому сенсі — у глобальному тренді. «У комплексі із законом про трансфертне ціноутворення цей крок дасть змогу перекрити схеми з мінімізації податкових зобов’язань через виведення прибутків до офшорів та низькоподаткових юрисдикцій», — переконаний Олександр Клименко.

Правове підґрунтя

Наразі у нас існує правове поле для обміну інформацією з 68 країнами світу, з яких понад 40 інтенсивно обмінюються даними на постійній основі. За рік працівники відділу обміну податковою інформацією Управління податкового співробітництва Департаменту міжнародних зв’язків Міндоходів України опрацьовують у середньому 2200 — 2400 документів. А з початку поточного року опрацьовано 1728 пакетів документів з питань обміну інформацією за спеціальними запитами з компетентними органами зарубіжних країн.

Питанням розвитку правової бази й усунення будь-яких перешкод на шляху, який проходить запитувана інформація, особливу увагу було приділено під час нещодавньої селекторної наради з керівниками територіальних органів Міндоходів, проведеної керівництвом Департаменту міжнародних зв’язків Міністерства доходів і зборів України.

Загалом обмін податковою інформацією здійснюється на правових підставах — відповідно до міжнародних податкових угод, передусім про уникнення подвійного оподаткування, угод про обмін інформацією та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Щодо країн СНД, то обмін інформацією з ними регулюється також багатосторонньою Угодою між державами — учасницями СНД про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства та боротьби з порушеннями в цій галузі.

Укладені договори регулюють такі питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх відносинах між державами, як уникнення подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податків, розподіл прав оподаткування між договірними державами, усунення податкової дискримінації, взаємне зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Крім того, такі міжнародні договори передбачають умови конфіденційності та регламентують порядок використання і розголошення наданої інформації.

Наразі обмін інформацією з компетентними органами зарубіжних країн у внутрішньому правовому полі регулюється Порядком обміну інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.2012 р. № 1247, зареєстрованим у Мін’юсті України 25.12.2012 р. за № 2171/22483, яким передбачено основні вимоги до оформлення документів, що надсилаються в рамках обміну податковою інформацією, строки надання інформації, підстави для підготовки запитів.

Спеціальний запит: хто й чому ініціює

За відповідний період за кордон надіслано 942 спеціальні запити, найбільшу кількість яких адресовано до компетентних органів Російської Федерації (133 запити), Польщі (82), Швейцарії (55), Китаю (48), Кіпру (42), Нідерландів (42), Великої Британії (40), Німеччини (35), Молдови (33), країн Балтії (28), США (28), Туреччини (25), Казахстану (23), Італії (23), Болгарії (19), Грузії (19), Білорусі (16).

Ініціаторами запитів були переважно регіональні та структурні підрозділи Міндоходів України: Міжрегіональне головне управління Міндоходів — Центральний офіс з обслуговування великих платників; головні управління Міндоходів у Донецькій, Луганській, Харківській, Львівській областях, м. Києві.

Найчастіше спеціальні запити спрямовувались для виявлення та попередження ухилення від оподаткування податком на прибуток; з питань трансфертного ціноутворення: визначення вартості товару для цілей оподаткування, дослідження ціни експортної продукції за непрямими контрактами, експортом продукції за цінами, нижчими від звичайних; здійснення нетипового експорту; здійснення операцій пов’язаними особами; застосування нульової ставки ПДВ (переважно для країн СНД); залучення запозичених ресурсів під завищений процент; проведення свідомо збиткових операцій, які є нетиповими для основної діяльності підприємства; перерахування коштів на фіктивне підприємство з подальшим банкрутством останнього і віднесенням заборгованості до складу валових витрат; підтвердження довідки про статус податкового резидента, з яким укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування; отримання інформації про повноваження, надані головною компанією представництву на території України; підтвердження виплати доходів нерезиденту з джерелом їх походження з України у вигляді роялті за право користування торговим знаком; підтвердження перерахування інвестицій за кордон та отримання доходів (дивідендів) суб’єктами господарювання України.

Про інформативну цінність і неформальний підхід

Останнім часом у відповідь на запити української сторони щодо обміну податковою інформацією дедалі частіше надходять листи від компетентних органів деяких зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швейцарії, Туреччини, Китаю), в яких акцентується увага на необхідності дотримання міжнародних стандартів під час підготовки спеціальних письмових запитів. Про це йшлося у листі Департаменту міжнародних зв’язків Міндоходів України від 21.08.2013 р. № 15740/7/99-99-12-01-02-17.

Компетентні органи цих країн наголошують на обов’язковій наявності у запитах таких відомостей, як опис вірогідного порушення законодавства, що потребує підтвердження та зазначення можливих втрат бюджету; опис зусиль, докладених для отримання цієї інформації із джерел на території України, та запевнення, що внутрішні джерела інформації вичерпано; дані стосовно наявності інформації про закордонних суб’єктів господарювання в Інтернет-джерелах; причини, з яких припускається, що інформація може бути в розпорядженні іноземного компетентного органу; інформація, чи мають відношення до справи бухгалтерські документи закордонних асоційованих осіб; дані про суму та дату виникнення податкового боргу платника податків; опис схеми можливого ухилення від сплати податків або приховування оподатковуваних доходів; запевнення, що українська сторона готова надавати інформацію на аналогічні запити, надіслані зарубіжними компетентними органами, та використовувати надану ними інформацію відповідно до положень міжнародних договорів.

Вкрай важливим є той факт, що запитувана інформація, потрібна для висування вимог до платника відповідно до внутрішнього законодавства України, нерідко виходить за межі дії конвенцій, згідно з якими відбувається обмін податковою інформацією.

Українську сторону поінформовано також про те, що для надання відповідей на всі порушені в запиті питання слід зазначати в ньому мету отримання запитуваної інформації для виконання положень міжнародних договорів.

Якщо опис справи вказує на використання асоційованих осіб з метою приховування прибутку або доходів (зокрема, якщо платник податку та асоційована особа — резидент іншої країни постачають один одному товари, виконують роботи або надають послуги за цінами, відмінними від цін, що переважають на ринку (звичайних цін)), необхідно описати схему такої діяльності та навести порівняльний аналіз цін.

Особливу увагу при підготовці запитів слід звертати на підбір додаткових матеріалів, які слугують ілюстрацією того, що український платник, стосовно якого оформляється запит, у кожному окремому випадку здійснював діяльність за схемою, яка давала змогу приховувати одержані доходи та здійснювати інші порушення податкового законодавства. Супровідні матеріали слід підбирати з огляду на інформативну цінність для іноземного компетентного органу.

Співвідношення опрацьованих документів та практичного результату, отриманого після надсилання, часто-густо свідчить про формальний підхід багатьох ініціаторів запитів до їх підготовки. Тому відповідальні фахівці наголошують, що лише чітка підготовка запитів, пояснення причин необхідності інформації, опис схеми діяльності платників податків, підбір додаткових матеріалів з огляду на їх інформативну цінність для іноземного компетентного органу можуть бути передумовою отримання чітких і змістовних відповідей на поставлені запитання, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню результативності боротьби з фактами ухилень від сплати податків та наповненню бюджету. Беручи до уваги загальносвітові тенденції з недопущення надсилання до компетентних органів зарубіжних країн необґрунтованих запитів, Департамент міжнародних зв’язків надалі звертатиме особливу увагу на якість їх підготовки.

«Низькоподаткова юрисдикція»: як боротися з відпливом капіталу

Утім, трапляється, що обмін податковою інформацією з низкою юрисдикцій здійснити неможливо з огляду на відсутність відповідного правового поля. Тому нині проводиться активна робота з підготовки до підписання нових угод, зокрема з так званими низькоподатковими юрисдикціями, що дасть змогу ефективніше здійснювати боротьбу з відпливом капіталу та фактами уникнення оподаткування, а державу забезпечить дієвими інструментами щодо попередження неконтрольованого виведення капіталів з нашої країни до офшорів та юрисдикцій з низькими ставками оподаткування і сприятиме якіснішому контролю за операціями з нерезидентами, а також завадить неправомірній податковій оптимізації.

Складено перелік країн, з якими проводили роботу, визначили пріоритетність і дипломатичними каналами надіслали запити до їхніх компетентних органів, а саме: Антигуа і Барбуда, Беліз, Аруба, Бермудські Острови, Британські Віргінські Острови, Кайманові Острови, Мальдіви, Монако, Панама, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія, Сінт-Мартен, Сейшельські Острови.

Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 435-р від 19 червня 2013 р. Міністра доходів і зборів Олександра Клименка уповноважено на підписання Угоди між Урядом України та Урядом Белізу про обмін інформацією з податкових питань. А також опрацьовано проект угоди про обмін інформацією з Арубою (пропозиції арубської сторони до проекту угоди погоджено з МЗС України, Мінфіном України, Мінекономрозвитку України та Мін’юстом України). Підготовку текстів зазначених двох угод до підписання може бути здійснено найближчим часом.

Триває робота щодо укладення угоди про обмін інформацією з Британськими Віргінськими Островами (за повідомленням з Посольства України у Великій Британії, віргінська сторона незабаром має повідомити про результати розгляду української пропозиції).

Крім того, встановлено безпосередні контакти з відповідними посадовими особами з податкових органів Кайманових і Бермудських Островів, які займаються укладанням угод про обмін інформацією від імені цих держав, та розпочато переговорний процес про укладання міжурядових угод про обмін інформацією. Переговори щодо проекту угоди з Мальдівами наразі продовжувати неможливо, оскільки мальдівською стороною запропоновано неприйнятні для України зміни до проекту угоди (надання інформації на платній основі, неможливість отримання банківської інформації).

Нові обрії співпраці

Неабияк спрощує обмін інформацією і водночас надає допомогу у стягненні податків приєднання України до багатосторонньої Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка набрала чинності для України з 1 липня 2009 р. Крім того, наша держава виконала всі процедури, необхідні для приєднання до Протоколу про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Цей документ набрав чинності для України з 1 вересня 2013 р.

Конвенція охоплює всі види податків і є чинною для Австралії, Азербайджану, Албанії, Аргентини, Белізу, Бельгії, Великої Британії, Гани, Греції, Грузії, Данії, Індії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кореї, Коста-Рики, Мальти, Мексики, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Словенії, США, України, Фінляндії, Франції, Швеції, Японії. З приєднанням України до цієї Конвенції з’явилися правові підстави здійснювати обмін податковою інформацією з країнами, з якими не укладено договори про уникнення подвійного оподаткування, зокрема з Австралією, Албанією, Аргентиною, Белізом, Ганою, Ірландією, Мальтою та Коста-Рикою.

Крім того, Україна має на меті брати активну участь в роботі Глобального форуму ОЕСР з питань оподаткування, який є майданчиком для багатостороннього обговорення податкових проблем між країнами — членами ОЕСР та іншими державами. Участь у роботі цієї організації посилить необхідність дотримання світових принципів прозорості й ефективного обміну інформацією для податкових цілей та підвищення стандартів підготовки документів.


Сергій СУПРУН,
заступник директора Департаментуначальник Управління податкового співробітництва
Департаменту міжнародних зв’язків
Міністерства доходів і зборів України,
та Наталія ГЕРАСИМЕНКО,
заступник начальника відділу обміну податковою інформацією

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42