Податок на прибуток

Самостійне виправлення помилок, що містяться у раніше поданій Податковій декларації

Як відомо, не помиляється той, хто нічого не робить. Але при бажанні помилки завжди можна виправити. Таке право надано і платникам податковим законодавством України. У цій статті розглядається, як правильно відповідно до норм Податкового кодексу виправити самостійно виявлені помилки, відобразити таке виправлення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства (далі — Податкова декларація), які штрафні санкції застосовуються до підприємства у разі заниження податкового зобов’язання.


Порядок самостійного виправлення помилок

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій Податковій декларації, у тому числі з податку на прибуток, визначено ст. 50 Податкового кодексу.

Так, відповідно до п. 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 цього Кодексу, — 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до неї за формою чинного на час подання такого уточнюючого розрахунку.

Водночас платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

У разі якщо при самостійному виправленні помилок виявляється факт заниження податкового зобов’язання минулих звітних періодів, то платник податків зобов’язаний:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

При цьому якщо після подання Податкової декларації за звітний період платник податків подає нову Податкову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, то штрафи, визначені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, не застосовуються.

Слід зауважити, що якщо платник податку в установлені строки не сплатить зазначену в Податковій декларації суму заниження податкового зобов’язання та відповідний штраф (3 або 5%), тоді за правилами ст. 129 Податкового кодексу на цю суму нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання на суму такого заниження та за весь період заниження із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на день такого заниження.

Відображення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації

Форму Податкової декларації затверджено наказом № 1213.

Податкова декларація може подаватися платником податку як звітна, так і уточнююча (відповідні позначки робляться в розділі 1 заголовної частини Податкової декларації). При цьому якщо Податкова декларація подається як уточнююча, то у розділі 2 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який проводиться уточнення.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Податковій декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до неї платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється. Суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток та суму пені і штрафу платник визначає, порівнюючи правильні показники з відповідними рядками Податкової декларації, що уточнюється. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Самостійне виправлення помилок» (рядки 23 — 27) Податкової декларації. Якщо виправлення помилок здійснюється за декілька періодів, то додаток ВП заповнюється для кожного періоду окремо.

У разі якщо виправлення здійснюється в уточнюючій Податковій декларації, то додаток ВП до неї не заповнюється, правильні значення доходів, витрат, об’єкта оподаткування податком на прибуток зазначаються саме в ній. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої уточнюючої Податкової декларації та Податкової декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу, які відображаються у частині «Самостійне виправлення помилок» (рядки 23 — 27) Податкової декларації.

Платник податку разом із Податковою декларацією має право надати до територіального органу Міндоходів України пояснення зроблених виправлень.

У Податковій декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням зроблених виправлень.

Слід зауважити, що відповідно до абзацу другого п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу у складі витрат платника податку на прибуток можуть відображатися суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок і виявленням їх у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов’язання. При цьому для відображення цих витрат Податковим кодексом передбачено таке:

  • витрати минулих звітних років,  не враховані у складі витрат відповідного звітного періоду, слід відображати у складі інших витрат;
  • витрати звітного податкового року відображаються у складі витрат відповідної групи таких витрат залежно від їх призначення (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; загальновиробничих витрат; адміністративних витрат тощо).

Виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, чинними є форми декларацій (розрахунків), що діють до такого визначення.

Таким чином, з 01.04.2012 р. при виправленні самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих податкових деклараціях (у тому числі за звітні (податкові) періоди до 01.04.2011 р.), використовується Податкова декларація за формою, затвердженою наказом № 1213.

У разі виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 01.04.2011 р. при визначенні значень рядків 23 «Збільшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються)» та 26 «Зменшення податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються)» Податкової декларації, форму якої затверджено наказом № 1213, здійснюється порівняння суми виправленого (правильного) податкового зобов’язання та суми податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлено помилку (рядок 14 Податкової декларації, форму якої затверджено наказом № 143).

Звертаємо увагу на те, що під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу). Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до Податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу).

Заниження суми авансових внесків у разі виправлення помилок

Розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися в наступні 12 місяців, подається платником податку у складі річної Податкової декларації. Визначена в цьому розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Сума авансового внеску з податку на прибуток визначається платником самостійно на підставі поданих ним до територіального органу Міндоходів України звітних або звітних нових декларацій за річний звітний період.

У разі якщо в результаті допущеної помилки платник податків занизив суму нарахованого податку на прибуток, задекларований за 2012 р., то, відповідно, такий платник занизив також і суму щомісячних авансових внесків з цього податку, які підлягають сплаті в березні 2013 р. — лютому 2014 р. Тому якщо сума зобов’язань з податку на прибуток при виправленні помилок збільшується, платник податку крім сплати податкового зобов’язання з цього податку повинен ще сплатити суму недоплати щомісячних авансових внесків і штраф відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу за кожен звітний період, за яким вже настав термін їх сплати на дату подання уточненої декларації.

Оскільки в розділі «Самостійне виправлення помилок» Податкової декларації, форму якої затверджено наказом № 1213, не передбачено окремого рядка для збільшення/зменшення авансового внеску з податку на прибуток, правильну суму авансового внеску, розраховану платником податку після самостійного виявлення помилки, доцільно зазначати у рядку 34 «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні — грудні 20__» розділу «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток» Податкової декларації у повному розмірі саме в уточнюючій Податковій декларації за такий річний звітний період.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42