Інші податки

Особливості сплати туристичного збору пансіонатами та базами відпочинку

Туристичний збір включено до переліку місцевих податків і зборів, визначеного ст. 10 Податкового кодексу. Відповідно до п. 10.4 цієї статті місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання щодо запровадження збору. Якщо органом місцевого самоврядування прийнято рішення про встановлення збору, то податкові агенти повинні стати на облік у контролюючих органах як платники збору за місцезнаходженням, тобто за місцем здійснення діяльності. Розглянемо основні засади та особливості сплати туристичного збору.


Податкові агенти

Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради стягнення туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами: 

  • адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими установами готельного типу, санаторно-курортними установами; 
  • квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення в будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
  • юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, уповноваженими сільською, селищною або міською радою стягувати збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Слід зазначити, що відсутність договору з місцевою радою про уповноваження справляння збору юридичними або фізичними особами — підприємцями, які надають послуги з тимчасового проживання громадян, не впливає на їх статус податкового агента. Адже одним із принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, є загальність оподаткування, за яким кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом податки та збори, платником яких вона є, та рівність усіх платників перед законом, який передбачає забезпечення однакового підходу до всіх платників податків.

Отже, якщо на певній адміністративній території органом місцевого самоврядування прийнято рішення про встановлення туристичного збору, то юридичні особи та фізичні особипідприємці, які надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі), незалежно від наявності договору, яким сільська, селищна або міська рада уповноважує їх справляти збір, є податковими агентами зі справляння туристичного збору.

Платники збору

Платниками збору, як встановлено ст. 268 Податкового кодексу, є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, котрі прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Відповідно до п. 3 Порядку № 297 послуги з тимчасового розміщення (проживання)це діяльність юридичної та фізичної особи з надання місця для ночівлі у засобі розміщення за плату, а також інша діяльність, пов’язана з тимчасовим розміщенням (проживанням), передбачена законом.

До послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать:

  • розміщення юридичною особою своїх працівників у засобі розміщення, що їй належить;
  • розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади);
  • розміщення осіб, які навчаються у навчальному закладі, у засобі розміщення, що належить цьому закладу;
  • безоплатне розміщення фізичною особою членів своєї сім’ї або інших осіб.

База справляння збору

Особливістю справляння збору є те, що податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Відповідно до п. 268.4 ст. 268 Податкового кодексу базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті, за вирахуванням ПДВ.

До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, лагодження та прасування одягу чи білизни, чищення взуття), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

При цьому з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) і факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо).

Особи, які не є платниками збору

Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу визначено коло осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору. З метою підтвердження правомірності звільнення особи від сплати туристичного збору податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують її належність до кола осіб, визначених цим підпунктом. Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками збору.

Особи, звільнені від сплати туристичного збору

Норма
Податкового кодексу
(пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268)

Особи,
які не є платниками збору

Підтвердний
документ

Підпункт «а»

Постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір

Паспорт громадянина України або паспортний документ, виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред’явника, дає право на в’їзд або виїзд із держави і визнаний Україною;
договір найму (оренди) житла

Підпункт «б»

Особи, які прибули у відрядження

Наказ або розпорядження підприємства про направлення працівника у відрядження, укладений договір чи контракт, повідомлення про відрядження або інший документ, що засвідчує факт відрядження

Підпункт «в»

Інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого)

Посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; для осіб, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), — документ, що посвідчує таку особу

Підпункт «г»

Ветерани війни

Посвідчення учасника бойових дій, посвідчення інваліда війни, посвідчення учасника війни

Підпункт «ґ»

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Підпункт «д»

Особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я

Путівка або курсівка

Підпункт «е»

Діти віком до 18 років

Свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або паспортний документ

 

Також відповідно до підпункту «є» пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу не є платниками збору дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Сплата збору

Податкові агенти повинні щокварталу подавати до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням декларацію зі збору за формою, затвердженою наказом № 1402.

Зазначену в податковій декларації суму збору податковий агент зобов’язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.

Відповідальність

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені частиною першою цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Тобто якщо на відповідній території місцевою радою встановлено туристичний збір, то у разі неутримання його з платників збору податковими агентами до таких податкових агентів застосовуватиметься штраф у розмірах, визначених п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу.

Сплата збору з відпочиваючих, які прибули до пансіонату за путівками

Підпунктом «д» пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу визначено, що платниками збору не можуть бути, зокрема, особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Під терміном «медична практика» слід розуміти вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями, котрі відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування.

Медична практика проводиться суб’єктами господарювання на підставі ліцензії за умови виконання кваліфікаційних, організаційних, інших спеціальних вимог, встановлених Ліцензійними умовами № 49.

Суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність із медичної практики, повинні затвердити перелік та вартість послуг, які відповідно до законодавства надаються пацієнтам.

Акредитація закладу охорони здоров’я — це офіційне визнання наявності у цьому закладі умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Акредитації підлягають усі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності у порядку, затвердженому постановою № 765. Акредитовані заклади вносяться до реєстру акредитованих закладів, що ведеться Мінохорони здоров’я України.

Пунктом 1 Положення № 805 визначено, що санаторно-курортний заклад — це заклад охорони здоров’я, який забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів курортів (лікувальних грязей та озокериту, мінеральних і термальних вод, ропи лиманів та озер, природних комплексів із сприятливими для лікування умовами тощо) та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури й інших методів санаторно-курортного лікування. Перелік закладів охорони здоров’я, яким, зокрема, визначено лікувально-профілактичні та санаторно-курортні заклади, затверджено наказом № 385.

Фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) визначено ст. 15 Закону № 3808 як заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність.

У свою чергу пансіонат — це рекреаційний заклад, дім відпочинку або певний готель, зазвичай сезонного функціонування, розташований у рекреаційній зоні, який забезпечує умови для відпочинку.

Отже, особи, які прибули за путівками до пансіонату, не є платниками туристичного збору лише у разі, якщо зазначений заклад має ліцензію на медичну практику та внесений до реєстру акредитованих закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

База відпочинку знаходиться не за місцем реєстрації підприємства. Куди подавати декларацію?

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (пп. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу).

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах  за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Таким чином, декларація туристичного збору подається податковим агентом до контролюючого  органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем основної реєстрації такого податкового агента, то податкова декларація туристичного збору подається самостійно таким підрозділом до контролюючого органу за місцем здійснення діяльності.

Сезонне припинення діяльності

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації з кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином, незважаючи на сезонне припинення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення відпочиваючих, податковий агент зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період подавати податкові декларації туристичного збору.

 

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42