Статті

Зі скарбнички фахових порад

У більшості європейських держав законодавством передбачено обов’язкове щорічне підвищення кваліфікації бухгалтерів,  незалежне тестування на відповідність посаді, особисту відповідальність і обов’язкове страхування професійних ризиків, належність до професійних громадських організацій. Тому цілком зрозуміло, що бухгалтери — шановані люди в суспільстві, праця яких високо оплачується. Сподіваємося, що таким є і найближче майбутнє українських бухгалтерів, від яких багато в чому залежить не лише їхня власна ключова роль у компанії, а й подальша можливість вивести професію   на якісно новий рівень.


Конкуренція мотивує

Ідея написати цю статтю виникла не випадково. Настав час, коли бухгалтери мають усвідомити: як вони ставляться до своєї професії, таким і буде їхнє професійне майбутнє. Нині, коли в університетах відсутній звичний нам шалений попит на економічні спеціальності, а роботодавці не можуть знайти професійного бухгалтера, центри навчання не збирають аудиторії на тренінги та семінари, рівень освіти в Україні не відповідає міжнародним стандартам освіти бухгалтерів, професійні навички бухгалтери не опановують, починають включатися механізми «природного відбору» — ринок очищується від неефективних спеціалістів. І навпаки, дає зелене світло підприємливішим, активнішим, інноваційнішим, амбіційнішим талантам. Завдяки «природному відбору» підвищуються середній фаховий рівень представників професії і попит на принципово нові кадри. Конкуренція мотивує бухгалтерів до здобуття нових знань задля того, щоб відповідати вимогам ринку, позитивно змінюється імідж професії та розкривається потенціал ринку праці.

Дуже важливий аспект діяльності бухгалтерів і їх подальшого професійного зростання — це супровід ними податкових перевірок, де зазвичай вони припускаються типових помилок, насамперед не бажаючи або не вміючи абстрагуватися від певних стереотипів. Один із них — неправильна комунікація.

Без зайвих емоцій

Зустрічаючись із податковими інспекторами, більшість бухгалтерів мають неправильну внутрішню установку, створюючи певне протистояння. Негативне ставлення однієї людини до іншої передається на емоційному рівні. Що за цим стоїть? По-перше, острах та невпевненість за результати своєї роботи. По-друге, брак професійних навичок спілкування щодо аргументації своїх дій та відстоювання власних прав. По-третє, стереотипи, що полягають у застосуванні певної моделі поведінки, нав’язаної колегами-бухгалтерами. Ці чинники і зумовлюють  подальші дії та комунікації бухгалтера з перевіряючими. Цілком очевидно, що таке протистояння є своєрідною людською конкуренцією: хто виявиться емоційно сильнішим — бухгалтер чи інспектор. А насправді конкурувати потрібно на фаховій основі. Тому слід змінити модель поведінки та плідно працювати з перевіряючими, надавати всі документи та пояснення, сприяти всебічному аналізу господарських операцій та їх впливу на господарську діяльність підприємства.

Відповідність первинних документів обліку

У первинних документах обліку мають міститися всі необхідні реквізити. Проте найчастіше помилки стосуються зовсім інших аспектів. Документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, мають відповідати умовам договору. Найпоширенішою помилкою бухгалтерів є відсутність документів, визначених у договорі як звітні. Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) недостатньо хоча б тому, що договором передбачено й інші звітні документи. Наприклад, у договорі можуть  бути маркетингові та рекламні послуги. Не завжди бухгалтер читає договір та перевіряє відповідність первинних звітних документів умовам договору. Найчастіше за все відсутні ефірні довідки, макети реклами, проміжні звіти агентства, що надає послуги тощо. Перевіряти фактичність і якість надання таких послуг має працівник компанії, який є відповідальною особою за їх закупівлю. Проте запитання під час перевірки адресуються саме бухгалтеру. Тому рекомендуємо зіставляти договір та первинні документи на предмет їх узгодженості.

Ліцензійні договори (роялті)

Зазвичай господарські договори готує юридична служба. Бухгалтер отримує їх копії, вже підписані сторонами договору. В небагатьох українських компаніях договори надаються бухгалтеру для попереднього аналізу податкових ризиків. А тому в ліцензійних договорах є очевидні помилки, які і стають причиною донарахування податків. Ліцензійні платежі визнаються як оплата  певних послуг. Ціна помилки — додаткове нарахування ПДВ на вартість послуги. 

Згідно з пп. 196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати роялті. Підпунктом 14.1.225 п.14.1 ст.14  цього Кодексу визначено, які платежі не вважаються роялті. Тому в ліцензійних договорах варто уникати таких слів, як «володіння», «розпорядження» чи «власність». Зрозуміло, що й слово «послуга» буде недоречним у такому договорі.

Додатково слід потурбуватися про отримання довідки про підтвердження резидентності. Така довідка має бути видана компетентним органом, визначеним у конвенції про уникнення подвійного оподаткування. В окремих конвенціях встановлюються додаткові вимоги до такого документа. Прикладом може слугувати Конвенція між Україною та Францією, в якій додатково закладено вимогу щодо обов’язковості визначення чіткої суми та виду доходу нерезидента.

Собівартість товарів (робіт, послуг)

Прибуток із джерелом походження з України згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 — 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених статтями 138 — 143 зазначеного Кодексу. Таким чином, облік собівартості товарів (робіт, послуг) є обов’язковою умовою для визнання витрат з метою оподаткування податком на прибуток.

Тому під час перевірки контролюючі органи звертаються до платників податків з проханням надати облікову політику, в якій описано механізм калькулювання собівартості товарів (робіт, послуг), та бухгалтерські регістри, які підтверджують відповідність застосування підприємством визначених в обліковій політиці принципів обліку. Відсутність облікової політики та/або обліку собівартості товарів (робіт, послуг) дає законні підстави перевіряючим визнавати собівартість у складі витрат з метою розрахунку оподатковуваного прибутку підприємств та, відповідно, податку на прибуток. Ціна недотримання вимог чинного законодавства України  велика, адже собівартість товарів (робіт, послуг) формує понад 60% витрат підприємства.

Бухгалтеру слід самостійно перевірити коректність та законність встановлених правил калькулювання собівартості в обліковій політиці та чітко дотримуватися цих правил під час ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.


Олена МАКЕЄВА,
керуючий партнер аудиторської фірми
«Аксьонова та партнери», GGI

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42