Статті

Карти на стіл!

Кабінет Міністрів України зобов’язав усі торговельні підприємства з касовими апаратами приймати до оплати платіжні картки. Якщо клієнтові відмовляють у цій послузі, підприємству загрожує штраф.


Гуляємо на всю картку!

Однією з причин винаходу платіжних карток була потреба людини їсти. Тобто не взагалі їсти, а насолоджуватися їжею в гарному ресторані, атмосфера якого не сприяє заощадженню клієнтом коштів. Жива музика, спокійні очі заливної щуки, приємна розмова, нескінченні «Будьмо!» і «На коня!» послаблюють інстинкт самозбереження грошей. Але, на жаль, іноді візит до ресторану закінчується гарячковим пошуком по кишенях готівки. В один із вечорів 1949 р. у такій неприємній ситуації опинився Френк Мак-Намара, який забув гаманець удома. Витративши купу часу й нервів на розрахунок з рестораном, Френк зрозумів, що якщо людина не має грошей, то на ній можна непогано заробити.

Мак-Намара заснував компанію Diners Club (обід-ній клуб), члени якого одержували кредитну картку - невеликий картонний прямокутничок. За пред’явленням такої картки можна було пообідати в ресторанах — партнерах клубу. Усі ресторанні рахунки відправлялися до клубу, який їх оплачував, а наприкінці місяця члени клубу погашали кредит, на відсотки за яким і існувала компанія. Компанію Diners Club, яка розпочала діяльність у 1950 р. з капіталом 75 тис. дол., у 2008 р. було продано за 165 млн. дол.

Звісно, обійтися без готівки в ресторані можна було й до винаходу Мак-Намари, виписавши чек. Але картка була набагато елегантнішою від чекової книжки. Крім того, вона стала статусною річчю, і її могла отримати лише справді багата людина. Кредитна картка Френка Мак-Намари була примітивною, але ідея виявилася перспективною.

Прибуткова справа

Ідею платіжної картки взялися розвивати інженери корпорації IBM. Вони перепробували безліч варіантів зовнішнього вигляду та принципів роботи її прототипу. Перемогла картка, розроблена інженером Джеромом Свігалсом. Геніальне виявилося простим: до картонної основи звичайним скотчем приклеїли обривок магнітної стрічки. Дехто стверджує, що цю першу картку Свігалс досі носить у гаманці. Ще кілька років корпорація витратила на розробку технології виробництва недорогих і надійних пластикових карток. Розробка, виготовлення й установка платіжних терміналів і банкоматів обійшлась у величезну суму, але гра була того варта. За оцінками експертів, кожний долар, вкладений у розробку системи платежів, приніс корпорації IBM 1,5 тис. дол. прибутку.

Справжній прорив у широкому застосуванні платіжних карток було викликано розвитком комп’ютерних технологій і засобів зв’язку, адже банкомат або платіжний термінал не можуть працювати окремо від банку. Завдяки успіхам мобільного зв’язку банкомат нині можна зустріти у найнесподіванішому місці.

Місце зустрічі довелося змінити

З появою банківських карток з нашого життя непомітно відійшло місце, де завжди можна було зустріти багато людей у гарному настрої, які із задоволенням розмовляли про щось приємне. Це була черга до каси у день зарплати. На сьогодні, одержавши повідом-лення про надходження коштів на картку, працівники метушливо розбігаються по банкоматах, і про приємне спілкування вже не йдеться. Такий соціальний результат впровадження зарплатної банківської картки — представника «загону» дебетових карток, розрахунки якими можливі в ме-жах суми, попередньо внесеної на рахунок. Більша частина з них в Україні — дебетові, хоча іноді їх помилково називають кредитними. За статистикою, близько 90% усіх пластикових карток у нашій країні використовуються лише для зняття готівки. Нескладно здогадатися, що це зарплатні картки, власники яких не дуже довіряють банкам.

Кредитні картки, що дають змогу здійснювати розрахунки в ме-жах установленої договором суми кредиту (з урахуванням «благонадійності» клієнта), поширені за кордоном, але не дуже  популярні в Україні. Хоча це і перспективний напрям банківської діяльності, але для більшого поширення кредиток необхідна взаємна довіра між банком і клієнтом. На фоні численних афер у фінансовій сфері сьогодні ця довіра невелика. Цьому, до речі, значним чином посприяло поширення банківських карток, які можна вважати гібридом дебетових і кредитних карток, — це дебетові картки з дозволеним овердрафтом, які крім користування попередньо внесеними на рахунок грошима дозволяють трішки «залізти в кишеню» банку. Але на невеликий термін, після закінчення якого, якщо кредит не було вчасно погашено, банк починає нараховувати грабіжницькі відсотки. Небажання уважно читати договір з банком і несерйозне ставлення до фінансової культури багатьох наших співгромадян призвело до боргової ями. Необхідність сплачувати борг, що набагато перевищує суму кредиту, не сприяє довірливим стосункам між банками та клієнтами.

Найкращий подарунок

«Найдобріша» із банківських карток — подарункова. Вона дуже популярна останнім часом, тому що рятує клієнта від метань по магазинах у пошуках подарунка. Клієнт сплачує гроші й одержує картку для розрахунків у межах внесеної суми. Замість банального конверта або непотрібного сувеніра можна як подарунок вручити саме таку подарункову картку. Нехай щасливчик потім сам вирішить, як нею розпорядитися.

Високотехнологічні розбійники

Одночасно із розвитком системи електронних платежів розвивалися і способи крадіжки грошей. Аферисти, що спеціалізуються на шахрайствах із платіжними картками, так звані кардери, — універсальні й винахідливі. Для відбирання грошей вони використовують як складні електронні прилади, так і примітивну крадіжку самої платіжної картки.

Красти гроші з карткових рахунків — це рівень уже вищий, ніж залазити до кишень зівак, тому й термінологія «солідна»: скіммінг, траппінг, фішінг та інший «украдайзінг». Терміни англомовні не випадково, оскільки на території України в цьому злодійському жанрі виступають іноземці. А вітчизняні кардери віддають перевагу «праці» за кордоном: можливо, на чужині їм не так шкода обкрадених, та й в’язниці європейські набагато комфортніші від українських.

Не намагайтеся повторити це вдома

Основні методи кардерського ремесла — скіммінг, шіммінг, фішінг, шаттер, фармінг. Скіммінг (знімання вершків) — злодії встановлюють на карткоприймач банкомата накладку, за допомогою якої зчитують інформацію з картки. Замаскована відеокамера дає змогу піддивитися пін-код, що вводиться. Якщо відеокамеру сховати ніде, використовують накладку на клавіатуру банкомата. Інформацію, зчитану за допомогою накладки-скіммера, злодії записують на чисту картку й знімають з рахунку всі гроші. Різновид скіммінга — шіммінг, це коли замість накладки на карткоприймач, яка змінює зовнішній вигляд банкомата й часто стає причиною «провалу операції», використовується в буквальному значенні особливо тонка технологія. Зчитувальне обладнання настільки мініатюрне, що вкладається просто в карткоприймач, і виявити обман без розбирання банкомата неможливо.

Фішінг і фармінг дають змогу «загрібати жар» по дротах, тобто красти гроші дистанційно. Голов-не завдання — витягти з жертви реквізити рахунку та пароль. Кримінальний цирк розігрується не на жарт: жертві повідомляють про нібито виграш у лотерею, пишуть фальшиві листи з банку, дзвонять «з міліції» і «з ЖЕКу», намага-ючись здобути потрібну інформацію. Заражають комп’ютер жертви вірусом, який при спробі зайти на сторінку управління своїм рахунком спрямовує запит на фальшиву сторінку, яка імітує справжню. Коли клієнт вводить на фальшивій сторінці свої реквізити й пароль, справу зроблено — гроші негайно зникають з рахунку.

Кардери без технічної освіти, але артистичні, практикують шаттер (розчарування), використовуючи «ліванську петлю». «Ліванська петля» складається з обрізка фотоплівки і вкладається в карткоприймач банкомата таким чином, щоб пропустити картку всередину, але не випустити назовні. Коли картка застрягла, з’являється «добровільний» помічник. Він грає спектакль, у процесі якого довідується пін-код і переконує жертву в необхідності їхати в банк писати заяву. Клієнт іде, «ліванська петля» разом з карткою витягуються з карткоприймача, гроші перекочовують до кишені афериста.

Дружину, машину й платіжну картку — нікому!

Враховуючи винахідливість кардерів, у зоні ризику перебувають практично всі власники платіжних карток. Щоб не оплачувати власними грошима розвиток кіберзлочинності, слід дотримуватися простих правил безпеки.

Ніколи й нікому не повідомляйте пін-код. Не можна записувати його на картці або на папірці, що зберігається разом з карткою. Щоб легко та надійно запам’ятати пін-код, одразу після активації картки його можна змінити на комбінацію, яку складно забути, — наприклад, день народження улюбленого письменника або дату дня зарплати.

Не користуйтеся банкоматами, установленими в підозрілих місцях — підворіттях, на базарах, особливо якщо банкомат має незвичайний зовнішній вигляд або ознаки установки сторонніх зчитувальних обладнань. Краще пошукати банкомат, установлений у приміщенні банку. Але навіть тоді не можна втрачати пильність — пін-код уводити так, щоб ніхто не міг піддивитися. Якщо банкомат зависає, тобто працює із затримками, негайно скасовуйте операцію, а якщо не повертає картку, не відходьте від банкомата, поки не додзвонитеся до служби підтримки банку. Можливо, для збереження грошей доведеться її заблокувати. Під час розрахунків карткою в торговельних точках не соромтеся прикривати клавіатуру термінала рукою, щоб зберегти пін-код у таємниці. Завжди перевіряйте суму в чеку, перш ніж його підписати. За домовленістю з банком можна встановити ліміт суми — денний або разовий. При крадіжці картки й неможливості негайного її блокування такий запобіжний захід допоможе вам зберегти гроші.

Правила прості, але досить ефективні. Адже шахраї не шукають собі труднощів, і з декількох потенційних жертв виберуть клієнта, що повністю зневажає заходами безпеки.

Магнітна картка — минуле століття

Уразливість платіжної картки з магнітною смугою викликала необхідність розвитку платіжних систем. Набагато краще захищені від копіювання електронні картки з комп’ютерним чіпом, але й вони мають безліч недоліків. Стає популярною система, у якій розплатитися можна буде мобільним телефоном або планшетним комп’ютером. Технологія NFC (близький зв’язок) забезпечує достатню безпеку, тому що дає змогу обміну зашифрованими радіосигналами між платіжним терміналом і мобільним обладнанням на відстані не більше 20 см, що робить перехоплення сигналу неможливим. Така система платежів зручніша — немає необхідності в контакті обладнань і введенні пін-коду. Досить піднести телефон до термінала й дозволити платіж. Система працює набагато швидше, це дає змогу застосувати її для оплати проїзду в громадському транспорті або, витративши не більше секунди, заплатити за пачку морозива. Технологія NFC уже працює в багатьох країнах і, безперечно, скоро запрацює в Україні. Тому зрозуміле занепокоєння українських підприємців — вони зобов’язані встановлювати POS-термінали для карток з магнітною смугою, але збільшення кількості стандартів платіжних систем може призвести до того, що невеликий магазинчик змушений буде мати кілька терміналів для приймання електронних платежів. Схоже, перед фахівцями стоїть нове завдання — створення недорогого мультиситемного платіжного термінала для малого бізнесу.

«Гарячі лінії»

Дата: 12 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42