Бухоблік

Продаж нерухомого майна юридичною особою: організаційні особливості та бухгалтерський облік

Юридична особа планує продати належне їй нерухоме майно. Які організаційні особливості такої операції слід враховувати? Як така операція відображається в бухгалтерському обліку? Відповіді на ці та інші пов’язані з даною тематикою запитання розглянемо нижче.


Яке майно належить до нерухомого

Згідно з частиною першою ст. 181 Цивільного кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.Таке саме визначення наведено в ст. 2 Закону про держреєстрацію.

Поняття нерухомого майна, його ознаки та класифікацію розкрито також у Методичних рекомендаціях № 660/5, у п. 1.1 яких зазначено, що з огляду на зміст Цивільного кодексу та низку інших законодавчих актів можна виділити такі ознаки нерухомої речі:

  • ці об’єкти розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов’язані із землею, тобто вони не можуть існувати без землі;
  • переміщення зазначених об’єктів є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Ці ознаки є основними, і розглядати їх необхідно у сукупності. При цьому крім Цивільного кодексу слід враховувати інші нормативні акти (спеціальне законодавство), які визначають статус нерухомого майна. Хоча низка нормативних актів не містить конкретних посилань на належність того чи іншого об’єкта до нерухомого майна, дійти висновку про їх правовий статус можна завдяки комплексному аналізу норм, які регулюють відносини щодо цих об’єктів. У Методичних рекомендаціях № 660/5 наведено також приклади різних видів нерухомого майна та їх визначення.

Далі розглянемо окремі об’єкти нерухомості.

Земельна ділянка

Відповідно до частини першої ст. 79¹ Земельного кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об’єкта цивільних прав, тобто передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (частини дев’ята, десята ст. 79¹ Земельного кодексу).

Отже, для того щоб продати нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, на таку ділянку необхідно мати кадастровий номер (частина шоста ст. 120, частина друга ст. 132 Земельного кодексу). Слід зазначити, що згідно з пп. 3.3 п. 3 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5 при посвідченні договору про відчуження земельної ділянки як самостійного об’єкта цивільних правовідносин нотаріус витребовує витяг з Державного земельного кадастру. На таку ділянку за загальним правилом мають бути зареєстровані речові права. Частиною шостою ст. 3 Закону про держреєстрацію встановлено, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з цим Законом, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 3 та ст. 4¹ згаданого Закону. У частині четвертій ст. 3 Закону про держреєстрацію йдеться про те, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації за таких умов: якщо реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Факт реєстрації речових прав підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (видається у випадках, зазначених у частині першій ст. 18 Закону про держреєстрацію), витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи Державним актом на землю (на земельні ділянки, права на які зареєстровано до 01.01.2013 р.) (ст. 18 Закону про держреєстрацію, підпункти 1.4 та 1.7 п. 1 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Якщо кадастрового номера та/чи документа про реєстрацію прав немає, передусім слід потурбуватися про вирішення цього питання і тільки потім продавати.

Об’єкти, розміщені на земельній ділянці, — будівлі, будинки, споруди

Визначення понять будівель і споруд наведено в Податковому кодексі, НС № 2, ДБН А.2.2-3-2012, а в останньому — ще й визначення будинку.

Кожне з визначень застосовується в контексті відповідного нормативного акта. Водночас вони дають досить повне уявлення про відповідні нерухомі об’єкти.

Як і у випадку із земельними ділянками, будівлі та споруди можна продати, тільки якщо право власності на них зареєстровано згідно з вимогами Закону про держреєстрацію, крім певних винятків.

Об’єкти, розміщені на земельній ділянці, — незавершене будівництво

Об’єкти незавершеного будівництва — будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані (п. 2 НС № 2).

Згідно з частиною третьою ст. 331 Цивільного кодексу до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, використаних у процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, на підставі документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.

Статтею 1 Закону про держреєстрацію визначено, що державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об’єкта.

З викладеного випливає, що повноцінним об’єктом нерухомості, який можна продавати, об’єкт незавершеного будівництва стає тільки після його державної реєстрації. Тому якщо юридична особа планує продати такий об’єкт, вона повинна його насамперед зареєструвати у державного реєстратора.

Інші об’єкти нерухомості

Відповідно до частини першої ст. 181 Цивільного кодексу режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

У цій статті такі специфічні об’єкти не розглядаються.

Продаж частини об’єкта нерухомості

Якщо юридична особа планує продати тільки частину належного їй об’єкта нерухомості (крім земельної ділянки), то потрібно насамперед здійснити виділ такої частини. Особливості здійснення цієї процедури визначено Інструкцією № 55.

Перехід права власності чи користування на земельну ділянку, на якій розміщено будівлі (крім багатоквартирних будинків), споруди, що продаються

Слід зазначити, що згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір і кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, що передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Тобто продавати будівлю (крім багатоквартирних будинків), споруду можна лише разом із земельною ділянкою, на якій вона розміщена.

Особливості оформлення операцій з продажу нерухомого майна

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу).

Окрім того, згідно з частиною першою ст. 182 Цивільного кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 334 цього Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації згідно із законом.

Частиною п’ятою ст. 3 Закону про держреєстрацію встановлено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

З викладеного випливає, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна і державна реєстрація прав на нього здійснюються нотаріусом одночасно. Саме в цей момент (нотаріального посвідчення договору і здійснення державної реєстрації прав) право власності переходить від продавця нерухомості до покупця.

Слід зазначити, що фактична (фізична) передача нерухомості від продавця до покупця може здійснюватись як до, так і після цього моменту передачі права власності, що має передбачатися договором купівлі-продажу. Оформляється така передача Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № ОЗ-1, затверджена наказом № 352).

Технічна інвентаризація нерухомості, яка продається

Згідно з п. 1.2 Інструкції № 127 технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:

  • перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту;
  • перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва;
  • перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об’єднання або виділення частки завершений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію.

В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

Особливості нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу

Процедура нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості регламентується Порядком № 296/5.

Для нотаріального посвідчення такого договору підприємство-продавець повинне подати нотаріусу документи, що підтверджують право власності на нерухомість, та у передбачених законодавством випадках документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно,витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Перелік можливих документів, які підтверджують право власності на будівлі, споруди, наведено в пп. 1.2 п. 1 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5. Право власності на земельні ділянки підтверджують документи, оформлені відповідно до Закону про держреєстрацію (пп. 1.4 п. 1 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296/5). Відповідно до пп. 1.7 цього пункту у разі якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати у відповідних суб’єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії та/або проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Під час підготовки до посвідчення правочинів про відчуження нерухомості нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна, обтяження його іпотекою за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також податкової застави.

При посвідченні договору про відчуження об’єкта незавершеного будівництва нотаріусові подається витяг про державну реєстрацію прав, виданий органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, разом з документом, на підставі якого проводиться будівництво (дозвіл на виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, будівельний паспорт тощо), та документ, що підтверджує право на земельну ділянку

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірі 1% від суми договору, а приватні нотаріусиплату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою, але не менше від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії (глава 16 розділу І Порядку № 296/5, ст. 3 Декрету про держмито). Поряд з цим може справлятись окрема плата за послуги правового, технічного характеру.

Слід зазначити, що покупець нерухомості (за винятком державних підприємств, установ і організацій, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше) є платником пенсійного збору, ставка якого становить 1% від вартості нерухомості, зазначеної в договорі купівлі-продажу (п. 9 ст. 1, п. 8 ст. 2, п. 10 ст. 4 Закону № 400). Причому нерухомим майном з метою стягнення пенсійного збору визнаються жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розміщена будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом. Тобто земельні ділянки під визначення такої нерухомості не підпадають, і сплачувати пенсійний збір з вартості їх продажу не потрібно.

Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору, який справляється у разі купівлі-продажу нерухомого майна (п. 2 розділу ІІ Закону № 967).

Особливості державної реєстрації прав на нерухоме майно

Як уже зазначалося, таку реєстрацію здійснює нотаріус. Процедуру реєстрації визначено Порядком № 703. Основні її етапи тезисно викладено в листі № 404-06-15-13.

Відповідно до пп. «х» п. 6 ст. 3 Декрету про держмито за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно справляється державне мито у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 грн.).

Відображення операцій з продажу нерухомого майна в бухгалтерському обліку

Насамперед зазначимо, що нерухоме майно може враховуватись юридичною особою у складі інвестиційної нерухомості на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» або у складі основних засобів — на суб-рахунку 101 «Земельні ділянки» чи 103 «Будинки та споруди». Облік першої ведеться згідно з ПБО 32, других — ПБО 7.

За загальним правилом (про винятки щодо інвестиційної нерухомості див. нижче), якщо нерухомість відповідає умовам, наведеним у п. 1 розділу ІІ ПБО 27, її слід перевести до складу необоротного активу та групи вибуття, утримуваних для продажу. Тобто нерухомість перестає визнаватися необоротним активом, і на неї не нараховується амортизація. Відповідно до зазначеного пункту необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

  • економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
  • вони готові до продажу в їх теперішньому стані;
  • їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
  • умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
  • здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Переведення нерухомості до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, відображається бухгалтерським записом Дт 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» Кт 10 «Основні засоби» — на залишкову вартість, якщо нерухомість обліковується за первісною вартістю, чи на справедливу вартість на дату переведення, якщо це інвестиційна нерухомість, яка обліковується за справедливою вартістю (п. 26 ПБО 32). Водночас:

  • щодо нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю, — сума накопиченого зносу відображається записом Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» Кт 10;
  • щодо інвестиційної нерухомості, яка обліковується за справедливою вартістю, — різниця між оцінкою за справедливою вартістю на дату переведення і попередньою оцінкою за справедливою вартістю відображається записом Дт 100 «Інвестиційна нерухомість» Кт 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю», якщо різниця позитивна, чи Дт 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» Кт 100, якщо різниця від’ємна.

Приклад 1

Підприємством прийнято рішення щодо продажу будівлі і, відповідно, земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена. Продаж планується здійснити протягом року.

Первісна вартість будівлі, що врахована у складі основних засобів на субрахунку 103, становить 500 000 грн. Накопичений знос200 000 грн.

Первісна вартість земельної ділянки150 000 грн.

Будівлю разом із земельною ділянкою переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Бухгалтерський облік наведено в табл. 1.

Таблиця 1


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Переведено будівлю до складу запасів

286

103

300 000

2

Списано накопичений знос

131

103

200 000

3

Переведено земельну ділянку до складу запасів

286

101

150 000

 

Приклад 2

Початкові дані прикладу 1, тільки нерухомість обліковується у складі інвестиційної нерухомості на субрахунку 100.

На дату переведення справедлива вартість будівлі становить 300 000 грн., земельної ділянки150 000 грн. На попередню дату, коли визначалася справедлива вартість, оцінка будівлі становила 350 000 грн., земельної ділянки130 000 грн., за якою нерухомість і відображалася на субрахунку 100 до дати переведення.

Бухгалтерський облік наведено в табл. 2.

Таблиця 2


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Переведено нерухомість (будівлю і земельну ділянку) до складу запасів (300 000 + 150 000)

286

100

450 000

2

Списано різницю між поточною і попередньою справедливою вартістю:
від’ємну щодо будівлі (300 000 – 350 000)

 

940

 

100

 

50 000

 

позитивну щодо земельної ділянки (150 000 – 130 000)

100

710

20 000

 

Відображення вартості необоротних активів, утримуваних для продажу

Згідно з п. 9 ПБО 27 необоротні активи, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величинбалансовою вартістю або чистою вартістю реалізації, де чиста вартість реалізації — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 ПБО 9). Пунктом 27 ПБО 9 встановлено, що сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списується на витрати звітного періоду (субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів»).

Приклад 3

Початкові дані прикладу 1.

Очікувана ціна реалізації будівлі разом із земельною ділянкою становить 400 000 грн., очікувані витрати на реалізацію10 000 грн.

Чиста вартість реалізації становить 390 000 грн. (400 00010 000), що на 60 000 грн. (450 000390 000) менше балансової вартості. Отже, нерухомість потрібно відобразити за чистою вартістю реалізації.

Бухгалтерський облік наведено в табл. 3.

Таблиця 3


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Списано різницю між балансовою вартістю та чистою вартістю реалізації

946

286

60 000

 

Продаж нерухомості, яка переведена до складу не-оборотних активів, утримуваних для продажу, відображається у загальновстановленому порядку, прийнятому для продажу інших оборотних активів. Тобто доходи від такого продажу відображаються у складі інших операційних доходів за кредитом субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Собівартість проданої нерухомості у складі інших операційних витрат — за дебетом субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Усі інші витрати, пов’язані з продажем, відносять до витрат на збут (рахунок 93).

Дата відображення доходів від продажу нерухомості

Часом виникає питання, на яку дату слід відображати доходи від продажу нерухомості і, відповідно, витрати у сумі собівартості нерухомості — на дату фактичної передачі нерухомості, що оформляється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № ОЗ-1), чи на дату нотаріального посвідчення договору і державної реєстрації прав.

Пунктом 8 ПБО 15 установлено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається за наявності всіх наведених нижче умов:

  • покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
  • підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
  • суму доходу (виручку) може бути достовірно визначено;
  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Усі ці умови можуть бути виконані, як правило, на момент нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і державної реєстрації прав за умови фактичної передачі нерухомості від продавця до покупця за актом приймання-передачі. Тобто, наприклад, якщо нерухомість фактично передано за актом покупцеві до моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації, такі умови виконуються на момент посвідчення і реєстрації, та відображається дохід. Якщо нерухомість передано за актом після нотаріального посвідчення і державної реєстрації, такі умови повністю виконуються в момент фактичної передачі за актом. І тоді дохід визнається за датою оформлення акта.

Приклад 4

Початкові дані прикладу 3.

Підприємство продало будівлю разом із землею за 480 000 грн., у тому числі ПДВ80 000 грн. За надання інформаційно-консультаційних послуг, пов’язаних з продажем, сторонній організації сплачено 10 000 грн. без ПДВ.

Бухгалтерський облік наведено в табл. 4.

Таблиця 4


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Продано нерухомість

361

712

480 000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

712

641

80 000

3

Списано дохід на фінансові результати

712

791

400 000

4

Списано собівартість нерухомості на собівартість реалізації

943

286

390 000

5

Списано собівартість реалізації на фінансові результати

791

943

390 000

6

Отримано оплату за продану будівлю

311

361

480 000

7

Отримано інформаційно-консультаційні послуги

93

631

10 000

8

Оплачено отримані послуги

631

311

10 000

 

Переведення інвестиційної нерухомості до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

Чи потрібно переводити інвестиційну нерухомість до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, якщо її реалізація здійснюється без попередньої підготовки? Ні, не потрібно, що зазначено в п. 25 ПБО 32. Отже, до обліку такої нерухомості не застосовуються норми ПБО 27. А в обліку продаж відображається в рамках іншої звичайної, а не операційної діяльності: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 746 «Інші доходи» на суму доходу від продажу; Дт 977 «Інші витрати діяльності» Кт 10 на суму залишкової (чи справедливої, якщо об’єкт обліковується за справедливою вартістю) вартості; Дт 13 Кт 10 на суму накопиченого зносу.

Приклад 5

На балансі підприємства обліковується об’єкт інвестиційної нерухомості (будівля і земельна ділянка, на якій вона розміщена), який продається без попередньої підготовки за 480 000 грн., у тому числі ПДВ80 000 грн. На момент продажу первісна вартість становить 650 000 грн., нарахований знос200 тис. грн.

Бухгалтерський облік наведено в табл. 5.

Таблиця 5


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Продано нерухомість

377

746

480 000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

746

641

80 000

3

Віднесено на фінансові результати суму доходу

746

793

400 000

4

Списано нарахований знос

135

100

200 000

5

Списано залишкову вартість (650 000 – 200 000)

977

100

450 000

6

Віднесено на фінансові результати залишкову вартість

793

977

450 000

7

Отримано оплату за продану нерухомість

311

377

480 000

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42