Податок на майно

Оподаткування земельних ділянок під придбаною нерухомістю

Розглянемо, коли у суб’єкта господарювання, який набув право власності на об’єкт нерухомості, виникає обов’язок зі сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт нерухомості, та чи може відсутність правовстановлюючих документів на землю у суб’єктів господарювання, які є власниками будівель, споруд (їх частин), а також нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках, бути підставою для звільнення від сплати земельного податку.


Як визначено ст. 120 Земельного кодексу, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовано ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі якщо жилий будинок, будівлю або споруду розміщено на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщено жилий будинок, будівлю або споруду, на умовах оренди.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розміщено такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, п. 287.8 цієї статті визначено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень у будинку.

Пунктом 286.6 ст. 286 Податкового кодексу встановлено, що за земельну ділянку, на якій розміщено будівлю, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

  • у рівних частинах — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
  • пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
  • пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності й поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розміщено будівлю, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожній з них пропорційно тій частині площі будівлі, що перебуває в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до визначення, наведеного у пп. 14.1.205 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розміщено багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, одна із складових якого — нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є базою оподаткування земельним податком.

Так, ст. 289 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом № 1015, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Така довідка в обов’язковому порядку подається надалі у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тому для визначення розміру земельного податку платнику слід звернутися до відповідних територіальних органів Держземагентства України для одержання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Таким чином, суб’єкт господарювання, який набув право власності на об’єкт нерухомості, незалежно від оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розміщено такий об’єкт нерухомості, з урахуванням прибудинкової території має сплачувати земельний податок за ставками та у порядку, встановленими Податковим кодексом.

ДОВІДКОВО

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розміщено багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються відповідно до Методичних рекомендацій № 389, а саме:
для новобудов — на підставі документів, які підтверджують відведення земельної ділянки під забудову, або детального плану території мікрорайону (кварталу) з визначенням прибудинкових територій;
для існуючої забудови:
для окремих житлових будинків — на підставі проекту прибудинкової території;
для групи будинків — на підставі детального плану території в ме-жах кварталу.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42