Статті

Поле європейських перспектив

Чи зможе вітчизняний агросектор на рівних конкурувати в ЄС: плюси та мінуси.

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (далі — Угода) у разі підписання на саміті у м. Вільнюсі набере чинності уже наступного року. Насамперед вона вплине на бізнес-середовище — з одного боку, розшириться доступ для українських товарів і послуг до потужного ринку ЄС, поліпшиться інвестиційний клімат, а з іншого — внутрішній ринок України стане доступнішим для європейських високоякісних товарів і послуг, створиться додаткова конкуренція для вітчизняних товаровиробників.

Чи загрожуватиме це сільському господарству України? Чи зможуть вітчизняні аграрії сповна реалізувати свої можливості? Чи виграють наші споживачі та загалом держава?

Утім, перш ніж говорити про плюси та мінуси запровадження зони вільної торгівлі (далі — ЗВТ) з ЄС, варто усвідомити, яким є сільське господарство країн Євросоюзу. Наразі територія сільгоспугідь ЄС займає площу 171 млн. га. Минулого року на спільну аграрну політику було витрачено 55,88 млрд. євро. За останні роки з приєднанням нових країн Євросоюз став експортером багатьох видів продукції. Тож постає питання: як Україні знайти своє місце в Європі за такої потужної підтримки агросектора порівняно із зовсім незначною українською?

Агросектор ЄС — серйозний конкурент для вітчизняного сільського господарства. Утім, незважаючи на мізерну державну підтримку, український АПК перспективний, а за обсягами виробництва окремих зернових та олійних культур лідирує на світовому ринку.

На останньому ялтинському економічному саміті західні політики, аналізуючи дії Росії щодо кондитерської продукції наших виробників, зазначили, що високо цінують смакові властивості шоколаду і вважають, що його залюбки купуватимуть у Європі. Дійсно, в ЄС готові купувати українські товари, головне, щоб параметри ціна — якість — безпека були на відповідному рівні.

Створення ЗВТ з ЄС розширить можливості для вітчизняного виробника. Вперше у практиці ЄС економічна інтеграція передбачається у форматі «зона вільної торгівлі +». Це означає не просто торгівлю, а й рух робочої сили, адаптацію нормативів і модернізацію самого виробництва. Як стверджують експерти, аграрії, представники Мінагрополітики України, ЗВТ дасть набагато більше плюсів, ніж мінусів. Йдеться, по суті, про новий рівень економіки і новий рівень життя людей. «Зрозуміло, що зміни стануться не раптово, — стверджує голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Однак, — наголошує він, — ринок ЄС значно привабливіший, ніж Митний союз».

«Євросоюз — один із найбільших ринків збуту продовольства. На його території сьогодні проживають майже півмільярда чоловік і ще 100 млн. відвідувачів з інших країн світу, — зазначає Леонід Козаченко, — тобто це практично 600 млн. громадян. Безумовно, це високоліквідна зона реалізації продукції (так називають країни, в яких можна гарантовано збувати продукцію та найпростішим способом отримувати за це плату). Для нас це дуже важливо. Я вважаю, що це не лише дасть змогу збільшити присутність у регіоні, а й зміцнити свої позиції для реалізації продукції в інших напрямках за межами ЄС, де наразі Україна починає домінувати. Йдеться про країни Північної Африки, Індокитаю».

Торік експорт української продукції становив 17 млрд. дол. США, з них майже 5 млрд. припадало на країни ЄС. Після набрання чинності Угодою частково скасовуватимуться тарифні обмеження на вітчизняний експорт. Це автоматично збільшить обсяги українських товарів на європейському ринку. Загальновідомо, що ЄС досить жорстко захищає своїх виробників митними механізмами, квотами. Але в перемовинах з Україною Європа пішла на значні поступки. Суттєва частина товарів, вироблених нашими аграріями, надходитиме на ринок ЄС за пільговою ставкою (нульовою).

Втім, лібералізація триватиме й надалі, українські товари дедалі активніше наповнюватимуть європейський ринок, навіть поширюватимуться за його межі, адже європейська «прописка» покращить імідж, підвищить статус вітчизняної продукції, відтак вона стане більш затребуваною. У такий спосіб стимулюватиметься загальний попит на українське, розвиватиметься вітчизняне виробництво, збільшуватиметься експорт. Великі компанії, в яких відбулася модернізація, вже давно перейшли на світові стандарти. Решті доведеться підтягуватися. Для цього виробники мають дотримуватися низки вимог, починаючи від екологічних і завершуючи вимогами до упаковки та маркування. Система контролю в Україні також перейде на євростандарти, і визнана якісною продукція без перешкоди надходитиме на європейський ринок.

«Єдиний шлях — запровадження технічних регламентів, які вимагає ЄС. Це не просто стандарти, — коментує Леонід Козаченко, — як колись був Держстандарт (або ГОСТ), — це ланцюжок від поля  до кінцевого споживача. Умови вирощування, зберігання, переробки, перевезення, упаковки, маркування — все це має бути прописано в деталях і контролюватися на всіх етапах виробництва і проходження. Це гарантує посилений контроль за якістю продукції та зменшує втручання органів, які здіснюють перевірку, адже перевірки самі по собі не можуть вплинути на якість продукції, а лише заважають працювати. У цьому й полягає плюс... Очікується збільшення інвестицій в аграрну галузь, значне технічне переоснащення харчової промисловості. Понад 4,5 млрд. євро інвестицій має отримати промисловість для сертифікації харчової продукції відповідно до вимог ЄС і запровадження технічних регламентів на виробництво продовольства. Це дасть змогу поширити присутність в інших країнах світу, адже запропонована продукція матиме таку саму якість, як і європейська, але буде доступнішою за цінами. Те саме відбудеться й на внутрішньому ринку — якість продукції значно поліпшиться, збільшиться асортимент, ціни стабілізуються».

Фахівці вже окреслили прогнозні наслідки для України набрання чинності Угодою. Зокрема, модернізація виробництва має знизити собівартість продукції щонайменше на 15%. Це означає, що посилиться її конкурентоспроможність. Щорічний приріст ВВП становитиме 6%. Безумовно, цього неможливо досягти без притоку капіталу. Втім, ЄС уже виділив 600 млн. євро на модернізацію українського виробництва. Єдине, що стримує інвесторів сьогодні, — відсутність чітких нормативів, правил, корупція, неефективний судовий захист. Є надія, що всі ці недоліки вдасться усунути, бо дієвий захист бізнесу — ще одна суттєва перевага ЗВТ з ЄС.

У чітких, безпечних і зрозумілих правилах гри переконалися українські компанії, які вже тривалий час працюють на європейському ринку. Керівник відомого в Україні агрохолдингу Олексій Вадатурський стверджує, що вітчизняне сільське господарство тільки виграє в умовах ЗВТ з ЄС, а конкуренція за ринок збуту продукції стане серйозним стимулом для модернізації та розвитку підприємств.

«Я вважаю, що українці мають бути задоволені, бо не сплачуватимуть мита на постачання сільськогосподарської продукції до ЄС, — підкреслює Олексій Вадатурський. — Наша компанія уже давно працює в СОТ, тому ми фактично живемо за європейськими законами, вимогами та стандартами...  За моїми прогнозами, агросектор отримає стабільні ціни. Зросте ринок, цивілізований ринок. Конкуренція — це стимул для розвитку економіки в цілому».

Проте Угода принесе і свої мінуси. Експерт Марія Колесник вважає, що певні проблеми можуть виникнути передусім на внутрішньому ринку.

«Вони насамперед стосуватимуться компаній, якість продукції яких є дещо нижчою і, відповідно, собівартість виробництва яких є вищою за середню по Україні, — каже Марія Колесник, — тобто компаній, які досі не встигли впровадити новітні технології. Можливо, йтиметься і про молочний сектор, бо у нас, мабуть, найбільше проблем саме у ньому, адже за багатьма позиціями ми програємо європейським компаніям. З одного боку, в Європі досить суттєве дотування молочного сектора, з іншого — виробництво великотоварне, тобто молоко від населення взагалі не приймається, і поки існуватиме ця проблема, ми не зможемо постачати молочну продукцію. Якщо переробники гарантуватимуть, що їх сировина є виключно від агропідприємств, тоді про щось можна говорити предметніше. А поки що, на початковому етапі, пожвавиться конкуренція на молочному ринку всередині України. Суттєво пожвавиться».

Безумовно, є й ті, хто бачить суцільний негатив від підписання Угоди. Окремі політики стверджують, що в Україні зросте безробіття, подорожчають продукти харчування й послуги. Є певні побоювання, зокрема, щодо ймовірної експансії європейської продукції на внутрішній ринок. Таке вторгнення є можливим, бо європейські товари порівняно дешеві через значну підтримку сільського господарства. Утім, українські виробники й за сучасних умов досить конкурентоспроможні. Це навіть лякає деяких європейських фермерів. ЗВТ — насамперед чесна конкуренція. В Україну не завозитимуть агропродукцію, яка в ЄС має дотації. Тотального заповнення європейськими товарами вітчизняного ринку не буде, адже на перехідний період упродовж 10 років митні бар’єри усуватимуться поступово.

«Плюсом також є те, що сільгосптовари, які постачатимуться, власне, з Європи на українські ринки, позбавлятимуться дотацій, — переконана експерт Марія Колесник. — Тобто експортні субсидії, експортне дотування не поширюватимуться на товари, які надходитимуть на український ринок. Щодо вітчизняної продукції, то ми маємо певний перехідний період за низкою позицій до 10 років, коли імпортні мита скорочуватимуться для постачання товарів на нашу територію. Отже, товаровиробники частково захищені, і за цей період вони повинні повністю модернізувати та переобладнати свої виробництва для того аби поліпшити якість і, відповідно, конкурентоспроможність продукції. Водночас є низка підгалузей агросектора, які на сьогодні достатньо розвинуті, зацікавлених у зовнішніх ринках, їх не лякає конкуренція на внутрішньому ринку. Прикладом слугують кондитерська підгалузь, виробництво м’яса птиці. Навіть польські товаровиробники занепокоєні, бо українська продукція порівняно з їхньою якісніша і дешевша».

Ще одне побоювання стосується дрібних господарств, селян-одноосібників. Мовляв, співпраця з ЄС вигідна лише для потужних агрохолдингів, а невеликі господарства не витримають конкуренції. Очевидно, це не зовсім так, адже в Європі і фермерські господарства, і сільські кооперативи однаково успішні. Їх діяльність також відповідає всім необхідним нормам, а виготовлена ними продукція має високу якість. Аби сприяти вітчизняним товаровиробникам, Україна долучилася до європейської програми розвитку сільських територій і кооперативів, яка передбачає, зокрема, технічну і фінансову допомогу селянам. Самі ж фермери європейськими перспективами не налякані. Кажуть, їх молоко навіть смачніше та корисніше, ніж від корів з альпійських пасовищ.

Фермер з Київщини Григорій Наконечний переконаний, що його молочна продукція становитиме серйозну конкуренцію європейській. «Скажу прямо, відверто та впевнено — ми абсолютно нічого не втрачаємо, — каже Григорій Наконечний, — бо намагаємося, щоб молоко до споживача йшло екологічно чистим, мало високі смакові властивості, могло витримати конкуренцію. До мене завітали гості зі Швеції — професори, фермери. І коли вони покуштували нашу продукцію, то були вражені її якістю. Це важливий показник. Отже, на нашу молочну продукцію чекають у Європі. Тому й зона вільної торгівлі нас не лякає... Вважаю, що боятися європейських стандартів немає сенсу».

Керівник господарства, що в Балтському районі на Одещині, Михайло Лазаренко також доволі оптимістично оцінює підписання Угоди. Він переконаний, що українські аграрії від цього лише виграють. Адже від скасування мит подешевшають і техніка, і насіння, й інші необхідні товари.

«Ціни на насіння і засоби захисту можуть бути дешевшими, — прогнозує Михайло Лазаренко. — Ми навіть зможемо їх напряму купувати. Техніка також стане дешевшою. Не буде мит і націнок. У цьому маємо виграти. Нас ніщо не лякає, бо давно вже експортуємо продукцію — по Дунаю і в Європу».

Угода про ЗВТ з ЄС для вітчизняного сільського господарства означає не лише об’ємний, платоспроможний і, головне, стабільний цивілізований європейський ринок для збуту продукції, а й можливість залучення іноземних інвестицій та модернізації виробництва. Однак лише підписати документ — замало. Зусилля та робота мають бути колосальними, але результат того вартий. Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк нещодавно заявив, що початковий ефект від скасування мит з боку ЄС забезпечить додаткові надходження від експорту української сільгосппродукції щонайменше на суму 4 млрд. грн., а отже, й податкові платежі до державної скарбниці.


В’ячеслав КОЗАК,
Микола ВЛАЩУК

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42