Інтерв’ю

Життя вимагає від бухгалтера бути і аналітиком, і менеджером, і господарником

Саме тоді, коли Олександр Папаіка був Головою ДПА України, завершилося функціонування цього відомства і почалася нова доба розвитку податкової служби, а також  співіснування влади і бізнесу з єдиним кодифікованим документом — Податковим кодексом. Регалій у Олександра Папаіки настільки багато, що перелічити їх усі, а тим більше запам’ятати, навряд чи можливо. «Вісник» звернувся до нього як до президента Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України з проханням розповісти про будні організації і поділитися міркуваннями про те, якими проблемами переймаються представники бухгалтерської професії.


В.  Олександре Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, про історію створення Федерації.

О. О. — Федерацію було створено 17 років тому — 4 вересня 1996 року з метою об’єднання зусиль бухгалтерів та аудиторів для сприяння реформуванню та розвитку бухгалтерського обліку й аудиту в Україні на основі міжнародних стандартів, удосконалення податкового законодавства та захисту спільних інтересів своїх членів.

Біля витоків Федерації стояли Сергій Голов, Ірина Бєлоусова, Валерій Пархоменко, Наталія Гаєвська, Сергій Прилипко, Василь Сопко, Іван Нестеренко, Галина Сочинська та багато інших представників бухгалтерської професії: науковці, колишні головні бухгалтери підприємств, аудитори, навколо яких і згуртовувалися колеги.

На першому з’їзді Федерації було обрано Раду, яку очолила Алла Савченко, сформовано профільні комітети, виконавчу дирекцію. І вже з перших своїх кроків організація розпочала активну роботу.

В.Якими були ці перші кроки?

О. О. — На початку діяльності Федерація працювала за декількома основними напрямами. Це законодавчо-нормативна робота, побудова навчального та сертифікаційного процесу, переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), міжнародна співпраця з колегами.

В.Яких результатів вдалося досягти?

О. О. — Я прийшов до Федерації в 1999 році і був вражений тією фаховою, багатоплановою діяльністю, яку вона проводила. Було створено робочі групи з підготовки нових стандартів бухгалтерського обліку, проекту Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який набрав чинності  з 16 липня 1999 року.

Вперше в 1997 році розпочалася робота з підвищення кваліфікації бухгалтерів у всіх регіонах України, стартувала національна трирівнева сертифікація бухгалтерів. Саме тоді Федерація почала перекладати МСФЗ українською мовою, разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) провела низку навчальних семінарів для бухгалтерів фондового ринку з національних та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Члени Федерації вивчали досвід колег інших професійних організацій для застосування в своїй діяльності, налагоджували партнерські відносини, приєдналися до Світової бухгалтерської організації (Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC)). З 2001 року наша організація набула асоційованого членства в IFAC, а з 2008 року  є дійсним членом (єдиним в Україні), підтримуючи місію та цілі світової бухгалтерської організації, спрямовані на вдосконалення професіоналізму, дотримання Кодексу етики професійного бухгалтера для надання якісних послуг в інтересах суспільства.

Федерація стала засновником та членом Євразійської ради сертифікованих бухгалтерів та аудиторів, започаткувала міжнародну сертифікацію за програмою СІРА, налагодила співпрацю з багатьма професійними організаціями Європи і, крім того, доклала максимум зусиль для ініціювання видання Указу Президента України «Про День бухгалтера». До речі, 16 липня 2014 року відзначатиметься його десята річниця.

Я радий, що перебував у самому центрі життєдіяльності організації. Два терміни був віце-президентом, а три роки тому обраний президентом Федерації.

Ми докладаємо багато зусиль для професійного навчання своїх колег, але й керівництво постійно навчається, бо професія вимагає постійного вдосконалення своїх знань.

В.Зараз уже у Вас багато чому можна повчитися...

О. О. — Є таке, оскільки я очолюю кафедру банківської справи у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського. Спільно з кафедрою фінансів ми викладаємо дисципліни, які стають у пригоді майбутнім банкірам, податківцям та іншим категоріям працівників фінансово-економічних служб.

В.Чим живе Федерація сьогодні?

О. О. — Спрямовує свою діяльність на навчальні процеси з роз’яснення практичного застосування МСФЗ. Для багатьох учасників ринку ці документи нині є обов’язковою законодавчою вимогою. Ми розуміємо, як складно бухгалтерам, аудиторам одночасно вивчати і застосовувати їх на практиці. Тому продовжуємо перекладати МСФЗ, проводити навчальні семінари, тренінги, а також видаємо методичну літературу для бухгалтерів. Цього року перевидали методичний посібник з трансформації фінансової звітності, підготовлений членами нашої організації.

МСФЗ — це філософія ведення бізнесу, тому практичне впровадження міжнародних стандартів — завдання для керівників, які повинні очолити цей процес. Другий рік поспіль спільно з НКЦПФР за підтримки Програми USAID «Фінансовий розвиток в Україні» ми проводимо регіональні семінари з роз’яснення застосування МСФЗ. На ці заходи запрошуються керівники, бухгалтери, фахівці, які готують фінансові звіти згідно з міжнародними стандартами.

В.А скільки осіб у вас налічується?

О. О. — Понад чотири тисячі. Багато це чи мало? Ми вважаємо, що в країні, де понад 500 тисяч бухгалтерів, це мало. Але ми цінуємо кожного, хто прийняв рішення приєднатися до професійної спільноти.

В.Яке основне завдання для Федерації на цей час?

О. О. — Нашій організації уже 17 років, становлення її відбулося, настав час спрямувати діяльність на сталий розвиток, у центрі якого, безперечно, — професійне зростання кожного працівника та зміцнення бухгалтерської професії в країні.

Зараз ми готуємо Стратегічний план розвитку на 2014 — 2016 роки, який прийматиметься з’їздом наступного року. Сподіваємося, що в ньому буде відображено всі складові стратегічного розвитку. Це і зміцнення менеджерського складу, і вдосконалення професійного навчання, і побудова національної сертифікації, яка б відповідала міжнародним стандартам освіти професійних бухгалтерів та була спрямована на якість послуг.

Крім того, якщо раніше від бухгалтера вимагалося ведення обліку й формування звітності, то нині життя вимагає, щоб він був і бухгалтером, і аналітиком, і менеджером, і, зрештою, надавав керівництву конкретні рекомендації про те, яким чином вести господарство, щоб отримати кращий економічний ефект. А економічний ефект — це передусім прибуток, який можна спрямувати на збільшення виробничих потужностей, впровадження сучасних технологій, відкриття нових робочих місць тощо.

В.Про яку часову перспективу щодо появи національної системи сертифікації йдеться?

О. О. — Вважаю, що цей процес уже розпочато, зараз потрібно узгодити всі складові, щоб представники бухгалтерської справи різних галузей змогли взяти в ньому участь. Головне — заручитися підтримкою з боку уряду, у даному випадку  Міносвіти і науки України.

В.З якими професійними організаціями ви співпрацюєте і за якими пріоритетними напрямами?

О. О. — Двері Федерації відкриті для партнерських відносин з різними організаціями — як з професійними українськими закладами, так і з іноземними. Відносини будуються за різними напрямами, наприклад при розгляді Податкового кодексу ми тісно співпрацювали зі Спілкою податкових консультантів. Щодо обговорення питань самоврядування професійних організацій ми співпрацюємо з десятком таких організацій.

На міжнародному рівні ми спілкуємося з Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності, багатьма професійними організаціями Європи. Крім того, маємо партнерські угоди з вишами України на предмет професійної підготовки, проходження практики. Ми пишаємося, що багато вчених є членами Федерації, беруть активну участь у житті організації. Так, Сергій Федорович Голов, який був попереднім президентом, є одним із проповідників ідеї якомога швидшого запровадження МСФЗ.

В.Які умови членства у Федерації та що воно дає?

О. О. — По-перше, такі умови задекларовано в нашому статуті, з яким кожен бажаючий може ознайомитися на сайті www.ufpaa.org. На сайті також розміщено рубрику «Як стати членом ФПБАУ».

У Федерації є дійсне та асоційоване членство. Дійсне досягається підтвердженням кваліфікації завдяки сертифікації, асоційоване відрізняється від дійсного відсутністю сертифіката та неможливістю бути обраним до керівних органів Федерації.

Для своїх членів Федерація надає різні послуги: участь у семінарах, тренінгах, конференціях та інших заходах зі знижкою; першочергове розміщення статей в журналі Федерації; безкоштовні заходи, які вона проводить для своїх працівників; знижки на літературу та методичні матеріали; партнерські дисконтні пропозиції тощо.

Члени нашої організації мають можливість працювати в комітетах, бути делегованими в громадські ради при державних органах і впливати на розгляд та прийняття рішень стосовно професії.

В.З якими проблемами стикаються працівники відповідних професій?

О. О. — Глобальне питання, яке ми обговорювали на нещодавній зустрічі з представниками Світового банку у Відні, — боротьба з бідністю. Україна потрапила до групи держав з одним із найнижчих показників ВВП на душу населення. Так склалися обставини, хоча за багатьма позиціями ми пішли значно далі за інші держави. Потрібно замислитися, чому ж ми такі розумні, але бідні.

Зрозуміло, що фінансові служби мають до цього пряме відношення. Приміром, підприємство збанкрутувало, оскільки завищувало оцінку активів. Запитання: де були аудитор з бухгалтером? І скільки подібних підприємств у кожній державі? Вартість повинна бути реальною. Якщо основні засоби оцінено по-різному, по-різному нараховується й амортизація, встановлюються строки експлуатації. Відповідно, якщо фірми мають намір співпрацювати, то повинні привести ціни до спільного знаменника. Тоді співпраця буде взаємовигідною. Для цього й існують МСФЗ. До речі, саме на неправильній оцінці майна під час кризи «послизнулися» США.

Світовий банк, який здійснює емісію кредитних ресурсів, першим відчув тривожні симптоми. Адже очевидною стала тенденція до неповернення коштів, витрачання їх не на підтримку діючого господарства, розвиток діяльності життєво важливих галузей і підприємств, а на соціальні потреби.

Аналогічною є ситуація і з сертифікацією аудиторів, яка повинна відповідати міжнародним стандартам освіти Міжнародної федерації бухгалтерів. Недаремно ж на підприємствах та в організаціях значним попитом користуються послуги «великої четвірки» компаній — Deloitte&Touche, Ernst&Young, KPMG і PricewaterhouseCoopers. Міндоходів, здається, консультують фахівці однієї з цих фірм?

В.Так, фахівці Price-waterhouseCoopers.

О. О. — Ось, бачите, і все через те, що зазначені фірми мають колосальну довіру клієнтів. Довіра будується на професіоналізмі. Вони завоювали ринок — і до них звертаються.

Проблема, знову ж таки, в освіті, точніше, в законодавстві про освіту. В Україні аудиторів навчають п’ять років, за кордоном — дванадцать. Отже, нашу програму потрібно коригувати. Адже який роботодавець зацікавлений брати працівника, що має вчорашні, неконкурентні знання?..

В.Влада постійно робить кроки, спрямовані на зближення податкового й бухгалтерського обліку. Чи відчувають це фінансисти?

О. О. — Звичайно, ми це відчуваємо. Влада прагне віднайти у держави й бізнесу спільні інтереси. Добре також, що тепер до органів Міндоходів потрібно подавати звітність з єдиного соціального внеску. Загалом бухгалтер як сполучна ланка між власником підприємства і контролюючими органами як ніхто зацікавлений у тому, щоб з боку держави не виникало до нього претензій, щоб за всіма зобов’язаннями розраховуватися вчасно і повністю. Для цього потрібно бути передусім чесним — відображати у звітності суми оподатковуваного прибутку, оподатковуваного обороту з непрямих податків, які сформувалися реально, а не взяті з повітря. У такому разі не буде відхилень у бухгалтерському обліку, які в підсумку виливаються у суперечності між контролером і підприємцем.

В.Загалом як Податковий кодекс вплинув на роботу бухгалтерів та аудиторів? Жити стало краще, комфортніше чи, можливо, навпаки?

О. О. — Дуже позитивно попри те, що підприємців намагалися залякати: мовляв, Податковим кодексом передбачено кабальні умови для роботи бізнесу. А виявилося зовсім не так. Виявилося, що Податковий кодекс — це ніби дорога з прописаними правилами руху для всіх учасників податкових відносин у державі. Це чітке керівництво до дій, і сьогодні всі це розуміють.

В.Дивна річ: з одного боку, цей документ  пройшов всенародне обговорення, а з іншого, коли дійшло до його прийняття, почалися «майдани»...

О. О. — Як би ми не хотіли, політика — це сконцентрований прояв економіки. Звісно, підприємці, особливо деякі з них, не раділи, що Кодексом було обмежено можливості маневрувати зі сплатою податків. А те, що в рамки поставлено і функції контролюючих органів, до уваги не бралося, так само як і відповідальність держави за фінансування пріоритетних програм, у тому числі соціальних.

Інша річ, що меж досконалості не існує. Динаміка економічних процесів є такою, що вже через півроку до Податкового кодексу довелося вносити зміни.

В.Чи не шкодять  часті зміни професійній спільноті?

О. О. — Як сказати... Буває, складно зорієнтуватися. Не всі зміни подобаються бізнесу. Не можна, наприклад, запроваджувати суто каральні норми, тому що тільки економічні важелі стимулюють довіру, ініціативу, зацікавлення в розвитку. Тільки таким шляхом можна навести лад у державі. Тим не менше відповідальність повинна бути адекватною — і адміністративною, і кримінальною, як в усьому світі. Жодна держава не закриває очі на вчинення правопорушень.

В.У підприємницькому середовищі зараз дуже активно обговорюється Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Як Ви його оцінюєте?

О. О. — Ми теж проводимо семінари за участю фахівців Міндоходів, серед яких — присвячені трансфертному ціноутворенню, оскільки на практиці виникає безліч запитань щодо його застосування.

Законодавство про трансфертне ціноутворення працює в багатьох державах. Те, що воно запрацює і в Україні, — правильний і своєчасний крок. Сплачувати податки на тій території, де знаходяться виробничі потужності, повинні всі, включаючи тих, хто має надприбутки. Адже маніпулювати можна по-різному: одні підприємства спеціально створюють, інші ліквідовують, а над виробленням механізмів приховування доходів від оподаткування працюють цілі інститути. Їх представники стверджують, що займаються оптимізацією податкового навантаження в такий спосіб, щоб вижити. Логіка ж держави інакша і принципова: процесом потрібно управляти.

В.Яким чином контролюється діяльність фірм, які декларують те, що можуть ліквідувати підприємство за добу?

О. О. — Федерація до них жодного відношення не має. Зі свого боку, ми завжди допомагаємо суб’єктам господарювання, що опинилися в скрутній ситуації, у тому числі за рахунок підтримки зв’язків із регуляторами — НБУ, Мінфіном, Міндоходів України. Тобто ми підказуємо, як краще вчинити, але підтримуємо державницьку позицію: зберегти суб’єкт господарювання.

В.Як колишній головний податківець, а нині почесний голова ВГО «Асоціація ветеранів ДПС України», скажіть, як Ви оцінюєте ініціативи та сервіси Міндоходів України?

О. О. — Радію успіхам Міністерства, яке постійно розвивається, беручи за основу кращі зразки світової практики. Ефект від нововведень буде помітний, але згодом. Керівництво, працівники відомства розуміють необхідність побудови партнерських відносин з бізнесом, скорочується кількість перевірок.

Водночас як член Аудиторської палати України зазначу, що ми б хотіли побудувати партнерські відносини з Міндоходів за аналогією з тим, як це працює в Голландії. Там фахівці з аудиту надають допомогу платникам податків: з одного боку, захищають платника, допомагають йому уникнути ризиків, з іншого — скорочують його робочий час на виконання податкових зобов’язань.

Гадаю, керівництво Міндоходів ще повернеться до розгляду цієї ініціативи — просто сьогодні, з послабленням податкового тиску, гострота її реалізації є не такою відчутною.


Розмову вела
Ольга ГЕРМАНОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42