Статті

Шоколадна готовність

Підприємства української кондитерської галузі прагнуть не втрачати бойовий дух і готовність до конкуренції на зовнішніх ринках.


Хто з ласунів у дитинстві не мріяв стати кондитером або хоча б ненадовго потрапити на фабрику, де виробляють усілякі солодощі, щоб наїстися їх досхочу! Адже за всіх часів дорослі повсякчас намагаються обмежувати своїх чад у поїданні цукерок, хоча й самі не уявляють свого життя без жаданого шоколаду, карамельок і тістечок. Що не кажи, а сотні тисяч тонн солодощів, які щороку випускають великі й малі кондитерські підприємства України, дітворі без допомоги дорослих ніяк не здолати. Приміром, за інформацією «Бюлетеня НБУ», торік на першому місці серед товарів продовольчої групи, що користуються найбільшим попитом, навіть обігнавши м’ясо й м’ясопродукти, значилися саме шоколад і кондитерські вироби.

Але крім насолоди для душі, гормонів радості, щастя та інших приємних відчуттів, які дарують людям шоколад, торти, цукерки, вони були й залишаються важливим джерелом поповнення держскарбниці. Позитивною тенденцією є активне витіснення з вітчизняного ринку імпортних шоколадних виробів. Саме вітчизняна кондитерка продемонструвала чудеса якісного зростання та готовність до суперництва на європейських ринках, що вкрай важливо для галузі, яка останнім часом сильно постраждала від необґрунтованих адміністративних перешкод, застосованих до української продукції Митним союзом.

Бойовий дух кондитера

«Нас б’ють, а ми міцнішаємо», — любив повторювати герой знаменитого колись бестселера «Механічний апельсин». Подібний бойовий дух, безсумнівно, властивий вітчизняним кондитерам. І небезпідставно. Їхній потенціал беззастережно визнано не лише українськими споживачами, які «проголосували» за цю продукцію своїми гаманцями, а й керівниками профільного відомства — Мінагрополітики. Зі слів першого заступника міністра аграрної політики й продовольства України Івана Бісюка, галузь розвивається в умовах жорсткої внутрішньої й зовнішньої конкуренції, що постійно стимулює вдосконалювати управлінські процеси й забезпечувати високі світові стандарти якості продукції. Адже економічне суперництво залишає на плаву кращих. А в тому, що українська кондитерська галузь абсолютно конкурентоспроможна на світових ринках, експерти переконані. У цілому, за даними Держстату, обсяги експорту українського кондпрому торік сягнули 1,100 млрд. дол. Експортуючи до ЄС близько 22 тис. т солодощів на 50 млн. дол. щороку Україна крім того поставляє продукцію  до понад 50 країн світу, в тому числі до держав Близького Сходу, а також до США, Канади, інших країн. З початку нинішнього року ЄС наростив експорт кондитерської продукції та істотно збільшив свою частку присутності на українському ринку. Президент Асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк заявляє, що на сьогодні у проекті Угоди про створення Зони вільної торгівлі з ЄС передбачено лібералізацію митного режиму за трьома групами кондитерських виробів — цукровою, борошняною і шоколадною. Якщо мита на солодощі буде скасовано, Україна протягом 7 — 10 років зможе збільшити експорт цієї продукції на європейські ринки до 300 — 400 млн. євро щороку.

Але поки що левова частка (90% «солодкого» експорту) все-таки припадає на ринки Росії й СНД.

Пристрасті за мармеладом

Крім зовнішніх проблем, від яких страждають провідні підприємства галузі, існують і внутрішні, які впливають на діяльність і великих, і дрібних виробників ласощів. Останнім часом ЗМІ публікують численні інформації про те, що українські кондитери обіцяють на 3 — 7% підвищити ціни на свою продукцію під новорічні свята. На думку експертів, одна із причин подібних заяв криється в передноворічному збільшенні попиту на кондитерку. А от економічне підґрунтя полягає у зростанні цін на цукор. І хоча фахівці Мінагрополітики стверджують, що для цього немає жодних підстав, проте ціна на цукор за минулий місяць підвищилася на 11 — 15% (до 6,1 — 6,3 грн. за кг), а до кінця листопада експерти прогнозують її подальше зростання. Тому передусім можуть подорожчати карамель, мармелад, зефір, у яких на частку цієї сировини припадає до 70% витрат. Через тимчасове подорожчання кондитери можуть переорієнтувати свої виробництва на борошняні солодощі, де частка цукру становить 30% від ціни. Зі слів експертів, витрати українських виробників постійно зростають. Тому за обставин, що склалися,. вони скоріше знизять обсяги виробництва й підуть на скорочення персоналу, аніж почнуть працювати собі у збиток.

Виробники, у свою чергу, заявляють, що ціни на їхню продукцію можуть знизитися, якщо у виробництві використовуватиметься, скажімо, польський цукор, який нині на 36% дешевший за український.
У цьому разі ціни можуть упасти приблизно на 40%. З огляду на той факт, що для кондитерської галузі й без того закупляється чимала частина сировини за кордоном,  нівелювати українську складову у виробництві для вітчизняної економіки вкрай невигідно.

Не «зацукрувати» виробника

Крім таких насущних проблем, як зростання цін на сировину, існують і потенційні виклики, що постають не тільки перед вітчизняною кондитерською галуззю. Пов’язані вони зі світовими тенденціями до збільшення податкових відрахувань на вироби з підвищеним вмістом калорій та змінами у свідомості споживачів.

Об’єктивно податкова політика багатьох держав спрямована на те, щоб джерела будь-яких «пристрастей», навіть, здавалося б, таких безневинних, як любов до солодощів, забезпечували державній скарбниці додатковий дохід. Та усе нове — добре призабуте старе. Приміром, ще в 20-х роках минулого століття у Галичині, де динамічно розвивалася кондитерська справа, натхненна прикладом законодавиці «солодкої» моди сусідньої Австрії, рентабельність бізнесу була настільки висока, що податок на продаж солодощів перевищував податкові ставки на алкоголь. З оптових продаж ставка становила 8%, з роздрібних — 15% від суми обороту, тоді як алкогольні напої оподатковувалися за ставками 5 і 10% відповідно.

Втім у наші дні збільшення податкових ставок на деякі продукти законодавці пояснюють боротьбою за здоров’я нації. Адже кондитерські вироби належать до продуктів, які призводять до так званих аліментарних захворювань, зумовлених недостатнім або надлишковим порівняно з фізіологічними потребами надходженням до організму харчових речовин, — атеросклерозу, ожиріння, цукрового діабету.

Згідно з дослідженнями, проведеними аналітиками міжнародної компанії Mintel Group Ltd, додатково оподатковуються всі продукти «з високим вмістом жиру, цукру, солі» в Угорщині. В одному із штатів США запроваджено податки на цукерки й безалкогольні напої, а також так звані податки на жир, що стосується і кондитерської галузі. Подібні кроки щодо солодощів робить Фінляндія. Нинішнього року в Данії було запроваджено так званий цукровий податок на шоколад, цукерки, морозиво й газовані напої, який обчислюється не на основі частки вмісту цукру в продукті, а на підставі його ваги або калорійності. Поточна ставка становить 24,61 крон/кг (близько €3,57) для шоколаду й цукерок, €0,89/л — для морозива й €0,22/л — для газованих напоїв.

Але прагнення влади боротися з проблемою ожиріння поки що призвели до того, що місцеві кондитерські компанії підвищили ціни на свою продукцію, щоб відшкодувати втрати. Споживачі одразу відреагували й почали купувати кондитерку за рубежем. Деякі датські компанії змушені були навіть виносити свої виробничі потужності за кордон. Іноземним компаніям, чия продукція представлена на датському кондитерському ринку, теж довелося відчути присмак дьогтю, привнесений новим законом. Їхня діяльність помітно ускладнилася у зв’язку із запровадженням «цукрового» податку.

Інновації стимулюють

Сучасні споживачі прагнуть сьогодні побалувати себе солоденьким не тільки «без наслідків», а ще й з користю для здоров’я. Особливим попитом користуються екологічні ласощі з низьким вмістом цукру, жирів і натрію, без транс-жирів, ГМО, консервантів і барвників. До упаковки на сьогодні теж висувають особливі вимоги. Барвисті фантики й коробочки мають не просто милувати око і як магнітом притягувати ласунів, а й легко утилізуватися. Тому будь-якій кондитерській компанії сьогодні вкрай складно зайняти власну нішу на висококонкурентному ринку без виробництва «здорових» продуктів на основі натуральної сировини — соків, фруктів, ягід, з біологічно активними інгредієнтами — вітамінами, мінеральними речовинами. Усі ці виклики багато в чому і визначають розвиток нових напрямів для підприємств галузі й дають усі шанси вітчизняній кондитерці дедалі зростати. Адже за даними маркетингових досліджень, сучасний споживач хоч і обережний у своїх витратах, з легкістю змінює звички і вже сьогодні віддає перевагу продуктам якіснішим, із задоволенням вибираючи інноваційні бренди. А флагмани української кондитерської галузі за технологіями та якістю продукції не поступаються світовим лідерам.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42