ЄСВ

Нарахування, обчислення та сплата ЄСВ

База нарахування

Цивільно-правовий договір

Чи є базою нарахування та утримання ЄСВ дохід у вигляді винагороди, отриманий фізичною особою від іншої фізичної особи за надані роботи, послуги?


Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) — це будь-який інший договір (угода), що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Щодо договору підряду, то одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).

Тобто за договорами підряду чи доручення оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Враховуючи вищезазначене, сума заробітної плати за трудовим договором і дохід у вигляді винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи, є базою нарахування та утримання ЄСВ.

Санаторні путівки

Чи є базою нарахування ЄСВ вартість санаторних путівок, що надаються підприємством безкоштовно своїм працівникам?


Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування і відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Отже, вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування та утримання ЄСВ.

Наймане житло для працівників

Чи є базою нарахування ЄСВ витрати, понесені підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам?


Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитку, товарів, продуктових замовлень, абонементів до групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством), належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Таким чином, ЄСВ нараховується підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.

Виробничі премії працівникам

Чи є базою нарахування ЄСВ суми виробничих премій працівникам, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною до 3 та 6 років?


Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, у тому числі на соціальну відпустку згідно з п. 4 ст. 4 цього Закону — відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ст. 18 Закону про відпустки).

Таким чином, суми виробничих премій працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до 3 та 6 років, є базою для нарахування та утримання ЄСВ.

Майно та кошти

Чи є базою нарахування ЄСВ вартість майна та суми коштів, повернутих фізичним особам — засновникам підприємства, попередньо внесених до статутного фонду, у разі ліквідації юридичної особи?


Обов’язок нараховувати, утримувати та сплачувати ЄСВ за найманих працівників покладено на роботодавців.

Підприємства та інші юридичні особи не є роботодавцями для фізичних осіб — засновників даних юридичних осіб, а фізичні особи — засновники, відповідно, не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, засновниками яких вони є, а отже, у такому випадку не є платниками ЄСВ.

У зв’язку з тим, що майно та суми коштів, попередньо внесених до статутного фонду, які у разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства повертаються засновникам, не є складовою заробітної плати, вартість такого майна та кошти не є базою нарахування ЄСВ.

Обчислення та сплата ЄСВ

Термін дії довідки-розрахунку

Чи необхідно після 01.10.2013 р. отримувати в органах доходів і зборів нову довідку-розрахунок на виплату заробітної плати, якщо термін дії довідки, виданої органом Пенсійного фонду України, не минув?


Згідно зі ст. 24 Закону про ЄСВ банки приймають від платників ЄСВ платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується ЄСВ, і здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Пунктом 5 Порядку № 453 визначено, що платникам, які звертаються до органів доходів і зборів за погодженням довідки-розрахунку, в якій сума перерахування ЄСВ менша за 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, зазначеної в грошовому чеку, та/або платіжному дорученні, та/або іншому розрахунковому документі, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ та які протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ, за рішенням керівника органу доходів і зборів надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати ЄСВ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику ЄСВ для пред’явлення банку, не повинен перевищувати одного року.

У разі виявлення органом доходів і зборів порушення законодавства про нарахування та сплату ЄСВ платником, якому видано довідку про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати ЄСВ, зазначена довідка відкликається органом доходів і зборів до закінчення строку її дії шляхом направлення відповідного повідомлення згідно з додатком 3 до цього Порядку платнику ЄСВ та обслуговуючому банку. Банк наступного робочого дня після отримання такого повідомлення приймає від платника грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи для перерахування (видачі) заробітної плати відповідно до п. 2 цього Порядку.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 406 (яким внесено зміни до Закону про ЄСВ) визначено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, установлені цим Законом, поширюються на період до набрання чинності цим Законом.

Тобто довідка-розрахунок на виплату заробітної плати, видана органом Пенсійного фонду України, термін дії якої не минув, дійсна після 01.10.2013 р. до дати, зазначеної в довідці (включно).

Розрахункові документи

Чи необхідно при виплаті сум допомоги по вагітності та пологах подавати до установи банку довідку-розрахунок?


Відповідно до абзацу другого частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема підприємства, установи, організації, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є ті випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнано переплату ЄСВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Платниками ЄСВ є, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу по вагітності та пологах (п. 11 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю і виплачують допомогу по вагітності та пологах, ЄСВ нараховується на суму допомоги по вагітності та пологах.

Частиною другою ст. 24 Закону про ЄСВ визначено, що банки приймають від платників ЄСВ платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується ЄСВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику, за погодженням з Нацбанком України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Отже, при виплаті сум допомоги по вагітності та пологах платники повинні подавати до установи банку грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів, на які нараховується ЄСВ.Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено, у цьому разі платники надають довідку-розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату коштів, яку погоджує орган доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.

Розмір ЄСВ для інвалідів

Який розмір ЄСВ застосовують роботодавці — юридичні особи при нарахуванні суми допомоги по вагітності та пологах працюючим інвалідам?


Пунктом 3.11 розділу III Інструкції № 455 визначено, що для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги по вагітності та пологах для працюючих інвалідів.

Платниками ЄСВ є, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу по вагітності та пологах (п. 11 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

ЄСВ для таких платників установлюється в розмірі 2% суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах (частина дванадцята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Отже, роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи нараховують ЄСВ на суми нарахованої допомоги по вагітності та пологах працюючим інвалідам у розмірі 8,41% та утримують із зазначених сум ЄСВ у розмірі 2%.

Термін дії договору про добровільну участь

Чи необхідно особі, яка бере участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з 01.10.2013 р., переукладати договір про добровільну сплату ЄСВ, укладений з органом Пенсійного фонду України, якщо термін його дії не закінчився?


Відповідно до абзацу четвертого п. 3 Прикінцевих положень Закону № 406 договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, укладені з органами Пенсійного фонду України до дня набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку дії таких договорів.

Тобто особі, яка бере участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, немає потреби з 01.10.2013 р. переукладати договір про добровільну сплату ЄСВ, укладений з органом Пенсійного фонду України, якщо термін його дії не закінчився.

Договір на період менше одного року

Чи можна договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укласти на період менше одного року, якщо особі, яка його укладає, не вистачає до страхового стажу декількох місяців?


Відповідно до частини другої ст. 10 Закону про ЄСВ особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.

Частиною п’ятою ст. 10 цього Закону зазначено, що договором про добровільну участь може бути передбачено одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р.). При цьому сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлених на дату укладення договору.

Одноразову сплату особою ЄСВ за попередні періоди може бути здійснено за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону про ЄСВ.

Згідно з п. 5.3 розділу V Інструкції № 455 з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей органом доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 3 до цієї Інструкції.

Орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа бажає укласти договір, зокрема, на строк менше одного року (п. 5.4 розділу V Інструкції № 455).

Отже, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, не може укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на період менше одного року.

Сплата ЄСВ пенсіонерами

Чи звільняється від сплати ЄСВ працюючий на підприємстві пенсіонер за віком?


Згідно з п. 2 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками ЄСВ.

Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати та сплачувати ЄСВ (п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Звільнення від сплати ЄСВ для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено.

Звіт щодо сум нарахованого ЄСВ

Помилки у загальних реквізитах

Як страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ після закінчення терміну його подання виправити помилки, що не стосуються грошових показників (загальні реквізити)?


Пунктами 5.5 і 5.7 розділу V Порядку № 454 визначено, що у разі якщо страхувальником було допущено помилку в реквізитах (крім сум) щодо страхувальника або застрахованої особи, — подаються скасовуючі документи (звіт страхувальника з відповідною таблицею зі статусом «скасовуюча», який є підставою для повного скасування інформації, яку попередньо було подано у таблиці зі статусом «початкова» до органів доходів і зборів). Зміни в сумах нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим нарахованих сум ЄСВ за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускаються.

Страхувальник повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «скасовуюча» з відомостями, які були помилковими, та відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями.

Якщо в табл. 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку №  454 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованих осіб (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу табл. 5 «додаткова».

Аналогічно подається табл. 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку №  454.

За необхідності повністю скасувати відомості, зазначені в табл. 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремі звіти).

Таким чином, помилки в персональних даних, а також у реквізитах таблиць, що не стосуються грошових показників (загальні помилки), виявлені страхувальником самостійно після закінчення звітного періоду, виправляються шляхом подання таблиць, в яких було допущено помилки типу «скасовуюча» та «коригуюча» (для табл. 5 і 7 додатка 4 до Порядку № 454), складених за період, за який виправляють допущену помилку. При такому виправленні помилок дані про суми заробітку застрахованої особи та суми внесків у виправленому документі мають бути ідентичними з даними, які було надано раніше. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити табл. 1 — 4 додатка 4 до Порядку №  454. Порядок виправлення таких помилок передбачено розділом V цього Порядку.

Випадки, за яких звіт не подається

Чи потрібно подавати звіт у разі, якщо підприємство не провадить господарську діяльність, не має найманих працівників та, відповідно, не нараховує заробітну плату?


Пунктом 2.13 розділу ІІ Порядку № 454 встановлено: якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт до органів доходів і зборів їм подавати не слід. Тобто звіт з прочерками не подається.

Формування звіту

Як заповнюється у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ на паперовому носії графа «Головний бухгалтер» у разі, коли штатним розписом не передбачено такої посади?


Для всіх таблиць додатка 4 до Порядку №  454 в реквізиті «Головний бухгалтер» для юридичних осіб за наявності даної посади зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Міндоходів України з Державного реєстру фізичних осіб), підпис і прізвище з ініціалами головного бухгалтера, а для фізичних осіб даний реквізит не заповнюється.

Відповідно до абзацу першого пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу податкову декларацію має бути підписано керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку таку податкову декларацію підписує такий керівник.

Таким чином, у разі коли штатним розписом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснює безпосередньо керівник, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «Керівник», а у графі «Головний бухгалтер» проставляється прочерк.

Подання звіту

Чи потрібно до звіту щодо сум нарахованого ЄСВ подавати таблиці, які не містять відомостей (не заповнені страхувальником взагалі)?


Відповідно до п. 2.10 розділу II Порядку № 454 страхувальник має подавати звіт у повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 2.8 розділу II цього Порядку, та поданий без усіх необхідних таблиць, не вважається звітом, а вважається таким, що не подавався.

Звіт включає таблиці, наведені у додатках 4 — 7 до Порядку № 454 (п. 4.2 розділу IV Порядку № 454).

У переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 — 6 до Порядку № 454 навпроти таблиць, які не подаються до органів доходів і зборів, проставляються прочерки у звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим — в електронній формі.

При цьому таблиці, які не містять відомостей (не заповнені страхувальником взагалі), не подаються до органів доходів і зборів.

Записи у звіті

Як заповнюється табл. 6 додатка 4 до Порядку № 454, якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала за цивільно-правовим та трудовим договорами?

Відповідно до п. 4.9 розділу IV Порядку № 454 табл. 6 додатка 4 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку.

Графа «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» по кожній окремій застрахованій особі формується з урахуванням такої черговості відображення виплат за умови їх нарахування цій особі в одному звітному періоді:

  • сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
  • сума винагороди за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, її як підприємця);
  • сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у табл. 6 додатка 4 до Порядку № 454, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі було здійснено нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування та розміри ставок ЄСВ, а також якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога по вагітності та пологах), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність і перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду — середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Таким чином, якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала за цивільно-правовим та трудовим договорами, то у табл. 6 додатка 4 до Порядку № 454 здійснюються два записи, у яких відрізняються база нарахування та розміри ставок ЄСВ.

Заповнення показників

Як визначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період для заповнення заголовної частини табл. 1 додатка 4 до Порядку № 454?


Відповідно до пп. 14.1.227 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу середньооблікова кількість працівників — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Визначення показника середньооблікової кількості працівників у заголовній частині табл. 1 «Нарахування єдиного внеску» додатка 4 до Порядку № 454 здійснюється платником відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286.

Дія цієї Інструкції поширюється на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення й інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю.

Показник середньооблікової кількості працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, визначається відповідно до наказу №  42.

Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, заповнюється відповідно до ст. 14 Закону про зайнятість населення.

Дні соціальної відпустки у звіті

Чи потрібно зазначати в табл. 6 додатка 4 до Порядку № 454 кількість днів перебування на лікарняному, якщо відкриття листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування суми допомоги здійснено в різних звітних періодах?


Абзацом другим пп. 1 п. 4.3 розділу IV Інструкції № 455 визначено, що нарахування ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу по вагітності та пологах, здійснюється за кожен місяць окремо.

Отже, незалежно від періоду відкриття листка непрацездатності кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зазначається у звітності з ЄСВ (табл. 6 додатка 4) у тому звітному періоді, в якому проведено нарахування суми допомоги по вагітності та пологах.


Ніла Сосула,
начальник Управління адміністрування Бази знань та надання письмових консультацій Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів,
Ірина Сизоненко, начальник відділу з питань оподаткування фізичних осіб та єдиного внеску,
Світлана Андрющенко та Людмила Волошина, головні спеціалісти 

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42