Акциз

Звітність з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами

Загальні положення

Законом № 5519 (набрав чинності з 03.01.2013 р.) внесено зміни до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, якими, зокрема, встановлено, що акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), а також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами.

Водночас зазначеним Законом внесено зміни до розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу, а саме до статей 212 — 214 та 216 щодо визначення платників податку, об’єктів оподаткування, бази оподаткування, дати виникнення податкових зобов’язань з особливого податку.

Крім того, цей розділ доповнено статтями 2151 та 219, якими встановлено ставки податку за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами та особливості обчислення цього податку.

Платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особарезидент або нерезидент (у тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну чи інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу (пп. 212.1.9 п. 212.1 ст. 212 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу об’єктами оподаткування особливим податком є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження (п. 214.8 ст. 214 зазначеного Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операціями з деривативами є дата отримання доходу (п. 216.7 ст. 216 Кодексу).

Обчислення сум податку здійснюється шляхом множення ставки податку на базу оподаткування згідно з п. 214.8 ст. 214 Податкового кодексу.

Пунктом 219.2 ст. 219 цього Кодексу передбачено, що суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим документом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу.

При цьому податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, за операціями з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операціями з деривативами є відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому Податковим кодексом.

Відповідно до п. 219.4 ст. 219 цього Кодексу базовим періодом для складання та подання звітності з податку за операціями з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є календарний квартал. Звітність подається за правилами, визначеними ст. 46 Кодексу.

Згідно з п. 46.1 цієї статті податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Форму декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, форму уточнюючої декларації з цього податку та порядок заповнення граф цих декларацій затверджено наказом № 288.

Декларування з особливого податку

Форма декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами (далі — декларація) складається із загальної частини (коди рядків 1 — 8), яка містить необхідні обов’язкові реквізити платника, та головної частини, що складається платником особливого податку залежно від виду операцій (операції з відчуження цінних паперів, операції з деривативами). Головна частина містить рядки, які заповнюються платником у разі необхідності (коди операцій 3 — 5), а саме:

  • коригування операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами (+/-);
  • сума за операціями з підакцизними товарами (цінними паперами та деривативами), які не підлягають оподаткуванню;
  • коригування суми за операціями з підакцизними товарами (цінними паперами та деривативами), які не підлягають оподаткуванню (+/-).

При цьому податкове зобов’язання з особливого податку, а саме сума, яка підлягає сплаті до бюджету залежно від виду операцій (код операції 6), заповнюється платником обов’язково незалежно від значення рядка (+/-) з урахуванням результатів коригування.

До декларації платником додаються додатки Д1 — Д2, які є її невід’ємною частиною, залежно від місця здійснення операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами (на фондовій біржі, поза фондовою біржею). Додатки Д1 — Д2 заповнюються за кожним договором/контрактом окремо у хронологічному порядку відповідно до дати укладання договору/контракту.

У додатках Д1 — Д2 розраховуються суми операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, у тому числі за ставками, як підсумок за операціями за звітний період у відповідному підрозділі додатків.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, уточнююча декларація та додатки до неї УД1 — УД2 подаються платником у звітному (податковому) періоді, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, з одночасним декларуванням у ній сплачених до подання такої уточнюючої декларації сум штрафу та недоплати.

Платник податку може відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, з одночасним декларуванням сум штрафу у складі поданої декларації. При цьому до декларації платником обов’язково додаються додатки Д3 — Д4, де відображаються суми операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, які потребують уточнення.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, не застосовуються.

Відповідальність за неподання декларації за І та ІІ квартали 2013 року

Відповідно до п. 219.2 ст. 219 Податкового кодексу суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу.

Застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання останньою чинності, а саме її оприлюднення, але лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення (ст. 46 Податкового кодексу).

Наказ № 288 набрав чинності з 20.08.2013 р.

На час подання декларації за І та ІІ квартали 2013 р. форму такої Декларації не було оприлюднено.

Отже, не вбачається підстав для застосування відповідальності за неподання податкової декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами за І та ІІ квартали 2013 р.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі загальності оподаткування: кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 вищезазначеної статті).

Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються Податковим кодексом або законами з питань митної справи (ст. 37 цього Кодексу).

При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Податковий кодекс та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку (п. 37.2 вищезазначеної статті).

Статтею 38 Податкового кодексу встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом або представником платника податку (п. 38.2 вищезазначеної статті).

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов’язку встановлюються Податковим кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 цієї самої статті).

Враховуючи вищезазначене, незалежно від чинності наказу, яким затверджується форма декларації (розрахунку) з особливого податку, виконання податкового обов’язку у вигляді сплати в повному обсязі платником (або за допомогою податкового агента) відповідних сум податкових зобов’язань з особливого податку має бути здійснено у встановлений податковим законодавством строк згідно з п. 4.1 ст. 4, пунктами 36.1, 36.2 ст. 36, пунктами 37.1, 37.2 ст. 37 та пунктами 38.138.3 ст. 38 Податкового кодексу.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42