Єдиний податок

Поєднання адвокатської діяльності з підприємницькою

Фізична особа здійснює підприємницьку діяльність й одночасно — незалежну адвокатську. У такої фізичної особи працює найманий працівник. При цьому там, де фізична особа здійснює підприємницьку діяльність, такий працівник працює за основним місцем роботи (юрисконсульт), а де незалежну адвокатську — за сумісництвом (помічник адвоката). Розглянемо, як у такому випадку роботодавець повинен нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок і подавати звітність за найману особу.


Сплата ПДФО та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та цим розділом.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — податковий розрахунок за формою № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначеного доходу платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Згідно з п. 178.5 ст. 178 цього Кодексу під час виплати суб’єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі подання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, який установлює трудові відносини, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Отже, фізична особа, яка здійснює адвокатську і одночасно підприємницьку діяльність, є роботодавцем фізичної особи, що працює у нього за основним місцем роботи та за сумісництвом, і податковим агентом щодо всіх видів доходів, виплачених на користь цього найманого працівника, та зобов’язана від імені та за рахунок працівника сплатити ПДФО до бюджету та подати податковий розрахунок за формою № 1ДФ у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, вищезазначений роботодавець подає один податковий розрахунок за формою № 1ДФ за звітний період, в якому окремо зазначає суми доходу, нарахованого на користь найманої особи за основним місцем роботи, та суми доходу, нарахованого за сумісництвом, а також суми утриманих з цих доходів податків.

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Працювало у штаті» зазначається кількість «1», у рядку «Працювало за цивільно-правовими договорами» — кількість «1». У колонці 5 «Ознака доходу» зазначається ознака «101» для суми доходу, нарахованого на користь найманої особи за основним місцем роботи, та ознака «102» — для суми доходу, нарахованого цій особі за сумісництвом.

Сплата єдиного внеску та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Порядок сплати єдиного внеску визначено Законом про ЄСВ, пунктами 1 та 2 частини першої ст. 4 якого встановлено, що платниками єдиного внеску є:

роботодавці:

  • фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

працівники:

  • громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:
  • у фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
  • у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону про ЄСВ працівники є застрахованими особами, а роботодавці, враховуючи положення абзацу другого п. 1 частин першої та третьої цієї статті, — страхувальниками та платниками єдиного внеску, на яких покладено обов’язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску за найманих працівників.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску та інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, передбачено Інструкцією № 5.

Переліком № 1170 визначено види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону про ЄСВ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно з цим Законом нараховується єдиний внесок.

Пунктом 3.1 Порядку № 454 визначено, що страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (звітним періодом є календарний місяць).

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 454.

Оскільки найманий працівник за трудовими договорами виконує обов’язки юрисконсульта (за основним місцем працевлаштування) та помічника адвоката (за сумісництвом, на умовах неповного робочого дня), то відповідно в табл. 6 зазначеного додатка заповнюються дварядки на одного й того самого найманого працівника:

  • рядок 1 колонки 20 «Ознака наявності трудової книжки (1так)»,
  • рядок 2 колонки 20 «Ознака наявності трудової книжки (0 — ні)».

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42