Статті

Електронні засоби з функцією GPS-GSM-навігації: і контролюють, і інформують

У ході відеоконференції, що відбулася 12 листопада цього року, Міністр Міндоходів України Олександр Клименко зазначив: «З початку використання електронних замків кількість транзитних перевезень через Одеську митницю знизилася у сім разів. Тобто можна дійти висновку, що раніше це був псевдотранзит, коли про вантаж заявляли як про транзитний, з нього не сплачувалося мито, але розвантажувався він на території України... Зрозуміло, що тепер прослідковуються певні спроби через ЗМІ дискредитувати ці технології, однак ми не піддамося на провокації».
Отже, використання електронних замків довело свою ефективність, і Міністерство не має наміру відмовлятися від них. Водночас ті виконавці, що дискредитують саму ідею автоматизації митниці, не уникнуть відповідальності.


Електронний замок з функцією GPS-GSM-навігації (далі — ЕЗ) від звичайної пломби, яка є одноразового використання і лише фіксує факт відкриття й закриття, відрізняється багаторазовим використанням і здатністю миттєво передавати сигнали тривоги. Пломбу неможливо контролювати дистанційно, тому отримати інформацію щодо несанкціонованого доступу до вантажу можна лише за фактом його прибуття до місця призначення. Спеціально розроблене програмне забезпечення дає можливість отримувати від ЕЗ (як у реальному, так і у майбутньому часі) максимум інформації про переміщення вантажу: місце його знаходження (траса, населений пункт), стан замка (закритий чи відкритий) і навіть про швидкість руху автомобіля з вантажем.

Електронні замки з функцією GPS-GSM-навігації добре себе зарекомендували ще у 2011 р. в експерименті з переміщення товарів поїздом комбінованого транспорту «Вікінг», ініційованому Литвою. Метою такого експерименту були розвиток вантажних перевезень у напрямку «Чорне море — Балтійське море» та спрощення митних процедур. Тоді експедиторська організація — АТ «ПЛАСКЕ» в м. Одесі вперше здійснила оформлення контейнера з пряжею в залізничному сполученні, використавши процедуру електронного декларування. Увесь процес з урахуванням звірок та оформлення формальностей зайняв близько 2 год. В Одеському порту в присутності представника АТ «ПЛАСКЕ» було установлено електронний замок з функцією GPS-GSM-навігації, використання якої дало можливість протягом експерименту в режимі реального часу за допомогою мережі Інтернет визначити місцезнаходження та реєстрацію зовнішнього втручання, а також відстежити здійснення митних і залізничних процедур та безпосередньо — процес переміщення контейнера (у тому числі факти несанкціонованого доступу). Ця інформація, включаючи дані щодо проходження усіх етапів митного контролю й оформлення товарів, надходила до Моніторингового центру Держмитслужби України, про що інформували громадськість.

На цей час електронне декларування, яке було експериментальним, — дієвий та відпрацьований механізм.

Однак експеримент із використання електронних замків триває. У ньому беруть участь уже більше представників у ланцюгу постачання. Так, Міністерство доходів і зборів України інформувало про те, що з липня 2013 р. електронні замки з функцією GPS-GSM-навігації при ввезенні товарів і транспортних засобів на митну територію України використовувалися понад 28 тисяч разів у межах пілотного проекту в зоні діяльності Південної митниці.

Про проблеми, що виникли при проведенні пілотного проекту, представники інститутів громадянського суспільства інформували працівників Міндоходів України та членів Громадської ради при Міндоходів. Під час засідання комісії Громадської ради з митної справи 2 жовтня 2013 р. заступник голови Громадської ради Олег Платонов повідомив про засідання Ради при ГУ Міндоходів в Одеській області, що відбулося 27.09.2013 р. і розглядало питання використання електронних пломб із функцією GPS-GSM-навігації. За інформацією представників громадськості, починаючи з 23.09.2013 р. на всі контейнери, які прямують з Одеського порту транзитом і у напрямку Київської області, накладаються електронні пломби, що призводить до затримок у переміщенні вантажів, оскільки відсутня достатня кількість таких пломб, та й сама процедура їх накладання відбувається не надто швидко.

Представник Асоціації митних брокерів України Галина Вдовіна поінформувала про ситуацію, у якій опинилися підприємства регіону — першопрохідці, із застосуванням електронних пломб. Зокрема, вони також нарікали на технічну непідготовленість Міндоходів України забезпечити усі вантажі необхідною кількістю пломб і на те, що сама процедура підготовки та накладання електронних пломб доволі тривала.

Якщо кількість ЕЗ з часом буде забезпечено, то тривалість накладання таких засобів не зменшиться. Навіть цей фактор уже викликає занепокоєння.

Зрештою, саме використання ЕЗ було підтримано перевізниками. Так, на засіданні комісії з митної справи Громадської ради при Міндоходів України 31 жовтня 2013 р. представник Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Юрій Кучинський зазначив: «Ми зверталися до транспортних операторів з приводу електронних замків. Господарі транспортних компаній, які купили за власні кошти автомобілі, раді такому нововведенню, оскільки їм не завжди вдається взяти на роботу перевіреного водія, немає впевненості у тому, що він на шляху руху автомобіля не спокуситься «перевірити» вантаж. За таку провину автоперевізників застосовується доволі жорстка штрафна санкція — конфіскація автомобіля. Тому, звісно, ми, перевізники, обома руками за електронні замки.  І господар вантажу, у якого з’являється ще один ступінь захисту товару, — так само».

Два роки тому представники Держмитслужби України, надаючи роз’яснення суб’єктам ЗЕД, наголошували на тому, що електронний замок — це різновид запірнопломбувальних пристроїв, і його використання не потребує внесення суттєвих змін до порядку здійснення контролю за доставкою вантажів до митниць призначення.

На сьогодні у Порядку використання електронних замків з функцією GPS-GSM навігації, затвердженому наказом Мінфіну України від 03.12.2012 р. № 1266, присутні новаційні статті, які потребують редакційних правок або додаткового тлумачення. Зокрема:

1) потрібно створення додаткового документа — акта приймання-передачі та запровадження процедури його складання:

 «2.1.2. Після завершення процедур, пов’язаних із встановленням ЕЗ, заповнює Акт приймання-передачі електронного замка з функцією GPS-GSM навігації (далі — Акт) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, підписує його та засвідчує особистою номерною печаткою.

Акт заповнюється у трьох примірниках українською мовою, а на вимогу перевізника також російською та/або англійською мовами.

Особа, яка приймає товари до перевезення, підписує кожен примірник Акта, чим засвідчує прийняття зобов’язання про збереження ЕЗ та доставку його у митницю призначення.

Один примірник Акта залишається у підрозділі митного органу відправлення, який проводив процедури, пов’язані з установленням ЕЗ. Другий і третій примірники Акта разом з митною декларацією, товаросупровідними документами та ключем від ЕЗ надаються особі, яка приймає товари до перевезення, для пред’явлення до митного органу призначення»;

2) зняття ЕЗ призначеною посадовою особою митниці без огляду і без обов’язкової присутності перевізника:

«2.7.  При надходженні транспортного засобу, в якому безпосередньо перевозяться товари з накладеним ЕЗ, в митницю призначення посадова особа цієї митниці здійснює такі митні формальності щодо підтвердження факту доставки товарів до митниці призначення:

2.7.1. Знімає ЕЗ з вантажного відсіку транспортного засобу, звіряє його номер з номером, унесеним до ПІК ЄАІС. При цьому до ПІК ЄАІС в обов’язковому порядку вноситься інформація про зняття ЕЗ»;

3) нечітко прописано процедуру виявлення пошкодження та відшкодування за ремонт ЕЗ:

 «3.10. Митним органом, що виявив втрату чи пошкодження ЕЗ, вживаються заходи щодо стягнення в установленому законодавством порядку їх вартості чи вартості їх ремонту».

Зважаючи на чималу вартість ЕЗ — 3114 грн., ремонт цього механізму може коштувати перевізнику так само недешево. А нечітко прописані дії інспектора Міндоходів у разі потреби ремонту можуть призвести до різних тлумачень.

За підсумками реалізації пілотного проекту на Південній митниці Міндоходів практику буде поширено й на митниці в інших регіонах України. На сайті відомства вже розміщено проект Порядку використання електронних замків з функцією GPS-GSМ-навігації.

Отже, сподіваємося, що спільно з громадськістю цей Порядок буде прийнято у тій редакції, яка б задовольнила вимоги держави щодо організації високотехнологічного контролю за доставкою, ідентифікацією товару і не ускладнювала б роботу митного оформлення.

З історії

Пломби використовувалися для ідентифікації власності в Месопотамії, Давній Греції та Римській імперії. Перші пломби фіксували доступ до товарів та документів: амфор, скринь, сувоїв, папірусів. Із цією метою охоронні об’єкти обв’язували мотузкою і фіксували пломбою. Несанкціоноване її зняття вважалося злочином. Широкого поширення як металеві митні бірки пломби набули в Європі у VIII — XI ст. Завдяки археологічним дослідженням на території стародавнього новгородського городища академіком В. Яніним   було також знайдено середньовічні (ймовірно, митні) пломби, що відрізнялися від європейських зразків не лише за зовнішніми ознаками, а й матеріалом, з якого виготовлені. Це були дерев’яні циліндри довжиною 80 — 10 мм і діаметром 60 мм, що мали подовжній і поперечний канали. Принцип дії стародавньої пломби був такий: шкіряний мішок обв’язували мотузкою, кінці якої вводилися у подовжній канал назустріч одне до одного і випускалися назовні через поперечний канал, що закривався дерев’яним клином — пробкою. Оскільки фіксуючий елемент пломби (вузол мотузки) було надійно заховано всередині пломбувального пристрою, зняти цей пристрій можна було лише пошкодивши циліндр або розрізавши мотузку.

На жаль, стародавні пломби й дотепер не настільки вивчені, як би того хотілося. Вони «залишаються, як і раніше, не вивченими, а їх ретельна і повна систематизація... продовжує залишатися невирішеним завданням» (А. Молчанов, 1985). Зокрема, предметом дискусій є питання щодо функціонального призначення: їх вважають актовими печатками, пов’язують з товарно-грошовими відносинами «безмонетного періоду» в історії Русі, називають торговими пломбами.

А поки історики сперечаються, вивчають історію розвитку пломби, сучасні пломби у вигляді електронних замків уже «навчилися говорити» — передавати інформацію і продовжують слугувати учасникам зовнішньоекономічної діяльності, що може покращити якість послуги й надати можливість власнику вантажу контролювати безпеку і термін доставки товарів.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42