Юридична практика

Безтоварні операції

Суть справи. Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «С» щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та ПДВ за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. при взаємовідносинах з ТОВ «Г» контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток на 388 700 грн. за ІІ — ІV квартали 2011 р. та ПДВ на 388 000 грн. за грудень 2011 р.
ТОВ «С» посилається на відсутність порушень податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для заниження податку на прибуток та ПДВ.


Рішення суду. Окружний адміністративний суд, відмовляючи в позові у справі від 18.06.2013 р. № 826/6014/13-а, встановив таке.

Згідно з актом перевірки від 05.12.2012 р., проведеної органом ДПС, у період, що перевірявся, позивач — платник ПДВ, на податковому обліку — з 25.03.99 р.

Також у період, що перевірявся, виявлено взаємовідносини з суб’єктом господарювання, який має ознаки фіктивності, а саме з ТОВ «Г».

У контексті наведеного зазначається, що до органу ДПС від іншого органу ДПС надійшов акт від 27.03.2012 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Г» щодо взаємовідносин із низкою підприємств-постачальників.

Контрагентом позивача сформовано сумнівний податковий кредит за відносинами із постачальниками ПП «Т», ТОВ «К», ПП «А», ПП «І», ТОВ «Р», ПП «Л».

Відносно зазначених підприємств органом ДПС за місцем їх реєстрації отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок. Встановлено відсутність підприємств за місцезнаходженням, ненадання документів на підтвердження реальності господарської діяльності та відсутність основних засобів, виробничих потужностей і ресурсів для здійснення діяльності, недекларування у податковій звітності проведення господарських операцій, про що відносно кожного із зазначених підприємств деталізовано в акті перевірки.

Перевіркою позивача встановлено відсутність в останнього об’єктів оподаткування у зв’язку з тим, що  контрагентами-постачальниками є підприємства, які мають ознаки фіктивності.

Відповідно до баз даних ДПС України, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних у ході проведення перевірки, встановлено укладання угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В акті перевірки зазначається про непідтвердження поставок від третьої особи до позивача, у зв’язку з чим орган ДПС дійшов висновку про заниження податку на прибуток на 388 700 грн. за ІІ — ІV квартали 2011 р.

Цей висновок зроблено з урахуванням змісту договору від 26.09.2011 р., підписаного між позивачем ТОВ «С» (покупцем) та ТОВ «Г» (продавцем).

Згідно з умовами зазначеного договору продавець передає у власність позивача товар. Предметом поставки є соя українського походження вагою 600 т. Ціна за 1 т товару — 3380 грн. з ПДВ. Загальна вартість — 2 028 000 грн. з ПДВ (у тому числі ПДВ — 338 000 грн.).

Поставка здійснюється до 31.12.2011 р. на умовах EXW на квоту ТОВ «А» (комісіонер стосовно позивача (комітента) за договором від 26.09.2011 р. щодо організації експортних поставок). Оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки.

Перевіркою встановлено, що за договором позивачу видано видаткові накладні на 2 028 000 грн. з ПДВ: від 08.12.2011 р., 10.12.2011 р., 14.12.2011 р. та 17.12.2011 р. кожна на суму 507 000 грн. (у тому числі ПДВ — 84 500 грн.) щодо передачі за кожною 150 т сої.

Місце передачі товару, зазначене у видаткових накладних, — морський торговельний порт.

На ті самі дати і суми оформлено акти приймання-передачі товару (сої) та сформовано податкові накладні.

Розрахунки проведено платежами від 22.12.2011 р., 28.12.2011 р., 29.12.2011 р. та 20.01.2012 р.

Враховуючи здійснення безтоварних операцій, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу, що й призвело до висновку про заниження суми податку на прибуток на вищезазначену суму. З тих самих мотивів орган ДПС дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу, що призвело до заниження до сплати ПДВ на 388 000 грн. за грудень 2011 р.

На підставі вищенаведених висновків акта перевірки прийнято оскаржувані рішення, які за результатами в порядку досудового оскарження залишено без змін.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (про їх невиконання), про юридичну дефектність у зв’язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значущості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Цей висновок суду ґрунтується на такому.

Відповідно до умов договору між позивачем та його контрагентом обумовлено передачу позивачу товару на умовах EXW, що, в свою чергу, передбачає доставку контрагентом товару до складських приміщень на території порту (місць складування) або ж їх прийняття контрагентом у іншої особи (постачальника для контрагента) на складських приміщеннях на території порту.

Зазначене зумовлює необхідність наявності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, які б свідчили про доставку контрагентом товару на територію порту для складування, або ж наявності складських розписок щодо зберігання товару іншою особою (постачальником для контрагента) до його передачі позивачу на території порту.

У свою чергу, у разі прийняття позивачем товару на території порту у третьої особи зазначене потребує оформлення облікових документів щодо зберігання товару позивача на території порту (для ТОВ «А»), оформлення складських розписок/свідоцтв, актів приймання-передачі товару на зберігання та, відповідно, наявності у позивача договірних відносин щодо зберігання товару на території порту.

Стосовно того, що за обумовленими операціями товар підлягав зберіганню протягом певного часу до здійснення експортної операції, то наведене вбачається із хронології оформлення видаткових накладних від 08.12.2011 р., 10.12.2011 р., 14.12.2011 р. та 17.12.2011 р. між позивачем та третьою особою та із звіту комісіонера від 30.12.2011 р., в якому зазначено про оформлення експортної декларації 27.12.2011 р.

Проте в даному випадку під час розгляду справи не надано будь-яких документів щодо наявності у контрагента позивача договірних взаємовідносин щодо зберігання товару на території порту, а також будь-яких первинних документів щодо зберігання товару на території порту (складських розписок/свідоцтв, актів приймання-передачі на зберігання) та обліку товару на зберіганні на території порту за контрагентом позивача. Крім того, на підтвердження фактичного отримання товару для його передачі позивачу не надано і будь-яких доказів щодо транспортування контрагентом або на його замовлення товару до території порту (ТТН, подорожніх листів). Не надано і документів щодо подальшого обліку товару на зберіганні за позивачем на території порту.

При цьому слід додати, що вищезазначені документи та відомості витребовувались у позивача ухвалою від 25.04.2013 р. та від позивача та контрагента — ухвалою від 17.05.2013 р., а обізнаність позивача про наявність у контрагентів відповідних ресурсів та щодо наведених відомостей обумовлюється специфікою спірних операцій та звичайною діловою практикою.

Як вбачається з повідомлення морського торговельного порту від 05.06.2012 р., наданого на запит суду разом з первинними документами з приводу зберігання, перевалки товарів/продукції, а також щодо документального підтвердження передачі сої, морський торговельний порт не мав господарських відносин у 2011 р. з ТОВ «С» та ТОВ «Г».

Вищевикладене у сукупності спростовує здійснення операцій з поставки сої контрагентом позивача (третьою особою) на користь позивача.

Виходячи з характеру угоди та специфіки виконання такого роду операцій, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, не доведено того, що обумовлені поставкою товари було поставлено саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

При цьому, оцінюючи надані позивачем матеріали щодо подальшого руху товару, а саме щодо здійснення експорту товару комісіонером ТОВ «А», суд враховує, що зазначені матеріали не містять жодної згадки про контрагента позивача та не є підтвердженням того, що товар за спірними операціями було поставлено позивачу його контрагентом (третьою особою).

У даному випадку суд дійшов висновку, що за спірними операціями лише оформлювалися документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні внаслідок безтоварності спірних операцій між контрагентом позивача та власне позивачем є юридично дефектними і не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигід.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують зазначеного і не доводять зворотного. Це стосується й наданої позивачем фотокопії листа ТОВ «А» від 30.12.2011 р. на адресу ТОВ «Г» щодо зберігання на квоті ТОВ «А» на складах морського торговельного порту сої, завезеної постачальниками на адресу ТОВ «Г», оскільки наведені в ньому відомості спростовуються відомостями порту та з цього листа не вбачається відносин контрагента з позивачем.

У даному випадку суд дійшов висновку, що спірні рішення є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а відтак не вбачає підстав для задоволення позову й відмовив у його задоволенні.

10.10.2013 р. Київським апеляційним судом України апеляційну скаргу ТОВ «С» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2013 р.без змін.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42