Інтерв’ю

Наші пропозиції — важлива складова у загальнодержавній концепції спрощення регулювання підприємницької діяльності

На Координаційно-моніторинговий департамент у структурі Міндоходів припадає чи не основне навантаження в організації всіх етапів бюджетного процесу щодо доходів, визначених Бюджетним кодексом України. У його компетенції — прогнозування та аналіз стану надходжень платежів, закріплених за Міндоходів, організація супроводження базових сегментів економіки, роботи з великими платниками податків, здійснення кластерного аналізу, експрес-діагностики, визначення та моніторинг виконання індикативних показників доходів і зборів у розрізі регіонів, організація ведення обліку та складання звітності щодо стану розрахунків платників з бюджетом та сплати єдиного внеску, ведення митної статистики. Зрозуміло, від новацій у роботі та перспектив розвитку прогнозно-аналітичного блоку Міністерства залежить стабільна й ритмічна робота всього відомства. «Вісник» поцікавився у директора Координаційно-моніторингового департаменту Міністерства доходів і зборів України заслуженого економіста України Інни САНЖАРЕВСЬКОЇ справами сьогоднішніми та планами на майбутнє.


В. — Інно Семенівно, до завдань Департаменту окрім прогнозно-аналітичної роботи додалося чимало нових. Що з такої значної кількості обов’язків є наразі найактуальнішим?

І. С. — Усе. Не можна виокремити щось одне, оскільки воно порушить цілісний механізм. Півроку тому, у «Віснику» № 21, ми наголошували на значущості належної якості прогнозно-аналітичної роботи: Міндоходів України забезпечує 90% доходів загального фонду держбюджету та практично повністю (96%) — доходи місцевих бюджетів. Тому наше головне завдання — організація наповнення бюджету, адекватного розвитку секторів національної економіки. Об’єднання податкової та митної служб дало змогу реформувати існуючі напрацювання в частині прогнозування й аналізу закріплених платежів, інтегрувати наявний інформаційний, методологічний, технічний та інтелектуальний потенціал для створення у Міністерстві системи організації забезпечення надходжень до бюджету.

В.На чому базується зазначена система?

І. С. — На засадах комплексності, оперативності, гнучкості, інформативності, науковості. З урахуванням стану економічного розвитку секторів національної економіки, регіонів та держави в цілому прогнозуємо надходження всіх закріплених платежів та відслідковуємо їх виконання, як це передбачено затвердженою Концепцією організації діяльності Міндоходів України з прогнозування та забезпечення надходжень до бюджету. Індикативні показники доходів визначаються у розрізі територіальних підрозділів — 27 головних управлінь у регіонах, Міжрегіонального головного управління Міндоходів — Центрального офісу з обслуговування великих платників  та 27 митниць Міністерства.

В.Які фактори враховуються при прогнозуванні?

І. С. — Основа основ формування бюджету — економіка. Комплексно враховуємо також інші значущі фактори: тенденції світової економіки та їх вплив на доходи бюджету, зміни законодавства, використовуємо інформацію з відомчих баз даних. Значна увага приділяється визначенню ризиків неповної сплати належних бюджету платежів. Погодьтеся, складно заперечувати твердженням окремих наукових досліджень, що реальний шанс для платника ухилитися від сплати податків для держави рівнозначний ризику втрати податкових доходів. Тому існування податкових ризиків виправдовує запровадження адекватних превентивних і контрольних заходів, спрямованих проти ризиків.

В.Як це впливає на наповнення бюджету?

І. С. — До загального фонду держбюджету за 10 місяців поточного року надійшло платежів на 1,4% більше, ніж за відповідний період минулого року, до місцевих бюджетів — на 6,6%, єдиного внеску — на 5,6%. Саме завдяки нівелюванню ризиків неповної сплати платежів вдалось досягти випередження темпів зростання надходжень над показниками розвитку економіки.

В.На Вашу думку, чи відповідає такий стан організації прогнозування доходів бюджету зарубіжним традиціям або тенденціям організації наповнення бюджету?

І. С. — Бюджет — це запорука стабільності та фінансової незалежності будь-якої країни. Тому зазвичай обґрунтованості формування доходів, загальності оподаткування та попередженню мінімізації розрахунків з бюджетом приділяється значна увага. Вивчення публікацій у фахових виданнях, рекомендації зарубіжних консультантів дають підстави стверджувати, що організована у Міндоходів система відповідає європейським традиціям і сучасним тенденціям організації наповнення бюджету. Зокрема, у Німеччині при позитивній динаміці надходжень до бюджету питання їх адекватності (співставності) економічним показникам розвитку держави та норма щодо загальності оподаткування належать до ключових в організації роботи з платниками: на етапі реєстрації платника здійснюється первинна оцінка його можливої нечесної діяльності, при прийомі декларацій за визначеними критеріями виявляються можливі ризики ведення господарської діяльності та аналізується обсяг нарахованих платежів порівняно з іншими платниками відповідного сектора економіки. У роботі Генеральної дирекції державних фінансів Франції також значна увага приділяється боротьбі з ухиленням від сплати податків і зборів. На варті повноти сплати до бюджетів держави стоїть високоінтелектуальна ризикоорієнтована система попередження шахрайських дій — складова цілісної системи управлінського контролю, що була представлена французькими консультантами під час візиту до Міндоходів України на початку цього року. За інформацією колег із Служби державних доходів Латвійської Республіки, вони постійно працюють над підвищенням у суспільстві рівня податкової культури, зокрема, інформуючи платників про необхідність неухильного виконання своїх зобов’язань з розрахунків з бюджетом, та здійснюють постійний комплексний аналіз податкової звітності щодо виявлення можливої мінімізації розрахунків з бюджетом.

В.Міндоходів України було запропоновано низку законодавчих ініціатив, що стосуються великих платників податків. Чим викликана необхідність таких новацій?

І. С. — Реаліями сьогодення, зокрема об’єднанням податкового та митного ведомств, і майже трирічною практикою застосування норм Податкового кодексу України. Це один аспект. Другий, як відзначають науковці, — саме для цієї вузької групи великих платників характерна висока концентрація джерел податкових надходжень. У поточному році таких платників — 1480, вони забезпечують дві третини надходжень до загального фонду держбюджету. Згідно з чинними критеріями відбору на 2014 р. таких підприємств налічується 2131.

В.Яке спрямування таких новацій?

І. С. — Запропоновані новації спрямовано на виконання місії Міндоходів України щодо адміністрування закріплених платежів, надання послуг громадянам і бізнесу та, як наслідок, забезпечення наповнення дохідної частини бюджету, створення умов для розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі. Пропонується удосконалити норми Податкового кодексу України стосовно віднесення платників до категорії великих, порядку щорічного формування реєстру великих платників і переведення цієї категорії суб’єктів господарювання на обслуговування до спеціалізованих інспекцій.

В.У чому полягають зміни?

І. С. — Мета законопроекту — зменшення адміністративного тиску на платників податків, оптимізація документообігу при збереженні встановленої Податковим кодексом прозорості здійснення відбору платників для віднесення їх до категорії великих. Це пов’язано із зміною періодичності подання декларацій з податку на прибуток, з урахуванням податкових та митних платежів збільшено критерій сплати платежів до держбюджету за платежами, що контролюються Міндоходів, з 12 до 15 млн. грн. На зменшення адміністративного тиску спрямовано норму щодо надання великим платникам права самостійного вибору місця податкового обліку в одній із спеціалізованих інспекцій або у Центральному офісі з обслуговування великих платників податків. Прозорості формування Реєстру великих платників податків сприятиме його оприлюднення на веб-порталі Міністерства після відповідного затвердження. Об’єктивності та комплексності податкового й бюджетного планування має сприяти запропонована в законопроекті новація щодо завершення всіх процедур переведення великих платників податків до спеціалізованих інспекцій до початку року, на який сформовано такий Реєстр.

В.На Вашу думку, запропоновані норми знайдуть підтримку у суспільстві?

І. С. — Завершилось громадське обговорення законопроекту. Узгоджуються пропозиції інших відомств. Сподіваємося на підтримку запропонованих змін на законодавчому рівні країни та позитивну їх оцінку міжнародною спільнотою з точки зору спрощення ведення бізнесу. Відповідними міжнародними фінансовими інституціями нещодавно було оприлюднено аналітичний бюлетень «Ведення бізнесу — 2014»: цифри і факти, Європа та Центральна Азія», в якому Україна зазначена як світовий лідер з проведення регуляторних реформ, зокрема в частині оподаткування. Наші пропозиції — це важлива складова в загальнодержавній концепції спрощення регулювання підприємницької діяльності для сприяння веденню бізнесу та покращення сервісу обслуговування платників.

В.Під час нашої попередньої зустрічі ми обговорювали питання стратегії розвитку очолюваного Вами Координаційно-моніторингового департаменту. Як Ви плануєте її реалізовувати?

І. С. — Стратегія розвитку Міндоходів на 2013 — 2018 рр. знайшла підтримку на урядовому рівні — прийнято відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України, що піднімає планку відповідальності за доручену справу на ще вищий щабель. У рамках стратегії плануємо послідовно розвивати заплановані ініціативи Координаційно-моніторингового департаменту: трансформувати прогнозування платежів у координацію бюджетного процесу за доходами з урахуванням кращих світових практик, розвивати систему попередження ризиків несплати платежів, удосконалювати обліково-звітну складову діяльності, оптимізувати методологію митної статистики відповідно до міжнародних стандартів, удосконалювати аналітичне супроводження за всіма параметрами діяльності Міндоходів. Переконана, що комплексна реалізація запланованого сприятиме наповненню дохідної частини бюджету і стане важливим кроком на шляху удосконалення умов ведення бізнесу, як це передбачено місією Міністерства.


Розмову вела
Тетяна ЄГОРОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42