Статті

Дозволити українцям мати зброю: «за» і «проти»

У вересні в Україні стартував громадський проект «Закон України «Про зброю». Ініціаторами проекту стали Українська асоціація власників зброї, Всеукраїнська федерація прикладних стрілецьких видів спорту, Українська федерація професіоналів безпеки й інші громадські організації. Вони пропонують розробити законопроект, який легалізує вільний продаж короткоствольної та нарізної вогнепальної зброї. Імовірно, що до кінця 2014 р. законопроект буде передано на розгляд до Верховної Ради України.


Cамозбереження — один із базових інстинктів, властивих людині. Та й право на захист основних цінностей - життя, здоров’я та приватної власності — ніхто не скасовував. Проте наразі деякі громадяни вважають, що вони дещо обмежені у цьому праві, оскільки перелік дозволених засобів самооборони, на їх думку, є не надто широким. Уже не один рік триває дискусія щодо надання дозволу громадянам на придбання зброї, адже це лише у дитячій пісеньці все доволі просто: «Піф-паф, ой-ой-ой, помирає зайчик...» У нас же йдеться про людські життя та смерть. А що може бути дорожчим за життя людини?

Україна — єдина країна, де питання придбання, володіння, зберігання й використання вогнепальної зброї законодавчо не врегульовано. Наразі її дозволено обмеженому колу осіб: переважно представникам влади та силових структур як службово-штатна чи нагородна. Крім того, дозволено мисливську, спортивну та колекційну зброю. Для окремих категорій громадян доступні газові й травматичні пістолети та револьвери. Усього в Україні зареєстровано близько 2 млн. «стволів». Однак щоб придбати вогнепальний засіб окрім бажання та грошей необхідно отримати спеціальний дозвіл, пройшовши огляд у психіатра та нарколога.

Ні для кого не секрет, що в дозволі на придбання нарізної зброї українцями передусім зацікавлені провідні світові виробники. Адже для них Україна є перспективним ринком з потенційно високим попитом. Аргументи за легалізацію на перший погляд заслуговують на увагу. Мовляв, громадяни мають право на самооборону, але не мають доступу до вогнепальних засобів захисту, тоді як криміналітет уже давно озброєний до зубів. Як правило, у злочинах задіяно саме нелегальну зброю, оскільки зареєстровані «стволи» проходять контрольний відстріл у правоохоронних органах і їх легко відстежити за кулями та гільзами. Дещо складніше з травматичною зброєю, оскільки гумові кулі не залишають слідів, за якими їх можна ідентифікувати.

Водночас слід урахувати й ціновий аспект. Далеко не кожен українець зможе дозволити собі таку розкіш, як пістолет вартістю не менше ніж 5 — 6 тис. грн. До того ж певні кошти й час потрібно витратити на отримання дозволу на володіння зброєю. Хоча, на жаль, рівень корупції в нашій країні дає змогу доволі легко, майже без перешкод отримати необхідні медичні довідки. І де гарантія, що потрібний документ не придбає особа з нестійкою психікою? У пам’яті спливають випадки розправи з дітьми у школах США психічно неврівноваженими особами та жахливий злочин Андерса Брейвіка в Норвегії. Тому не дивно, що президент США Барак Обама неодноразово виступав за обмеження продажу зброї в американських магазинах.

Хоча існує й інший приклад: у громадян Канади «стволів» не менше, аніж у сусідніх Штатах, але рівень злочинності значно нижчий. Так само у наших сусідів з Молдови, де вогнепальну зброю дозволено з 1994 р., а статистика злочинів за останній період значно знизилася. Тому важко точно спрогнозувати наслідки легалізації озброєння в Україні. У деяких європейських державах (серед них — Німеччина та Італія) вона також легалізована, а от у Великій Британії, навпаки, з 1997 р. заборонена.

У разі коли законопроект «Про зброю» все ж таки буде прийнято, важливим аспектом має стати тотальний контроль за обігом зброї. Звичайно, сувора процедура отримання дозволів важлива, проте її недостатньо.

Коментар

Сергій Бурлаков,
начальник Управління зв’язків з громадськістю МВС України:

«Відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» громадяни України за дозволами органів внутрішніх справ можуть придбавати вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) з 25-річного віку.

Порядок отримання дозволу на придбання, зберігання мисливської нарізної зброї визначено Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

Водночас слід зазначити, що згідно зі ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» Кримінального кодексу України за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу особа несе кримінальну відповідальність»

Доцільно було б зобов’язати громадян перед купівлею пістолета пройти курси зі стрільби, поглиблену технічну і медичну підготовку в спеціальних тренінгових центрах, аби не тільки вціляти у мішень, а й навчитися правильно поводитися зі зброєю. Важливо передбачити для її власників і регулярні переатестації, а на інструкторів та медичних працівників покласти персональну відповідальність за якість підготовки й медичний огляд. Ще однією необхідною умовою має бути наявність сейфа для зберігання зброї, аби уникнути нещасних випадків.

Не менш важливими є також зміни до законодавства щодо самозахисту, які дозволять громадянам застосовувати зброю. Адже за нинішніми нормативними актами можна легко потрапити до в’язниці за перевищення меж необхідного захисту.

У будь-якому разі дозвіл на вогнепальну нарізну зброю є дуже серйозним рішенням. Тому перш ніж зробити цей крок, варто зважити усі «за» та «проти», адже на терезах — людські життя.

Коментар

Георгій Учайкін,
голова наглядової ради Української асоціації власників зброї:

«Ситуацію в Україні зараз ускладнено тим, що весь обіг зброї серед населення регулюється внутрішніми відомчими наказами, зміни до яких можуть миттєво поставити вас за межі закону. Тож має існувати закон про зброю, який чітко регулюватиме і гарантуватиме право людини на володіння зброєю з метою захисту себе, життя близьких і свого майна. Наголошую: йдеться про невід’ємне право людини на самозахист.

Звісно, ми плануємо, що у законопроекті буде норма про нарізну короткоствольну зброю, тобто пістолети і револьвери, якими громадяни України матимуть право володіти так само, як громадяни Європи. До речі, подібні закони вже запроваджено в Молдові, Латвії, Литві, Естонії. Україна ж є єдиною країною в Європі та однією з небагатьох країн у світі, де немає закону про зброю.

Ухвалення такого закону мало б набагато більше позитивних аспектів, ніж негативних. Зокрема, він упродовж року гарантовано знизить рівень вуличної злочинності на 50 — 70%. Відтак злочинець знатиме, що існує закон, який дозволяє мати короткоствольну нарізну зброю, отже, потенційна жертва може бути озброєна. Це важливий стримуючий фактор.

Ми наполягатимемо на персональній відповідальності людей, задіяних у процесі підготовки, навчання, тестування і медичного огляду майбутнього власника зброї. Якщо, скажімо, хтось вчинив злочин і з’ясувалося, що йому видано «липову» довідку, лікар, який її підписав, має понести відповідальність. Причому таку, яка б «відбила» бажання брати хабар. Іншого шляху немає.

На нашу думку, підготовчі курси мають тривати кілька тижнів, що дасть змогу переконатися, що людина вміє поводитися зі зброєю, може надати першу допомогу постраждалому та знає про відповідальність у разі неправомірного її застосування. Зберігання зброї має відповідати всім вимогам, а за їх порушення власник також нестиме відповідальність. Важливу роль відіграватиме й громадський контроль за обігом цивільної зброї в Україні.

Звичайно, потрібно багато що змінити — наприклад, ми виступаємо за те, щоб випадки самозахисту із застосуванням зброї розглядалися судом присяжних. Крім того, необхідно прийняти закон і про приватну власність, захищати яку людина має право зі зброєю в руках.

Якщо ми зараз не створимо правила у відносинах між власниками зброї і суспільством, то люди вирішуватимуть ці питання самостійно. Відсутність закону фактично підштовхує їх до придбання нелегальної зброї для захисту свого життя і своїх близьких»


Тарас Андрієвський

 

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42