Статті

Зберегти і примножити

Що пропонує вкладникам ринок банківських послуг.

Зазвичай осінньо-зимовий період у нашій державі супроводжується сплеском зайвих емоцій на ринку банківських послуг. Варто згадати початок кризи в 2008 р., коли буквально впродовж тижня чимало співвітчизників залишилися щасливими власниками депозитних рахунків лише на папері, тоді як на практиці одержанню ними грошей передувала епопея з’ясовування відносин з банківськими працівниками. Ті ж, що виявилися найспритнішими, все одно програли на курсових різницях. Але навіщо заглиблюватися в події, що, сподіваємося, вже стали історією? Торік найпершими місцями, куди побігло підігріте химерними чутками населення, також стали обмінники й банки. Натомість зараз, попри перипетії навколо зовнішньополітичного курсу України, спекуляції в інформаційному просторі щодо платоспроможності держави і надійності банківського сектора, на валютному й депозитному ринках — тиша і спокій. Про що свідчить така тенденція і чим вона може обернутися для вкладників — як дійсних, так і потенційних, — намагався розібратися «Вісник».


Цифри і факти

«Дійсно, тенденції порівняно з минулорічними змінилися. Більше того, відбулися кардинальні перетворення у структурі вкладів. І сьогодні, і торік їх суми зростали, але якщо у вересні — жовтні 2012 р. це зростання було забезпечено виключно вкладами у валюті, то за останні два місяці 92% приросту вкладів банківської системи були гривневими», — охарактеризував поточний стан справ директор Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку України Олександр Дубихвіст. На його думку, це означає зміну не просто настроїв громадян, а позицій вкладників, які усвідомили, що потрібно враховувати не тільки прогнози, а й різницю між процентними ставками депозитів, яка на користь гривні.

Вигоду видно неозброєним оком: зараз середні ставки за валютними депозитами становлять 6 — 8%, тоді як за гривневими — 16 — 18% річних. Цілком пристойна різниця для того, щоб покрити ризик ослаблення національної валюти до 9,5 грн./дол. у 2014 р., яке очікують фахівці міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s. Варто також зробити поправку на те, що торішні прогнози агентств щодо курсової динаміки гривні не збулися. Так, Fitch згідно з базовим сценарієм очікувало ослаблення гривні на 10% до кінця 2012 р., а S&P — до 9 грн. у 2013-му.

Там, «під матрацом»

Те, що населення «розлюбило» валюту, ілюструє ще один факт: якщо станом на 1 листопада 2012 р. чистий попит на неї становив 8,5 млрд.  дол., то вже через рік — 1,2 млрд. дол.

Крім того, проходить мода на валютне кредитування — з початку року його обсяги зменшилися на 1,5 млрд. дол. із паралельним зростанням вкладів у валюті майже на 0,5 млрд. дол. Інакше кажучи, люди почали нести до банківської системи «матрацні» заощадження, демонструючи до неї дедалі більшу довіру. «На мою думку, це показник того, що система стала стабільнішою і ризики всередині неї зменшилися», — оцінив ситуацію представник регулятора.

Безумовно, Нацбанк України вживає різноманітних заходів, спрямованих на зменшення частки валютних вкладів та дедоларизацію депозитного портфеля. Зокрема, восени минулого року було встановлено обов’язок банків щодо продажу 50% валютної виручки. Зазначена норма діяла до 19 листопада 2013 р., але нещодавно її було продовжено до 17 травня 2014 р. Як пояснили чиновники, такий інструмент виявився дієвим з точки зору скорочення курсової волатильності. Крім того, постановою Нацбанку України від 25.09.2013 р. № 381 встановлено вимогу обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку всіх надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є банками, і фізичних осіб — підприємців.

Щодо чуток, якими громадян останнім часом лякають активніше, Олександр Дубихвіст заперечив: «Нацбанк не розглядав, не розглядає і не планує розглядати питання конвертації валютних вкладів».

Альтернатива — казначейські зобов’язання

Для тих, хто прагне, щоб гроші працювали на них, непоганою альтернативою відкриттю депозитних рахунків є інвестування в казначейські зобов’язання. Урядовці вважають їх найнадійнішим і найменш ризикованим способом заощаджувати, оскільки стабільне одержання прибутку гарантується самою державою. Вперше Мінфін України здійснив випуск казначейських зобов’язань на пред’явника в жовтні минулого року. Це була документарна форма серії «А» обсягом 100 млн. дол. із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 500 дол., відсотковою ставкою 9,2% річних та сплатою купонів кожні шість місяців. Оскільки за півтора місяці зазначені папери було повністю продано, 30 листопада 2012 р. було розпочато продаж казначейських зобов’язань серії «Б». Вони відрізнялися від попереднього випуску відсотковою ставкою — 8% річних, а тому мали дещо меншу популярність серед населення.

Так чи інакше, перший млинець виявився не глевким, тож у 2014 р. Мінфін України планує випустити казначейські зобов’язання не тільки в іноземній валюті загальним обсягом 200 млн.  дол., а й у гривні загальним обсягом 1 млрд. грн. За словами директора Департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну України Галини Пахачук, казначейські зобов’язання в національній валюті будуть випущені номіналом 5 і 10 тис. грн., матимуть оновлений дизайн та «стимулюючу» відсоткову ставку.

Питання про те, якою буде стимулююча ставка, поки що залишається відкритим. Для категорії ж фізосіб, які особливо підвладні паніці, влада має намір запропонувати інший інструмент, такий собі аналог інвестиційних паперів для портфельних інвесторів — казначейське зобов’язання у гривні з фіксованою ставкою доходу, індексоване на курс долара. «Багато хто переконує мене, що це буде складно для фізичної особи. Але ж ми можемо запропонувати невеликий обсяг паперів, а банки вже, відповідно, пояснюватимуть клієнтам переваги такого інструмента. В усякому разі ми розширимо лінійку інструментів, у які можуть інвестувати наші громадяни. Мені здається, їх розвиток супроводжуватиметься більшим інтересом з боку громадян і ми матимемо можливість фондуватися з внутрішнього ринку», — зазначила Галина Пахачук. До речі, за останні два роки в такий спосіб у валюті залучено близько 7 млрд. дол., і це при загальному обсязі суверенних євробондів в обігу на суму 14,3 млрд. дол. Що стосується безпосередньо казначейських зобов’язань, то за їх допомогою планується залучити 2,6 — 3 млрд. грн., а якщо папери під гарантії держави матимуть попит серед громадян, їх обсяг обіцяють збільшити.

Довіра і професійність

Якщо раніше казначейські зобов’язання реалізовувалися лише в установах Ощадбанку, то тепер для їх продажу буде створено розгалужену мережу банків-дистриб’юторів, а до процесу інформування населення про переваги даного інструмента буде залучено Держказначейство України.

Чи бачать себе в ролі продавців державних паперів самі банкіри? «Продукт можна продавати за двох основних умов: довіра клієнтів і професійність продавців, — переконана заступник голови правління «Сбербанка России» Ірина Князєва. — Щодо документарної форми зобов’язань, то вона є цікавою для масового споживача: люди хочуть отримати підтвердження свого вкладу в паперовому вигляді». Водночас, вважає вона, заможні люди (умовно віднесемо до них тих, що вкладають у банки більші суми, ніж гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО)) дуже легко реагують на бездокументарну форму, якщо у менеджера, який продає продукт, вистачає для цього професійних навичок. Приміром, нещодавно «Сбербанк России» запустив для своїх клієнтів ощадні сертифікати на пред’явника, пояснюючи, що вони не гарантуються Фондом. Тим не менше зазначений продукт буквально «порвав» ринок: за короткий час на його продажу вдалося заробити понад 700 млн. грн.

Інший представник банківського сектора, перший заступник голови правління «Укргазбанку» Станіслав Шлапак наголосив, що чим більше на ринку різноманітних фінансових інструментів, тим краще. «Тому якщо є ідея, будемо її просувати, агітуючи громадян до інвестування в такий спосіб», — зазначив він.

Дещо стримує оптимізм банкірів те, що казначейські зобов’язання — все ж таки відносно новий продукт і, очевидно, потрібен час, аби населення зрозуміло, з якого боку до нього підходити. З депозитами більш-менш розібралися, оскільки люди черпають інформацію про цей продукт, як правило, не з одного джерела. «Ми проводили дослідження і за його результатами виявили, що маємо малу частку вкладників, які працюють виключно з нашим банком. Це три-п’ять банків», — повідомив заступник голови правління банку «Фінанси і кредит» Віктор Голуб.

Практика реалізації казначейських зобов’язань Ощадбанком довела, що заможніші клієнти купують їх більш охоче, тоді як на заваді глибшого впровадження в маси при продажу даного продукту стає його специфічність. Приблизно того ж слід очікувати й від продажу казначейських зобов’язань, індексованих на курс долара: їх уподобає вузьке коло клієнтів на противагу зацікавленій у нескладному продукті більшості. «Ми вміємо продавати ці папери, але, на жаль, ми були єдиними на ринку», — ділиться досвідом заступник директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Володимир Москаленко. Згідно з його прогнозами в цілому з реалізацією паперів під державні гарантії проблем не має виникати, але вона пройде швидше, якщо до цього сервісу підключаться більше банків.

Даєш фінансову грамотність!

Якщо все ж таки ви віддаєте перевагу старим методам заощаджень, спершу варто перевірити, чи є банк, в який ви маєте намір вкладати кошти, учасником ФГВФО. Станом на 01.11.2013 р. у Фонді було зареєстровано 180 банків. ФГВФО гарантує кожному вкладнику банків-учасників відшкодування коштів за депозитами в національній чи іноземній валюті та процентів, нарахованих на суму цих депозитів, незалежно від того, відкрито депозитні рахунки в одному чи в декількох банках. Розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, постійно переглядається: на сьогодні вона становить не більше 200 тис. грн., тоді як п’ять років тому її гранична верхня межа дорівнювала 50 тис. грн. Банкіри наголошують: нині вкрай важливим є підвищення фінансової грамотності населення, якому навряд чи хочеться стикатися з випадками неможливості повернення грошей.

Якими є ці випадки? Їх чітко викладено у п. 4 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зокрема, ФГВФО не відшкодовує кошти за вкладом у розмірі менше 10 грн.; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку та в інших обумовлених законодавством випадках. Щоправда, наступного року представники Фонду збираються ініціювати деякі корективи цих норм, а саме: уточнити, що таке більш сприятливі умови і фінансові привілеї від банку.

«Часом лунають заяви, що гарантію по вкладах у валюті збираються скасувати. Можу запевнити, що такі обговорення навіть не ведуться і загалом ми вважаємо цю дискусію передчасною», — розвіяв легенди і міфи інформаційного простору заступник директора-розпорядника ФГВФО Сергій Ісютін. Вклади в усіх валютах гарантуються у 80% країн, тож Україна — не виняток,і вкладникам немає про що турбуватися.

Важелі. Податкові і не тільки

Обирати, в який спосіб заощаджувати і примножувати, — нашим читачам. Можливо, взагалі вирішальним чинником для кожного з нас стане не любов до старих чи нових інструментів на банківському ринку, а податкові важелі. Щодо норми про оподаткування процентів, нарахованих на депозити, то поки що згідно з абзацом п’ятим п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України термін її запровадення — з 1 січня 2015 р. — залишається без змін. А от інвесторам у казначейські зобов’язання пощастило більше: відповідно до пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу сума доходів, отриманих у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну фінансову політику, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Чи виллється поточна ситуація в нашій державі у додаткові курсові ризики, про що заявляє низка експертів, покаже подальший хід подій. На момент, коли верстався номер, журналісти «Вісника» не помітили ані суттєвої зміни вивісок в обмінниках, ані відсутності грошей у банкоматах. Тож сподіваймося на краще.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42