Єдиний податок

Прокат ювелірних виробів та новорічних костюмів: аспекти застосування спрощеної системи оподаткування

Фізична особа — підприємець застосовує спрощену систему оподаткування (здійснює торгівлю ювелірними виробами). У зв’язку з новорічними святами такий підприємець планує розширити діяльність, зокрема надавати напрокат ювелірні вироби та новорічні або карнавальні костюми. Розглянемо, чи має право такий підприємець, враховуючи всі зазначені види діяльності, застосовувати спрощену систему оподаткування й надалі.


Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20; обсяг доходу не перевищує 3 млн. грн.

Фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для таких груп.

Нормами глави I розділу XIV Податкового кодексу не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які можуть здійснювати фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Водночас п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу встановлено обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування та визначено перелік видів діяльності, здійснюючи які, фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку. Зазначений пункт не містить застережень стосовно здійснення підприємцями - платниками єдиного податку діяльності з надання послуг з прокату побутових виробів і предметів особистого вжитку.

Наказом № 396 надаються пояснення до КВЕД ДК 009:2010, тобто які саме види діяльності включають окремі групи та класи. Наприклад, клас 77.29 «Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку» включає надання у прокат будь-яких виробів для домашніх господарств і підприємств (крім товарів для спорту та відпочинку), зокрема ювелірних виробів, музичних інструментів, предметів декору та костюмів.

Згідно з нормами п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви контролю-ючим органом вносяться зміни у випадках, визначених цим пунктом, зокрема щодо видів господарської діяльності.

Відповідно до положень п. 299.11 цієї статті з 1 липня 2012 р. у свідоцтві платника єдиного податку для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку третьої та п’ятої груп види господарської діяльності не зазначаються.

Таким чином, платникам єдиного податку третьої та п’ятої груп до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку не обов’язково вносити зміни щодо видів господарської діяльності.

У разі такої зміни платнику єдиного податку третьої групи необхідно звернутися до державного реєстратора за місцем проживання фізичної особи - підприємця для внесення змін щодо видів підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру.

Порядок державної ре-єстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, зокрема щодо видів економічної діяльності, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначено ст. 45 Закону про держреєстрацію, згідно з якою для цього фізична особа - підприємець подає державному реєстратору особисто (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;

документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

До доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі I розділу XIV Податкового кодексу, ставку єдиного податку встановлено для платників першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15% (п. 293.4 ст. 293 цього Кодексу).

Згідно з пп. 4 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу такі платники єдиного податку повинні відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

Відповідно до цього пункту до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Статтею 787 Цивільного кодексу встановлено, що за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором (ст. 788 Цивільного кодексу).

Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця (ст. 789 цього Кодексу).

Отже, доходом від надання послуг з прокату є кошти, що надійшли платнику єдиного податку на підставі договору прокату, оформленого з дотриманням вимог законодавчо-правових актів.

Крім того, згідно з п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга) за формою та в порядку, затвердженими наказом № 1637. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги).

У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють декілька видів підприємницької діяльності (торгівля, послуги, виконання робіт), ведуть одну Книгу без здійснення розподілу за кожним видом діяльності.

Дані Книги використовуються платником податку для заповнен-ня податкової декларації платника єдиного податку.

Відповідно до норм чинного законодавства здійснення роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів і діяльності з надання послуг з прокату інших побутових виробів і предметів особистого вжитку не потребує отримання підприємцем - платником єдиного податку окремих дозволів на їх здійснення.

Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, повинні дотримуватися вимог Правил № 460.

Діяльність з надання послуг з прокату регулюється, зокрема, Цивільним кодексом, Законом № 1023, Правилами № 313, Порядком № 46 та іншими окремими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2.2 Порядку № 46 надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляється договором (замов-ленням-зобов’язанням) за формою № ПО-П1, яку затверд-жено наказом № 8. Оформлення предметів на прокат, розрахунки з наймачем визначено розділом 3 цього Порядку.

При втраті наймачем предмета прокату або доведенні його до пов-ної непридатності він повинен відшкодувати вартість цього предмета з урахуванням зносу за цінами, що діють на час розрахунку, якщо інше не передбачено умовами договору прокату (замовлення-зобов’язання), та завдані наймодавцем збитки (вартість прокату, пені за прострочення платежу на момент відшкодування збитків) (п. 4.9 Порядку № 46).

При цьому відповідно до норм Цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність з надання послуг з прокату, умовами договору прокату не передбачається застава.

Питання щодо умов здійснення діяльності з роздрібної торгівлі та прокату ювелірних виробів, облаштування пункту прокату та застосування норм правових актів, які регулюють надання послуг з прокату, не належать до компетенції органів Міндоходів України. Дані питання належать до повноважень відповідних органів, які здійснюють контроль за дотриманням суб’єктами господарювання норм зазначених вище законодавчо-правових актів (зокрема, Укрсоюзсервісу, Мінфіну України та його регіональних органів, Мінекономрозвитку України).

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42