Статті

Соціальна відповідальність бізнесу

Уявіть собі, що ви приїжджаєте до офісу разом зі своїм малюком, залишаєте його у спеціально обладнаній дитячій кімнаті (міні-дитсадку) і, прихопивши пару бутербродів з кавою у буфеті, йдете до свого просторого робочого кабінету з натуральним освітленням, зеленню та ергономічними меблями.


В обідню перерву, щоб не втрачати форму, спускаєтесь до корпоративного спортивного комплексу з басейном, робите кілька підходів і запливів, а потім йдете з колегами на обід. Компанія закуповує екологічно чисті продукти безпосередньо від виробника, з яких готуються смачні страви для персоналу і бізнес-партнерів.

Незважаючи на те що корпоративна страховка перекриває більшу частину медичних послуг, в офісі є фельдшерський пункт з найнеобхіднішими медичними препаратами і діагностичним обладнанням. Поряд - масажний кабінет і декілька боксів для релаксації. Компанія дорожить своєю репутацією надійного партнера, і зриви законтрактованих термінів практично не допускаються. Тому у співробітників є можливість у будь-який час доби відновити сили, щоб знову працювати «за двох».

Обладнані найсучаснішими тренажерами спортзали, власна професійна академія, гарні сквери поряд — приблизно так виглядає сучасний офіс компанії GOOGLE Inc., власника найдорожчого комерційного бренду вартістю 100 млрд. дол. А «за сумісництвом» — найкращого роботодавця у світі за версією одночасно кількох рейтингових досліджень.

Що ж виходить? Компанія витрачає сотні мільйонів доларів на «невиробничі» соціальні потреби та «розбещує» співробітників, а її доходи при цьому щороку зростають на 20 — 25%? Чистий прибуток GOOGLE Inc. за 2012 р. сягнув 10 млрд. дол., а річна сума податку на прибуток корпорацій перевищує 2,5 млрд. дол. Ця колосальна сума еквівалентна 40% від надходжень з податку на прибуток від усіх підприємств України за 2012 р.!

Чому ж таких підприємств немає у нас? Яка ситуація в Україні взагалі?

Не згадуватимемо сумну статистику з демографії, охорони здоров’я і освіти. Вона є у вільному доступі на сайті http://ukroturk.livejournal.com/1230.html. Також усім відомо, що населення нашої країни за роки незалежності скоротилось на 12%, що еквівалентно населенню чотирьох найбільших міст-мільйонників України, і продовжує скорочуватися на 1% кожні три роки. За тривалістю життя ми знаходимося на 122 позиції у світовому рейтингу і на останній — серед європейських країн. У нас Чорнобиль, загазованість повітря у містах і брудні річки. Наші наука, освіта й медицина також давно втратили лідерські позиції.

А як усі ці проблеми вирішує держава? Намагається вирішити за рахунок бізнесу та шляхом залучення кредитних коштів, які потім прийдеться повертати з відсотками знову ж таки за рахунок бізнесу. А в доповнення, між іншим, — відбиває бажання у бізнесу бути соціально відповідальним шляхом додаткового податкового тягаря. Адже наші бухгалтери доб-ре знають про наступні податкові застереження.

Витрати на навчання персоналу мало того, що дуже лімітовані, так ще й у підприємства виникає величезний ризик, що навчений співробітник чи випускник вишу не відпрацює на підприємстві три роки, а знайде собі іншу роботу. За це підприємству прийдеться сплатити з витраченої суми податок на прибуток за себе і податок на доходи фізичних осіб — за свого колишнього працівника. Адже практика показує, що майже 90% людей не відпрацьовують зазначені три роки.

Витрачати кошти на дитячі садки, спортивні школи, заклади освіти, культури й медицини держава благородно дозволяє лише тим підприємствам, які були створені до 1997 р. й мали на той момент відповідні об’єкти на балансі. Решті спочатку пропонується сплатити податок на прибуток та ПДВ (якщо допомога надається у натуральній формі), а чисту суму прибутку вже витрачати на власний розсуд. Хочете — допомагайте дитбудинку, хочете — дивіденди платіть. Дивіденди, за податковою логікою, навіть краще, адже з них ще буде сплачено 5% ПДФО! А те, що 100% від суми отриманої дитячим чи медичним закладом допомоги є безпосередньою економією коштів місцевого бюджету, не варті уваги. То піар і «зайві» гроші олігархів.

Витрачати кошти на покращення навколишнього природного середо-вища Податковий кодекс України дозволяє лише для відновлення негативних наслідків діяльності конкретно вашого підприємства. А вивезти сміття з парку, висадити деревця коло річки чи загасити пожежу в лісі — виключно за власний кошт без права визнання у податковому обліку.

Забезпечення працівників фірмовим одягом, безкоштовним харчуванням чи житлом — то додаткові податкові блага, довести зв’язок яких з господарською діяльністю вдається далеко не всім.

Санаторно-лікувальні та профілактичні путівки дозволяється надавати співробітникам лише за рахунок коштів державного соціального фонду або профспілки. Інакше доведеться сплачувати і податок на прибуток, і ПДФО, і внески до Пенсійного фонду (усього близько 70% від чистих витрачених коштів).

Звісно, що наші бухгалтери за потреби знаходять можливості обґрунтувати зв’язок зазначених та інших подібних витрат з господарською діяльністю. Але незважаючи на очевидну їхню користь для покращення умов праці співробітників, для місцевих громад і для держави в цілому контролюючі органи на місцях сприймають їх як оптимізаційні, або навіть мінімізаційні, заходи з відповідними фіскально-каральними наслідками.

Такими є особливості ведення бізнесу в Україні, де згідно зі ст. 3 Конституції людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю...

Але все ж таки у нас є чимало соціально відповідальних підприємців. Так, найкращими роботодавцями 2012 р. за версією Міжнародного кадрового порталу HeadHunter визнано «Інтерпайп», «Агро-Союз», ПУМБ, Агрохолдинг «Мрія», «Фокстрот», «Ернст енд Янг» та деякі інші у різних номінаціях. Варто зазначити, що організатором і спонсором заходу виступила корпорація ДТЕК — національний лідер у галузі корпоративної соціальної відповідальності.

Сподіватимемося, що у нашого уряду вистачить політичної волі простимулювати повернення кращих надбань радянської доби, які взяли за взірець сучасні «стовпи капіталізму». І найуспішніші підприємці зможуть відкрито допомагати органам місцевої влади в утриманні соціальної сфери та підтриманні екологічної безпеки нашої батьківщини.


Сергій РОГОЗНИЙ,
сертифікований аудитор, юрист Міжнародної аудиторської
компанії BDO (www.bdo.ua)

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42