Статті

Пальне з поля

Закон України від 19.06.2012 р. № 4970-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів» передбачає, що з 1 січня 2014 р. до кожного літра бензину необхідно додавати не менше ніж 5% біоетанолу. Що таке біоетанол, звідкіля він береться, наскільки корисний і взагалі яка мотивація такого нововведення, спробуємо розібратися в цій статті.


Ні для кого не секрет, що запаси корисних копалин на нашій планеті обмежені. Особливо турбує той факт, що уже в недалекому майбутньому може закінчитись основне паливо сучасного світу — нафта. За різними даними, її може вистачити ще на 50 — 100 років. Звісно, вчені активно шукають альтернативу «чорному золоту». Зокрема, в автомобільній галузі розробляються електричні двигуни, а також мотори, що працюють на водні. Проте пальне можна не тільки видобути, а й... виростити.

Біоетанол та біодизель, отримані з рослинної речовини, за останні десятиліття стали доволі популярними у світі. Україна також вирішила не пасти задніх і з 1 січня 2014 р. на законодавчому рівні встановила обов’язковий вміст у бензині не менш як 5% біоетанолу.

По суті, це звичайний спирт, отриманий з біологічної сировини. Під час його виробництва використовуються рослини з високим вмістом цукру та крохмалю: кукурудза, картопля, цукрова тростина, цукровий буряк чи ячмінь. Власне, нічого нового у цій технології немає. Мало того, спиртом автомобілі заправляли ще 100 років тому. Одним із перших як пальне його використовував легендарний «Форд-Т» — наймасовіша автомодель в історії людства.

Як правило, біоетанол не застосовують у чистому вигляді, а змішують з бензином. Суміші отримують назви залежно від процентного співвідношення двох речовин. Наприклад, популярна Е85 складається на 85% з біоетанолу і на 15% — з бензину.

Звичайно, основна перевага біоетанолу — можливість виростити сировину в полі, що знижує залежність економіки від нафти. Крім того, під час його згорання в повітря потрапляє набагато менше шкідливих речовин. Приміром, у вихлопних газах двигуна автомобіля, який працює на Е85, міститься на 20 — 30% менше СО2.

Тому не дивно, що біопаливо стає дедалі поширенішим. Особливої популярності спирт як паливо набув на початку третього тисячоліття, коли екологічні тенденції стали значно актуальнішими. Так, з 2000 по 2011 р. виробництво біоетанолу у світі зросло з 17 до 84,6 млрд. л. Лідером у цій галузі є Бразилія, де майже 15 млн. автомобілів і 1,5 млн. мотоциклів використовують пальне рослинного походження.

Ініціатива України закріпити на законодавчому рівні частку біоетанолу в бензині далеко не нова. Подібні норми існують у багатьох країнах світу. Так, у США цей показник становить 10%, а в Бразилії — 24%. Хоча у нас на перших порах його вміст буде невеликим (близько 5%), у перспективі з 2016 р. він може збільшитися мінімум до 7%.

Звичайно, нашій державі, яка залежить від імпортних енергоносіїв, таке рішення принесе свої дивіденди. Адже навіть додавання 5% біоетанолу до бензину дасть змогу зменшити щорічне споживання нафти на 225 тис. т. До того ж суттєво зросте попит на цю сировину, а отже, вітчизняні спиртозаводи зможуть наростити об’єми виробництва майже удвічі. Крім того, це рішення може справити позитивний вплив і на розвиток цукрової галузі України, яка постачатиме продукцію для виробництва пального.

Проте ситуація є не такою вже однозначною та безхмарною, як може видатися. Річ у тім, що сам біоетанол має й певні недоліки. Насамперед його застосування спричинить збільшення споживання пального автомобілем. Причина проста: під час згорання спирт виділяє менше тепла, аніж бензин. Проте набагато гіршою є інша властивість біопалива: воно призводить до корозії, тобто іржі. Іншими словами, біоетанол не кращим чином впливає на деталі двигуна, посилює їх зношування та може призвести до поломки. Звичайні автомобільні бензинові мотори розраховано на те, що можуть безболісно споживати пальне, у якому не більше ніж 5% біоетанолу. Для сумішей із більшим вмістом рослинного спирту потрібно вносити зміни до конструкції агрегата. Чимало сучасних моделей готують до стандарту Е85 вже у заводських цехах. Проте в Україні середній вік машин — 18 років, і для багатьох із них використання бензину нового типу може стати згубним. Проблема ще й у тому, що максимальний вміст спирту в Україні законодавчо не встановлено, тобто теоретично він може становити і всі 100%.

До того ж ситуацію ускладнює ще один факт: у нас досі немає державних стандартів виробництва біоетанолу. Не можна просто взяти й долити спирт до бензину — існує спеціальна технологія, якої повинні дотримуватися на нафтопереробних заводах. А пальне, зроблене з порушенням цих норм, може бути ще більш шкідливим.

Ініціатива із запровадження в Україні біопалива є нагальною і корисною. Проте до цього потрібно підійти виважено й обережно, інакше за прорахунки платитимуть прості автомобілісти зі своїх кишень. А ремонт транспортних засобів, зважте, нині недешевий.


Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

Коментар

Геннадій Рябцев,
директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея»

Є кілька важливих аспектів цієї проблеми. По-перше, чи буде це вигідно споживачеві? По суті, його позбавляють права обирати потрібне йому паливо. Адже фахівці і Єврокомісії, і вітчизняного підприємства «Державтотрансндіпроект» у ході випробувань визначили, що 67% автомобілів не адаптовано до палива, у якому вміст етанолу перевищує 5%. Воно знижує надійність агрегатів та погіршує їх експлуатаційні характеристики.

По-друге, поки що в українському правовому полі не існує ані стандартів, ані інструкцій, ані інших нормативно-правових актів, які регулюють обіг такого паливайого виготовлення, транспортування, зберігання. А отже, немає й можливості контролю з боку держави.

Існує і технологічний нюанс. Аби виконати норму щодо обов’язкового вмісту щонайменше 5% етанолу в бензині, потрібно приблизно 230250 тис. т цієї сировини на рік. А підприємства «Укрспирту» здатні наразі виробити 150 тис. т, тобто нам загрожує дефіцит палива. Крім того, ніхто не знає, як додавати біоетанол до бензину. Для цього підприємства нафтопереробної галузі слід обладнати спеціальними змішувальними установками та додатковими резервуарами, що потребує часу.

Ще один важливий аспектподатковий. Звичайно, на нафтопродукти поширюється акциз, який становить 198 євро за 1 т. Одначе при такому підході виникає подвійне оподаткування: спочатку цей акциз збирають безпосередньо з бензину, а потімще разуже після додавання до нього біоетанолу. Зростає в цьому випадку й оподатковувана ПДВ база, а отже, вартість 1 л палива збільшиться приблизно на 2 грн.

У випадку дефіциту біоетанолу його доведеться ввозити з-за кордону і сплачувати мито у розмірі приблизно 60 тис. грн. за 1 т, тобто 1 л бензину здорожчає ще на 4 грн. Звичайно, у цій ситуації імпортери намагатимуться уникати зайвих витрат. А зробити це не важко: оскільки законом регулюється мінімальний вміст біоетанолу, а верхньої планки немає, то можна продавати паливо із вмістом спирту на рівні 30%. Воно вважається альтернативним, і збори на нього не поширюватимуться. Тобто така ситуація стимулюватиме не сплачувати податки та збори, що загрожує зменшенням надходжень до бюджету.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42