Новини
Тема: Інше

Імплементація норм трансфертного ціноутворення в українське податкове законодавство

З 01.09.2013 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення (далі — ТЦ). Революційні (як про них зазначали деякі аналітики та бізнес-видання) для України норми спрямовано на запобігання маніпулюванню цінами в операціях між пов’язаними особами та операціях з нерезидентами з податкових гаваней та податкових сховищ, а також недопущення виведення точки прибутку з України до таких юрисдикцій.
У жовтні 2013 р. Кабінетом Міністрів України прийнято п’ять нормативно-правових актів (три постанови та два розпорядження) з метою забезпечення реалізації норм Закону № 408. Розглянемо основні положення цих документів і деякі аспекти їх практичного застосування.


П’ятивідсотковий коридор для експорту та імпорту

Відсотковий діапазон цін для деяких товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД) для цілей ТЦ затверджено постановою № 749.

Цю постанову прийнято на виконання положень п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу. Згідно з цим пунктом тимчасово, до 01.01.2018 р., для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту деяких товарів з особами-нерезидентами, зареєстрованими у країнах, в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або які сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше  відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, за рішенням платника податків звичайна ціна на деякі товари може визначатися:

  • на рівні біржових цін та/або довідкових цін, опублікованих у спеціалізованих комерційних виданнях (якщо товари не котируються на біржі), зменшених (збільшених) не більше ніж на 5% у разі їх реалізації (придбання) відповідно;
  • або за методами ціноутворення, передбаченими пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу, з обов’язковим наданням копій контрактів (договорів) між таким контрагентом платника податків і подальшим отримувачем товарів, який є непов’язаною особою контрагента контрольованої операції та/або платника податків (копії контракту з першою непов’язаною особою в ланцюзі перепродажу).

Це правило застосовується до операцій з деякими товарами таких галузей економіки, як металургія, хімічна, вугільна промисловість та агропромисловий комплекс, а саме до операцій із:

  • зерновими культурами (коди товару згідно з УКТ ЗЕД 1001 — 1008), зокрема пшеницею, ячменем, кукурудзою, житом;
  • тваринними або рослинними жирами та оліями (коди 1501 — 1522), зокрема олією соняшниковою, олією пальмовою, маргарином;
  • рудами, шлаками та золою (коди 2601 — 2621), зокрема рудою та концентратами мідними, свинцевими, нікелевими, відходами виробництва чорних металів;
  • паливом мінеральним, нафтою та продуктами її перегонки (коди 2701 — 2716), зокрема вугіллям кам’яним, нафтою, дизельним паливом, бензином;
  • продуктами неорганічної хімії (коди 2801 — 2853), зокрема оксидами титану, вуглецем, азотною кислотою, оксидами марганцю;
  • органічними хімічними сполуками (коди 2901 — 2942), зокрема ефірами фосфорної кислоти, антибіотиками, провітамінами та вітамінами;
  • чорними металами, виробами з них (коди 7201 — 7229, 7301 — 7326), зокрема відходами та брухтом чорних металів, феросплавами, сталлю, легованою у зливках, гвинтами, болтами, гайками.

Кабінет Міністрів України в межах, установлених Податковим кодексом, визначає відхилення ціни окремо для кожної товарної позиції.

Постановою № 749 установлено максимально можливе відхилення цін для всіх зазначених вище товарних позицій: 5% — при реалізації та 5% — при придбанні.

Таким чином, на сьогодні для платника податків, який здійснює зовнішньоекономічні операції, передбачені п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, звичайною ціною на товари (наприклад, біржові) може бути визнано ціну, яка є:

при реалізації товару — біржовою ціною, зменшеною на 5%:

ЗЦ = (БЦ — БЦ × 5%),

при придбанні товару — біржовою ціною, збільшеною на 5%:

ЗЦ = (БЦ + БЦ × 5%),

де БЦ — біржова ціна, ЗЦ — звичайна ціна.

Розглянемо це на прикладах.

Приклад 1

Український експортерфірма «А» продає фірмі «O» (Британські Віргінські Острови) 10 000 т кукурудзи фуражної (код згідно з УКТ ЗЕД 1005) за ціною 1280 грн. за 1 т на умовах FOB Миколаїв.

На дату здійснення операції біржова ціна на кукурудзу фуражну становить 1400 — 1500 грн. за 1 т (min-max) FOB порти Чорного моря (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару). Відповідно до положень пп. 2 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу якщо у відповідних джерелах інформації містяться відомості про діапазон/інтервал цін, для визначення звичайної ціни застосовується максимальне значення діапазону/інтервалу — у разі придбання товарів та/або мінімальне значення діапазону/інтервалу — у разі реалізації товарів.

Таким чином, у цьому прикладі звичайною ціною операції між фірмою «А» та фірмою «O» з реалізації кукурудзи фуражної є ціна 1330 грн. за 1 т (1400 грн. — 1400 грн. × 5% = 1330 грн.).

Враховуючи, що у контрольованій операції з реалізації товару ціна (1280 грн. за 1 т) є меншою, ніж звичайна ціна, відповідно до пп. 3 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу фірма «А» має не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, самостійно визначити та сплатити податкове зобов’язання, виходячи зі звичайної ціни (1330 грн. за 1 т).

Приклад 2

Український імпортерфірма «П» купує у фірми «H» (Беліз) 5000 т бензину А-95 (код згідно з УКТ ЗЕД 2710) виробництва Румунії за ціною 8300 грн. за 1 т на умовах CIF Херсон.

На дату здійснення операції біржова ціна на бензин А-95 виробництва Румунії становить 8110 — 8180 грн. за 1 т CIF порти Чорного моря (операції із зіставними за обсягами та умовами поставок партіями товару). Відповідно до положень пп. 2 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу якщо у відповідних джерелах інформації містяться відомості про діапазон/інтервал цін, для визначення звичайної ціни застосовується максимальне значення діапазону/інтервалу — у разі придбання товарів та/або мінімальне значення діапазону/інтервалу — у разі реалізації товарів.

Таким чином, у цьому прикладі звичайною ціною операції між фірмою «П» та фірмою «H» з придбання бензину А-95 є ціна 8589 грн. за 1 т (8180 грн. + 8180 грн. × 5% = 8589 грн.).

Враховуючи те, що у контрольованій операції з придбання товару ціна (8300 грн. за 1 т) є меншою, ніж звичайна ціна, фірмі «П» не потрібно здійснювати коригування своїх податкових зобов’язань.

Слід зазначити, що Податковим кодексом передбачено право Кабінету Міністрів України визначати відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції. Враховуючи, що постановою визначено максимально можливе відхилення ціни 5%, надалі уряд може зменшити таке відхилення для кожної із перелічених вище товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД. Тобто за результатами моніторингу та аналізу цін у контрольованих зовнішньоекономічних операціях із переліченими вище товарами, аналізу показників діяльності відповідних галузей економіки та макроекономічних показників національної економіки в цілому уряд може для окремих товарних позицій встановити інше максимально можливе відхилення ціни, наприклад, встановивши максимум відхилення від біржових цін у розмірі не 5%, а 3%, тощо.

Також уряд має право розширювати перелік товарних позицій, на які поширюються норми п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу.

Ринковий діапазон цін і ринковий діапазон рентабельності

Порядок розрахунку та застосування ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для цілей трансфертного ціноутворення затверджено постановою № 763, яку прийнято відповідно до положень пп. 39.3.2.4 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу.

Під час визначення ціни контрольованих операцій з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платники податків, які є сторонами контрольованої операції, використовують методи визначення ціни, передбачені пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу, а саме: методи порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), ціни перепродажу, витрати плюс, чистого прибутку та розподілення прибутку.

Необхідною умовою використання цих методів є проведення розрахунку ринкового діапазону цін та/або ринкового діапазону рентабельності.

Використання ринкових діапазонів є новацією українського податкового законодавства. До 01.09.2013 р. ст. 39 Податкового кодексу передбачала фіксований діапазон відхилення цін від договірних на рівні не більше ніж на 20%. За умови перебування ціни в цьому діапазоні вона вважалася звичайною.

Зміни до Податкового кодексу щодо ТЦ запровадили рекомендований Настановами Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (2010 р.) (далі — Настанови ОЕСР) розрахунковий інтервал (діапазон) ринкових цін (рентабельності). Враховуючи те, що коливання цін є цілком природними для ринкових відносин, зокрема в угодах між непов’язаними підприємствами, ринковий діапазон значень цих цін є найприйнятнішим для оцінки відповідності ціни операції принципу «витягнутої руки».

Порядком № 763 визначено насамперед алгоритм розрахунку ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для цілей ТЦ. Розрахунок передбачає створення вибірки значень цін або показників рентабельності зіставних операцій та відокремлення квартилів (по чверті — 25%) мінімальних і максимальних значень цієї вибірки. Середні значення вибірки і становлять ринковий діапазон, з яким платники податків та органи Міндоходів України мають порівнювати ціну або рентабельність контрольованої операції.

Якщо ціна (показник рентабельності) контрольованої операції перебуває у межах ринкового діапазону, для цілей оподаткування визнається, що ціна контрольованої операції відповідає звичайній ціні.

З математичної точки зору порядок розрахунку для ринкового діапазону цін та ринкового діапазону рентабельності є однаковим. Відмінність полягає лише у значеннях, які використовуються для формування діапазонів: для ринкового діапазону цін використовується ціна товару (робіт/послуг) операцій, зіставних із контрольованою, а для ринкового діапазону рентабельності — показники рентабельності операцій, зіставних із контрольованою. Показники рентабельності (фінансові показники), які можуть використовуватися для формування вибірки, зазначено у пп. 39.3.2.5 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу. Це — валова рентабельність, валова рентабельність собівартості, чиста рентабельність, чиста рентабельність витрат, рентабельність операційних витрат, рентабельність активів і, нарешті, рентабельність капіталу.

Розглянемо детальніше цей алгоритм. За загальним правилом для визначення ринкового діапазону використовується вибірка значень цін/показників рентабельності зіставних операцій, впорядкована за зростанням. Кожному значенню вибірки, починаючи з мінімального, присвоюється порядковий номер. Якщо вибірка містить два однакові значення і більше, до неї включаються усі такі значення. До вибірки не включається ціна/показник рентабельності контрольованої операції.

Далі потрібно визначити мінімальне та максимальне значення ринкового діапазону.

Для визначення мінімального значення ринкового діапазону необхідно кількість значень вибірки поділити на 4. Якщо частка від ділення є цілим числом, установлюємо, яке значення має у вибірці порядковий номер, що дорівнює такому цілому числу, та розраховуємо середнє арифметичне цього значення і значення, що має наступний порядковий номер у вибірці. Отриманий результат є мінімальним значенням ринкового діапазону.

У разі якщо частка від ділення числа не є цілим числом, установлюємо, яке значення має у вибірці порядковий номер, що дорівнює цілій частині такого числа. Далі до цього номера додаємо одиницю. Значення вибірки, яке відповідає отриманому порядковому номеру, є мінімальним значенням ринкового діапазону.

Для визначення максимального значення ринкового діапазону необхідно кількість значень вибірки помножити на 0,75. Якщо добуток є цілим числом, установлюємо, яке значення має у вибірці порядковий номер, рівний такому цілому числу, та розраховуємо середнє арифметичне цього значення і значення, що має наступний порядковий номер у вибірці. Отриманий результат є максимальним значенням ринкового діапазону.

У разі якщо добуток числа 0,75 і числа значень вибірки цін не є цілим числом, установлюємо, яке значення має у вибірці порядковий номер, який дорівнює цілій частині такого числа. Далі до цього номера додаємо одиницю. Значення вибірки, яке відповідає отриманому порядковому номеру, є максимальним значенням ринкового діапазону.

Для найкращого розуміння алгоритму розрахунку ринкових діапазонів розглянемо його на практичних прикладах, у яких розраховуватимемо ринковий діапазон цін.

Приклад 3

Ціна товару у контрольованій операції становить 8200 грн. за 1 т.

Маємо дані чотирьох зіставних операцій, у яких ціна за одиницю товару становить:

 

Упорядковуємо значення цін за зростанням. Кожному значенню присвоюємо порядковий номер:

Вибірка для розрахунку ринкового діапазону цін складається із чотирьох значень.

Розраховуємо мінімальне значення ринкового діапазону цін.

Кількість значень ділимо на 4. Результатом є 1 (4 : 4 = 1).

Значенню 1 у вибірці відповідає ціна товару 7900 грн.

Розраховуємо середнє арифметичне першого і другого значення у вибірці: (7900 грн. + 8300 грн.) : 2 = 8100 грн. Ця ціна є мінімальним значенням ринкового діапазону цієї вибірки.

Розраховуємо максимальне значення ринкового діапазону цін.

Кількість значень помножимо на 0,75. Результатом є 3 (4 × 0,75 = 3).

Значенню 3 у вибірці відповідає ціна товару 8500 грн.

Розраховуємо середнє арифметичне третього і четвертого значень у вибірці:

(8500 грн. + 9200 грн.) : 2 = 8850 грн.

Ця ціна є максимальним значенням ринкового діапазону.

Графічно ринковий діапазон цієї вибірки є таким:

 

Ціна в контрольованій операції (8200 грн. за 1 т) перебуває у межах ринкового діапазону цін (8100 - 8850 грн. за 1 т), тому відповідно до пп. 39.3.3.6 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу для цілей оподаткування визнається, що така ціна відповідає звичайній ціні.

Приклад 4

Ціна товару в контрольованій операції становить 8500 грн. за 1 т.

Маємо дані шести зіставних операцій, у яких ціна за одиницю товару становить:

Упорядковуємо значення цін за зростанням. Кожному значенню присвоюємо порядковий номер:

Вибірка для розрахунку ринкового діапазону цін складається із шести значень.

Розраховуємо мінімальне значення ринкового діапазону цін.

Кількість значень ділимо на 4, отримуємо результат 1,5 (6 : 4 = 1,5). Частка не є цілим числом. Ціла частина цього числа дорівнює 1. До значення 1 додаємо одиницю (1 + 1 = 2). Отримуємо 2.  Цьому порядковому номеру вибірки відповідає ціна 8900 грн. Відповідно мінімальне значення ринкового діапазону цієї вибірки — 8900 грн.

Розраховуємо максимальне значення ринкового діапазону цін.

Кількість значень помножимо на 0,75. Результатом є 4,5 (6 × 0,75 = 4,5). Частка не є цілим числом. Ціла частина цього числа дорівнює 4.

До значення 4 додаємо одиницю (4 + 1 = 5). Отримуємо 5. Порядковому номеру 5 вибірки відповідає ціна 9600 грн. Відповідно максимальне значення ринкового діапазону — 9600 грн.

Графічно ринковий діапазон цієї вибірки такий:

Ціна в контрольованій операції (8500 грн. за 1 т) є меншою, ніж мінімальне значення ринкового діапазону цін (8900 грн. за 1 т), тому відповідно до пп. 39.3.3.7 пп. 39.3.3 п. 39.3  ст. 39 Податкового кодексу для цілей оподаткування приймається ціна, яка відповідає мінімальному значенню ринкового діапазону цін.

Слід зазначити, що п. 15 Порядку № 763 передбачено подальшу розробку органами Міндоходів України методичних рекомендацій щодо порядку та особливостей застосування ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для кожного з методів визначення ціни у контрольованих операціях.

Узгодження цін

Порядок узгодження цін у контрольованих зовнішньоекономічних операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затверджено постановою № 764.

Цей Порядок розроблено відповідно до положень пп. 39.6.2.4 пп. 39.6.2 п. 39.6 ст. 39 Податкового кодексу.

Порядок № 764 спрямовано на запровадження до національної податкової практики попередніх угод про ціноутворення — Advance Pricing Agreement (APA), які є важливим елементом ТЦ.

Принципи APA викладено у Настановах ОЕСР (розділ ІV «Адміністративні підходи до запобігання і вирішення суперечок, пов’язаних із трансферним ціноутворенням» підрозділ F «Договори про (попереднє) ціноутворення»). APA є ефективним інструментом мінімізації ризиків, пов’язаних із ТЦ, і дають змогу платникам податків завчасно досягти більшої визначеності під час взаємодії з податковими органами щодо використання методів ТЦ.

Пунктом 39.6 ст. 39 Податкового кодексу встановлено право великого платника податків (далі — платник) провести процедуру узгодження цін у контрольованих операціях з Міндоходів України. У разі якщо предметом узгодження є порядок визначення ціни у контрольованій зовнішньоекономічній операції, платник або Міндоходів України має право залучати до процедури узгодження цін податковий орган держави, резидентом якої є іноземний контрагент (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою). Договір, укладений за результатами такого взаємного узгодження, має двосторонній характер.

У разі залучення до процедури узгодження цін двох і більше податкових органів держав, резидентами яких є іноземні контрагенти, договір, укладений за результатами такого узгодження, має багатосторонній характер.

Порядок № 764 визначає процедуру такого узгодження, перелік документів, що подається до Міндоходів України разом із заявою про проведення процедури узгодження, строки розгляду заяви тощо.

Розглянемо детальніше окремі положення цього Порядку.

За рішенням платника процедурі узгодження може передувати попередній розгляд питання щодо її проведення. Під час попереднього розгляду платник може оцінити доцільність подальшого звернення із заявою про узгодження цін, враховуючи особливості господарської операції, провадження якої ним планується, перебіг часу, потрібного для проведення процедури узгодження, та заздалегідь якісно підготувати документи і матеріали, необхідні для такого узгодження. Протягом 60 календарних днів платник отримає від Міндоходів України письмову відповідь з оцінкою доцільності подання заяви про узгодження цін.

Процедура попереднього розгляду також є новою для національного податкового законодавства та імплементацією рекомендацій Настанов ОЕСР (підрозділ С2 додатка до розділу IV) щодо процесу попередніх обговорень перед поданням запиту на укладення договору про (попереднє) ціноутворення за процедурою взаємного узгодження.

Проведення або непроведення попереднього розгляду, а також його результат не обмежують право платника звернутися до Міндоходів України із заявою про узгодження цін. До заяви обов’язково додаються документація та матеріали за переліком, встановленим п. 5 Порядку № 764. Міндоходів України визначає форму заяви разом з вимогами до документів і матеріалів, які слід додати до неї.

Зауважимо, що зазначений Порядок передбачає подання заяви про узгодження цін виключно щодо контрольованих операцій, які провадитимуться після процедури узгодження. Тобто процедура узгодження не може проводитися щодо контрольованих операцій, які вже здійснено або розпочато до моменту підписання договору за результатами узгодження цін.

Заява розглядається робочою групою Міндоходів України, яка за результатами розгляду проводить спільне обговорення з платником та/або його представником. Робоча група може додатково витребувати інформацію, документи, пояснення від платника, необхідні для проведення процедури узгодження. Міндоходів України може повернути платнику заяву про узгодження цін у разі ненадання ним або надання не в повному обсязі документів і матеріалів, які слід додати до заяви або які було додатково витребувано робочою групою.

Якщо за результатами обговорення було досягнуто спільної позиції Міндоходів України та платника щодо предмета узгодження цін та основних положень договору, який передбачається укласти, Міндоходів України надсилає до податкового органу країни, резидентом якої є сторона контрольованої зовнішньоекономічної операції, запит щодо участі такого органу у процедурі узгодження цін.

Рішення щодо поданої платником заяви про узгодження цін має бути прийнято протягом шести місяців з дати її отримання органами Міндоходів. При цьому Порядок № 764 передбачає продовження цього строку не більш як на три місяці, але таке продовження можливо виключно з причини недосягнення спільної позиції Міндоходів України, платника та залученого іноземного державного органу щодо предмета узгодження цін, строку, на який узгоджується порядок визначення цін, та основних положень договору.

За результатами процедури узгодження Міндоходів України з урахуванням позиції іноземного податкового органу приймає одне з таких рішень: укласти договір із зазначенням місця, дати і часу підписання, а також строку його дії або відмовити в укладанні договору.

Визначено три підстави, за яких Міндоходів України може відмовити платнику:

  • виявлення в наданих платником документах і матеріалах недостовірної інформації;
  • вмотивований висновок, що в результаті застосування платником запропонованого під час процедури узгодження методу визначення ціни у контрольованій зовнішньоекономічній операції не буде забезпечено відповідність рівня податкових зобов’язань при проведенні такої операції рівню податкових зобов’язань, розрахованих за принципом «витягнутої руки»;
  • відмова іноземного податкового органу країни, резидентом якої є сторона контрольованої зовнішньоекономічної операції, від участі у процедурі узгодження цін або відсутність відповіді такого органу на надісланий Міндоходів України запит на момент закінчення граничного строку, встановленого для прийняття рішення (дев’яти місяців).

У разі прийняття рішення про укладання договору максимальний строк, на який може бути узгоджено порядок визначення цін та відповідно укладено договір, не може перевищувати трьох календарних років.

Незважаючи на узгодження порядку визначення цін, платник зобов’язаний складати та надавати документацію про контрольовані зовнішньоекономічні операції в загальному порядку.

Слід зазначити, що Порядок № 764 цілком відповідає міжнародній практиці та рекомендаціям Організації економічного співробітництва та розвитку щодо укладення договорів про попереднє ціноутворення. Цей Порядок сприяє спрощенню податкового адміністрування ТЦ для платників, установлює прозору процедуру узгодження цін, зменшує податкові ризики під час провадження ними контрольованих зовнішньоекономічних операцій і дає змогу попередити подвійне оподаткування доходів платника та його контрагента.

Джерела інформації про ринкові ціни

Перелік джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення затверджено розпорядженням № 866.

Правові норми щодо джерел інформації для ТЦ визначено пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу. У цьому підпункті, зокрема, зазначено, що під час здійснення податкового контролю за ТЦ Міндоходів України використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України. Якщо платник податків для визначення ціни операції використав джерела інформації з переліку, установленого урядом, Міндоходів України має використовувати ті самі джерела, якщо не доведено, що платник повинен був використати інші джерела інформації.

Переліком № 866 на сьогодні визначено вісім джерел інформації. З них шість віднесено до основних, два — до допоміжних джерел, які використовуються у разі, коли інформація про ринкові ціни в основних джерелах відсутня або її обсяг недостатній.

До основних джерел інформації про ринкові ціни віднесено:

  • два інформаційні продукти Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ», http://www.dzi.gov.ua/, входить до сфери управління Мінекономрозвитку України): щомісячний інформаційний бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків» та інформаційно-аналітичний продукт «Товарний моніторинг. Україна» — щодо основних груп товарів, ціни на які склалися на світових та українському товарних ринках;
  • два інформаційні продукти Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» (http://www.expert.kiev.ua/, входить до сфери управління Мінпромполітики України): інформаційно-аналітичний продукт «Дайджест цін товарів на світових ринках» і щотижневе видання «Рынок стали: аналитика, прогнозы, сценарии» — щодо товарів промислового сектора;
  • офіційний сайт Аграрної біржі (http://www.agrex.gov.ua/, входить до сфери управління Кабінету Міністрів України) — щодо сільськогосподарської продукції;
  • журнал «Вісник Міністерства доходів і зборів України» Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України» (http://www.visnuk.com.ua/, входить до сфери управління Міндоходів України) — щодо основних груп товарів, ціни на які склалися на світових та українському товарних ринках.

До допоміжних джерел віднесено:

  • офіційний сайт Мінрегіонбуду України (http://www.minregion.gov.ua/) — щодо будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
  • офіційний сайт Мінагрополітики України (http://www.minagro.gov.ua/) — щодо товарів аграрного сектора.

Таким чином, усі джерела інформації є українськими, їх видавниками є або підприємства та організації, які входять до сфери управління центральних органів виконавчої влади, або безпосередньо такі органи. Вважаємо, що такий підхід до формування офіційного переліку джерел інформації на початковому етапі впровадження правил ТЦ в український бізнес-простір забезпечує дотримання основних критеріїв, яким повинні відповідати джерела інформації про ринкові ціни: доступність; стабільність; регулярність публікації цінової інформації; незалежність від основних учасників ринку, інформацію про які публікує; охоплення більшої частини ринку; відсутність негативної ділової репутації.

Інформація із затверджених Переліком № 866 джерел інформації насамперед використовується для пошуку цін у зіставних з контрольованою операціях та для розрахунку ринкового діапазону цін для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) та методу розподілення прибутку.

Необхідно зазначити, що під час публічного обговорення проекту Переліку № 866 від платників податків надходили зауваження щодо недостатньої кількості джерел інформації, відсутності у ньому міжнародних цінових агентств з високою діловою репутацією, а також відсутності програмних продуктів, які широко використовуються під час ТЦ, зокрема Amadeus, Ruslana, СПАРК.

З приводу цих зауважень вважаємо за доцільне зазначити, що Кабінетом Міністрів України зобов’язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади провести аналіз спеціалізованих видань та інформаційних ресурсів щодо повноти й об’єктивності інформації про ринкові ціни на товари (групи товарів) і подати у двомісячний строк до Міндоходів України пропозиції щодо внесення змін до Переліку № 866.

У міру надходження обґрунтованих пропозицій профільних міністерств і відомств та їх подальшого опрацювання, розвитку ринку цінової інформації (як поширення інформації міжнародних інформаційних агентств, так і розвитку й удосконалення діяльності вітчизняних компаній, що спеціалізуються на інформації про біржові котирування та про ціни на зовнішніх і внутрішньому ринках), а також накопичення досвіду з питань ТЦ зазначений перелік джерел інформації про ринкові ціни змінюватиметься та вдосконалюватиметься, тобто він має динамічний характер.

Крім того, затвердження Переліку № 866 не обмежує право платників податків у разі відсутності або недостатності відповідної інформації в офіційно визнаних джерелах інформації використовувати інші джерела, узагальнений перелік яких наведено у пп. 39.5.3.2 пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу. Такими джерелами можуть бути інформація про ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; відомості про ціни, діапазон цін і котирування, оприлюднені у ЗМІ; інформаційні програми, що використовуються з метою ТЦ, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними.

Інформаційні продукти Orbis, Amadeus, Ruslana, СПАРК не містять інформації про ринкові ціни на товари (роботи, послуги). Зазначені бази даних оприлюднюють інформацію бухгалтерської та фінансової звітності підприємств та організацій, тому вони не могли бути включеними до Переліку № 866. Водночас платники податків за потреби можуть їх використовувати для визначення зіставності фінансових і комерційних умов, зіставних операцій під час застосування методів ціноутворення, які ґрунтуються на розрахунку ринкового діапазону рентабельності.

Спеціалізовані комерційні видання для цілей ТЦ

Перелік спеціалізованих комерційних видань для цілей ТЦ розроблено відповідно до положень пп. 2 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу.

Як уже зазначалося, тимчасово, до 01.01.2018 р., для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту деяких товарів з контрагентами, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях, за рішенням платника податків звичайна ціна на ці товари може визначатися за окремим правилом.

Причому якщо товари із визначеного пп. 2 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу переліку котируються на біржі, для розрахунку діапазону цін використовуються біржові котирування, а у разі якщо товари не котируються на біржі — згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях). Перелік таких спеціалізованих комерційних видань затверджено розпорядженням № 865.

Ці видання вже знайомі нам з Переліку № 866, а саме:

  • щомісячний інформаційний бюлетень ДП «Держзовнішінформ» «Огляд цін українського та світового товарних ринків»;
  • інформаційно-аналітичний продукт ДП «Держзовнішінформ» «Товарний монітор. Україна»;
  • інформаційно-аналітичний продукт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дайджест цін товарів на світових ринках»;
  • щотижневе видання ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Рынок стали: аналитика, прогнозы, сценарии»;
  • журнал ДП «Сервісно-видавничий центр Міністерства доходів і зборів України» «Вісник Міністерства доходів і зборів України».

Усі ці видання мають статус основних.

До допоміжних віднесено офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України (http://www.minagro.gov.ua/).

У Переліку № 865 наведено застереження та вказівки, які є у Переліку № 866, а саме:

  • допоміжні джерела використовуються у разі, коли інформація про ринкові ціни в основних джерелах відсутня або її обсяг недостатній;
  • підготовка інформаційного бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків» здійснюється ДП «Держзовнішінформ» з використанням, зокрема, інформаційних ресурсів агентств «Томсон Рейтер» і «Блумберг».

Може виникнути питання щодо відмінності двох Переліків і доцільності видання переліку спеціалізованих комерційних видань (Перелік № 866) як «скороченої» версії переліку джерел інформації про ринкові ціни для цілей ТЦ (Перелік № 865).

Вважаємо, що рішення законодавців щодо створення окремих переліків є цілком доречним:

  • по-перше, використання Переліку № 865 носить тимчасовий характер та обмежено терміном дії пп. 2 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу — до 01.01.2018 р., тоді як дія Переліку № 865 не обмежена в часі;
  • по-друге, дія Переліку № 865 поширюється виключно на операції з експорту/імпорту чітко визначеного переліку товарів з контрагентами із низькоподаткових юрисдикцій та тільки у разі якщо ці товари не котируються на біржі (Перелік № 866 застосовується для будь-яких контрольованих операцій з товарами (роботами, послугами));
  • по-третє, розпорядженням № 865 визначено обов’язок забезпечити подальшу актуалізацію Переліку № 866. Тобто зміст цього Переліку не є статичним і незмінним, він має динамічний характер і при подальшому наповненні Перелік № 865 та Перелік № 866, напевно, значно відрізнятимуться залежно від потреб платників податків і Міндоходів України під час визначення цін у контрольованих операціях.

Підсумовуючи огляд актів Кабінету Міністрів України з питань ТЦ, необхідно зазначити, що на дату публікації статті набрав чинності ще один дуже важливий для імплементації ТЦ в Україні нормативний акт уряду. 25.12.2013 р. розпорядженням № 1042 затверджено перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Це останній із передбачених Законом № 408 документів Кабінету Міністрів України, прийняття яких було необхідно для повноцінного запровадження норм ТЦ в Україні. Огляд та коментар цього розпорядження буде надано у наступних статтях рубрики «Трансфертне ціноутворення».