ПДФО/ВЗ

Особливості виплати арбітражному керуючому винагороди з депозитного рахунку нотаріуса

На депозитний рахунок приватного нотаріуса внесено грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна, яка передається фізичній особі, що провадить незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого. Які особливості обліку такої винагороди? Чи включається вона до річного оподатковуваного доходу нотаріуса? Чи потрібно нотаріусу відображати її в звітності?


Основні засади організації діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі — арбітражний керуючий) регламентовано Законом № 4212, положеннями ст. 115 якого визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п’яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником). Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Порядком № 296 визначено, що державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім’я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування. У разі ненастання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня повертає безготівковим шляхом гроші з депозиту особі, що їх внесла, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування (п. 1.1 глави 21 Порядку № 296).

На підставі виписок з рахунків, що свідчать про надходження відповідних сум, особі, яка внесла грошові суми в депозит, нотаріусом видається квитанція встановленого зразка. При цьому права частина квитанції (квитанція) видається особі, яка внесла грошову суму в депозит, а ліва її частина (корінець квитанції) залишається у справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. На прохання боржника напис про внесок може бути зроблений на поданому документі, що встановлює заборгованість або з якого випливає внесення грошових сум або цінних паперів у депозит (п. 3.1 глави 21 Порядку № 296).

У квитанції зазначаються відомості щодо особи, від якої прийнято в депозит грошові суми, а також щодо особи, для якої вони вносяться (далі — депонент).

Приватні нотаріуси зобов’яза-ні вести облік депозитних операцій у книгах обліку депозитних операцій та обліку особових рахунків депонентів.

Надходження грошових сум та цінних паперів обліковується в прибутковій частині книги обліку депозитних операцій. Зокрема, у графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2 — дата надходження грошових сум або цінних паперів у депозит; у графі 3 — прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), прізвище, ім’я та по батькові ліквідатора громадянина-підприємця, від якого прийнято грошові суми або цінні папери; за яким зобов’язанням або в рахунок яких платежів їх внесено; у графі 4 — номер виданої квитанції; у графах 5, 6 — відповідно розмір внесеної у депозит грошової суми, вид, кількість, номінальна вартість та реквізити цінних паперів, унесених у депозит; у графі 7 — номер особового рахунку депонента.

Видача грошових сум та цінних паперів обліковується у видатковій частині книги обліку депозитних операцій: у графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2 — дата видачі грошових сум або цінних паперів; у графі 3 — прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), якій видано (перераховано) грошові суми або цінні папери, підстава видачі; у графі 4 — номер платіжного доручення; у графах 5 і 6 зазначаються відповідно розмір виданих (перерахованих) грошових сум або вид, кількість, номінальна вартість та реквізити цінних паперів; у графі 7 — номер особового рахунку депонента.

Внесення відомостей про грошові суми або цінні папери, що надійшли в депозит, до книги обліку депозитних операцій є підставою для відображення відповідних сум на особових рахунках депонентів у книзі обліку особових рахунків депонентів (п. 7.6 глави 21 Порядку № 296).

Крім того, наприкінці кожного місяця в прибутковій та видатковій частинах книги обліку депозитних операцій підбиваються підсумки за графами 5 і 6, вираховуються залишки коштів за депозитними операціями на перше число наступного місяця, а також зазначаються суми нарахованих банком відсотків за зберігання на поточних рахунках грошових сум у разі, якщо нарахування останніх передбачається укладеним з банком договором про розрахунково-касове обслуговування. Залишки депозитних сум та суми відсотків станом на перше число кожного місяця звіряються із сумами, зазначеними у виписках з окремих поточних рахунків, відкритих у банківських установах.

Відповідно до п. 4.6 Інструкції № 492 нотаріус з метою вчинення нотаріальних дій з прийняття у депозит грошової суми відкриває окремий поточний рахунок.

Зазначений рахунок використовується виключно для проведення операцій, пов’язаних із:

  • виконанням зобов’язань клієнта нотаріуса-боржника перед кредитором;
  • проведенням розрахунків за договорами купівлі-продажу між клієнтами нотаріуса — фізичними особами, у тому числі на суму, що перевищує встановлену Нацбанком України граничну межу для готівкових розрахунків між фізичними особами.

Кошти, що перебувають на зазначеному рахунку, належать клієнтам нотаріусів у межах переданої кожним клієнтом суми. Нотаріус здійснює управління коштами, що перебувають на зазначеному рахунку, в порядку, визначеному законодавством, та не має права використовувати ці кошти з іншою метою, ніж виконання доручення клієнта, яким вони передані.

Пунктом 178.3 ст. 178 Податкового кодексу визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Отже, грошові суми, внесені на депозитний рахунок нотаріуса, належать у повному обсязі особі, на ім’я якої вони були задепоновані, та не можуть використовуватися нотаріусом з іншою метою, ніж виконання доручення клієнта, яким вони передані.

Таким чином, грошові суми, внесені на депозитний рахунок нотаріуса, не включаються до сукупного річного оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну діяльність приватного нотаріуса, та не відображаються у річній податковій декларації.