Статті

«Векселі мають бути ліквідними та вільно обертатися на ринку»

Починаючи з минулого року платник податку може за власним бажанням отримати бюджетне відшкодування ПДВ у вигляді фінансового казначейського векселя, видача якого прирівнюється до видачі суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на рахунок платника. Такий платник має право сплачувати суми будь-яких узгоджених грошових зобов’язань до держбюджету шляхом пред’явлення фінансового казначейського векселя. Відповідну норму передбачено Законом України від 04.07.2013 р. № 407-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів». «Вісник» поцікавився думкою експертів, наскільки практичним може стати застосування вексельного обігу в Україні і як це може вплинути на стан економіки. Власну точку зору висловила керівник проекту «Розвиток цивілізованого вексельного обігу в Україні» Асоціації захисту активів Тетяна РУДНЕНКО.


В. — Пані Тетяно, запровадження вексельних розрахунків у той час, коли у світі відмовляються від такої практики, — це українське ноу-хау чи все ж наші ініціативи опираються на певний досвід?

Т. Р. — Фінансовий вексель — це вексель, виданий для забезпечення сплати коштів за угодою позики чи іншою, пов’язаною з їх переміщенням.

Фінансові векселі згідно з чинним законодавством можуть видаватися лише комерційними банками та органами Держказначейства України. І це правильно, тому що на сьогодні лише такі векселі можуть бути ліквідними. Звісно, за умов належного регулювання та дотримання норм міжнародного вексельного права, запровадженого Женевськими вексельними конвенціями 1930 р., до яких Україна приєдналася у липні 1999 р.

В. — Наскільки вексельний розрахунок може сприяти стабільності економіки?

Т. Р. — Для економіки, яка перебуває у рецесії та потерпає від браку обігових коштів, інвестиційних та дешевих кредитних ресурсів, обіг ліквідних фінансових векселів є вкрай необхідним. Внаслідок запровадження акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів на позабіржовому ринку обіг корпоративних векселів практично зупинено, а обсяги таких операцій банків з векселями, як облік та РЕПО, зменшено більше ніж у тисячу разів. Останні п’ять років дебіторська заборгованість між підприємствами України перевищує ВВП майже на третину. Це означає гальмування руху капіталу, іммобілізацію обігових коштів, зниження показників ліквідності підприємств і, відповідно, — їх інвестиційної привабливості та рейтингу України. Це проблема, яку необхідно негайно вирішувати. Єдиним інструментом, який може допомогти знизити рівень дебіторської заборгованості, є вексель. Водночас це приведе до пожвавлення обігу коштів та прискорення розвитку економіки, що забезпечить збільшення обсягів податкових надходжень до бюджету. Але для цього векселі мають бути ліквідними та вільно обертатися на ринку. Хто в цьому зацікавлений? Насамперед — Міндоходів України, яке забезпечує наповнення бюджету країни.

В. — Однак на міжнародному рівні внутрішня ініціатива України не завжди підтримується.

Т. Р. — Так, вимоги Світового валютного фонду — дуже жорсткі. Мені відома також позиція Світового банку з цього питання, яка взагалі не припускає використання векселів державою для відстрочення власних зобов’язань. Але, на мою думку, це питання завтрашнього дня. Сьогодні ми маємо дефіцитний бюджет. До речі, у переддефолтному стані країни — члени ЄС виходили на зовнішній ринок запозичень саме з векселями, а не з облігаціями. Чому? Тому що довіра до векселів значно вища, ніж до облігацій завдяки вексельному праву, яке захищає права усіх учасників обігу векселів, знижуючи їх ризики. Отже, в пошуках шляхів вирішення бюджетних проблем зрозуміла спроба вирішити їх із використанням векселів.

В. — Але чому на сьогодні фінансові казначейські векселі не набули практичного застосування?

Т. Р. — Розглянемо питання з точки зору ризиків. Немає жодного цінного папера, який би запроваджувався в обіг без спеціального закону. Женевські вексельні конвенції, якими, зокрема, запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, написаний для документарних векселів (у письмовій паперовій формі). Уніфікований закон врегульовує питання переходу права власності за векселем за будь-яких ситуацій та гарантує розв’язання спірних питань через суд, знижуючи ризики усіх сторін. Документарна форма векселя забезпечує векселедержателю контроль за ситуацією та відсутність інших фінансових ризиків, крім власних при прийнятті рішень. Крім того, суттєвими перевагами векселів є простота й дешевизна випуску векселя, оперативність його обігу.

Згідно з висновком Головного управління Верховної Ради України законопроект № 2847 (об’єднаний з № 2845), з прийняттям якого запроваджено в обіг фінансові казначейські та банківські векселі в електронному вигляді, «не відповідає вимогам якості законів у контексті принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України, а юридична невизначеність його норм призведе до їх довільного тлумачення як органами державної влади, так і суб’єктами господарювання, що може сприяти вчиненню корупційних правопорушень».

Головною проблемою з точки зору ризиків є відсутність спеціального закону, який би на кшталт Уніфікованого закону регулював перехід права власності на векселі, як цього вимагає чинне національне законодавство.

Отже, ризики, пов’язані з електронним видом фінансових векселів, є доволі високими.

В. — Може, саме тому довіра до казначейських векселів така низька?

Т. Р. — Інший аспект — економічний. Дохідність фінансових векселів — 5% річних. Перевага, яка дає змогу взяти кредит під заставу казначейських векселів, не знижує кредитну ставку банку 20% і вище. До того ж у заставу банки можуть брати лише векселі першого та другого року, виділяти кошти на більший термін банки на сьогодні не готові. А згідно з теорією часової вартості грошей за п’ять років втрати від отриманої суми будуть значними. Отже, з економічної точки зору ці векселі також несуть фінансові ризики втрати значної частини суми відшкодування ПДВ. З урахуванням вищезазначеного, дисконти при викупі векселів банками будуть також чималими.

В. — Який вихід із ситуації, що склалася?

Т. Р. — Для зниження вищезазначених ризиків необхідно привести законодавство, яким запроваджено фінансові векселі, у відповідність із нормами вексельного права, оскільки інструмент названо векселем. Це дасть змогу зробити обіг таких векселів прозорим для їх утримувачів. Слід також розробити закон про обіг електронних векселів аналогічно Уніфікованому закону, що знизить ризики втрати прав на вексель. Але швидкий та простіший варіант — випустити казначейські векселі у паперовій формі на існуючих бланках та замість електронного обігу організувати ведення електронного реєстру фінансових казначейських векселів. Це забезпечить контроль за їх обігом та унеможливить зловживання ними. Проте у будь-якому разі слід рухатися вперед. Одним із завдань проекту «Розвиток цивілізованого вексельного обігу в Україні» є розробка проекту закону «Про обіг електронних векселів». Це — виклик часу, адже електроніка вже всюди. Сподіваємося, що це сприятиме розвитку економіки України — країни, в якій живемо ми й житимуть наші діти.


Розмову вела
Олександра ГУТОВСЬКА