Інші податки

Платники особливого податку

Хто з учасників операцій з відчуження/придбання цінних паперів за договорами доручення (комісії) має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету суми особливого податку: власники цінних паперів, посередники чи покупці?


Відповідно до пп. 212.1.9 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу платниками особливого податку щодо операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізичні або юридичні особи — резиденти або нерезиденти (у тому числі їх відокремлені підрозділи), які здійснюють операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, крім випадків, передбачених п. 213.2 ст. 213 цього Кодексу.

Згідно з пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу об’єктами оподаткування є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями, визначеними в пп. 213.1.7 п. 213.7 ст. 213 Податкового кодексу, є відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом (п. 219.2 ст. 219 зазначеного Кодексу).

Пунктом 8 ст. 17 Закону № 3480 встановлено, що без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися, зокрема, такі операції: дарування, спадкування та правонаступництва цінних паперів; вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень; вчинення правочинів у процесі приватизації.

Відповідно до розділу ІІ Правил № 1449 договором доручення є договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договір комісії є договором, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів від свого імені за рахунок комітента.

Згідно з п. 1 розділу VII Правил № 1449 предметом договору комісії є надання торговцем (комісіонером) певного виду послуги з купівлі, продажу або міни цінних паперів або інших фінансових інструментів від свого імені за рахунок та в інтересах клієнта (комітента).

Договір комісії, крім вимог, визначених розділом III цих Правил,  містить, зокрема, обов’язок клієнта переказати кошти на поточний рахунок торговця для розрахунків за цінні папери або інші фінансові інструменти та обов’язок торговця за розпорядженням клієнта переказати кошти, отримані в розрахунок за цінні папери або інші фінансові інструменти, на поточний рахунок клієнта (п. 2 зазначених Правил).

Предметом договору доручення є надання торговцем (повіреним) певного виду послуги з купівлі, продажу або міни цінних паперів або інших фінансових інструментів від імені та за рахунок клієнта (довірителя) (п. 1 розділу VIIІ Правил № 1449).

Згідно з п. 2 розділу VIIІ цих Правил договір доручення, крім вимог, визначених розділом III Правил, містить, зокрема, порядок проведення розрахунків за придбані або продані цінні папери або інші фінансові інструменти (розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються клієнтом самостійно або через торговця).

Тобто відповідно до вимог законодавства операції з цінними паперами між платниками податків провадяться за участю торговця цінними паперами, який як податковий агент зобов’язаний нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету суми особливого податку від імені та за рахунок особи з доходів, що утримуються (нараховуються) продавцем цінних паперів або особою, яка відчужує цінні папери.