Інтерв’ю

У пошуку бюджетної збалансованості

Для України наразі вкрай важливі багатосторонні консультації щодо виведення економіки з кризового стану, стверджують експерти. На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя ЮРЧИШИНА, потрібно насамперед збалансувати бюджети різних рівнів, переглянути пільги для окремих галузей і великих підприємств, а також проаналізувати відповідність пільг результатам діяльності таких підприємств.


В. — Василю Володимировичу, як Ви оцінюєте економічну ситуацію минулого року в Україні?

В. В. — Статистичні показники свідчать про те, що депресивний стан вітчизняної економіки зберігається — другий рік поспіль країна має практично нульове зростання ВВП. Протягом 2013 року поряд із зниженням загальних галузевих показників (обсяги промисловості знизилися на 4,7%, вантажооборот — на 3,9%, будівництво — на 14,5%) помітно погіршилися фінансові показники діяльності підприємств України. За результатами перших трьох кварталів прибуток підприємств знизився до 22,8 млрд. грн., тобто виявився в 2,5 раза меншим порівняно з тим самим періодом попереднього року. При цьому як знизився прибуток прибуткових підприємств, так і суттєво зросли збитки збиткових підприємств, частка яких у загальній кількості перевищила 40%.

Україна залишається інвестиційно непривабливою. По-перше, частка інвестицій у структурі ВВП зменшилася до 16 — 18%, що означає «вимивання» інвестиційного потенціалу і потенціалу економічного відновлення загалом (практично всі отримувані ресурси — як домогосподарств, так і державного сектора — витрачаються на споживання, рівень якого у 2013 році становив 90% ВВП.) По-друге, помітно погіршилася ситуація з притоком прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Так, за січень — листопад 2013 року сальдо ПІІ скоротилося на 54% (порівняно з аналогічним періодом 2012 року) — з 5,7 млрд.  до 2,6 млрд. дол. 

В. — Чи зможе нещодавно ухвалений держбюджет-2014 вирівняти ситуацію і дати країні імпульс для розвитку?

В. В. — Оскільки у держбюджеті-2014 закладено символічне зростання продуктивності праці — лише на 2%,  то, з одного боку, це є підтвердженням, що навіть влада вбачає невеликі перспективи для інвестиційно-інноваційного прискорення, а з іншого — важко сподіватися на отримання помітних позитивних показників діяльності підприємств, а відтак як прибутки, так і відповідні бюджетні відрахування не зможуть суттєво підвищити бюджетні надходження.

Попри економічні негаразди, Міністерство доходів і зборів знизило ставку податку на прибуток з 19 до 18%. Проте цього недостатньо для того, щоб бюджетно-податкова політика мала стимулюючий характер. Подальшим вкрай важливим кроком для збалансування бюджетів різних рівнів має стати перегляд пільг для окремих галузей і великих підприємств, а також аналіз відповідності пільг результатам діяльності таких підприємств.

Однак незважаючи на незадовільну економічну динаміку двох попередніх років у 2014 році реальний ВВП може дещо зрости. Таке зростання може бути зумовлено, по-перше, низькою базою порівняння, по-друге — значним розширенням соціальних виплат у другому півріччі 2014 року, по-третє — відновленням позитивної економічної динаміки в країнах ЄС (що підвищить агрегований попит на українську продукцію).

В. — Неодмінною складовою економічного зростання має стати системне покращення ситуації з доходами населення. Чи можуть на це розраховувати громадяни України у поточному році?

В. В. — На жаль, у країні посилюються тенденції до «консервації» заробітних плат. Так, середня заробітна плата, хоча й коливалась незначним чином, проте на кінець 2013 року практично не відрізнялася від весняного рівня. Не вирішується проблема із заборгованістю з виплат заробітної плати. Так, станом на кінець листопада 2013 року вона сягала 1019 млн. грн. (у січні того самого року становила 1005 млн. грн.). Водночас зберігається висока заборгованість населення за житлово-комунальні послуги внаслідок неспроможності повних оплат через низькі доходи багатьох сімей.

Таким чином, поточні стан і тенденції свідчать про утримання макроекономічних ризиків, які суттєво погіршують перспективи економічного відновлення у 2014 році.

До найважливіших коротко-  і середньострокових ризиків економіки України належать: вкрай слабка економічна динаміка; послаблення інвестиційного потенціалу; посилення тенденцій до зростання дефіциту бюджету і звуження (дефіциту)  джерел його фінансування; суттєве погіршення зовнішньоекономічного балансу і необхідність подальшого пошуку боргових ресурсів; підвищення девальваційного тиску і втрата валютних резервів країни тощо.

У таких умовах за відсутності помітного економічного зростання кошти на підвищення соціальних стандартів можуть з’явитися лише за рахунок запозичених ресурсів, що означатиме погіршення стану державних фінансів загалом.

Особливо проблемною є ситуація з джерелами фінансування дефіциту держюджету-2014. Доступ до зовнішніх ресурсів для України у цому році буде вкрай обмеженим. Зважаючи на відсутність повноцінної співпраці України з міжнародними фінансовими інститутами (насамперед з МВФ), інші ресурси, а також їх здешевлення будуть малоймовірними. Кошти від внутрішніх облігацій у поточному році вже не зможуть слугувати надійним джерелом фінансування дефіциту, як це відбувалося у 2013 році (розміщено облігацій більше ніж на 104 млрд. грн.), оскільки ринок облігацій на сьогодні практично вичерпав свої можливості до розширення. Надходження від приватизації, враховуючи слабку зацікавленість інвесторів, не зможуть досягти планових обсягів у 17 млрд. грн.

Звичайно, кошти, отримані від Росії наприкінці 2013 року (3 млрд. дол.), а також вірогідне зменшення платежів за газ з початку 2014 року нададуть певної підтримки економічному середовищу України — поповнять валютні резерви, дадуть змогу забезпечити виконання короткострокових боргових зобов’язань, дещо зменшать девальваційний тиск. Проте всі поточні ресурси російського походження є короткостроковими. 

Однак слід зазначити, що нинішня концентрація значного обсягу українського боргу в одного інвестора (кредитора) робить країну суттєво фінансово залежною від нього. За відсутності надійних зовнішніх джерел валютних коштів і за наявності падіння погіршення міжнародних фінансових рейтингів усі платежі наша держава повинна буде виконати за рахунок резервів, подальше зниження яких може спричинити різке погіршення макроекономічних та фінансових показників загалом.

Тобто Україні потрібно в найкоротші терміни визначитись як із джерелами прискорення економіки, так і з реальними джерелами фінансування дефіцитів — бюджетного і зовнішньоторговельного. Без наведення бюджетної і платіжної дисципліни, забезпечення прозорості державних фінансів таке завдання навряд чи зможе реалізуватися.


Розмову вів Сергій СОБУЦЬКИЙ