Інші податки

До кращих часів

Чимало покупок українцям доведеться відкласти.

Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в Україні зростає третій рік поспіль. Незважаючи на економічні та політичні катаклізми, ситуація не змінилася й нинішнього року. Такий висновок можна зробити на підставі офіційних даних Держстату України. Водночас пересічні громадяни вже кілька місяців прискіпливо переглядають свої сімейні бюджети, бо дехто відмовився від звичних витрат ще до офіційного проголошення чиновниками курсу на жорстку економію. Роздрібні оператори також констатують, що населення купує менше товарів. Чи можна довіряти статистиці? Які чинники сигналізують про зростання у секторі роздрібної торгівлі? На чому цього року доведеться заощаджувати українцям і які товари відчутно подорожчають? З такими запитаннями «Вісник» звернувся до аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Ганни ЧЕРЕДНИЧЕНКО.


В. — Споживча активність населення, про яку свідчить статистика, мала б підкріплюватися зростанням доходів громадян. Оскільки останній чинник не працює, що тоді впливає на зростання обігу у секторі роздрібної торгівлі?

Г. Ч. — За офіційними даними Держстату України, у січні — лютому 2014 року обіг роздрібної торгівлі зріс на 9% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Це приблизно такі само темпи, як у 2013 році — минулого року обіг роздрібної торгівлі збільшився на 9,5%. Як і минулого року, складно знайти чинники, які б пояснювали зростання обігу роздрібної торгівлі набагато вищими темпами за темпи зростання доходів населення. Одна з проблем пошуку чинників зростання полягає у тому, що товарна структура обігу роздрібної торгівлі не оприлюднюється і немає інформації, за якими товарними позиціями відбулося істотне збільшення торговельного обігу. Водночас існує проблема в надійності самого показника обігу роздрібної торгівлі, адже він містить не тільки дані щодо продажу юридичними особами, обсяги якого можна точно встановити, а й дані щодо продажу на ринках і фізичними особами — підприємцями, обсяги якого є розрахунковими, тобто оціночними.

Зважаючи на можливі неточності підрахунку обігу роздрібної торгівлі загалом, для аналізу динаміки роздрібної торгівлі краще користуватися показником роздрібного товарообігу лише підприємств, тобто юридичних осіб. Цей показник надійніший і до того ж має детальну розбивку за товарними позиціями. За даними Держстату України, у січні — лютому 2014 року роздрібний товарообіг підприємств зріс на 5,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Це зростання на рівні минулого року — у 2013 році роздрібний товарообіг підприємств збільшився на 5,6%.

Утім, дані і щодо 2013 року, і щодо початку 2014 року є попередніми. Найімовірніше, вони погіршуватимуться: протягом 2013-го року всі квартальні перегляди темпів зростання роздрібного товарообігу були в бік зниження. Зокрема, перегляд показника за І квартал 2013 року засвідчив: остаточний показник відрізнявся від попереднього на 3,2 в. п. у гірший бік (за ІІ квартал — на 0,9 в. п., ІІІ — на 0,3 в. п.). Таким чином, і попередній показник за І квартал 2014 року може виявитися істотно завищеним.

Однак високою є ймовірність того, що темпи реального зростання роздрібного товарообігу в І кварталі 2014 року все-таки є позитивними. Річ у тім, що реальні доходи населення в І кварталі мали збільшитися порівняно з відповідним періодом попереднього року: зростання номінальних доходів населення мало бути більшим, ніж зростання цін. Номінальні доходи населення зростали протягом усього 2013 року і на початку 2014 року внаслідок підвищення державних соціальних стандартів (це був єдиний чинник зростання доходів в умовах скорочення обсягів виробництва в економіці). Тим часом споживчі ціни були майже незмінними протягом 2013 року і в перші тижні 2014 року. Як наслідок, у січні —
лютому 2014 року мінімальна заробітна плата й пенсія були на 6,2% більшими порівняно з відповідним періодом попереднього року, а ціни — вищими лише на 0,8%. Отже, доходи мали відчутно збільшитися (зокрема, реальне зростання заробітних плат, за даними Держстату України, становило 4,1% у січні — лютому порівняно з відповідним періодом попереднього року). Відповідно, і роздрібний товарообіг мав зрости.

Однак надалі динаміка реальних доходів стрімко погіршуватиметься: протягом 2014 року інфляція прискорюватиметься, а зростання номінальних доходів населення уповільнюватиметься. Загалом за результатами 2014 року реальні доходи домогосподарств скоротяться, оскільки ціни зростуть більше, ніж номінальні доходи. Цього року, як і минулого, номінальні доходи збільшуватимуться лише внаслідок підвищення соціальних стандартів: інших чинників зростання доходів не буде, адже виробництво в економіці і далі падатиме. Тому темпи зростання номінальних доходів будуть близькими до темпів підвищення соціальних мінімумів. Цього буде замало для реального зростання доходів, адже інфляція буде набагато більшою через істотну девальвацію та значне підвищення тарифів на газ для населення. Як наслідок, доходи населення і роздрібний товарообіг скоротяться за результатами 2014 року.

В.Як на вашу думку, в яких покупках українці відмовлятимуть собі насамперед? А на які товари, навпаки, попит може зрости?

Г. Ч. — У поточному році на динаміку та структуру роздрібного товарообігу впливатимуть насамперед зниження реальних доходів домогосподарств і ослаблення гривні. Зменшення реальних доходів населення та невпевненість у майбутньому зростанні доходів позначаться на продажу усіх груп товарів. Рівень добробуту зменшиться в усіх чи майже у всіх соціальних груп населення, тому більшість домогосподарств зіткнуться з необхідністю економії коштів. Відносно бідні домогосподарства заощаджуватимуть насамперед на товарах повсякденного вжитку, середній клас — на товарах тривалого використання.

Загалом продаж товарів другої необхідності постраждає набагато більше, ніж продаж найнеобхіднішої продукції, яку складно замінити. Зокрема, обсяги продажу непродовольчих товарів впадуть більше, ніж обсяги продажу харчів.

Товарів, продаж яких зросте в умовах падіння доходів, буде небагато. Це буде насамперед найдешевша продукція відповідних категорій, якою замінюватимуть дорожчу продукцію. Наприклад, серед харчів можуть зрости обсяги споживання круп, картоплі, рослинних олій.

Через девальвацію гривні продаж імпортованих товарів, а також товарів з великою часткою імпорту в собівартості виробництва, постраждає набагато більше, ніж продаж вітчизняних товарів. Водночас будуть істотні відмінності у динаміці продажу різних видів імпортованих товарів. Найбільше скоротиться продаж імпортованої продукції не першої необхідності — автомобілів, комп’ютерної техніки, побутових приладів. Істотно зменшиться й імпорт товарів першої необхідності з вищої цінової категорії, які замінюватимуть на дешевші імпортні чи вітчизняні аналоги, таких як дорогі ліки та засоби гігієни. Втім у разі відсутності замінників (наприклад, для певних лікарських препаратів) попит навіть на дорогі імпортовані товари може впасти не надто сильно.

Водночас продаж певних видів імпортованих товарів може збільшитися. Це будуть товари першої необхідності, які є недорогими і не мають відповідних вітчизняних замінників (наприклад, дешеві зубні пасти).

В.Які товари зростуть у ціні найбільше?

Г. Ч. — Найбільше зростуть ціни на товари іноземного виробництва через ослаблення гривні. Водночас і на вітчизняну продукцію ціни збільшаться. По-перше, під час виробництва багатьох видів товарів використовують імпортовані матеріали та працюють на устаткуванні іноземного виробництва. Відповідно, подорожчання імпорту підвищуватиме собівартість виробництва. По-друге, збільшаться витрати на транспортування через істотне зростання цін на пальне, яке є переважно імпортованим. По-третє, через істотне подорожчання імпортних товарів з’явиться певний простір для підвищення цін на аналогічну вітчизняну продукцію.

Девальвація помітно вплинула на споживчі ціни вже в лютому 2014 року. Ціни на імпортовані товари та вітчизняну продукцію, виробництво якої істотно залежить від імпортованих складників, уже зросли. Зокрема, транспортні засоби подорожчали на 4,6%, паливо та мастила — на 4,1, медична продукція — на 1,3, аудіо- та фототехніка — на 1, побутова техніка — на 0,9. У січні зростання цін на ці види товарів було набагато меншим.

В.Саме під товари, які ви назвали останніми, населення, за висновками аналітиків, активно брало споживчі кредити в гривні. Як банки можуть відреагувати на збільшення потенційної частки неплатоспросможних позичальників?

Г. Ч. — Заборгованість за споживчими кредитами домогосподарствам у гривні істотно збільшується з 2011 року. На кінець 2013 року у гривні було видано 78,8% споживчих кредитів. Частка гривневих кредитів збільшилася майже вдвічі порівняно із кінцем 2010 року, коли вона становила лише 42,7%. Гривнева заборгованість за споживчими кредитами зросла на 18,6 млрд. грн. у 2011 році, 14,1 млрд. грн. — у 2012 році і 22,8 млрд. грн. — у 2013 році. Водночас заборгованість за споживчими кредитами в іноземних валютах помітно скорочувалася, внаслідок чого загальні обсяги заборгованості істотно не зростали: вони лише незначно збільшилися у 2011 році й скоротилися у 2012 році. Значне зростання загальних обсягів заборгованості за споживчими кредитами домогосподарствам відбулося лише у 2013 році, коли збільшення гривневої заборгованості значно перевищило зменшення заборгованості в іноземних валютах.

Зростання частки споживчого кредитування у вітчизняній валюті є позитивним для банківської системи. Воно зменшує ризики неплатежів, оскільки послаблюються валютні ризики. У разі девальвації національної валюти обсяги платежів за кредитом у ній не зростають на відміну від сум платежів за кредитами в іноземній валюті.

Однак ризики неплатежів за споживчими кредитами все ж зростатимуть у 2014 році внаслідок зниження рівня добробуту позичальників. Скорочення реальних доходів домогосподарств означатиме зменшення можливостей вчасно обслуговувати боргові зобов’язання. Збільшення частки неплатоспроможних позичальників призведе до зростання ставок за споживчими кредитами, які вже є високими через високі закладені ризики неповернення кредитів. Крім того, банки підвищать вимоги до позичальників, які також стануть обережнішими за умов низької передбачуваності динаміки своїх доходів і зменшать попит на споживчі кредити.


Розмову вела
Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 1 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42