Юридична практика

«Бізнес потрібно переконати в тому, що працювати краще прозоро»

Столицю по праву можна вважати серцем суспільно-політичного, економічного й культурного життя України. Адже Київ — не тільки «місто квітів», а й мегаполіс із розвинутою інфраструктурою, де все рухається, працює і, як наслідок, зростають надходження коштів до державної скарбниці та місцевого бюджету. Щороку ДПА у м. Києві спрямовує в дохід держави понад третину від загальної суми платежів, надходження яких контролюється податковими органами. Про роботу столичних податківців в умовах реорганізації, пошуки резервів та взаємодію з платниками податків розповідає голова комісії з проведення реорганізації ДПА у м. Києві, директор Департаменту податкового контролю ДПС України Ірина НОСАЧОВА.


— Ірино Вікторівно, зазвичай ДПА у м. Києві спрямовує в дохід держави понад 35% від загальної суми платежів, надходження яких контролюється податковими органами. Якою є ситуація зараз? Скільки надходжень забезпечено столичними податківцями до бюджетів усіх рівнів за 11 місяців 2011 року?

— Спостерігаємо стабільну динаміку росту надходжень. З початку року до Зведеного бюджету України столичні платники податків сплатили 69,8 млрд. грн., що на 19,2 млрд. грн. більше, ніж минулого року. До Державного бюджету України надійшло 61,9 млрд. грн.

Столичний бюджет за 11 місяців 2011 року поповнився на 7,9 млрд. грн. При цьому понад 70% міської скарбниці — кошти, що надійшли у вигляді податку на доходи фізичних осіб.

— А за рахунок чого досягнуто таких показників? Адже останнім часом суспільство лякають другою хвилею кризи…

— Основні зусилля ми спрямували на роботу з тіньовим сектором економіки. Тобто нічого нового фактично не вигадали, крім залучення до бюджету коштів, які мали туди потрапити без втручання податківців.

Є критерії ризиків невиконання суб’єктами господарювання податкових зобов’язань. На них і орієнтуємося. Ризики — завжди там, де дешевше купують і продають товари. Тож відповідь на запитання про те, як їх уникнути, криється у змісті угод, що укладаються з контрагентами. Суттєвий показник — середньогалузеве навантаження. Перед призначенням на посаду голови комісії з проведення реорганізації ДПА у м. Києві я як головний аудитор країни з боку податкової служби проїхала 14 областей України з однією метою: щоб ми з інспекторами почули й зрозуміли одне одного. Люди, які безпосередньо займаються адміністративними функціями, а отже, є візитною карткою служби, мають усвідомити, що не може бути такої сталої умови ведення бізнесу, як обов’язкова сплата податків на рівні 1% від середньогалузевого навантаження. Процитую Голову ДПС України Олександра Клименка: «Що таке 1%? Якщо повернутися до першоджерела — Біблії, то там ішлося про необхідність віддати десятину». І, очевидно, починати відлік сумлінності варто з цього. Наш підхід: якщо йдеться про газопереробні підприємства, то достатньо навантаження й 0,16%, тому що у них невелика націнка. Якщо ж це оператори мобільного зв’язку, то для них і 7% мало. Скрізь повинні бути логіка й розуміння.

Орієнтація на все вищезазначене і дає нам можливість виправдовувати очікування влади з точки зору мобілізації коштів до бюджету.

— Ще з початку року податкова взяла курс на зменшення кількості перевірок суб’єктів бізнесу. Як цю роботу організовано в столиці?

— Фактично зменшення кількості перевірок відбувається з березня поточного року. Бізнес не повинен потерпати від частих візитів податківців, тож це було зроблено виключно задля переходу від кількості до якості.

Порівняно з минулим роком кількість перевірок у м. Києві зменшилася майже наполовину. Всього до плану-графіка перевірок включено 1,5 тис. підприємств, тоді як рік тому їх було близько 2,8 тис.

Нещодавно ДПС України продовжила дію мораторію на проведення фактичних перевірок малого й середнього бізнесу. Особисто я як керівник заборонила їх проводити у столиці без достатніх для цього підстав. При повному наборі підстав — будь ласка. Інакше — ні.

На часі — максимально якісна підготовка доперевірочного аналізу. Перед нами не стоїть завдання покарати винних у порушенні законодавства. Ми повинні передусім наповнювати бюджет, тому саме в профілактичних заходах вбачаємо дієвий інструмент детінізації економіки. Податковий інспектор — досить інтелектуально грамотна людина, від якої не приховаєш незаконні оборудки бізнесу. І потрібно переконати бізнес у тому, що працювати краще прозоро.

— На думку Голови ДПС України Олександра Клименка, Київ має значні резерви для наповнення бюджету. Де саме плануєте їх шукати?

— Основну питому вагу в надходженнях до загального фонду держбюджету, що контролює ДПА у м. Києві, займають ПДВ і податок на прибуток підприємств. Саме тут, вважаю, і є значні резерви.

Для збільшення надходжень ПДВ нами відпрацьовуються такі можливі джерела наповнення бюджету, як виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, виявлення та припинення діяльності підприємств — так званих податкових ям, транзитерів, погашення податкового боргу тощо.

Резерви для збільшення надходжень податку на прибуток вбачаємо у забезпеченні покращення податкового супроводження бюджетоформуючих платників міста; у проведенні роботи з підприємствами, які ведуть свій бізнес з фіктивними фірмами; у зменшенні суми задекларованих підприємствами збитків.

— Як щодо столичного бюджету?

— Звичайно, тут основний резерв — податок на доходи фізичних осіб та плата за землю. При цьому ми зосередили увагу, зокрема, на суб’єктах господарювання, які активно розвивають бізнес, але чомусь не виплачують заробітну плату найманим працівникам та не перераховують податок на доходи фізичних осіб до бюджету чи перераховують його у незначних розмірах.

Щодо плати за землю, то, за нашими даними, існує чимало земельних ділянок, які взагалі не оподатковуються. І зараз у «дорожній карті» намагаємося прописати механізми взаємодії з підрозділами Держкомзему України, КМДА для виправлення ситуації.

Також, на думку наших аналітиків, величезним резервом є збір за паркування у столиці. Вже проведено попередню роботу, яка максимально показує всю тіньову сторону цього бізнесу.

Виходячи з цього, виконувати планові показники нам у будь-якому разі буде чим.

— Оскільки Ви згадали про «дорожню карту», скажіть, що це за документ і на що спрямований?

— Її розроблено столичною податковою адміністрацією спільно з КМДА за дорученням Голови ДПС України. «Дорожня карта» спільних заходів передбачає поглиблення співпраці податкового відомства та міської влади у напрямі детінізації доходів громадян. І такий новий формат співпраці вже почав приносити результати.

Яскравим підтвердженням моїх слів може слугувати те, що через Інтернет було виявлено факт продажу нежитлового приміщення на суму 8,2 млн. дол. Цю суму громадянин задекларував і в підсумку до бюджету потрапило 3,3 млн. грн. Це конкретні результати нашої роботи, матеріально відчутні для бюджету.

— В Україні так склалося, що чим більше місто, тим більших масштабів у ньому набуває проблема легалізації доходів громадян. Що робите для вирішення цієї проблеми в столиці, крім уже згаданих Вами заходів?

— Однозначно в Києві проблема легалізації доходів громадян існує. За нашими даними, чимало підприємств виплачують працівникам зарплату на рівні, нижчому за середній. Київ — досить дороге місто, і дозволити це собі може не так багато компаній. Тому перш за все акцентуємо увагу податківців на відпрацюванні форми № 1ДФ, яка здається підприємствами, що мають найманих працівників.

По-друге, щодня ми спостерігаємо велику кількість людей, які приїжджають до столиці в пошуках роботи і влаштовуються здебільшого таксистами, перукарями, гувернантками, прибиральниками тощо. Інакше кажучи, є певна міграція трудових ресурсів — людей, які не можуть виконати вимоги, необхідні для прийому на легальну роботу, і — я більш ніж впевнена — залишаються працювати в «тіні», вважаючи це нібито вигідним. Вони також є предметом нашої уваги.

— Яким чином Ви таких людей знаходите?

— Щодня вивчаючи оголошення в газетах, Інтернеті і скрізь, де їх розміщують. Повинні ж ці люди про себе якось заявити. Тільки в поточному році в такий спосіб залучено до оподаткування 2132 особи, якими сплачено до бюджету 5,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Думаю, ще років п’ять тому ніхто не відстежував через засоби масової інформації громадян, які займаються наданням подібних послуг. Тим не менше, як зазначив Олександр Клименко, якщо треба буде вивчити всі оголошення в газетах, ми їх усі вивчимо і з усіма працівниками-нелегалами зустрінемося. Адже наше завдання — працювати на результат.

— У яких галузях економіки в Києві несумлінні платники найчастіше «риють»  «податкові ями»?

— На жаль, боротьба з «податковими ямами» була й залишається актуальною. Однак з року в рік завдяки зусиллям податківців кількість таких підприємств поступово зменшується. Найбільша їх частка припадає на підприємства, які працюють у галузі оптової та роздрібної торгівлі, — понад 50%. Крім того, велика кількість несумлінних суб’єктів господарювання належить до будівельної галузі та підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, — 11 та 16% відповідно.

Втім, я б не вважала за показову якусь статистику «податкових ям». Якщо одні користуються «ямами», то інші ці «ями» для них створюють, решта — похідне. Взаємозалежність попиту і пропозиції — це логіка, присутня в усьому веденні бізнесу. І наше завдання — потребу в цьому попиті переорієнтувати з тіньового сектора економіки в легальний.

 — Наскільки успішно податківцям столиці вдається боротися з правопорушенням, яке завдає шкоди життю та здоров’ю громадян, — присутністю фальсифікату на ринку споживчих товарів?

— Одразу почну з результатів. За 11 місяців цього року податківцями столиці проведено 563 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виявлено 691 порушення чинного законодавства та застосовано фінансових санкцій майже на 3 млн. грн. З незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей більш ніж на 157 млн. грн.

Нещодавно працівники податкової міліції ДПА у м. Києві перекрили канал нелегального розповсюдження на території столиці елітних лікеро-горілчаних виробів Chivas Regal, Remy Martin та Moet&Chandon.

— А загалом таких правопорушень більше чи менше?

— Менше, і тут спрацьовує вже не стільки взаємозв’язок попиту і пропозиції, скільки  злочину і покарання. Коли я проводжу апаратні наради, постійно наголошую: аби переконати людину в чомусь, у тому числі бізнесмена, потрібно у відносинах з нею використовувати батіг і пряник. Якщо бізнес зовсім не чіпати — будь ласка, ось тобі зелена вулиця — то він і мчатиме нею, не замислюючись про те, що існують певні обмеження. У гіршому ж випадку бізнесмени не каятися будуть, а вигадають інші інтелектуальні способи збагачення за рахунок держави.

— Якою є тенденція щодо переходу суб’єктів господарювання Києва на електронну звітність?

— Динаміка досить позитивна. Так, якщо в 2009 році засобами е-mail прозвітували тільки 13% платників ПДВ, у 2010 році — майже 18%, то станом на 1 грудня 2011 року цей показник збільшився майже в 4,3 раза — до 77%, а це 40 тис. платників ПДВ. До кінця року прагнемо 95% реального сектора економіки перевести на електронну звітність.

Те, що електронна звітність — зручно і комфортно, очевидно. Один бухгалтер може вести облік навіть на 10 підприємствах і не виходячи з офісу обмінюватися документами з органами ДПС.

Днями у мене був представник однієї компанії, в якого мережа підприємств розкидана по різних районах міста. Він дуже задоволений електронною звітністю, тому що вона дає йому можливість економити час бухгалтерів навіть на пересуванні по місту для подання декларацій.

Єдина перешкода, яка іноді трапляється в процесі приймання електронної звітності, — те, що техніка не завжди витримує. Але зараз посиленими темпами триває модернізація податкової служби, і в середині наступного року закінчиться її перший етап. Гадаю, що всі ці невеликі незручності буде усунуто.

— Чи мала певні особливості цьогорічна деклараційна кампанія у столиці? Які сфери діяльності громадяни відображали в деклараціях найчастіше?

— Те, що Податковим кодексом продовжено термін подання декларацій, безперечно, вплинуло на збільшення кількості декларацій від громадян. Цього року вони найчастіше декларували доходи, отримані внаслідок прийняття спадщини (дарування), які становили 32,3%; доходи від продажу рухомого майна — 30,1%; доходи від надання нерухомого майна в оренду — 23,7% та доходи у вигляді інвестиційного прибутку — 13,9%.

Щодо грошей можу сказати точно: ми прогнозуємо виконання плану з надходження податку на доходи фізичних осіб, оскільки заходи, прописані в «дорожній карті», свої результати дають.

— Так само, як інші регіональні податкові, ДПА у м. Києві спілкується з платниками податків онлайн у рамках проекту «Черговий по країні». Що найбільше турбує платників, які до вас звертаються?

— 7 листопада 2011 року, коли ДПА у м. Києві втретє взяла участь у проекті «Черговий по країні», я особисто вперше спілкувалася з платниками податків у режимі онлайн. Чесно відчергувала. Спочатку дещо хвилювалася, бо не знала, має проект формальний характер чи ні. Але судячи із запитань, до податкової зверталися, як до лікаря, — кому що болить. Наприклад, як обліковувати певні операції та інші практичні запитання. Найпоширенішими були, звичайно, ті, що стосувалися оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та нюансів оподаткування фізичних осіб. Також користувачі цікавилися особливістю заповнення та подання в електронному вигляді податкової звітності.

Було цікаво відповідати на запити платників із різних куточків країни. Зі свого боку, я сприймаю функцію «чергового по країні» як допомогу платникам.

— Яких змін, на Вашу думку, зазнають пріоритети в роботі столичного податкового відомства після його реорганізації?

— Про це йшлося під час семінару-тренінгу, коли в одні з вихідних я, мої заступники й начальники управлінь виїхали за місто з метою згуртування колективу. Саме там пожартували з приводу того, що, я, мовляв, реорганізацію проходжу вдруге, а отже, вже маю імунітет.

Насправді процес підбору команди для перетворення ДПА у м. Києві на сервісну службу досить складний, і навряд чи всі зможуть мене почути як керівника. Що таке реорганізація? Вона означає, що фахівці, які працюють у столичних податкових органах сьогодні, не можуть бути цілком впевненими, що залишаться на посадах завтра.

Так, я дійсно вже зіткнулася з реорганізацією, тому в ДПА у м. Києві одразу заявила свою позицію: хто готовий працювати, виконувати завдання, поставлені керівництвом, той працюватиме. Вважаю, наш семінар був зайвим доказом цього — це вже частина якісного відбору майбутнього колективу. Завдання перед нами стоїть дуже чітке, напружене і зрозуміле — наповнення бюджету, яке можливе тільки за злагодженої роботи працівників. Один у полі не воїн, і тільки коли буде вибудовано абсолютно всю вертикаль і горизонталь, ми зможемо говорити про результати.

— Крім готовності працювати, Ваші колеги — хто вони?

— Передусім це особистості. Крім того, потрібно розуміти, що ми працюємо на державній службі, а робочий графік дає повне право стверджувати, що на службі ми живемо.

Для себе я також ставлю завдання: не вимагати від підлеглих того, чого не знаю сама. Наприклад, у мене на столі лежить ціла тека документів, пов’язаних із боротьбою з тіньовою економікою. Як керівнику простіше віддати цей матеріал виконавцям, але поки я особисто не ознайомлюся з ним, я не маю морального права цього робити. І дуже хочу, щоб знання профільних фахівців також були глибокими. Спонукати до відповідальності можна тільки дієвими заходами і особистим прикладом.

Скажімо так: мене представили головою комісії з проведення реорганізації ДПА у м. Києві 17 жовтня 2011 року, тож відповідальність за виконання плану за півмісяця була вже на моїй команді. Протягом першого тижня я постійно чула, що це неможливо, нереально, що ми його не виконаємо. В підсумку, коли 31 жовтня ми зрозуміли, що план виконав Київ і Україна в цілому, дійшли висновку, що це той тріумф, який потрібен був колективу для впевненості.

У листопаді вже не було такої протидії, заперечень, а навпаки — було бажання знайти резерви, що стали в пригоді при виконанні покладених на нас завдань.

Вважаю, що зараз колектив — це сім’я, де кожен — особистість і професіонал.

— Якою, на Ваш погляд, буде динаміка надходжень до бюджету м. Києва після проведення футбольного чемпіонату Євро-2012?

— Виходячи з положень Кодексу, ми вбачаємо, що насамперед мають збільшитися надходження від туристичного збору. Тобто очікуємо інтенсивнішого наповнення бюджету.

Водночас спрогнозувати надходження в цифрах зараз — справа не з легких. Моя думка така: держава й бізнес здійснюють чималі інвестиції в розбудову аеропортів, мостів, поліпшення соціальної інфраструктури, не кажучи вже про будівництво готелів і стадіонів. Якби це була разова акція, спрямована на конкретний проміжок часу, не думаю, що на це витрачалися б такі кошти.

Очевидно, що за зовнішніми перетвореннями стоїть бажання заявити про нашу країну на весь світ. А заявити про Україну — означає сприяти вкладенню коштів у неї.

Як патріот своєї Батьківщини можу стверджувати, що у нас є на що подивитися. Україна з її куполами, лісами й наявною красою — це гордість кожного співвітчизника.

Я мало виїжджаю за кордон, тому що люблю мандрувати країною і відкриваю для себе райські куточки, після ознайомлення з якими зникає сенс їхати десь інде. Зрештою, коли знаєш країну, можеш об’єктивно оцінити її порівняно з іншими.

— Минулого місяця відбулася офіційна презентація дитячого мультфільму «Місто мрії», створеного за сприяння ДПС України. Як Ви оцінюєте нові методи роботи, спрямовані на виховання податкової культури?

— Я не тільки була на презентації мультфільму, а чи не першою подивилася його.

Ці методи потрібно використовувати, тому що всі ми родом із дитинства. Пам’ятаєте  вислів із вірша Миколи Некрасова «Поет і громадянин»? Так от, перефразуючи його, зазначу: батьком ти можеш не бути, але дитиною є в будь-якому разі. І кожен дорослий в душі  — трохи дитина.

Коли я дивилася мультфільм, перші мої емоції були фізіологічні — таке собі повернення років на 20 у минуле. У ньому простою мовою, абсолютно доступною, розповідається про те, що податки потрібно сплачувати. І як на мій вік, і як на вік моєї дитини сенс анімаційної стрічки є однаково зрозумілим. Вже змалку формується чітка громадянська позиція, за допомогою якої діти, так би мовити, виховують батьків — спонукають бути чесними по відношенню до своєї родини і держави. Саме таку філософію закладено в мультфільмі.

— Які враження від мультфільму були у Вашого сина?

— Він був у захваті. Побачив дзеркальне відображення нашої родини, оскільки я так само, як інспектор Сан Санич Лелеко, і в будні, і у вихідні залишаюся податківцем, якому небайдуже, чи будуть у держави завтра кошти на фінансування соціальних виплат і пріоритетних програм розвитку. Образ Сан Санича  —  це дублювання того, що є насправді. Це перше, що він побачив. Друге: він чітко усвідомив, що таке сплата податків і морально вже готовий виконувати свій конституційний обов’язок. Знаєте, він одразу поцікавився, як я сплачую податки, переводячи теоретичну інформацію, почерпнуту з мультфільму, у практику. А головне — запитав: «Мамо, то ти також будуєш місто мрії»?

— І що Ви відповіли?

— Звичайно, ствердно. Кілька цеглин у безхмарне економічне майбутнє України я вже заклала, і чим далі, тим, сподіваюся, їх ставатиме більше.

Переконана: чим більше буде такої ненав’язливої роз’яснювальної роботи, тим свідомішими будуть наші співвітчизники. Напевно, не всі дорослі усвідомлюють, навіщо сплачувати податки. І вплив через дітей — найдієвіший шлях до законності, причому шлях найменшого спротиву.


Розмову вела Ольга ГЕРМАНОВА,
germanova@visnuk.com.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00