Статті

Україна може

Імовірність українського економічного дива є високою.

У світі відомо багато прикладів «економічних чудес» — явищ стрімкого зростання економіки. Японське, китайське, сінгапурське, німецьке… Валовий внутрішній продукт (ВВП) показує щорічний колосальний приріст, темпи виробництва товарів збільшуються, а споживання в країні подвоюється.
Чи можливий такий сценарій для України, враховуючи нинішній стан економіки, факт анексії Криму й конфлікт, що триває на Південному Сході країни? А чому б і ні, вважають багато чиновників та експертів.


Оптимізм — запорука успіху

Економіка України має зростати втричі швидше, щоб подолати кризу і наздогнати економіку розвинутих країн. Про це заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета в ході форуму з економічного розвитку. З його слів, відповідно до прогнозів Мінекономрозвитку Укра-їни цього року очікується падіння ВВП нашої країни на 3%, однак уже в 2015 р. економіка покаже зростання на 1,7%, а в наступні два роки - на 3,5 — 3,6%.

«Це не дуже швидко: 3,5% — середньострокова траєкторія зростання в США. Щоб вийти на нормальну траєкторію розвитку, нашій економіці потрібно зростати в три рази швидше. Сьогодні небезпідставно говорять про новий «план Маршалла» для України. Адже сподіватися на прихід грошей з приватного бізнесу в даній ситуації було б неправильно. Однак «план Маршалла» здійснювався під абсолютно новий тип європейської післявоєнної бюрократії. Україні, щоб сподіватися на таку допомогу від Заходу, також потрібно остаточно покінчити з радянським способом мислення», — зазначив Павло Шеремета.

Міністр переконаний, що економічне диво в Україні можливе лише у випадку кардинальних змін як в існуючих процесах, так і у складі чиновників.

Присутній на форумі голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний висловив упевненість, що на Україну чекає економічне диво, оскільки іншої альтернативи просто немає. На думку банкіра, у Європейського Союзу також немає іншої альтернативи, окрім як надати підтримку нашій державі. Найкращі санкції, які можна застосувати до Російської Федерації, — це пряма допомога Україні. Сьогодні вона стає фактором зовнішньої політики багатьох країн — членів Євросо-юзу», — вважає Андрій Пишний.

З його слів, драйверами економічного зростання України стануть енергетика й житлово-комунальне господарство за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій і розвитку інфраструктурних проектів за сприяння міжнародних фінансових організацій, а також воєнна промисловість, продовольчий комплекс та інформаційні технології.

Вірить в економічний прорив Києва і президент Американської торгової палати в Україні Бернард Кейсі. На його думку, країні насамперед необхідно переходити до експортної економіки й економіки знань і підтримувати п’ять напрямів, які потребують першочергового реформування. Це — сільське господарство (збільшення експорту до 100 млн. т зерна щороку); авіабудування й аерокосмічна промисловість; розвиток інфраструктури; приватизація великих державних компаній одночасно з їхньою модернізацією та збільшенням кількості робочих місць; розвиток малого й середнього бізнесу.

П’ять кроків для виходу із кризи

Уряд уже багато зробив для того, щоб країна вийшла з кризи і стала на цивілізований шлях розвитку, вважає генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

«Насамперед вдалося швидко домовитися з Міжнародним валютним фондом. Це — безапеляційний знак для багатьох інвесторів. За ним уже підтяглись інші фінансові інститути, уряди окремих країн, що є хорошим початком для нас і для іноземних інвесторів», — зазначив він.

З його слів, при спілкуванні з багатьма бізнесменами відчувається їхня надія на те, що ситуація змінюватиметься на краще, навіть у нинішніх складних умовах, коли люди не стали менше втрачати грошей або більше заробляти. Важливо, щоб ця надія зміцніла завдяки нехай невеликим, але реальним успіхам і крокам.

«Для мене показником того, що почали відбуватись якісь зміни, буде прихід західного приватного капіталу. Це той капітал, який не залежить від політичних впливів, у якого є вибір, інвестувати в Україну, Бразилію чи Мексику, і єдиним критерієм для ухвалення рішення про інвестування є ймовірність повернення грошей і заробітку, а також легкість ведення бізнесу», — вважає Ігор Мазепа.

Він нагадав, що в Російській Федерації тривалий час декларувалося створення світового фінансового центру. Ідеологи проекту думали, що для цього досить побудувати три хмарочоси в Москві та мати ефективний фондовий або біржовий ринок, але вони повністю забули про нечесність судів, свавілля регулювальних органів, каральну складову фіскальних органів тощо.

«Буде великою помилкою, якщо подібне повториться в нас — гучними деклараціями закликатимуться інвестори, однак при цьому нічого для них не робитиметься. У судах, у правоохоронних органах, у верхівці податкової та митної служб потрібна повна люстрація», — переконаний генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital.

На його думку, відразу після підписання Угоди про Асоціацію Україна не одержить моментального доступу до ринків, але завдяки імпорту кращих західноєвропейських практик швидше почнуть розбудовуватися внутрішні інфраструктурні процеси, технології. Це має стати фундаментом для підвищення конкурентоспроможності національних виробників щодо європейських.

«Вважаю, що з боку уряду мають контролюватися п’ять конкретних напрямів, які поліпшать стан економіки. Це — суди, регулятори, адміністративна реформа, вибудовування мотивації чиновників та включення всіх дипломатичних здібностей для переговорів з росіянами, щоб не заважали, а із Заходом — щоб більше допомагали», — наголосив Ігор Мазепа.

Економічне диво Японії

Після Другої світової війни ця невелика країна опинилась у руїнах. Японія була окупована США і змушена виплачувати репарації потерпілим країнам. Нікуди не поділись і природні японські проблеми: постійна тектонічна й вулканічна активність у регіоні, малі запаси прісної чистої води, острівне розташування. Але пройшло не так багато років, і світові експерти стали всерйоз говорити про японське економічне диво.

Післявоєнна модель економічного розвитку Японії містила: лібералізацію економіки, як і державного ладу в цілому; аграрну реформу, в результаті якої значно поліпшився процес виробництва сільськогосподарської продукції; акцент на виробництві власних продуктів споживання; інвестиції і дотації насамперед у науково-прикладний сектор та освіту, які перебували в реальному зв’язку з існуючим виробництвом (навчання тих фахівців, для яких уже є або з’явиться в найближчому майбутньому робоче місце в пріоритетній галузі економіки); політику агресивного експорту при обмеженому імпорті.

Але найважливіше, що, на думку багатьох істориків та економістів, допомогло Японії стати головним економічним конкурентом США, — це потужний патріотичний дух і єднання громадян, їх самовідданість, працьовитість і терпіння.

 

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00